Оспан-батир (Осман-батир) Ісламули (каз. Оспан батыр; وسپان باتىر; уйг. ئوسمان باتۇر, трансліт. Осман батур; кит. спр. 欧斯曼·巴图尔, піньїнь: піньїнь: Ōusīmàn Bātúěr; 1899 — 29 квітня 1951) — один із лідерів національно-визвольного руху тюркських народів у Північному Сіньцзяні (Джунгарії).
Оспан-батир | |
---|---|
Народження | 1899 Фуюнь, Династія Цін |
Смерть | 29 квітня 1951 Урумчі, Сінцзян[d], КНР обезголовлення |
Країна | Східно-Туркестанська Революційна республіка МНР Тайвань |
Приналежність | Східно-Туркестанська Революційна республіка |
Рід військ | кавалерія |
Роки служби | 1943—1946 1946—1949 1949—1951 |
Звання | Қолбасши |
Війни / битви | Національно-визвольна війна казахів Алтайського краю Конфлікт між Алтайська казахська армія та Радянські «Шарки туркстан» Ілійське повстання, Конфлікт на Байтак-Богдо, Громадянська війна у Китаї |
Оспан-батир у Вікісховищі |
Біографія
Оспан-батир народився 1899 року в зимівлі Ондикара Коктогайського району Алтайського округу імперії Цін. Походить з роду племені Керей Середнього жузу.
Шежире: Керей' – Абақ – Жапбас — Молқи — Қожанқұл — Тағанақ — Ариқ — Машан батир — Айтуған — Бегали — Төлес — Райимбек — Райіис — Ісләм — Оспан батир.
У 1940 році брав участь у [kk] у проти губернатора Сіньцзяна . У червні 1943 року серед алтайських казахів знову спалахнуло повстання через рішення влади насильно переселити їх на південь Сіньцзяна, а китайських біженців — на кочівлі казахів.
У 1943 році під час зустрічі Оспана з Хорлогійном Чойбалсаном йому було передано 1000 гвинтівок, 20 кулеметів та боєприпаси для дій проти гоміньданівського уряду. Навесні 1944 року Оспан відвів із Сіньцзяну на територію МНР кілька тисяч казахів, а до середини вересня 1945 року його загони разом із військами північного фронту СТР повністю визволили Алтайський округ від гоміньданівських військ. Після цього Оспан-батир був призначений урядом СТР губернатором Алтайського округу та нагороджений орденом Народного героя Східно-Туркестанської республіки. При цьому Оспан виношував плани створення повністю незалежного від СТР і Китайської Республіки Алтайського ханства, сподіваючись на обіцянки підтримки Чойбалсаном. Це викликало занепокоєння радянського керівництва, зокрема Берії, який рекомендував йому припинити бойові дії проти китайців. Оспан же, пославшись на хворобу, залишив пост губернатора Алтаю і знову очолив казахський загін, який став грабувати не стільки гоміньданівські підрозділи та обози, скільки кишлаки, які контролювали СТР. До кінця 1946 Оспан остаточно перейшов на бік Гоміньдану, отримавши посаду «особливо уповноваженого сіньцзянського уряду в Алтайському окрузі».
У 1947 році Оспан взяв участь у вторгненні на територію МНР та Байтак-Богдоському прикордонному конфлікті. Після провалу цієї операції Оспан залишився на боці Гоміньдану, і після того, як у 1949 році частини НВАК увійшли до Урумчі і встановили в Сіньцзяні режим КПК, очолив казахів у заколоті проти нової влади. У 1950 році 19 лютого на горі Канамбол у містечку Макай (Ганьсу) Оспан-батир потрапив у полон і 29 квітня наступного року був публічно розстріляний в Урумчі.
Література
- Бармін К. В.
- Godfrey Lias, Kazak Exodus, London: Evan Brothers Limited (1956) Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Halife Altay, Anayurttan Anadolunya, Ankara: Kültür Bakanlığı (1981).
- Halife Altay, Kazak Türklerine aid şecere, Istanbul (1997)
- Gülçin Çandarlıoğlu, Özgürlük Yolu, Nurgocay Batur'un Anılarıyla Osman Batur, Istanbul: Doğu Kütüphanesi, 2006.
- Зордун Сабір, Анаюрт, Алмати: «Наш Світ» (2006)
- Hızır Bek Gayretullah, Osman Batur
- Hızır Bek Gayretullah, Altaylarda Kanlı Günler, 1977
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ospan batir Osman batir Islamuli kaz Ospan batyr وسپان باتىر ujg ئوسمان باتۇر translit Osman batur kit spr 欧斯曼 巴图尔 pinyin pinyin Ōusiman Batuer 1899 29 kvitnya 1951 odin iz lideriv nacionalno vizvolnogo ruhu tyurkskih narodiv u Pivnichnomu Sinczyani Dzhungariyi Ospan batirNarodzhennya1899 Fuyun Dinastiya CinSmert29 kvitnya 1951 1951 04 29 Urumchi Sinczyan d KNR obezgolovlennyaKrayina Shidno Turkestanska Revolyucijna respublika MNR TajvanPrinalezhnistShidno Turkestanska Revolyucijna respublikaRid vijskkavaleriyaRoki sluzhbi1943 1946 1946 1949 1949 1951ZvannyaҚolbasshiVijni bitviNacionalno vizvolna vijna kazahiv Altajskogo krayu Konflikt mizh Altajska kazahska armiya ta Radyanski Sharki turkstan Ilijske povstannya Konflikt na Bajtak Bogdo Gromadyanska vijna u Kitayi Ospan batir u VikishovishiBiografiyaOspan batir narodivsya 1899 roku v zimivli Ondikara Koktogajskogo rajonu Altajskogo okrugu imperiyi Cin Pohodit z rodu plemeni Kerej Serednogo zhuzu Shezhire Kerej Abak Zhapbas Molki Қozhankul Taganak Arik Mashan batir Ajtugan Begali Toles Rajimbek Rajiis Islәm Ospan batir U 1940 roci brav uchast u kk u proti gubernatora Sinczyana U chervni 1943 roku sered altajskih kazahiv znovu spalahnulo povstannya cherez rishennya vladi nasilno pereseliti yih na pivden Sinczyana a kitajskih bizhenciv na kochivli kazahiv U 1943 roci pid chas zustrichi Ospana z Horlogijnom Chojbalsanom jomu bulo peredano 1000 gvintivok 20 kulemetiv ta boyepripasi dlya dij proti gomindanivskogo uryadu Navesni 1944 roku Ospan vidviv iz Sinczyanu na teritoriyu MNR kilka tisyach kazahiv a do seredini veresnya 1945 roku jogo zagoni razom iz vijskami pivnichnogo frontu STR povnistyu vizvolili Altajskij okrug vid gomindanivskih vijsk Pislya cogo Ospan batir buv priznachenij uryadom STR gubernatorom Altajskogo okrugu ta nagorodzhenij ordenom Narodnogo geroya Shidno Turkestanskoyi respubliki Pri comu Ospan vinoshuvav plani stvorennya povnistyu nezalezhnogo vid STR i Kitajskoyi Respubliki Altajskogo hanstva spodivayuchis na obicyanki pidtrimki Chojbalsanom Ce viklikalo zanepokoyennya radyanskogo kerivnictva zokrema Beriyi yakij rekomenduvav jomu pripiniti bojovi diyi proti kitajciv Ospan zhe poslavshis na hvorobu zalishiv post gubernatora Altayu i znovu ocholiv kazahskij zagin yakij stav grabuvati ne stilki gomindanivski pidrozdili ta obozi skilki kishlaki yaki kontrolyuvali STR Do kincya 1946 Ospan ostatochno perejshov na bik Gomindanu otrimavshi posadu osoblivo upovnovazhenogo sinczyanskogo uryadu v Altajskomu okruzi U 1947 roci Ospan vzyav uchast u vtorgnenni na teritoriyu MNR ta Bajtak Bogdoskomu prikordonnomu konflikti Pislya provalu ciyeyi operaciyi Ospan zalishivsya na boci Gomindanu i pislya togo yak u 1949 roci chastini NVAK uvijshli do Urumchi i vstanovili v Sinczyani rezhim KPK ocholiv kazahiv u zakoloti proti novoyi vladi U 1950 roci 19 lyutogo na gori Kanambol u mistechku Makaj Gansu Ospan batir potrapiv u polon i 29 kvitnya nastupnogo roku buv publichno rozstrilyanij v Urumchi LiteraturaBarmin K V Godfrey Lias Kazak Exodus London Evan Brothers Limited 1956 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Halife Altay Anayurttan Anadolunya Ankara Kultur Bakanligi 1981 Halife Altay Kazak Turklerine aid secere Istanbul 1997 Gulcin Candarlioglu Ozgurluk Yolu Nurgocay Batur un Anilariyla Osman Batur Istanbul Dogu Kutuphanesi 2006 Zordun Sabir Anayurt Almati Nash Svit 2006 Hizir Bek Gayretullah Osman Batur Hizir Bek Gayretullah Altaylarda Kanli Gunler 1977