Azərbaycanca
Dansk
Deutsch
Española
Français
Italiana
Қазақ
Lietuvos
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
Омелян Лесняк (Лисняк 24 квітня 1882, с. Стецева, нині Снятинський район — 1953?, Відень?) — український військовий діяч, командир куреня Легіону УСС, отаман Української Галицької Армії.
| Омелян Лесняк | |
|---|---|
 Сотник (гауптман), Отаман | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 24 квітня 1882 с. Стецева, нині Снятинський район (або м.Городенка) |
| Смерть | 1953 Відень? |
| Військова служба | |
| Приналежність |  ЗУНР |
| Вид ЗС |  Збройні сили Австро-Угорщини УСС УГА |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
| Командування | |
| 1-й курінь УСС, (3-я бригада УГА) | |
Біографія
Омелян Лесняк народився 24 квітня 1882 року в с. Стецева Снятинського повіту на Станіславівщині, нині Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна (за іншими даними, у Городенці).
У роки Першої світової війни 1914-18 — капітан (гауптман) (австрійської армії). З березня 1916 — у складі Легіону Українських Січових Стрільців. У вересні 1916 р. командував першим куренем УСС (входив до складу I-го полку Легіону УСС), який вів кровопролитні бої проти російських військ у районі Лисоні. 30 вересня 1916 р. потрапив у полон, де перебував до 1918 року.
Під час українсько-польської війни 1918—1919 служив в Українській Галицькій Армії. У 1919 р. був призначений командантом Золочівської військової округи, з кінця червня 1919 — командант (3-ї бригади УГА).
У листопаді 1919 р. Лесняк за дорученням Начальної Команди УГА (генерала Мирона Тарнавського) вів переговори з представниками Добровольчої Армії генерала А. Дєнікіна про умови перемир'я. 1 листопада 1919 р. під час переговорів у штабному вагоні генерала Добровольчєскої армії Я. Слащьова на залізничній станції Гайсина під час переговорів висунув умови: припинити бойові дії, у випадку переходу УГА на сторону Добрармії не використовувати проти Армії УНР, надати УГА меддопомогу, відпочинок.
Після завершення національно-визвольних змагань 1917—1921 роках жив в еміграції у Чехо-Словаччині та Австрії.
У 1946 році схоплений співробітниками НКВС СРСР. Подальша доля невідома. За деякими даними, згодом вийшов з ув'язнення і повернувся до Відня, де помер.
Примітки
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 260.
- Шанковський Л. Бучаччина в роки визвольної війни 1918—1920 // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 812.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 260—261.
Джерела
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет