Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Орв'єтська угода — угода, укладена в 1281 році між королем Сицилійського королівства Карлом Анжуйським, дожем Венеційської республіки Джованні Дандоло і титулярним імператором Латинської імперії Філіпом де Куртене щодо відновлення з благословення папства Латинської імперії. На меті малось відновити як цивільне, так і церковне латинське панування в Константинополі, відвойованому в 1261 році Михаїлом VIII Палеологом. Реалізації угоди завадила антифранцузьке повстання на Сицилії і подальша , яка відвернула усю увагу і ресурси Карла на відновлення свого стану в Сицилійському королівстві.
| Орв'єтська угода (1281) | |
|---|---|
| Тип | міжнародний договір |
| Підписано | 3 липня 1281 року |
| Сторони | Карл I Анжуйський Джованні Дандоло Філіпп I де Куртене |
Передумови
Молодший брат короля Франції Людовика IX, Карл Анжуйський давно прагнув створити власне транссередземноморське королівство. Він розширив свій уділ Провансу, погодившись діяти як лідер папської партії в боротьбі з імператорами з династії Гогенштауфенів у 1263 році. Він був нагороджений Сицилійським королівством як папським леном, і майже відразу почав дивитися на схід у пошуках нових земель. Після остаточної поразки Манфреда Сицилійського в 1266 році у битві біля Беневенто, Карл послав армію в Албанію, щоб захопити придане дружини Манфреда, Олени Епірської.
Це призвело Карла до конфлікту з імператором Михаїлом VIII на Адріатичному театрі. Балдуїн II Куртене, тоді титулярний латинський імператор, став природним союзником Карла. Вигнаний з Константинополя Михаїлом VIII у 1261 році, Балдуїн не мав сил та коштів на відновлення своєї імперії і відчайдушно потребував сторонньої допомоги. У 1267 році Балдуїн Куртене і Карл Анжуйський уклали Вітербський договір, за яким Карл погодився допомогти відвоювати Латинську імперію в обмін на сюзеренітет Ахеї та інші важливі поступки.
Однак спочатку необхідність реагувати на вторгнення в 1267 році до Італії претендента на сицилійський трон Конрадіна, а згодом Восьмий хрестовий похід 1270 року затримали втручання Карла у візантійські справи. За папи Григорія Х були розпочаті переговори про унію між Римо-Католицької та Греко-Православної Церков, і після укладання в 1274 році Ліонської унії будь-які дії Карла проти Константинополя були напряму заборонені Папою Римським. Однак папа заохочував Карла придбати претензії Марії Антіохійської на Єрусалимське королівство, куди в 1277 році Карл послав графа Рожера Сан-Северіно, що мав правити в королівстві як представник (бальї) Карла. Це було частиною папської стратегії збереження Єрусалимського королівства шляхом його інтеграції в транс-середземноморську імперію, об'єднану з французьким королівським домом, який мав забезпечити необхідний ресурс для захисту території християнського королівства на Близькому сході. У 1278 році за положенням Вітербського договору Ахейське князівство також перейшло під його пряму владу.
Прихід на престол папи Мартіна IV, який значною мірою перебував під впливом Карла, усунув останню перешкоду для реалізації амбіцій Карла. Новий папа визнав Унію між двома церквами такою, що не відбулась, чим розчистив шлях для завойовницьких планів Карла. Подібно до , новий союз проти Константинополя об'єднав зброю Карла та титулярного імператора Латинської імперії (Балдуїн II, що уклав з Карлом договір у Вітербо помер у 1273 році і тепер це був Філіпп де Куртене) за папською санкцією. Крім того, венеційці, які відігравали ключову роль у Латинській імперії, але відмовились підписати Вітербський договір, в цей раз погодились приєднатись до альянсу.
Умови
Подібно до Вітербського договору, новий договір було підписано в папському палаці, який папа Мартин IV переніс до Орв'єто після того, як Вітербо потрапило під інтердикт за ув'язнення двох кардиналів. Заявленою метою договору було скинення візантійського імператора Михаїла VIII на користь Філіпа Куртене та встановлення унії церков шляхом переведення Грецької православної церкви під владу Папи Римського. Практична мотивація договору, однак, полягала в тому, щоб відновити Латинську імперію під пануванням Анжуйців і відновити венеційські комерційні привілеї в Константинополі.
Згідно з умовами договору, Філіп і Карл повинні були надати 8000 військових і лицарів, а також достатню кількість кораблів для транспортування їх до Константинополя. Філіп, Дандоло та Карл, або син Карла, Карл II, принц Салернський, мали особисто супроводжувати експедицію. На практиці Карл постачав би майже всі війська, оскільки у Філіпа було мало або взагалі не було власних ресурсів. Венеційці мали надати сорок галер для супроводу флоту вторгнення, який повинен був відплисти з Бріндізі не пізніше квітня 1283 року. Після відновлення Філіпа на троні він мав підтвердити поступки Вітербського договору на користь Карла Анжуйського та привілеї, надані Венеції під час заснування Латинської імперії, включаючи визнання дожа домінантом «однієї четвертої та однієї восьмої частини Латинської імперії».
Був також складений другий документ для організації авангарду, який передував головній експедиції 1283 року. Карл і Філіп повинні були поставити п'ятнадцять кораблів і десять транспортів з приблизно 300 лицарями з бойовими конями. Венеційці повинні були забезпечити п'ятнадцять військових кораблів протягом семи місяців у році. Ці сили мали розпочати війну проти Михаїла VIII та «інших окупантів» Латинської імперії (під чим, імовірно, мались на увазі генуезці), і зустрінуться на Корфу до 1 травня 1282 року, відкриваючи шлях для вторгнення наступного року.
Обидва договори були підписані Карлом і Філіпом 3 липня 1281 року і ратифіковані дожем Венеції 2 серпня 1281 року.
Наслідки
Через кілька тижнів після підписання договору папа Мартін відлучив Михаїла VIII від церкви. Для експедиції було належним чином забезпечено провізію, і навколо Евбеї відбулося кілька сутичок. Никифор, правитель Епіру, також уклав угоду з Карлом, Філіпом і Дандоло у вересні 1281 року. Однак незадовго до того, як експедиція повинна була відплисти, вибухнуло повстання Сицилійська вечірня (30 березня 1282 р.). Громадянська війна розколола Сицилійське королівство на дві частини і Карл провів решту свого життя, намагаючись її придушити. Його нащадки продовжуватимуть підтримувати дедалі слабкішу владу над частинами Латинської імперії, але жодної великої експедиції проти Константинополя так і не було здійснено.
Примітки
- Runciman, Steven (1958). The Sicilian Vespers. Cambridge University Press. ISBN .
- Riley-Smith, Jonathan (2005). The Crusades: A History (вид. 2nd). New Haven, Connecticut: Yale University Press. с. 203. ISBN .
- Bury, John B. (1886). The Lombards and Venetians in Euboia (1205-1303). The Journal of Hellenic Studies. 7: 341. doi:10.2307/623649. JSTOR 623649.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orv yetska ugoda ugoda ukladena v 1281 roci mizh korolem Sicilijskogo korolivstva Karlom Anzhujskim dozhem Venecijskoyi respubliki Dzhovanni Dandolo i titulyarnim imperatorom Latinskoyi imperiyi Filipom de Kurtene shodo vidnovlennya z blagoslovennya papstva Latinskoyi imperiyi Na meti malos vidnoviti yak civilne tak i cerkovne latinske panuvannya v Konstantinopoli vidvojovanomu v 1261 roci Mihayilom VIII Paleologom Realizaciyi ugodi zavadila antifrancuzke povstannya na Siciliyi i podalsha yaka vidvernula usyu uvagu i resursi Karla na vidnovlennya svogo stanu v Sicilijskomu korolivstvi Orv yetska ugoda 1281 Tipmizhnarodnij dogovirPidpisano3 lipnya 1281 rokuStoroniKarl I Anzhujskij Dzhovanni Dandolo Filipp I de KurtenePeredumoviFilipp I de Kurtene Molodshij brat korolya Franciyi Lyudovika IX Karl Anzhujskij davno pragnuv stvoriti vlasne transseredzemnomorske korolivstvo Vin rozshiriv svij udil Provansu pogodivshis diyati yak lider papskoyi partiyi v borotbi z imperatorami z dinastiyi Gogenshtaufeniv u 1263 roci Vin buv nagorodzhenij Sicilijskim korolivstvom yak papskim lenom i majzhe vidrazu pochav divitisya na shid u poshukah novih zemel Pislya ostatochnoyi porazki Manfreda Sicilijskogo v 1266 roci u bitvi bilya Benevento Karl poslav armiyu v Albaniyu shob zahopiti pridane druzhini Manfreda Oleni Epirskoyi Ce prizvelo Karla do konfliktu z imperatorom Mihayilom VIII na Adriatichnomu teatri Balduyin II Kurtene todi titulyarnij latinskij imperator stav prirodnim soyuznikom Karla Vignanij z Konstantinopolya Mihayilom VIII u 1261 roci Balduyin ne mav sil ta koshtiv na vidnovlennya svoyeyi imperiyi i vidchajdushno potrebuvav storonnoyi dopomogi U 1267 roci Balduyin Kurtene i Karl Anzhujskij uklali Viterbskij dogovir za yakim Karl pogodivsya dopomogti vidvoyuvati Latinsku imperiyu v obmin na syuzerenitet Aheyi ta inshi vazhlivi postupki Karl Anzhujskij odna z visokih storin dogovoru Odnak spochatku neobhidnist reaguvati na vtorgnennya v 1267 roci do Italiyi pretendenta na sicilijskij tron Konradina a zgodom Vosmij hrestovij pohid 1270 roku zatrimali vtruchannya Karla u vizantijski spravi Za papi Grigoriya H buli rozpochati peregovori pro uniyu mizh Rimo Katolickoyi ta Greko Pravoslavnoyi Cerkov i pislya ukladannya v 1274 roci Lionskoyi uniyi bud yaki diyi Karla proti Konstantinopolya buli napryamu zaboroneni Papoyu Rimskim Odnak papa zaohochuvav Karla pridbati pretenziyi Mariyi Antiohijskoyi na Yerusalimske korolivstvo kudi v 1277 roci Karl poslav grafa Rozhera San Severino sho mav praviti v korolivstvi yak predstavnik balyi Karla Ce bulo chastinoyu papskoyi strategiyi zberezhennya Yerusalimskogo korolivstva shlyahom jogo integraciyi v trans seredzemnomorsku imperiyu ob yednanu z francuzkim korolivskim domom yakij mav zabezpechiti neobhidnij resurs dlya zahistu teritoriyi hristiyanskogo korolivstva na Blizkomu shodi U 1278 roci za polozhennyam Viterbskogo dogovoru Ahejske knyazivstvo takozh perejshlo pid jogo pryamu vladu Prihid na prestol papi Martina IV yakij znachnoyu miroyu perebuvav pid vplivom Karla usunuv ostannyu pereshkodu dlya realizaciyi ambicij Karla Novij papa viznav Uniyu mizh dvoma cerkvami takoyu sho ne vidbulas chim rozchistiv shlyah dlya zavojovnickih planiv Karla Podibno do novij soyuz proti Konstantinopolya ob yednav zbroyu Karla ta titulyarnogo imperatora Latinskoyi imperiyi Balduyin II sho uklav z Karlom dogovir u Viterbo pomer u 1273 roci i teper ce buv Filipp de Kurtene za papskoyu sankciyeyu Krim togo venecijci yaki vidigravali klyuchovu rol u Latinskij imperiyi ale vidmovilis pidpisati Viterbskij dogovir v cej raz pogodilis priyednatis do alyansu Zolotij venecijskij dukat Dzhovanni DandoloUmoviPodibno do Viterbskogo dogovoru novij dogovir bulo pidpisano v papskomu palaci yakij papa Martin IV perenis do Orv yeto pislya togo yak Viterbo potrapilo pid interdikt za uv yaznennya dvoh kardinaliv Zayavlenoyu metoyu dogovoru bulo skinennya vizantijskogo imperatora Mihayila VIII na korist Filipa Kurtene ta vstanovlennya uniyi cerkov shlyahom perevedennya Greckoyi pravoslavnoyi cerkvi pid vladu Papi Rimskogo Praktichna motivaciya dogovoru odnak polyagala v tomu shob vidnoviti Latinsku imperiyu pid panuvannyam Anzhujciv i vidnoviti venecijski komercijni privileyi v Konstantinopoli Zgidno z umovami dogovoru Filip i Karl povinni buli nadati 8000 vijskovih i licariv a takozh dostatnyu kilkist korabliv dlya transportuvannya yih do Konstantinopolya Filip Dandolo ta Karl abo sin Karla Karl II princ Salernskij mali osobisto suprovodzhuvati ekspediciyu Na praktici Karl postachav bi majzhe vsi vijska oskilki u Filipa bulo malo abo vzagali ne bulo vlasnih resursiv Venecijci mali nadati sorok galer dlya suprovodu flotu vtorgnennya yakij povinen buv vidplisti z Brindizi ne piznishe kvitnya 1283 roku Pislya vidnovlennya Filipa na troni vin mav pidtverditi postupki Viterbskogo dogovoru na korist Karla Anzhujskogo ta privileyi nadani Veneciyi pid chas zasnuvannya Latinskoyi imperiyi vklyuchayuchi viznannya dozha dominantom odniyeyi chetvertoyi ta odniyeyi vosmoyi chastini Latinskoyi imperiyi Buv takozh skladenij drugij dokument dlya organizaciyi avangardu yakij pereduvav golovnij ekspediciyi 1283 roku Karl i Filip povinni buli postaviti p yatnadcyat korabliv i desyat transportiv z priblizno 300 licaryami z bojovimi konyami Venecijci povinni buli zabezpechiti p yatnadcyat vijskovih korabliv protyagom semi misyaciv u roci Ci sili mali rozpochati vijnu proti Mihayila VIII ta inshih okupantiv Latinskoyi imperiyi pid chim imovirno malis na uvazi genuezci i zustrinutsya na Korfu do 1 travnya 1282 roku vidkrivayuchi shlyah dlya vtorgnennya nastupnogo roku Obidva dogovori buli pidpisani Karlom i Filipom 3 lipnya 1281 roku i ratifikovani dozhem Veneciyi 2 serpnya 1281 roku NaslidkiCherez kilka tizhniv pislya pidpisannya dogovoru papa Martin vidluchiv Mihayila VIII vid cerkvi Dlya ekspediciyi bulo nalezhnim chinom zabezpecheno proviziyu i navkolo Evbeyi vidbulosya kilka sutichok Nikifor pravitel Epiru takozh uklav ugodu z Karlom Filipom i Dandolo u veresni 1281 roku Odnak nezadovgo do togo yak ekspediciya povinna bula vidplisti vibuhnulo povstannya Sicilijska vechirnya 30 bereznya 1282 r Gromadyanska vijna rozkolola Sicilijske korolivstvo na dvi chastini i Karl proviv reshtu svogo zhittya namagayuchis yiyi pridushiti Jogo nashadki prodovzhuvatimut pidtrimuvati dedali slabkishu vladu nad chastinami Latinskoyi imperiyi ale zhodnoyi velikoyi ekspediciyi proti Konstantinopolya tak i ne bulo zdijsneno PrimitkiRunciman Steven 1958 The Sicilian Vespers Cambridge University Press ISBN 0 521 43774 1 Riley Smith Jonathan 2005 The Crusades A History vid 2nd New Haven Connecticut Yale University Press s 203 ISBN 0 8264 7270 2 Bury John B 1886 The Lombards and Venetians in Euboia 1205 1303 The Journal of Hellenic Studies 7 341 doi 10 2307 623649 JSTOR 623649