Операція Стоунейдж англ Operation Stone Age військова операція що проводилася силами Королівського військово морського ф

Операція «Стоунейдж» (англ. Operation Stone Age) — військова операція, що проводилася силами Королівського військово-морського флоту Великої Британії з метою проведення конвою MW-13 на Мальту під час битви на Середземному морі.

Операція «Стоунейдж»
Operation Stone Age

Мальтійські конвої
Битва на Середземному морі

Союзний транспортний конвой висувається на Мальту. Світлина з борту легкого крейсера HMS «Евріал», що брав участь в ескорті конвою MW-13. Середземне море

Дата:	16–20 листопада 1942
Місце:	східна частина Середземного моря
Результат:	перемога Королівського військово-морського флоту Великої Британії; прорив конвою до острова

Сторони

Союзники:

Країни Осі:

Командувачі

Військові сили

5 легких крейсери
10 есмінців
4 транспортних судна

різнорідні сили італійських та німецьких ВМС та ВПС

Втрати

1 легкий крейсер серйозно пошкоджений

Головним завданням операції «Стоунейдж» було прорив облоги німецько-італійським флотом острову Мальта та доставка найнеобхіднішого майна гарнізону та місцевим жителям. Конвой, який складався з 4 транспортних суден під ескортом 5 крейсерів та 7 ескадрених міноносців вийшов з порту Порт-Саїд 16 листопада. Після дозавантаження та дозаправки в александрійському порті та заміни ескортними міноносцями типу «Хант» охорони, конвой попрямував далі й незважаючи на нерішучі спроби супротивника атакувати дістався пункту призначення 20 числа, поставивши 32 000 тонни вантажів і врятувавши людей від голоду.

Цим конвоєм по суті закінчилася дворічна битва за виживання обложеного британського острову посередині Середземного моря. З опануванням британськими військами Лівії та початком наступу на Туніс, Мальта припинила потерпати від постійного дефіциту предметів першої необхідності, палива та інших важливих речей.

Перебіг подій

Конвой MW-13, що складався з чотирьох суден: Bantam, Denbighshire, Mormacmoon і Robin Locksley у супроводі крейсера «Евріал» і семи есмінців, котрі супроводжували транспортні судна Червоним морем до Александрії, вийшли з Порт-Саїду 16 листопада 1942 року. Два з військових транспортів, Bantam та Denbighshire, отримали вантажі в Порт-Судані, в першу чергу боєприпаси, й прямували далі через Суецький канал до Александрії. Тут на охорону заступили більш придатні для ППО ескортні міноносці типу «Хант» зі складу 5-ї флотилії, з крейсером «Евріал» у ролі лідера: «Альденгам», «Бофорт», «Біве», «Крум», «Далвертон», «Ексмур», «Харворт», «Харслі», «Теткотт» і грецьким «Піндос».

О 07:00 17 листопада конвой вийшов з Александрії на Мальту зі швидкістю 15 вузлів.

Рано вранці 18 листопада до конвою приєдналися 15-та ескадра крейсерів контр-адмірала А.Пауера («Аретюза», «Клеопатра», HMS «Дідо» і «Орайон») й 10 есмінців 12-ї і 14-ї флотилій, які залишалися з конвоєм до 17:30. Протягом цього періоду на конвой була здійснена одна повітряна атака без наслідків.

Відразу ж конвой був виявлений німецькою повітряною розвідкою. 18 листопада в 11:10 шість Ju-88 здійснили першу безплідну спробу атакувати конвой, втративши при цьому один літак. Близько 16:00 над конвоєм пролетіла велика група транспортних Ju-52 у супроводі винищувачів, а через 40 хвилин крейсери відвернули на північ, щоб прикрити судна з найнебезпечнішого напрямку. З'єднання знаходилося північніше Дерні, дув північно-західний вітер силою 5 балів, місяць ховався в хмарах, періодично налітали дощові шквали, коли відбувся ще один наліт. За свідченням свідків, літаків було три, вони заходили в атаку послідовно, і в 18:05 торпеда другого торпедоносця уразила крейсер «Аретьюза».

Торпеда ударила в лівий борт під кутом 170° (корабель здійснював поворот праворуч) у район другої башти головного калібру. Вибух 200-кг боєголовки зробив в борту пробоїну завдовжки 16 м, причому ударна хвиля пройшла через чотири палуби. Усі приміщення під нижньою палубою між 20-м і 61-м шпангоутами були затоплені. Обидві носові башти, а також внутрішній корабельний зв'язок вийшли з ладу. Крейсер отримав крен 15° на лівий борт, при цьому носова частина пішла у воду по клюзи. Пожежа, що спалахнула відразу в декількох місцях через паливо, що розлилося, бушувала понад 12 годин, лише до світанку самовідданими зусиллями екіпажу його вдалося загасити.

Незважаючи на шторм «Аретьюза» рушила на схід 12-вузловим ходом у супроводі есмінця «Петард». Управління кораблем здійснювалося вручну з румпельного відділення. Наступного дня через загрозу поширення затоплень «Петард» почав буксувати «підранка» кормою вперед. Турбіни крейсера працювали на задній хід, але через 4 години їх довелося зупинити через перегрів підшипників. До півночі кораблі підійшли до Александрії, де на допомогу їм прийшли буксири «Респонд» і «Бріган». Увечері 21 листопада вони втягнули пошкоджену «Аретьюзу» в гавань.

Зі складу її екіпажу 1 офіцер і 155 матросів загинули, а 43 моряки отримали поранення (у тому числі і командир). Єдиною утіхою для англійців могло бути те, що це була, як сказав С.Роскилл, «остання втрата в особовому складі флоту, зазнана їм в боротьбі за підтримку захисників Мальти».

Наступного ранку решта крейсерів і есмінців знову прикривали конвой, і хоча ймовірніше за все, авіація Люфтваффе знову шукала конвой, більше атак не було. Протралений фарватер біля острова був пройдений в 22:40 за допомогою тральщика Speedy, що вийшов назустріч кораблям конвою.

Див. також

Посилання

Operation Stone Age. на desertwar.net. (англ.)
THE SUPPLY OF MALTA 1940–1942

Література

Marc'Antonio Bragadin, La Marina italiana 1940–1945, Odoya, 2011.
Брагадин, Марк Антонио. Итальянский флот во Второй Мировой войне = Bragadin, M'A. The Italian Navy in World War II. — М. : АСТ, 2000. (рос.)
Woodman, Richard. Malta Convoys 1940-1943. John Murray (publisher). ISBN .

Примітки

Виноски

5 легких крейсери «Евріал», «Клеопатра», «Аретьюза», «Дідо», «Орайон»; 10 есмінців «Альденгам», «Бофорт», «Біве», «Крум», «Далвертон», «Ексмур», «Харворт», «Харслі», «Теткотт», грецький «Піндос»; 4 транспортних суден: суховантажні судна Denbighshire (8 393 grt), голландське Bantam (9 312 grt), американське Robin Locksley (7 000 grt) та Mormacmoon (7 939 grt)
7 есмінців зі складу 14-ї флотилії есмінців («Джервіс», «Джавелін», «Кельвін», «Нубіан», «Пакенгам», «Паладін» та «Пітард») супроводжували конвой з Порт-Саїда до ранку 17 листопада 1942 року до Александрії, де їх замінили кораблі 12-ї флотилії есмінців
легкий крейсер «Аретьюза»

Джерела

[1] 5 легких крейсери «Евріал», «Клеопатра», «Аретьюза», «Дідо», «Орайон»; 10 есмінців «Альденгам», «Бофорт», «Біве», «Крум», «Далвертон», «Ексмур», «Харворт», «Харслі», «Теткотт», грецький «Піндос»; 4 транспортних суден: суховантажні судна Denbighshire (8 393 grt), голландське Bantam (9 312 grt), американське Robin Locksley (7 000 grt) та Mormacmoon (7 939 grt)

[2] 7 есмінців зі складу 14-ї флотилії есмінців («Джервіс», «Джавелін», «Кельвін», «Нубіан», «Пакенгам», «Паладін» та «Пітард») супроводжували конвой з Порт-Саїда до ранку 17 листопада 1942 року до Александрії, де їх замінили кораблі 12-ї флотилії есмінців

[3] легкий крейсер «Аретьюза»