Олекса́ндрівський ша́нець, або Олекса́ндр-Ша́нц — укріплення на території сучасного Херсона.
Історія
На картах з початку XVII ст. і практично до середини XVIII-го на місці сучасного Херсона розташовувалося місто Bilehowisce (Біліховичи, Білховичи). Незважаючи на те, що Біліховичи на картах позначалося до середини 18 століття, швидше за все, місто до приходу фельдмаршала Мініха в гирло Дніпра, було вже у великому занепаді. У книзі Себастьяна де Учедо «Покажчик відомого світу» 1672 року, в списку Європейської Тартарії, позначено міста: Очаків, Білховичи, Качибей, Вінарадна, Крапезаді, Андріїв. У книзі Германа Моля «Система Географії» 1701 року, в списку Очаківської Тартарії, позначено міста: Очаків, Білховичи, Качибей, Винарадна Круча.
У 1737 році під час походу на Очаків російською армією фельдмаршала Христофора-Бурхарда фон Мініха, до складу якої входили зокрема і запорізькі козаки, в гирлі Дніпра було зведено укріплення Олександр-Шанц, який за Нової Січі був центром Інгульської паланки. Поновлений у ході російсько-турецької війни 1768—1774, із 1775 р. — поштова станція. У 1776 р. із колишніх запорожців сформовано поселенський Херсонський пікінерський полк. Назву укріплення отримало на честь одного з російських військових начальників Олександра Рум'янцева.
Рум'янцев з 1736 перебував в армії під керівництвом Мініха, брав участь у взятті Очакова, закріпив усі пости української лінії до Києва. 1738 року призначений правителем Малоросії
Російсько-турецька війна, яка тривала виснажливих п'ять років, закінчилась Кучук-Кайнажирським миром, підписанним 1774 року. Згідно з цією угодою, херсонські степи були визнані за Росією та увійшли до складу новоствореного Новоросійського Генерал-Губернаторства. Розпочалась активна діяльність Уряду щодо заселення краю та будівлі міст.
Заснування Херсона
11 червня 1778 року імператриця Катериною II видала наказ на ім'я князя Потьомкіна про необхідність знайти у гирлі Дніпра місце, зручне для будівництва міста з фортецею та верфі. Таким місцем і стало напівзруйноване польове укріплення Олександр-Шанц.
8 вересня 1778 року розпочались фортифікаційні роботи. Одночасно з будівництвом фортеці та цивільних будівель розпочалось і прискорене будівництво верфі. Відповідно до наказу Катерини II, місто було названо Херсоном.
Оскільки фортеця знаходилась у безпосередній близькості до володінь татар, її охорону доручили козакам, які перетворили Олександр-Шанц на центр однієї з територіальних дільниць Запоріжжя — Перевізької (Інгульської) паланки. Спочатку тут розміщувались 219 козаків із полковим старшиною. До обов'язків паланки входив контроль над рибними промислами і зимовниками в гирлі Дніпра, частина яких знаходилась в межах сучасного Херсона: на острові Кошовому (нині о. Карантинний), на місці взуттєвої фабрики, в районі Забалки, селищ Антонівка, Кіндійка, Зеленівка[].
Сучасний Олександр-Шанц
Нині на території колишньої фортеці знаходяться та .
Цікаві факти
- На честь легендарного укріплення названо один з ресторанів у центрі Херсона.
Примітки
- Цивильский Ф. И. Населенные пункты междуречия Белозерки и Ингульца до основания Херсона // Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка" (16 — 17 вересня 2016 р.): Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції / Упоряд. М. В. Гончар. — Каховка — Херсон: Гілея, 2016. — C. 173—175.
- Sebastián de Ucedo. Índice del mondo conocido. — Milan, 1672. — p. 361.
- Herman Moll, Timothy Childe. A System Of Geography: Or, A New & Accurate Description Of The Earth In All Its Empires, Kingdoms and States. — London, 1701. — p. 442.
- Водотика C.Г., Водотика Т. С. ХЕРСОН, обласний центр // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.
- Большая энциклопедия / Под ред. Южакова. — СПб, 1904. — Т.16. — С. 593.
Джерела
- Большая энциклопедия / Под ред. Южакова. — СПб, 1904. — Т.16. — С. 593.
- (рос.)
Посилання
Яворницький Д. Твори у 20 томах. Том 2: Вільності запорізьких козаків: історико-топографічний нарис / Ред. кол.: П. Сохань (гол. ред.), А. Бойко (заст. гол. ред.), В. Брехуненко (відп. секр.), О. Маврін, В. Мільчев, Ю. Мицик. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. Грушевського. — Запоріжжя: ТАНДЕМ-У, 2005. — С. 31; 289. — 382 с. — (Історія, краєзнавство, археологія)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndrivskij sha nec abo Oleksa ndr Sha nc ukriplennya na teritoriyi suchasnogo Hersona IstoriyaBilihovichi na Zagalnij karti Ukrayini 1648 r Gijoma Levasera de BoplanaBilihovichi Belogovishe na Geografichnij karti krayin Maloyi ta Velikoyi Russiyi 1699 roku Dzhordzha fon Mengdena ta Yakova BryusaBilihovichi na mapi Mateusa Zojtera 1730 rokuOleksandrivskij shanec F St Alexandre na karti Novoyi Serbiyi z vijskovogo atlasu Lye Ruzha Parizh 1769 r Na kartah z pochatku XVII st i praktichno do seredini XVIII go na misci suchasnogo Hersona roztashovuvalosya misto Bilehowisce Bilihovichi Bilhovichi Nezvazhayuchi na te sho Bilihovichi na kartah poznachalosya do seredini 18 stolittya shvidshe za vse misto do prihodu feldmarshala Miniha v girlo Dnipra bulo vzhe u velikomu zanepadi U knizi Sebastyana de Uchedo Pokazhchik vidomogo svitu 1672 roku v spisku Yevropejskoyi Tartariyi poznacheno mista Ochakiv Bilhovichi Kachibej Vinaradna Krapezadi Andriyiv U knizi Germana Molya Sistema Geografiyi 1701 roku v spisku Ochakivskoyi Tartariyi poznacheno mista Ochakiv Bilhovichi Kachibej Vinaradna Krucha U 1737 roci pid chas pohodu na Ochakiv rosijskoyu armiyeyu feldmarshala Hristofora Burharda fon Miniha do skladu yakoyi vhodili zokrema i zaporizki kozaki v girli Dnipra bulo zvedeno ukriplennya Oleksandr Shanc yakij za Novoyi Sichi buv centrom Ingulskoyi palanki Ponovlenij u hodi rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 iz 1775 r poshtova stanciya U 1776 r iz kolishnih zaporozhciv sformovano poselenskij Hersonskij pikinerskij polk Nazvu ukriplennya otrimalo na chest odnogo z rosijskih vijskovih nachalnikiv Oleksandra Rum yanceva Rum yancev z 1736 perebuvav v armiyi pid kerivnictvom Miniha brav uchast u vzyatti Ochakova zakripiv usi posti ukrayinskoyi liniyi do Kiyeva 1738 roku priznachenij pravitelem Malorosiyi Rosijsko turecka vijna yaka trivala visnazhlivih p yat rokiv zakinchilas Kuchuk Kajnazhirskim mirom pidpisannim 1774 roku Zgidno z ciyeyu ugodoyu hersonski stepi buli viznani za Rosiyeyu ta uvijshli do skladu novostvorenogo Novorosijskogo General Gubernatorstva Rozpochalas aktivna diyalnist Uryadu shodo zaselennya krayu ta budivli mist Zasnuvannya HersonaDokladnishe Hersonska fortecya ta Hersonske admiraltejstvo 11 chervnya 1778 roku imperatricya Katerinoyu II vidala nakaz na im ya knyazya Potomkina pro neobhidnist znajti u girli Dnipra misce zruchne dlya budivnictva mista z forteceyu ta verfi Takim miscem i stalo napivzrujnovane polove ukriplennya Oleksandr Shanc 8 veresnya 1778 roku rozpochalis fortifikacijni roboti Odnochasno z budivnictvom forteci ta civilnih budivel rozpochalos i priskorene budivnictvo verfi Vidpovidno do nakazu Katerini II misto bulo nazvano Hersonom Oskilki fortecya znahodilas u bezposerednij blizkosti do volodin tatar yiyi ohoronu doruchili kozakam yaki peretvorili Oleksandr Shanc na centr odniyeyi z teritorialnih dilnic Zaporizhzhya Perevizkoyi Ingulskoyi palanki Spochatku tut rozmishuvalis 219 kozakiv iz polkovim starshinoyu Do obov yazkiv palanki vhodiv kontrol nad ribnimi promislami i zimovnikami v girli Dnipra chastina yakih znahodilas v mezhah suchasnogo Hersona na ostrovi Koshovomu nini o Karantinnij na misci vzuttyevoyi fabriki v rajoni Zabalki selish Antonivka Kindijka Zelenivka dzherelo Suchasnij Oleksandr ShancNini na teritoriyi kolishnoyi forteci znahodyatsya ta Cikavi faktiNa chest legendarnogo ukriplennya nazvano odin z restoraniv u centri Hersona PrimitkiCivilskij F I Naselennye punkty mezhdurechiya Belozerki i Ingulca do osnovaniya Hersona Minule i suchasnist Hersonshina Tavriya Kahovka 16 17 veresnya 2016 r Zbirnik materialiv Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi krayeznavchoyi konferenciyi Uporyad M V Gonchar Kahovka Herson Gileya 2016 C 173 175 Sebastian de Ucedo Indice del mondo conocido Milan 1672 p 361 Herman Moll Timothy Childe A System Of Geography Or A New amp Accurate Description Of The Earth In All Its Empires Kingdoms and States London 1701 p 442 Vodotika C G Vodotika T S HERSON oblasnij centr Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 10 T Ya Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2013 688 s Bolshaya enciklopediya Pod red Yuzhakova SPb 1904 T 16 S 593 DzherelaBolshaya enciklopediya Pod red Yuzhakova SPb 1904 T 16 S 593 ros PosilannyaYavornickij D Tvori u 20 tomah Tom 2 Vilnosti zaporizkih kozakiv istoriko topografichnij naris Red kol P Sohan gol red A Bojko zast gol red V Brehunenko vidp sekr O Mavrin V Milchev Yu Micik NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im Grushevskogo Zaporizhzhya TANDEM U 2005 S 31 289 382 s Istoriya krayeznavstvo arheologiya