Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оптичне явище — це явище, яке зумовлене певною поведінкою світла.
Оптичні явища в природі
Сонячне і Місячне затемнення
Сонячні й місячні затемнення — явище природи, знайоме людині з найдавніших часів. Вони бувають порівняно часто, але видні не зі всіх частин земної поверхні, й тому багатьом здаються рідкісними. Будь-яке затемнення відбувається тоді, коли три небесних тіла: Земля, Місяць і Сонце вибудовуються з погляду земного спостерігача на одній умовній прямій. Якщо між Землею й Сонцем розташований Місяць, то затемнення називається сонячним, якщо ж навпаки тінь Землі закриває від Місяця пряме сонячне світло, то це місячне затемнення. Залежно від того, наскільки близько Місяць виявиться до вузла орбіти в годину затьмарення, вона може пройти через середину конуса тіні, і затьмарення буде максимально тривалим, а може пройти краєм тіні, і тоді ми побачимо приватне місячне затьмарення. Конус земної тіні оточений півтінню. У цю область простору попадає лише частина сонячних променів, не закрита Землею. Тому бувають напівтіньові затьмарення. Про них теж повідомляється в астрономічних календарях, але ці затьмарення нерозрізнені для ока, тільки фотоапарат і фотометр здатні відзначити затьмарення Місяця під час напівтіньової фази або напівтіньового затьмарення. Коли ж повня трапляється далеко від вузлів місячної орбіти. Місяць проходить вище або нижче тіні й затьмарення не відбувається.
Веселка
Весе́лка — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою і з дифракцією) сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр. Спостерігач, що стоїть спиною до джерела світла, бачить різнобарвне світіння, що виходить із простору по концентричному колу (дузі).
Міраж
Міраж — явище аномальної рефракції світла в атмосфері, при якому крім предметів в їхньому дійсному положенні, з'являються також їхні уявні зображення, які є результатом повного внутрішнього відбиття в атмосфері.
Перше наукове пояснення цього явища пов'язано з єгипетським (1799 р.) походом Бонапарта. Французький експедиційний корпус просувався тоді по пустелі до берегів Нілу. Одноманітність рівнини порушувалося лише невеликими підвищеннями з розташованими на них селами.
Не все в міражі зрозуміло до кінця. Цікаві міражі відзначали газети і журнали минулого століття. В небі над Атлантичним узбережжям Африки з'явилися чіткі зображення незнайомих міст. Бувалі мандрівники впізнавали в них міста Південної Америки… Але при всій загадковості цього явища міраж неважко відтворити в лабораторних умовах.
Полярне сяйво
Сяйво спостерігається на відстані 20—25° північної і південної широт (північне полярне сяйво і південне полярне сяйво) від магнітного полюса Землі одночасно на всіх довготах, але з різною інтенсивністю. Відбувається в результаті світіння розріджених шарів атмосфери на висотах 60-1000 км під дією сонячного вітру (потоків протонів і електронів). Заряджені частинки проникають в атмосферу з космосу і під дією магнітного поля Землі спрямовуються до північного або південного магнітного полюса, де вони входять у верхні шари атмосфери, бомбардують розріджені гази атмосфери і змушують їх випромінювати видиме світло.
Гало
Докладніше: Гало
Атмосфера може відображати феноменальні оптичні характеристики завдяки вигину світла. Це можливо спостерігати на небі в день, наприклад, в перисто-шаруватих хмарах, які складаються з кристалів льоду. Ці гексагональні кристали льоду діють як призми, і коли фотон (частинка світла) проходить крізь крижаний кристал, кристал може розсіювати світлові промені так, що виявляє кольори видимого світла. Кольори видимого світла: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, індиго та фіолетовий; інакше відомий як ROY-G-BIV.
Література
- Полярне сяйво. Білий М. У., Скубенко А. Ф. Загальна фізика. Оптика. — К.: Вища школа, 1987
- Брегг У. Мир света. Мир звука. — М.: Наука, 1967
- Булат В. Л. Оптические явления в природе. — М.: Просвещение, 1974
- Бушок Г. Ф., Півень Г. Ф. Курс фізики. Частина друга. — К.: Вища школа, 1983
- Гончаренко С. У. Фізика. 10 клас. — К.: Освіта, 1996
- Грабовський Р. Н. Курс физики. — М.: Высшая школа, 1980
- Зверева С. В. В мире солнечного света. — М.: Просвещение, 1988
- Зисман Г. Ф., Тодес О. М. Курс общей физики. Том III. — M.: Наука, 1972
- Ивенс Ф. М. Введение в теорию света. — М.: Наука, 1976
- Ю. Калитеевский Н. И. Волновая оптика. -М.: Наука, 1971
- Кучерук I.M., Дущенко В. П. Загальна фізика. Оптика. Квантова фізика. — К.: Вища школа, 1991.
- Ландсберг Г. С. Общий курс физики. Оптика. — М.: Просвещение, 1977
- Минарт М. Свет и цвет в природе. — М.: Мир, 1969
- Рыдник В. И. Многоцветие спектров. — М.: Детская литература, 1979
- Сивухин Д. В. Общий курс физики. Оптика. — М.: Наука, 1980. Іб. Тарасов Л. В. Физика в природе. — М.: Просвещение, 1988
- Данлогг «Абетка за зоряним небом» 1990 р.
Див. також
| Ця стаття не містить . (липень 2018) |
Примітки
- The brilliant displays of halos, sun dogs, and other atmospheric optics. iWeatherNet (амер.). 22 листопада 2017. Процитовано 3 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Optichne yavishe ce yavishe yake zumovlene pevnoyu povedinkoyu svitla Optichni yavisha v prirodiSonyachne i Misyachne zatemnennya Dokladnishe Zatemnennya Sonyachne zatemnennya v 1999 roci u Franciyi Sonyachni j misyachni zatemnennya yavishe prirodi znajome lyudini z najdavnishih chasiv Voni buvayut porivnyano chasto ale vidni ne zi vsih chastin zemnoyi poverhni j tomu bagatom zdayutsya ridkisnimi Bud yake zatemnennya vidbuvayetsya todi koli tri nebesnih tila Zemlya Misyac i Sonce vibudovuyutsya z poglyadu zemnogo sposterigacha na odnij umovnij pryamij Yaksho mizh Zemleyu j Soncem roztashovanij Misyac to zatemnennya nazivayetsya sonyachnim yaksho zh navpaki tin Zemli zakrivaye vid Misyacya pryame sonyachne svitlo to ce misyachne zatemnennya Zalezhno vid togo naskilki blizko Misyac viyavitsya do vuzla orbiti v godinu zatmarennya vona mozhe projti cherez seredinu konusa tini i zatmarennya bude maksimalno trivalim a mozhe projti krayem tini i todi mi pobachimo privatne misyachne zatmarennya Konus zemnoyi tini otochenij pivtinnyu U cyu oblast prostoru popadaye lishe chastina sonyachnih promeniv ne zakrita Zemleyu Tomu buvayut napivtinovi zatmarennya Pro nih tezh povidomlyayetsya v astronomichnih kalendaryah ale ci zatmarennya nerozrizneni dlya oka tilki fotoaparat i fotometr zdatni vidznachiti zatmarennya Misyacya pid chas napivtinovoyi fazi abo napivtinovogo zatmarennya Koli zh povnya traplyayetsya daleko vid vuzliv misyachnoyi orbiti Misyac prohodit vishe abo nizhche tini j zatmarennya ne vidbuvayetsya Veselka Dokladnishe Veselka Veselka v gorah nad ozerom Vese lka optichne yavishe v atmosferi sho yavlyaye soboyu odnu dvi chi dekilka riznokolorovih dug sho sposterigayutsya na tli hmari yaksho vona roztashovana proti Soncya Chervonij kolir mi bachimo z zovnishnogo boku veselki a fioletovij iz vnutrishnogo Veselka pov yazana z zalomlennyam i vidbittyam deyakoyu miroyu i z difrakciyeyu sonyachnogo svitla u vodyanih kraplyah zvazhenih u povitri Ci krapelki po riznomu vidhilyayut svitlo riznih koloriv u rezultati chogo bile svitlo rozkladayetsya na spektr Sposterigach sho stoyit spinoyu do dzherela svitla bachit riznobarvne svitinnya sho vihodit iz prostoru po koncentrichnomu kolu duzi Mirazh Dokladnishe Mirazh Mirazh nad asfaltovanoyu dorogoyu Mirazh yavishe anomalnoyi refrakciyi svitla v atmosferi pri yakomu krim predmetiv v yihnomu dijsnomu polozhenni z yavlyayutsya takozh yihni uyavni zobrazhennya yaki ye rezultatom povnogo vnutrishnogo vidbittya v atmosferi Pershe naukove poyasnennya cogo yavisha pov yazano z yegipetskim 1799 r pohodom Bonaparta Francuzkij ekspedicijnij korpus prosuvavsya todi po pusteli do beregiv Nilu Odnomanitnist rivnini porushuvalosya lishe nevelikimi pidvishennyami z roztashovanimi na nih selami Ne vse v mirazhi zrozumilo do kincya Cikavi mirazhi vidznachali gazeti i zhurnali minulogo stolittya V nebi nad Atlantichnim uzberezhzhyam Afriki z yavilisya chitki zobrazhennya neznajomih mist Buvali mandrivniki vpiznavali v nih mista Pivdennoyi Ameriki Ale pri vsij zagadkovosti cogo yavisha mirazh nevazhko vidtvoriti v laboratornih umovah Polyarne syajvo Dokladnishe Polyarne syajvo Syajvo sposterigayetsya na vidstani 20 25 pivnichnoyi i pivdennoyi shirot pivnichne polyarne syajvo i pivdenne polyarne syajvo vid magnitnogo polyusa Zemli odnochasno na vsih dovgotah ale z riznoyu intensivnistyu Vidbuvayetsya v rezultati svitinnya rozridzhenih shariv atmosferi na visotah 60 1000 km pid diyeyu sonyachnogo vitru potokiv protoniv i elektroniv Zaryadzheni chastinki pronikayut v atmosferu z kosmosu i pid diyeyu magnitnogo polya Zemli spryamovuyutsya do pivnichnogo abo pivdennogo magnitnogo polyusa de voni vhodyat u verhni shari atmosferi bombarduyut rozridzheni gazi atmosferi i zmushuyut yih viprominyuvati vidime svitlo Vijskovo povitryana baza AyelsonGalo Dokladnishe Galo Atmosfera mozhe vidobrazhati fenomenalni optichni harakteristiki zavdyaki viginu svitla Ce mozhlivo sposterigati na nebi v den napriklad v peristo sharuvatih hmarah yaki skladayutsya z kristaliv lodu Ci geksagonalni kristali lodu diyut yak prizmi i koli foton chastinka svitla prohodit kriz krizhanij kristal kristal mozhe rozsiyuvati svitlovi promeni tak sho viyavlyaye kolori vidimogo svitla Kolori vidimogo svitla chervonij oranzhevij zhovtij zelenij sinij indigo ta fioletovij inakshe vidomij yak ROY G BIV Galo v nebi nad ChelyabinskomLiteraturaPolyarne syajvo Bilij M U Skubenko A F Zagalna fizika Optika K Visha shkola 1987 Bregg U Mir sveta Mir zvuka M Nauka 1967 Bulat V L Opticheskie yavleniya v prirode M Prosveshenie 1974 Bushok G F Piven G F Kurs fiziki Chastina druga K Visha shkola 1983 Goncharenko S U Fizika 10 klas K Osvita 1996 Grabovskij R N Kurs fiziki M Vysshaya shkola 1980 Zvereva S V V mire solnechnogo sveta M Prosveshenie 1988 Zisman G F Todes O M Kurs obshej fiziki Tom III M Nauka 1972 Ivens F M Vvedenie v teoriyu sveta M Nauka 1976 Yu Kaliteevskij N I Volnovaya optika M Nauka 1971 Kucheruk I M Dushenko V P Zagalna fizika Optika Kvantova fizika K Visha shkola 1991 Landsberg G S Obshij kurs fiziki Optika M Prosveshenie 1977 Minart M Svet i cvet v prirode M Mir 1969 Rydnik V I Mnogocvetie spektrov M Detskaya literatura 1979 Sivuhin D V Obshij kurs fiziki Optika M Nauka 1980 Ib Tarasov L V Fizika v prirode M Prosveshenie 1988 Danlogg Abetka za zoryanim nebom 1990 r Div takozhFizichne yavishe Vodyane nebo Lodovij vidbliskCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2018 PrimitkiThe brilliant displays of halos sun dogs and other atmospheric optics iWeatherNet amer 22 listopada 2017 Procitovano 3 lyutogo 2021