Орлеанське графство (фр. Comté d'Orléans) — ранньосередньовічние феодальне володіння Франкської держави та Французького королівства, що включало місто Орлеан і регіон навколо нього із замками Божансі, Буакоммен, Вітрі-о-Лож, Евр-лє-Шатель (фр. Yèvre-le-Châtel), Жанвіль, Лоррі, Невіль-о-Буа, Шатонеф-сюр-Луар та Шаторенар. Управлялось графом.
Орлеанське графство | |
Країна | Франкське королівство |
---|---|
Розташування штаб-квартири | Орлеан |
Орлеанське графство у Вікісховищі |
Координати: 47°55′ пн. ш. 1°54′ сх. д. / 47.917° пн. ш. 1.900° сх. д.
В 987 році орлеанський граф Гуго Капет став королем Французького королівства в включив Орлеанське графство до королівського домену. Починаючи з XIV століття територія колишнього Орлеанського графства часто ставала апанажем, що надавався молодшим синам королів Франції під назвою Орлеанське герцогство (фр. Duché d'Orléans), з наданням титулу герцога Орлеанського.
Історія
Орлеанське графство, вірогідно, було утворене відразу після завоювання римської Галлії франками на чолі з королем Хлодвігом в 486 році. Після поділу франкського королівства Хлодвіга на чотири частини, Орлеан став столицею Орлеанського королівства. На початку середньовіччя Орлеан був одним із трьох найбагатших міст Франції разом із Руаном і Парижем.
В 987 році королем франків був коронований граф Орлеанський Гуго Капет (засновник династії Капетингів). Після коронації він відмовився від свого титулу графа та включив територію Орлеанського графства до королівського домену Французького королівства.
Опис
Крім самого Орлеана, до складу Орлеанського графства входили кастелянства Божансі, Буакоммен, Вітрі-о-Лож, Евр-Лє-Шатель (фр. Yèvre-le-Châtel), Жанвіль, Лоррі, Невіль-о-Буа, Шатонеф-сюр-Луар та Шаторенар. Орлеанське графство залишалось анклавом, оточеним іншими, часто більш могутніми володіннями — потужними Блуаським та на заході, Бурзьким віконтством на півдні та графством Сансер, сеньйорією Гієн, Куртене та графством Гатіне на південному сході та сході. Однією з головних турбот перших Капетингів було зміцнення їх влади в королівському Орлеанському домені, оточеному потужними володіннями сусідніх феодалів, яких непокоїли територіальні об'єднавчі претензії нової династії.
Перелік графів Орлеанських
Меровінги
Каролінги
- Адріан (?-c.810)
- Одо I (бл. 810—818, 828—830, 831—834)
- Матфрід (818—828, 830—831)
- Вільям (834–c.860)
- Роберт I Сильний (бл. 860—866)
- Гуго Абат (866—886)
- Одо II (886—888)
- Роберт II (888—923)
- Гуго Великий (923—956)
- Гуго Капет (956—987)
Капетинги
- Філіпп Французький, старший син і спадкоємець Людовіка IX Святого (пізніше Філіп III Сміливий)
Орлеанське герцогство
Після включення до королівського домену за часів Гуго Капета, починаючи з XIV століття територія колишнього Орлеанського графства часто ставала частиною апанажів, що надавались різним молодшим синам королів Франції під назвою Орлеанське герцогство (фр. Duché d'Orléans), з наданням титулу герцога Орлеанського (фр. Duc d'Orléans). Титул герцога Орлеанського — феодальний титул, вперше створений у 1344 році французьким королем Філіпом VI Валуа для його другого сина Філіпа, який став першим герцогом Орлеанським. Титул міг передаватися його власником своїм нащадкам; коли титул став доступним (тобто коли його власник не залишив дітей), Орлеанське герцогство традиційно передавалося як уділ молодшому синові короля Франції. Загалом десять молодших синів королів Франції були титуловані герцогом Орлеанським, але лише шестеро фактично отримали його у своє володіння.
10 травня 1661 року король Франції Людовик XIV віддав Орлеанське герцогство своєму братові Філіппу. Герцог Філіпп I став засновником орлеанської гілки династії Бурбонів. Внаслідок революції 1848 року представник Орлеанського дому, останній французький король Луї-Філіпп I емігрував до Великої Британії, де помер у 1850 році. Граф Паризький Фердинанд Філіпп після смерти свого діда Луї-Філіппа I, у 1850 році до своєї смерти у 1894 році вважався претендентом на престол Франції. Ідею відновлення французької монархії на чолі з Фердинандом Філіппом просували орлеаністи.
З 21 січня 2019 рок найстаршим представником Орлеанської королівського дому з Бурбонської династії та претендентом на трон Франції під ім'ям Жан IV став Жан IV Орлеа́нський (народився 19 травня 1965). Він також має титул графа Парижу та герцога Орлеанського.
Див. також
Примітки
- Eugène Bimbenet, , Ed. Culture et civilisation, 1885, réédition 1976, 352 p., p. 15
- Clément Borgal, Christian Chenault and Claire Fondet, Loiret: a department with natural elegance, C. Bonneton,1998 (), p.18
- Philippe I de France, duc d’Orléans | French duke | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
- Barker, Nancy Nichols (1989). Brother to the Sun King, Philippe, Duke of Orléans (англ.). Johns Hopkins University Press. ISBN .
- D. W. Brogan (1940). France Under The Republic The Development Of Modern France 1870-1939.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orleanske grafstvo fr Comte d Orleans rannoserednovichnie feodalne volodinnya Frankskoyi derzhavi ta Francuzkogo korolivstva sho vklyuchalo misto Orlean i region navkolo nogo iz zamkami Bozhansi Buakommen Vitri o Lozh Evr lye Shatel fr Yevre le Chatel Zhanvil Lorri Nevil o Bua Shatonef syur Luar ta Shatorenar Upravlyalos grafom Orleanske grafstvo KrayinaFrankske korolivstvo Roztashuvannya shtab kvartiriOrlean Orleanske grafstvo u Vikishovishi Koordinati 47 55 pn sh 1 54 sh d 47 917 pn sh 1 900 sh d 47 917 1 900 V 987 roci orleanskij graf Gugo Kapet stav korolem Francuzkogo korolivstva v vklyuchiv Orleanske grafstvo do korolivskogo domenu Pochinayuchi z XIV stolittya teritoriya kolishnogo Orleanskogo grafstva chasto stavala apanazhem sho nadavavsya molodshim sinam koroliv Franciyi pid nazvoyu Orleanske gercogstvo fr Duche d Orleans z nadannyam titulu gercoga Orleanskogo IstoriyaOrleanske grafstvo virogidno bulo utvorene vidrazu pislya zavoyuvannya rimskoyi Galliyi frankami na choli z korolem Hlodvigom v 486 roci Pislya podilu frankskogo korolivstva Hlodviga na chotiri chastini Orlean stav stoliceyu Orleanskogo korolivstva Na pochatku serednovichchya Orlean buv odnim iz troh najbagatshih mist Franciyi razom iz Ruanom i Parizhem V 987 roci korolem frankiv buv koronovanij graf Orleanskij Gugo Kapet zasnovnik dinastiyi Kapetingiv Pislya koronaciyi vin vidmovivsya vid svogo titulu grafa ta vklyuchiv teritoriyu Orleanskogo grafstva do korolivskogo domenu Francuzkogo korolivstva OpisKrim samogo Orleana do skladu Orleanskogo grafstva vhodili kastelyanstva Bozhansi Buakommen Vitri o Lozh Evr Lye Shatel fr Yevre le Chatel Zhanvil Lorri Nevil o Bua Shatonef syur Luar ta Shatorenar Orleanske grafstvo zalishalos anklavom otochenim inshimi chasto bilsh mogutnimi volodinnyami potuzhnimi Bluaskim ta na zahodi Burzkim vikontstvom na pivdni ta grafstvom Sanser senjoriyeyu Giyen Kurtene ta grafstvom Gatine na pivdennomu shodi ta shodi Odniyeyu z golovnih turbot pershih Kapetingiv bulo zmicnennya yih vladi v korolivskomu Orleanskomu domeni otochenomu potuzhnimi volodinnyami susidnih feodaliv yakih nepokoyili teritorialni ob yednavchi pretenziyi novoyi dinastiyi Perelik grafiv OrleanskihMerovingi Villahar test Hramna sina korolya Hlotara I Karolingi Adrian c 810 Odo I bl 810 818 828 830 831 834 Matfrid 818 828 830 831 Vilyam 834 c 860 Robert I Silnij bl 860 866 Gugo Abat 866 886 Odo II 886 888 Robert II 888 923 Gugo Velikij 923 956 Gugo Kapet 956 987 Kapetingi Filipp Francuzkij starshij sin i spadkoyemec Lyudovika IX Svyatogo piznishe Filip III Smilivij Orleanske gercogstvoPislya vklyuchennya do korolivskogo domenu za chasiv Gugo Kapeta pochinayuchi z XIV stolittya teritoriya kolishnogo Orleanskogo grafstva chasto stavala chastinoyu apanazhiv sho nadavalis riznim molodshim sinam koroliv Franciyi pid nazvoyu Orleanske gercogstvo fr Duche d Orleans z nadannyam titulu gercoga Orleanskogo fr Duc d Orleans Titul gercoga Orleanskogo feodalnij titul vpershe stvorenij u 1344 roci francuzkim korolem Filipom VI Valua dlya jogo drugogo sina Filipa yakij stav pershim gercogom Orleanskim Titul mig peredavatisya jogo vlasnikom svoyim nashadkam koli titul stav dostupnim tobto koli jogo vlasnik ne zalishiv ditej Orleanske gercogstvo tradicijno peredavalosya yak udil molodshomu sinovi korolya Franciyi Zagalom desyat molodshih siniv koroliv Franciyi buli titulovani gercogom Orleanskim ale lishe shestero faktichno otrimali jogo u svoye volodinnya 10 travnya 1661 roku korol Franciyi Lyudovik XIV viddav Orleanske gercogstvo svoyemu bratovi Filippu Gercog Filipp I stav zasnovnikom orleanskoyi gilki dinastiyi Burboniv Vnaslidok revolyuciyi 1848 roku predstavnik Orleanskogo domu ostannij francuzkij korol Luyi Filipp I emigruvav do Velikoyi Britaniyi de pomer u 1850 roci Graf Parizkij Ferdinand Filipp pislya smerti svogo dida Luyi Filippa I u 1850 roci do svoyeyi smerti u 1894 roci vvazhavsya pretendentom na prestol Franciyi Ideyu vidnovlennya francuzkoyi monarhiyi na choli z Ferdinandom Filippom prosuvali orleanisti Z 21 sichnya 2019 rok najstarshim predstavnikom Orleanskoyi korolivskogo domu z Burbonskoyi dinastiyi ta pretendentom na tron Franciyi pid im yam Zhan IV stav Zhan IV Orlea nskij narodivsya 19 travnya 1965 Vin takozh maye titul grafa Parizhu ta gercoga Orleanskogo Div takozhOrleanskij dim Orleanisti LegitimistiPrimitkiEugene Bimbenet Ed Culture et civilisation 1885 reedition 1976 352 p p 15 Clement Borgal Christian Chenault and Claire Fondet Loiret a department with natural elegance C Bonneton 1998 ISBN 9782862532349 p 18 Philippe I de France duc d Orleans French duke Britannica www britannica com angl Procitovano 14 chervnya 2022 Barker Nancy Nichols 1989 Brother to the Sun King Philippe Duke of Orleans angl Johns Hopkins University Press ISBN 978 0 8018 3791 3 D W Brogan 1940 France Under The Republic The Development Of Modern France 1870 1939