Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Осип Шпитко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | Гриць Щипавка | |||
| Народився | 7 квітня 1869 с. Городниця, нині Гусятинського району | |||
| Помер | 1942 м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | українська і португальська | |||
| Magnum opus | «Вирід» | |||
| Членство | Сокіл[1] | |||
| | ||||
 Шпитко Осип Степанович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Осип Степанович Шпитко́ (7 квітня 1869, с. Городниця, нині Гусятинського району — 1942, м. Ріо-де-Жанейро) — український та бразилійський письменник і публіцист.
Життєпис
Народився 7 квітня 1869 року в с. Городниця (нині Гусятинського району; за іншими відомостями — у містечку Говилові Копичинецького повіту, нині село Теребовлянського району, обидва населені пункти нині в межах Тернопільської області, Україна).
Закінчив нормальну школу у Говилові Великому Гусятинського повіту. Навчався в учительській семінарії у Тернополі. Змінив безліч професій; іноді заробляв на прожиток грою на більярді та картярством. Три роки працював актором провінційних театрів на Галичині (по дрібних містечках, відтак у Львові). Починав віршувати польською мовою (друкувався у журналі «Monitor»). Писав музики до власних польських та українських текстів, диригував хорами. 1899 року став співробітником газети «Діло»; редагував «Буковину» в Чернівцях.
Видав кілька сатирично-гумористичних книжок («Пекельні листи (Антихриста до Люцифера)», «Новомодний співаник», «Хруніяда»). Твори в цьому жанрі підписував псевдонімом Гриць Щипавка. 1901 року опублікував у «Літературно-науковому віснику» автобіографічну повість «Вирід», яку було перевидано 2000 року.
Належав до літературної групи «Молода муза» (1906—1907). Серед його інших творів — ліричні вірші, новела «Через неї», оповідання «Іван Підкова».
З 1912 (за іншими відомостями — 1913) року в Бразилії, де писав і португальською мовою: «Потойбічні поезії», «Історія виродка», «Макабричний танок смерті» та найвідоміша його книжка цього періоду — збірка новел «No túmulo da vida» («На могилі життя», 1930).
 | Хто з тих, що пам’ятають «добрі» довоєнні часи, не пам’ятають Гриця Щипавки (Осипа Шпитка) — цього… знаменитого товариша забави, від якого дотепу — бурлескного і вульгарного, та зате геніального — люди рачкували по долівці? Хто не тремтів перед його язиком, а ще більше перед його кулаками? Хто, читаючи молодим його автобіографічний роман «Вирід», що був передтечею оповідань Джека Лондона або Лока, не нагадує ще й тепер цього тремтіння душі, яке цей зідеалізований в романі анархіст життя будив у ньому, родячи заздрість, а заразом подив для героя, що так безпардонно обнажив себе перед читачем? Хто ще сьогодні не засміється сам до себе, як випадково нагадає одну з клясичних пародійованих коляд Гриця Щипавки, або пародію з Шевченка, що починалася словами: «Жидок паршивий коло хати…»? Або ті невмирущі вульгарні «Листи з пекла»… |  |
Помер 1942 року в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія).
Творчий доробок
Автор
- автобіографічного твору «Вирід» (1930)
сатирично-гумористичних збірок
- «Пекельні листи Антихриста до Люцифера»
- «Новомодний співаник»
- «Хруніяда»
збірки оповідань
- «No tumulo da vida» («У могилі життя», 1930).
Примітки
- https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/62701/edition/57485/content — С. 3.
- Бандурка І., Мельничук Б., Щербак Л. Шпитко Осип Степанович… — С. 648.
Джерела
- Бандурка І., Мельничук Б., Щербак Л. Шпитко Осип Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 648—649. — .
- Боднарук І. Дивне життя письменника — бунтаря і мрійника // Між двома світами: Вибрані статті про українських письменників / Упор. В. Оліфіренко. — Донецьк : Український культурологічний центр, 1996. — С. 163—167.
- Енциклопедія українознавства. Перевидання в Україні. — Львів : НТШ, 2000. — Т. 10. — С. 3892; 2003. — Т. 11. — С. 393.
- Карманський П. Перший богеміст на галицькому ґрунті [Розділ зі спогадів «Українська богема»] // Молода муза. Антологія західноукраїнської поезії початку XX століття. Київ: Молодь, 1989, с. 274-278.
- Лучук І. В. Біографічна довідка про Осипа Шпитка // Молода муза. Антологія західноукраїнської поезії початку XX століття. — Київ : Молодь, 1989. — С. 203.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Посилання
- Твори Осипа Шпитка на Diasporiana.org.ua
- Твори Осипа Шпитка на Chtyvo.org.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Osip ShpitkoPsevdonimGric ShipavkaNarodivsya7 kvitnya 1869 1869 04 07 s Gorodnicya nini Gusyatinskogo rajonuPomer1942 1942 m Rio de Zhanejro BraziliyaGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennikMova tvorivukrayinska i portugalskaMagnum opus Virid ChlenstvoSokil 1 Shpitko Osip Stepanovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Osip Stepanovich Shpitko 7 kvitnya 1869 s Gorodnicya nini Gusyatinskogo rajonu 1942 m Rio de Zhanejro ukrayinskij ta brazilijskij pismennik i publicist Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchij dorobok 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepisred Narodivsya 7 kvitnya 1869 roku v s Gorodnicya 2 nini Gusyatinskogo rajonu za inshimi vidomostyami u mistechku Govilovi Kopichineckogo povitu nini selo Terebovlyanskogo rajonu obidva naseleni punkti nini v mezhah Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Zakinchiv normalnu shkolu u Govilovi Velikomu Gusyatinskogo povitu Navchavsya v uchitelskij seminariyi u Ternopoli Zminiv bezlich profesij inodi zaroblyav na prozhitok groyu na bilyardi ta kartyarstvom Tri roki pracyuvav aktorom provincijnih teatriv na Galichini po dribnih mistechkah vidtak u Lvovi Pochinav virshuvati polskoyu movoyu drukuvavsya u zhurnali Monitor Pisav muziki do vlasnih polskih ta ukrayinskih tekstiv diriguvav horami 1899 roku stav spivrobitnikom gazeti Dilo redaguvav Bukovinu v Chernivcyah Vidav kilka satirichno gumoristichnih knizhok Pekelni listi Antihrista do Lyucifera Novomodnij spivanik Hruniyada Tvori v comu zhanri pidpisuvav psevdonimom Gric Shipavka 1901 roku opublikuvav u Literaturno naukovomu visniku avtobiografichnu povist Virid yaku bulo perevidano 2000 roku Nalezhav do literaturnoyi grupi Moloda muza 1906 1907 Sered jogo inshih tvoriv lirichni virshi novela Cherez neyi opovidannya Ivan Pidkova Z 1912 za inshimi vidomostyami 1913 roku v Braziliyi de pisav i portugalskoyu movoyu Potojbichni poeziyi Istoriya virodka Makabrichnij tanok smerti ta najvidomisha jogo knizhka cogo periodu zbirka novel No tumulo da vida Na mogili zhittya 1930 nbsp Hto z tih sho pam yatayut dobri dovoyenni chasi ne pam yatayut Gricya Shipavki Osipa Shpitka cogo znamenitogo tovarisha zabavi vid yakogo dotepu burlesknogo i vulgarnogo ta zate genialnogo lyudi rachkuvali po dolivci Hto ne tremtiv pered jogo yazikom a she bilshe pered jogo kulakami Hto chitayuchi molodim jogo avtobiografichnij roman Virid sho buv peredtecheyu opovidan Dzheka Londona abo Loka ne nagaduye she j teper cogo tremtinnya dushi yake cej zidealizovanij v romani anarhist zhittya budiv u nomu rodyachi zazdrist a zarazom podiv dlya geroya sho tak bezpardonno obnazhiv sebe pered chitachem Hto she sogodni ne zasmiyetsya sam do sebe yak vipadkovo nagadaye odnu z klyasichnih parodijovanih kolyad Gricya Shipavki abo parodiyu z Shevchenka sho pochinalasya slovami Zhidok parshivij kolo hati Abo ti nevmirushi vulgarni Listi z pekla nbsp Petro Karmanskij Pomer 1942 roku v m Rio de Zhanejro Braziliya 2 Tvorchij dorobokred Avtor avtobiografichnogo tvoru Virid 1930 satirichno gumoristichnih zbirok Pekelni listi Antihrista do Lyucifera Novomodnij spivanik Hruniyada zbirki opovidan No tumulo da vida U mogili zhittya 1930 Primitkired https dlibra kul pl dlibra publication 62701 edition 57485 content S 3 a b Bandurka I Melnichuk B Sherbak L Shpitko Osip Stepanovich S 648 Dzherelared nbsp U Vikidzherelah ye Shpitko Osip Stepanovich Bandurka I Melnichuk B Sherbak L Shpitko Osip Stepanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 648 649 ISBN 978 966 528 279 2 Bodnaruk I Divne zhittya pismennika buntarya i mrijnika Mizh dvoma svitami Vibrani statti pro ukrayinskih pismennikiv Upor V Olifirenko Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 1996 S 163 167 Enciklopediya ukrayinoznavstva Perevidannya v Ukrayini Lviv NTSh 2000 T 10 S 3892 2003 T 11 S 393 Karmanskij P Pershij bogemist na galickomu grunti Rozdil zi spogadiv Ukrayinska bogema Moloda muza Antologiya zahidnoukrayinskoyi poeziyi pochatku XX stolittya Kiyiv Molod 1989 s 274 278 Luchuk I V Biografichna dovidka pro Osipa Shpitka Moloda muza Antologiya zahidnoukrayinskoyi poeziyi pochatku XX stolittya Kiyiv Molod 1989 S 203 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Posilannyared Tvori Osipa Shpitka na Diasporiana org ua Tvori Osipa Shpitka na Chtyvo org ua Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shpitko Osip Stepanovich amp oldid 43961056