Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Османсько-венеційська угода 1419 року — міждержавна угода між Османською імперією та Венеційською республікою, яка поклала кінець нетривалому конфлікту між двома державами та встановила правила морської торгівлі між ними.
| Османсько-венеційська угода | |
|---|---|
 | |
| Тип | мирна угода |
| Підписанти | Османська імперія і Венеційська республіка |
Передумови
На початку XIV століття, після падіння Румського султанату, три анатолійські Бейлики: Карасі, Айдин та Ментеше отримали незалежність та вихід до Егейського моря. Однак, наприкінці століття вони були анексовані Османською імперією, міць якої зростала. Османи отримали у власність флоти та команди колишніх незалежних бейликів. Розширивши таким чином свій флот, Османи стали становити загрозу венеційському домінуванню в Егейському морі. Не дивлячись на те, що згодом під час кампанії Тамерлана, бейлики на короткий час отримали незалежність, відновити свої флоти вони так і не змогли.
Відразу після закінчення османського міжправління, на початку 1414 року османський флот під командуванням Чалі-бея (тур. Çalı Bey) напав на острови Герцогства Архіпелагу, васала Венеційської республіки. Потім османи спробували перехопити венеційські торговельні конвої з Чорного моря і напали на венеційську колонію Негропонте, захопивши в полон 1500 жителів.
У 1415 році Венеція відрядила 10 Галер на чолі з П'єтро Лореданом до Мармурового моря задля контролю над Османським флотом. Отримавши підкріплення з Егейських островів (більшість з яких була під владою Венеції), згодом цей флот контролював усе Мармурове море. 29 травня 1416 року відбулася битва при Галліполі, в якій венеційський флот переміг османський, також турки втратили свого адмірала Чалі-бея. Лоредан також намагався захопити османський порт Лапсекі, проте був відкинутий та змушений відступити.
Конфлікт остаточно завершився в листопаді 1419 року, коли між Мехмедом I і новим венеційським байло у Константинополі Бертуччо Дієдо було підписано мирний договір, за яким османи поіменно визнали заморські володіння Венеції та погодилися на обмін полоненими — тими, що були захоплені османами на Евбеї та венеційцями в Галіполі.
Договір
При посередництві візантійського імператора Мануїла II Палеолога, обидві сторони дійшли згоди по наступних пунктах:
- Сторони мали повернути одна іншій захоплених військовополонених (захоплених османами в Негропонте та венеційцями в Галліполі).
- Герцогство Архіпелагу було визнано самостійною стороною.
- Підтверджувалися права обох сторін на торгівлю на територіях одна одної.
- Султан поіменно визнав венеційський контроль над 38 фортецями, островами та територіями в Егейському морі та на узбережжі Балкан.
- Венеція обіцяла сплачувати султану щорічну данину в розмірі 100 дукатів за контроль над Лепанто (Навпакт) в Греції і 200 дукатів за Алесіо (Лежа), Дривасто (Дришт) і Скутарі (Шкодер) в Албанії.
Наслідки
Вже через чотири роки після укладення угоди, Венеція знову опинилася в конфлікті з османами, коли отримала контроль від візантійського правителя над містом Салоніки, яке вже декілька років тримала в облозі османська армія. Протягом наступних семи років Венеція марно намагалася захистити місто і добитися дипломатичного визнання його володіння від нового султана Мурада II. Нарешті, у березні 1430 року османи взяли місто штурмом, а у вересні 1430 року між сторонами було укладено нову мирну угоду.
Примітки
- Yaşar Yücel and Ali Sevim (1990). Türkiye Tarihi II [History of Turkey]. Istanbul: AKDTYK yayınları. с. 80—81.
- Setton 1978, pp. 7, 8
Джерела
- Fabris, Antonio (1992). "From Adrianople to Constantinople: Venetian–Ottoman diplomatic missions, 1360–1453". Mediterranean Historical Review. 7 (2): 154–200. doi:10.1080/09518969208569639.(англ.)
- von Hammer-Purgstall, Joseph (1827). Geschichte des osmanischen Reiches, grossentheils aus bisher unbenützten Handschriften und Archiven, durch Joseph von Hammer: Erster Band. Von der Gründung des osmanischen Reiches bis zur Eroberung Konstantinopels, 1300—1453 . Pest: C. A. Hartleben.(нім.)
- Setton, Kenneth M. (1978). The Papacy and the Levant (1204–1571), Volume II: The Fifteenth Century. Philadelphia: The American Philosophical Society. .(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmansko venecijska ugoda 1419 roku mizhderzhavna ugoda mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Venecijskoyu respublikoyu yaka poklala kinec netrivalomu konfliktu mizh dvoma derzhavami ta vstanovila pravila morskoyi torgivli mizh nimi Osmansko venecijska ugodaTipmirna ugodaPidpisantiOsmanska imperiya i Venecijska respublikaPeredumoviNa pochatku XIV stolittya pislya padinnya Rumskogo sultanatu tri anatolijski Bejliki Karasi Ajdin ta Menteshe otrimali nezalezhnist ta vihid do Egejskogo morya Odnak naprikinci stolittya voni buli aneksovani Osmanskoyu imperiyeyu mic yakoyi zrostala Osmani otrimali u vlasnist floti ta komandi kolishnih nezalezhnih bejlikiv Rozshirivshi takim chinom svij flot Osmani stali stanoviti zagrozu venecijskomu dominuvannyu v Egejskomu mori Ne divlyachis na te sho zgodom pid chas kampaniyi Tamerlana bejliki na korotkij chas otrimali nezalezhnist vidnoviti svoyi floti voni tak i ne zmogli Vidrazu pislya zakinchennya osmanskogo mizhpravlinnya na pochatku 1414 roku osmanskij flot pid komanduvannyam Chali beya tur Cali Bey napav na ostrovi Gercogstva Arhipelagu vasala Venecijskoyi respubliki Potim osmani sprobuvali perehopiti venecijski torgovelni konvoyi z Chornogo morya i napali na venecijsku koloniyu Negroponte zahopivshi v polon 1500 zhiteliv U 1415 roci Veneciya vidryadila 10 Galer na choli z P yetro Loredanom do Marmurovogo morya zadlya kontrolyu nad Osmanskim flotom Otrimavshi pidkriplennya z Egejskih ostroviv bilshist z yakih bula pid vladoyu Veneciyi zgodom cej flot kontrolyuvav use Marmurove more 29 travnya 1416 roku vidbulasya bitva pri Gallipoli v yakij venecijskij flot peremig osmanskij takozh turki vtratili svogo admirala Chali beya Loredan takozh namagavsya zahopiti osmanskij port Lapseki prote buv vidkinutij ta zmushenij vidstupiti Konflikt ostatochno zavershivsya v listopadi 1419 roku koli mizh Mehmedom I i novim venecijskim bajlo u Konstantinopoli Bertuchcho Diyedo bulo pidpisano mirnij dogovir za yakim osmani poimenno viznali zamorski volodinnya Veneciyi ta pogodilisya na obmin polonenimi timi sho buli zahopleni osmanami na Evbeyi ta venecijcyami v Galipoli DogovirPri poserednictvi vizantijskogo imperatora Manuyila II Paleologa obidvi storoni dijshli zgodi po nastupnih punktah Storoni mali povernuti odna inshij zahoplenih vijskovopolonenih zahoplenih osmanami v Negroponte ta venecijcyami v Gallipoli Gercogstvo Arhipelagu bulo viznano samostijnoyu storonoyu Pidtverdzhuvalisya prava oboh storin na torgivlyu na teritoriyah odna odnoyi Sultan poimenno viznav venecijskij kontrol nad 38 fortecyami ostrovami ta teritoriyami v Egejskomu mori ta na uzberezhzhi Balkan Veneciya obicyala splachuvati sultanu shorichnu daninu v rozmiri 100 dukativ za kontrol nad Lepanto Navpakt v Greciyi i 200 dukativ za Alesio Lezha Drivasto Drisht i Skutari Shkoder v Albaniyi NaslidkiVzhe cherez chotiri roki pislya ukladennya ugodi Veneciya znovu opinilasya v konflikti z osmanami koli otrimala kontrol vid vizantijskogo pravitelya nad mistom Saloniki yake vzhe dekilka rokiv trimala v oblozi osmanska armiya Protyagom nastupnih semi rokiv Veneciya marno namagalasya zahistiti misto i dobitisya diplomatichnogo viznannya jogo volodinnya vid novogo sultana Murada II Nareshti u berezni 1430 roku osmani vzyali misto shturmom a u veresni 1430 roku mizh storonami bulo ukladeno novu mirnu ugodu PrimitkiYasar Yucel and Ali Sevim 1990 Turkiye Tarihi II History of Turkey Istanbul AKDTYK yayinlari s 80 81 Setton 1978 pp 7 8DzherelaFabris Antonio 1992 From Adrianople to Constantinople Venetian Ottoman diplomatic missions 1360 1453 Mediterranean Historical Review 7 2 154 200 doi 10 1080 09518969208569639 angl von Hammer Purgstall Joseph 1827 Geschichte des osmanischen Reiches grossentheils aus bisher unbenutzten Handschriften und Archiven durch Joseph von Hammer Erster Band Von der Grundung des osmanischen Reiches bis zur Eroberung Konstantinopels 1300 1453 Pest C A Hartleben nim Setton Kenneth M 1978 The Papacy and the Levant 1204 1571 Volume II The Fifteenth Century Philadelphia The American Philosophical Society ISBN 0 87169 127 2 angl