Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Особня́к За́йцева — пам'ятка архітектури в Печерському районі міста Києва. Розташований на розі вулиць Грушевського та Шовковичної (стара адреса — вулиця Олександрівська, 17). Зведений архітектором В. Ніколаєвим у 1897 році, у стилі неокласицизм. Особняк є одним із характерних зразків забудови Липок кінця XIX — початку XX століть.
| Особняк Зайцева | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Бічний фасад, вид з вулиці Грушевського | ||||
50°26′48″ пн. ш. 30°32′11″ сх. д. / 50.44667° пн. ш. 30.53639° сх. д.Координати: 50°26′48″ пн. ш. 30°32′11″ сх. д. / 50.44667° пн. ш. 30.53639° сх. д. | ||||
| Статус | охороняється державою | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України і d | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київ, вул. Михайла Грушевського, 20/1 | |||
| Тип будівлі | особняк | |||
| Архітектурний стиль | неокласицизм | |||
| Архітектор | В. Ніколаєв | |||
| Будівництво | 1897 — 1897 | |||
| Відомі мешканці | Едвард Ридз-Сміглий | |||
  Особняк Зайцева (Київ) (Україна) | ||||
 Особняк Зайцева у Вікісховищі | ||||
Історія
Першим власником великої садиби між вулицями Грушевського, Шовковичною і Липською був губернський ватажок дворянства Дем'ян Дем'янович Оболонський. Площа садиби становила 2 685 кв. сажнів (1,22 га), тут був великий сад, з боку вулиць Липської та Шовковичної стояли житлові та службові флігелі, а на місці сучасного будинку по вулиці Грушевського, 22, стояв одноповерховий дерев'яний особняк. Д. Оболонський разом із дружиною, хоча і були з заможних родин, були схильні до марнотратства і врешті-решт розорилися. Д. Оболонський помер на початку 1830-х років і вже у 1833 році його вдова продає маєток генерал-лейтенанту Григорію Григоровичу Білоградському. Після смерті генерала садиба за його заповітом перейшла у власність до Наталії Михайлівни Канєвської, проте остання вже у 1861 році продає садибу Ф. В. Івенсену та його дружині Т. П. Івенсен. Після смерті Ф. В. Івенсена його вдова на початку 1880-х років починає продавати садибу по частинах, можливо, з метою виплатити борги чоловіка. Таким чином, ділянку по вулиці Липській, 4 купує купець 1-ї гільдії М. Закс, по Грушевського, 22 — поручик у відставці В. Міклашевський, по Шовковичній, 3 — архітектор В. Ніколаєв, а наріжну ділянку по вулиці Олександрівській (сучасна Грушевського), 17 — Левашовській (сучасна Шовковична), 1 придбав цукропромисловець Маркус Іонович Зайцев.
24 травня 1897 року М. Зайцев починає будувати на ділянці свій особняк. За будівництвом наглядає автор проєкту архітектор В. Ніколаєв.
Родина Зайцевих переїхала до Києва з Канева у 1860-х роках, а в 1869 році Іона Зайцев стає купцем 1-ї гільдії. Родинним бізнесом сім'ї Зайцевих було виробництво цукру, в ньому, окрім Іони Зайцева, брали активну участь його сини — Маркус, Мойсей, Давид, та їх дружини. Зайцеви швидко увійшли до тогочасного київського істеблішменту: І. Зайцев заснував хірургічну лікарню на вулиці Кирилівській, Маркус Зайцев був заступником голови громадського зібрання «Конкордія», яке очолював Лев Бродський, і яке містилося на Новоєлизаветинській, № 1, в особняку, що належав Мойсею Зайцеву. Сестра Маркуса і Мойсея, Софія, була одружена з ще одним цукровим магнатом М. Б. Гальперіним.
Зайцеви мешкали в особняку до 1918 року, бо не хотіли лишати свою нерухомість і мали надію, що буремні часи пройдуть. Але врешті-решт родина виїхала до Одеси, залишивши не тільки нерухомість, але й усе умеблювання, і взявши з собою лише коштовності. З 1919 року колишній особняк Зайцевих зайняло консульство Китаю, через що будинок уникнув розгрому та пограбування під час заворушень та змін влади. Зберігся опис майна, датований 25 листопада 1920 року: серед меблів є 24 м'які гарнітурні стільці, 36 м'яких крісел, 14 гардеробних шаф, 17 диванів, шафа бібліотечна з книгами, піаніно і рояль, більярд, 7 дзеркал, 10 люстр тощо.
Після визволення Києва від російсько-більшовицьких окупантів Армією УНР спільно з польськими союзниками тут також проживав головнокомандувач III польської армії генерал Едвард Ридз-Сміглий із дружиною. Із встановленням радянської влади особняк був націоналізований, але до 1922 року там продовжувало міститися китайське консульство. В серпня 1922 року комунальний відділ Київського губвиконкому віддав будинок в оренду на п'ять років Управлінню уповноваженого Наркомату закордонних справ. Тут оселилися співробітники НКЗС, а наприкінці 1920-х і до середини 1930-х pp. тут містилося консульство Республіки Польща, очолюване головою польської місії .
Після Другої світової війни в особняку містилося товариство «Знання» УРСР. Пізніше, разом із сусідніми особняками у кварталі, колишній особняк Зайцевих перейшов у власність Ради міністрів УРСР і був об'єднаний із садибою колишнього особняка на вулиці М. Грушевського, 22 в єдиний комплекс. Використовується як відомча їдальня.
Архітектура
Будинок цегляний, одноповерховий, частково з підвалом, прямокутний у плані. Фасади тиньковані, пофарбовані у два світлі тони, мають досить стримане оздоблення у стилі неокласицизму — гладкі пілястри, плоске рустування стін, підвіконні вставки з меандром, ліплений карниз. Дах чотирисхилий, зі скляним світловим ліхтарем посередині, оперезаний балюстрадою пізнішого походження.
Головний фасад виходить на вулицю Шовковичну, розташований по червоній лінії забудови. Має одинадцять вікон, симетрично розкріпований трьома псевдоризалітами, що виступають за площину стіни, в центрі та по боках. Вікна прямокутні, майже без оздоблення, лише ті, що в бічних ризалітах, прикрашені трикутними сандриками.
За авторськими кресленнями В. Ніколаєва, на головному фасаді також передбачалися псевдоантичні парапети з балюстрадою, на краях парапету — пальмети на тумбах.
Парадний вхід розташований у центральному ризаліті головного фасаду. Колись його прикривав металевий ґанок-навіс на чавунних стовпах, наразі втрачений. Збереглися двостулкові парадні двері з трикутним фронтончиком та заскленою фрамугою, оздоблені за ордерною схемою.
Бічний фасад, що виходить на вулицю Грушевського, має аналогічний декор та сім вікон. У центрі фасаду — ризаліт на три вікна, оздоблені трикутними сандриками. Спершу до ризаліту прилучався широкий ґанок з бічними сходами у садок, відокремлений сталевими ґратами на цегляному цоколі від тротуару. Пізніше, коли цей та сусідні особняки перейшли у державну власність, весь квартал з боку вулиці Грушевського був обнесений металевим глухим парканом.
Два інші фасади оздоблені значно скромніше. Південно-західний, дворовий фасад має ґанок зі сходами на господарське подвір'я, відокремлене від вулиці Шовковичної ґратами з брамою. На подвір'ї, по периметру садиби, збереглися двоповерхові службові будівлі; у 1910-х роках впритул до них було споруджено торцем прибутковий будинок.
Планування
Будинок має анфіладне планування приміщень з периметральним розташуванням кімнат. Дві внутрішні капітальні подовжні стіни ділять план будинку нарівно. Збереглися ліплення стель і карнизів, кахляні груби та інші деталі оздоблення. В напівпідвальному приміщенні, куди вели внутрішні сходи, розташовувалися кімнати для прислуги, комори та дві кухні — для господарів і для прислуги.
Джерела
- Малаков Д. Грушевського вулиця. Особняк (Зайцева М. Й.) 1897 // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 1.: А-К / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — С. 346—347. — .
- Друг О.М., Малаков Д.В. М. Грушевського, 20/1 (кол. Олександрівська, 17, або Шовковична, 1) // Особняки Києва. — К. : Кий, 2004. — С. 56-61. — .
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 69. — .
Примітки
- Парнікоза, Іван. Польські сліди Києва. Частина 5. У часи військових потрясінь / Część 5. W czasach wojskowego niepokoju. Мислене древо (українська) . Микола Жарких. Процитовано 01.01.2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osobnya k Za jceva pam yatka arhitekturi v Pecherskomu rajoni mista Kiyeva Roztashovanij na rozi vulic Grushevskogo ta Shovkovichnoyi stara adresa vulicya Oleksandrivska 17 Zvedenij arhitektorom V Nikolayevim u 1897 roci u stili neoklasicizm Osobnyak ye odnim iz harakternih zrazkiv zabudovi Lipok kincya XIX pochatku XX stolit Osobnyak ZajcevaBichnij fasad vid z vulici Grushevskogo50 26 48 pn sh 30 32 11 sh d 50 44667 pn sh 30 53639 sh d 50 44667 30 53639 Koordinati 50 26 48 pn sh 30 32 11 sh d 50 44667 pn sh 30 53639 sh d 50 44667 30 53639Statusohoronyayetsya derzhavoyuStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Ukrayini i dKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKiyiv vul Mihajla Grushevskogo 20 1Tip budivliosobnyakArhitekturnij stilneoklasicizmArhitektorV NikolayevBudivnictvo1897 1897Vidomi meshkanciEdvard Ridz SmiglijOsobnyak Zajceva Kiyiv Ukrayina Osobnyak Zajceva u VikishovishiIstoriyaPershim vlasnikom velikoyi sadibi mizh vulicyami Grushevskogo Shovkovichnoyu i Lipskoyu buv gubernskij vatazhok dvoryanstva Dem yan Dem yanovich Obolonskij Plosha sadibi stanovila 2 685 kv sazhniv 1 22 ga tut buv velikij sad z boku vulic Lipskoyi ta Shovkovichnoyi stoyali zhitlovi ta sluzhbovi fligeli a na misci suchasnogo budinku po vulici Grushevskogo 22 stoyav odnopoverhovij derev yanij osobnyak D Obolonskij razom iz druzhinoyu hocha i buli z zamozhnih rodin buli shilni do marnotratstva i vreshti resht rozorilisya D Obolonskij pomer na pochatku 1830 h rokiv i vzhe u 1833 roci jogo vdova prodaye mayetok general lejtenantu Grigoriyu Grigorovichu Bilogradskomu Pislya smerti generala sadiba za jogo zapovitom perejshla u vlasnist do Nataliyi Mihajlivni Kanyevskoyi prote ostannya vzhe u 1861 roci prodaye sadibu F V Ivensenu ta jogo druzhini T P Ivensen Pislya smerti F V Ivensena jogo vdova na pochatku 1880 h rokiv pochinaye prodavati sadibu po chastinah mozhlivo z metoyu viplatiti borgi cholovika Takim chinom dilyanku po vulici Lipskij 4 kupuye kupec 1 yi gildiyi M Zaks po Grushevskogo 22 poruchik u vidstavci V Miklashevskij po Shovkovichnij 3 arhitektor V Nikolayev a narizhnu dilyanku po vulici Oleksandrivskij suchasna Grushevskogo 17 Levashovskij suchasna Shovkovichna 1 pridbav cukropromislovec Markus Ionovich Zajcev 24 travnya 1897 roku M Zajcev pochinaye buduvati na dilyanci svij osobnyak Za budivnictvom naglyadaye avtor proyektu arhitektor V Nikolayev Rodina Zajcevih pereyihala do Kiyeva z Kaneva u 1860 h rokah a v 1869 roci Iona Zajcev staye kupcem 1 yi gildiyi Rodinnim biznesom sim yi Zajcevih bulo virobnictvo cukru v nomu okrim Ioni Zajceva brali aktivnu uchast jogo sini Markus Mojsej David ta yih druzhini Zajcevi shvidko uvijshli do togochasnogo kiyivskogo isteblishmentu I Zajcev zasnuvav hirurgichnu likarnyu na vulici Kirilivskij Markus Zajcev buv zastupnikom golovi gromadskogo zibrannya Konkordiya yake ocholyuvav Lev Brodskij i yake mistilosya na Novoyelizavetinskij 1 v osobnyaku sho nalezhav Mojseyu Zajcevu Sestra Markusa i Mojseya Sofiya bula odruzhena z she odnim cukrovim magnatom M B Galperinim Zajcevi meshkali v osobnyaku do 1918 roku bo ne hotili lishati svoyu neruhomist i mali nadiyu sho buremni chasi projdut Ale vreshti resht rodina viyihala do Odesi zalishivshi ne tilki neruhomist ale j use umeblyuvannya i vzyavshi z soboyu lishe koshtovnosti Z 1919 roku kolishnij osobnyak Zajcevih zajnyalo konsulstvo Kitayu cherez sho budinok uniknuv rozgromu ta pograbuvannya pid chas zavorushen ta zmin vladi Zberigsya opis majna datovanij 25 listopada 1920 roku sered mebliv ye 24 m yaki garniturni stilci 36 m yakih krisel 14 garderobnih shaf 17 divaniv shafa bibliotechna z knigami pianino i royal bilyard 7 dzerkal 10 lyustr tosho Pislya vizvolennya Kiyeva vid rosijsko bilshovickih okupantiv Armiyeyu UNR spilno z polskimi soyuznikami tut takozh prozhivav golovnokomanduvach III polskoyi armiyi general Edvard Ridz Smiglij iz druzhinoyu Iz vstanovlennyam radyanskoyi vladi osobnyak buv nacionalizovanij ale do 1922 roku tam prodovzhuvalo mistitisya kitajske konsulstvo V serpnya 1922 roku komunalnij viddil Kiyivskogo gubvikonkomu viddav budinok v orendu na p yat rokiv Upravlinnyu upovnovazhenogo Narkomatu zakordonnih sprav Tut oselilisya spivrobitniki NKZS a naprikinci 1920 h i do seredini 1930 h pp tut mistilosya konsulstvo Respubliki Polsha ocholyuvane golovoyu polskoyi misiyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v osobnyaku mistilosya tovaristvo Znannya URSR Piznishe razom iz susidnimi osobnyakami u kvartali kolishnij osobnyak Zajcevih perejshov u vlasnist Radi ministriv URSR i buv ob yednanij iz sadiboyu kolishnogo osobnyaka na vulici M Grushevskogo 22 v yedinij kompleks Vikoristovuyetsya yak vidomcha yidalnya ArhitekturaBudinok ceglyanij odnopoverhovij chastkovo z pidvalom pryamokutnij u plani Fasadi tinkovani pofarbovani u dva svitli toni mayut dosit strimane ozdoblennya u stili neoklasicizmu gladki pilyastri ploske rustuvannya stin pidvikonni vstavki z meandrom liplenij karniz Dah chotirishilij zi sklyanim svitlovim lihtarem poseredini operezanij balyustradoyu piznishogo pohodzhennya Golovnij fasad vihodit na vulicyu Shovkovichnu roztashovanij po chervonij liniyi zabudovi Maye odinadcyat vikon simetrichno rozkripovanij troma psevdorizalitami sho vistupayut za ploshinu stini v centri ta po bokah Vikna pryamokutni majzhe bez ozdoblennya lishe ti sho v bichnih rizalitah prikrasheni trikutnimi sandrikami Za avtorskimi kreslennyami V Nikolayeva na golovnomu fasadi takozh peredbachalisya psevdoantichni parapeti z balyustradoyu na krayah parapetu palmeti na tumbah Paradnij vhid roztashovanij u centralnomu rizaliti golovnogo fasadu Kolis jogo prikrivav metalevij ganok navis na chavunnih stovpah narazi vtrachenij Zbereglisya dvostulkovi paradni dveri z trikutnim frontonchikom ta zasklenoyu framugoyu ozdobleni za ordernoyu shemoyu Bichnij fasad sho vihodit na vulicyu Grushevskogo maye analogichnij dekor ta sim vikon U centri fasadu rizalit na tri vikna ozdobleni trikutnimi sandrikami Spershu do rizalitu priluchavsya shirokij ganok z bichnimi shodami u sadok vidokremlenij stalevimi gratami na ceglyanomu cokoli vid trotuaru Piznishe koli cej ta susidni osobnyaki perejshli u derzhavnu vlasnist ves kvartal z boku vulici Grushevskogo buv obnesenij metalevim gluhim parkanom Dva inshi fasadi ozdobleni znachno skromnishe Pivdenno zahidnij dvorovij fasad maye ganok zi shodami na gospodarske podvir ya vidokremlene vid vulici Shovkovichnoyi gratami z bramoyu Na podvir yi po perimetru sadibi zbereglisya dvopoverhovi sluzhbovi budivli u 1910 h rokah vpritul do nih bulo sporudzheno torcem pributkovij budinok PlanuvannyaBudinok maye anfiladne planuvannya primishen z perimetralnim roztashuvannyam kimnat Dvi vnutrishni kapitalni podovzhni stini dilyat plan budinku narivno Zbereglisya liplennya stel i karniziv kahlyani grubi ta inshi detali ozdoblennya V napivpidvalnomu primishenni kudi veli vnutrishni shodi roztashovuvalisya kimnati dlya prislugi komori ta dvi kuhni dlya gospodariv i dlya prislugi DzherelaOsobnyak Zajceva u sestrinskih Vikiproyektah Portal Kiyiv Portal Arhitektura Osobnyak Zajceva u Vikishovishi Malakov D Grushevskogo vulicya Osobnyak Zajceva M J 1897 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv Enciklopedichne vidannya Kn 1 ch 1 A K Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1999 S 346 347 ISBN 966 95478 1 4 Drug O M Malakov D V M Grushevskogo 20 1 kol Oleksandrivska 17 abo Shovkovichna 1 Osobnyaki Kiyeva K Kij 2004 S 56 61 ISBN 966 7161 60 9 Pam yatki istoriyi ta kulturi Ukrayini Katalog dovidnik Zoshit 2 Katalog dovidnik pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Kiyiv V O Gorbik ker avtor kolekt ta in K 2007 S 69 ISBN 978 966 8999 05 5 PrimitkiParnikoza Ivan Polski slidi Kiyeva Chastina 5 U chasi vijskovih potryasin Czesc 5 W czasach wojskowego niepokoju Mislene drevo ukrayinska Mikola Zharkih Procitovano 01 01 2022