Олімпія (фр. Olympia) — концертний зал в 9-му окрузі Парижа, що знаходиться на бульварі Капуцинок, 28. " Олімпія " — найстаріший з нині діючих концертних залів Парижa і один з найпопулярніших у світі. Його легко впізнати за велетенськими червоними літерами на фасаді будівлі.
Олімпія | |
---|---|
48°52′13″ пн. ш. 2°19′42″ сх. д. / 48.870277777805775° пн. ш. 2.3283333333610776° сх. д.Координати: 48°52′13″ пн. ш. 2°19′42″ сх. д. / 48.870277777805775° пн. ш. 2.3283333333610776° сх. д. | |
Країна | Франція[1] |
Розташування | IX округ Парижа[1] |
Тип | концертна зала театр[1] і організація |
Засновник | Жозеф Оллер |
Дата заснування | 1893 |
Адреса | Бульвар Капуцинок |
Олімпія Олімпія (Франція) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія " Олімпії "
«Олімпія» Жозефа Оллера
В 1888 Жозеф Оллер (фр. Joseph Oller), творець всесвітньо відомого мюзик-холу Мулен Руж, відкриває «Російські гірки» (фр. Montagnes Russes), які доводиться знести в 1892 році на вимогу префектури (причина — сумнівна пожежна безпека). 1893 року на цьому місці побудовано зал під назвою " Олімпія ". Спочатку в ньому порівняно мало уваги приділялося пісні, та згодом саме з піснею нерозривно буде пов'язане ім'я " Олімпії ". Крім концертів, в "Олімпії " йшли виступи циркових артистів, балети і оперети.
На початку XX століття в залі йдуть ревю за участю таких зірок, як та . Після Першої світової війни директором закладу був Поль Франк (фр. Paul Franck); тут виступали , , , . Однак у 1929 році мюзик-хол перетворюється в кінотеатр.
"Олімпія" Брюно Кокатрікса
З 1929 по 1944 функціонувала переважно як кінотеатр. Після війни, ймовірно, продовжила б функціонувати як кінотеатр, якби не рішення фірми SATO, якій належав цей зал. Фірма запросила на посаду директора відомого композитора та імпресаріо (фр. Bruno Coquatrix), який у лютому 1954 встановив остаточний статус " Олімпії " як концертного залу (на 2000 місць). У цьому ж році свій перший концерт в "Олімпії " дав Жільбер Беко, один із співаків, з яким ім'я " Олімпії " пов'язано в першу чергу — протягом своєї кар'єри він виступив в цьому мюзик-холі 1933 рази!
У 1964 в концертному залі виступили The Beatles (за участю Сільві Вартан в першому відділенні).
У наші дні концертний зал офіційно називається " Олімпія — Брюно Кокатрікс " (фр. Olympia Bruno Coquatrix).
Реконструкція
Незабаром після смерті Брюно Кокатрікса будівля прийшла в такий занепад, що її збиралися зрівняти з землею і спорудити на цьому місці стоянку для автомобілів. Але 7 січня 1993 року міністр культури Франції підписав наказ про збереження " Олімпії ", який привів до двох років будівельних робіт: потрібно було відтворити оригінальний вигляд фасаду та його інтер'єр.
Сьогодні " Олімпія " нараховує від 1772 до 1996 глядацьких місць (остання цифра враховує додаткові сидіння в проходах).
Неповний список зірок
Французькі і франкомовні виконавці
Виступ (фр. La Goulue) було лише початком у низці всесвітньо відомих виконавців, що виступали в "Олімпії ", серед яких такі зірки, як: , , , Жозефіна Бейкер, Ів Монтан, Едіт Піаф, Шарль Азнавур, , Жак Брель, Сільві Вартан, , Джо Дассен, Жільбер Беко, , Джонні Холлідей, Мірей Матьє, Сальваторе Адамо, Селін Діон, Елен Сегара, Патрісія Каас, Грегорі Лемаршаль…
Зарубіжні зірки
Адріано Челентано (1962, 1963), Френк Сінатра, Луї Армстронг, Девід Боуї, Джеймс Браун, Джуді Гарленд, Джимі Хендрікс, Амалія Родрігес, Бюлент Ерсой, " ", "Dir en grey ", Джеф Баклі, Лучано Паваротті, Арета Франклін, Маріза, Морріссі, "The Beatles " (1964), Пол Маккартні (2007), Мадонна, "The Rolling Stones ", Pink Floyd (1967), The Cure, Led Zeppelin, "Deep Purple ", ", "Placebo ", "My Bloody Valentine ", "New Order ", Дейв Ґаан, Нік Кейв, Неллі Фуртадо, Ніна Симон, Патті Сміт, " "The Jackson 5 ", "The Mars Volta ", "The Velvet Underground ", Лілі Іванова, Лара Фабіан, Бйорк, Пупо.
Радянські та російські зірки
Нані Брегвадзе, Тамара Гвердцителі, Муслім Магомаєв (1966), Едіта П'єха, Алла Пугачова.
Література
- Les folies du music-hall: histoire du music-hall à Paris de 1914 à nos jours, Jacques Damase, Bruno Coquatrix, ed.Spectacles, 1960
- Paris-Palaces, ou le temps des cinémas (1894–1918), Jean-Jacques Meusy, ed.CNRS Editions, 1995
- Paris au jour le jour: Almanach historique de Paris, Alfred Fierro, ed.Arcadia, 2005
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
Посилання
- Офіційний сайт [ 18 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Paris Olympia |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olimpiya fr Olympia koncertnij zal v 9 mu okruzi Parizha sho znahoditsya na bulvari Kapucinok 28 Olimpiya najstarishij z nini diyuchih koncertnih zaliv Parizha i odin z najpopulyarnishih u sviti Jogo legko vpiznati za veletenskimi chervonimi literami na fasadi budivli Olimpiya48 52 13 pn sh 2 19 42 sh d 48 870277777805775 pn sh 2 3283333333610776 sh d 48 870277777805775 2 3283333333610776 Koordinati 48 52 13 pn sh 2 19 42 sh d 48 870277777805775 pn sh 2 3283333333610776 sh d 48 870277777805775 2 3283333333610776Krayina Franciya 1 RoztashuvannyaIX okrug Parizha 1 Tipkoncertna zala teatr 1 i organizaciyaZasnovnikZhozef OllerData zasnuvannya1893AdresaBulvar KapucinokOlimpiyaOlimpiya Franciya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Olimpiya znachennya Fasad OlimpiyiIstoriya Olimpiyi Olimpiya Zhozefa Ollera V 1888 Zhozef Oller fr Joseph Oller tvorec vsesvitno vidomogo myuzik holu Mulen Ruzh vidkrivaye Rosijski girki fr Montagnes Russes yaki dovoditsya znesti v 1892 roci na vimogu prefekturi prichina sumnivna pozhezhna bezpeka 1893 roku na comu misci pobudovano zal pid nazvoyu Olimpiya Spochatku v nomu porivnyano malo uvagi pridilyalosya pisni ta zgodom same z pisneyu nerozrivno bude pov yazane im ya Olimpiyi Krim koncertiv v Olimpiyi jshli vistupi cirkovih artistiv baleti i opereti Na pochatku XX stolittya v zali jdut revyu za uchastyu takih zirok yak ta Pislya Pershoyi svitovoyi vijni direktorom zakladu buv Pol Frank fr Paul Franck tut vistupali Odnak u 1929 roci myuzik hol peretvoryuyetsya v kinoteatr Olimpiya Bryuno Kokatriksa Z 1929 po 1944 funkcionuvala perevazhno yak kinoteatr Pislya vijni jmovirno prodovzhila b funkcionuvati yak kinoteatr yakbi ne rishennya firmi SATO yakij nalezhav cej zal Firma zaprosila na posadu direktora vidomogo kompozitora ta impresario fr Bruno Coquatrix yakij u lyutomu 1954 vstanoviv ostatochnij status Olimpiyi yak koncertnogo zalu na 2000 misc U comu zh roci svij pershij koncert v Olimpiyi dav Zhilber Beko odin iz spivakiv z yakim im ya Olimpiyi pov yazano v pershu chergu protyagom svoyeyi kar yeri vin vistupiv v comu myuzik holi 1933 razi U 1964 v koncertnomu zali vistupili The Beatles za uchastyu Silvi Vartan v pershomu viddilenni U nashi dni koncertnij zal oficijno nazivayetsya Olimpiya Bryuno Kokatriks fr Olympia Bruno Coquatrix Rekonstrukciya Nezabarom pislya smerti Bryuno Kokatriksa budivlya prijshla v takij zanepad sho yiyi zbiralisya zrivnyati z zemleyu i sporuditi na comu misci stoyanku dlya avtomobiliv Ale 7 sichnya 1993 roku ministr kulturi Franciyi pidpisav nakaz pro zberezhennya Olimpiyi yakij priviv do dvoh rokiv budivelnih robit potribno bulo vidtvoriti originalnij viglyad fasadu ta jogo inter yer Sogodni Olimpiya narahovuye vid 1772 do 1996 glyadackih misc ostannya cifra vrahovuye dodatkovi sidinnya v prohodah Nepovnij spisok zirokFrancuzki i frankomovni vikonavci Vistup fr La Goulue bulo lishe pochatkom u nizci vsesvitno vidomih vikonavciv sho vistupali v Olimpiyi sered yakih taki zirki yak Zhozefina Bejker Iv Montan Edit Piaf Sharl Aznavur Zhak Brel Silvi Vartan Dzho Dassen Zhilber Beko Dzhonni Hollidej Mirej Matye Salvatore Adamo Selin Dion Elen Segara Patrisiya Kaas Gregori Lemarshal Zarubizhni zirki Adriano Chelentano 1962 1963 Frenk Sinatra Luyi Armstrong Devid Bouyi Dzhejms Braun Dzhudi Garlend Dzhimi Hendriks Amaliya Rodriges Byulent Ersoj Dir en grey Dzhef Bakli Luchano Pavarotti Areta Franklin Mariza Morrissi The Beatles 1964 Pol Makkartni 2007 Madonna The Rolling Stones Pink Floyd 1967 The Cure Led Zeppelin Deep Purple Placebo My Bloody Valentine New Order Dejv Gaan Nik Kejv Nelli Furtado Nina Simon Patti Smit The Jackson 5 The Mars Volta The Velvet Underground Lili Ivanova Lara Fabian Bjork Pupo Radyanski ta rosijski zirki Nani Bregvadze Tamara Gverdciteli Muslim Magomayev 1966 Edita P yeha Alla Pugachova LiteraturaLes folies du music hall histoire du music hall a Paris de 1914 a nos jours Jacques Damase Bruno Coquatrix ed Spectacles 1960 Paris Palaces ou le temps des cinemas 1894 1918 Jean Jacques Meusy ed CNRS Editions 1995 Paris au jour le jour Almanach historique de Paris Alfred Fierro ed Arcadia 2005Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830PosilannyaOficijnij sajt 18 listopada 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Paris Olympia