Олекса ндр Леопо льдович Хви ля 2 15 липня 1905 19050715 Олександро Шультине 17 жовтня 1976 справжнє прізвище Брессе м у

Олекса́ндр Леопо́льдович Хви́ля (* 2 (15) липня 1905(19050715), Олександро-Шультине — † 17 жовтня 1976, справжнє прізвище — Брессе́м) — український і радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1945). Народний артист РРФСР (1963). Член КПРС з 1955 року.

Олександр Леопольдович Хвиля
Олександр Хвиля
Олександр Хвиля
Ім'я при народженні	Олександр Леопольдович Брессем
Народився	2 (15) липня 1905(1905-07-15) (118 років) Олександро-Шультине, Сантуринівська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	17 жовтня 1976(1976-10-17) (71 рік) Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Національність	швед
Громадянство	СРСР Російська імперія
Діяльність	актор театру і кіно
Заклад	Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Державний театр кіноактора
Роки діяльності	1924—1976
IMDb	nm0404832

Нагороди та премії

Життєпис

Родом із села Олександро-Шультине на Донеччині. За етнічним походженням швед

Сценічну діяльність розпочав у самодіяльній студії, згодом у Музично-Драматичному Театрі ім. М. Заньковецької (1924–1926), у «Березолі» (1926–1934) і Харківському Драматичному Театрі ім. Т. Шевченка (до 1941).

Головні ролі: Гусак («Диктатура» Івана Микитенка), Балтієць («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука), Кудряш («Гроза» Олександра Островського) та ін.

У 1932 році Хвиля дебютував у фільмі «Іван» (О. Довженка) у ролі Оратора. З 1941 року працював на різних кіностудіях країни. З 1946 року — актор Театру-студії кіноактора в Москві.

Знімався у провідних кінорежисерів, багато грав у фільмах-казках. Зіграв у декількох випусках (1964—1967) сатиричного кіножурналу «Фитиль».

Працював на озвучуванні мультфільмів («Дочка сонця» і «Казка про старий кедр» — 1963 року) і дубляжі кінокартин.

Протягом багатьох років був найголовнішим Дідом Морозом країни, виступаючи в цій ролі на ялинці в Кремлі.

Помер 17 жовтня 1976 року. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.

Фільмографія

«Іван» (1932, військовий оратор; реж. О. Довженко, Українфільм)
«Кармелюк» (1938, Устим Кармелюк; реж. Г. Тасін)
«Щорс» (1939, Савка Троян; реж. О. Довженко, Київська кінофабрика)
«Богдан Хмельницький» (1941, Кобзар; Київська кіностудія)
«Перша кінна» (1941, Семен Будьонний)
«Мати» (1941, к/м)
«Бойова кіносборка № 8» (1941, комендант обер-лейтенант Фішер)
«Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (1941, епізод)
«Олександр Пархоменко» (1942, Олександр Пархоменко; реж. Л. Луков)
«Дорога до зірок» (1942, Єлісєєв, полковник)
«Чудова скрипка» (1942, к/м, Василь Іванович Шумхін)
(1942, Семен Будьонний)
«Непереможні» (1942, Дмитро Пронін, батальйонний комісар)
«Рідні береги» (1943)
«П'ятнадцятирічний капітан» (1945, капітан Гуль)
«Клятва» (1946, працівник Кремля; Тбіліська кіностудія)
(1947 актор, який грає генерала (немає в титрах)
«Три зустрічі» (1948, Ходоров)
«Червона краватка» (1948, Вишняков, директор заводу)
«Молода гвардія» (1948, підпільник Матвій Костіевіч Шульга (роль вирізана після зауваження Сталіна)
«Кубанські козаки» (1949, районний керівник Денис Степанович Корінь)
«Костянтин Заслонов» (1949, секретар Обкому; Білорусьфільм)
«Тарас Шевченко» (1951, пан Барабаш; Київська кіностудія)
«Травнева ніч, або Утоплена» (1952, Голова; реж. О. Роу)
«Тривожна молодість» (1954, петлюрівський сотник)
«Про це не можна забувати» (1954, Коршун)
«На підмостках сцени» (1956, актор-жрець)
«Вольниця» (1956)
«Кінець Чирви-Козиря» (1957, Андрій Чирва, кулак; Київська кіностудія)
«Ластівка» (1957, священник; Київська кіностудія)
«Штепсель одружує Тарапуньку» (1957, Запорожченко; Київська кіностудія)
«Борець і клоун» (1957, тренер Буше)
«Гроза над полями» (1958, Данило Тягно; Київська кіностудія)
«Над Тисою» (1958, Громада, генерал прикордонних)
(1958, Семенухін)
(1958, Бата)
«Літа молодії» (1959, Дніпров-Задунайський; Київська кіностудія)
«Марія-майстриня» (1959, мудрець-мовчальник; реж. О. Роу)
«Хлопчики» (1959, Тарас Бульба; Київська кіностудія)
(1959, поліцмейстер Арзамаський)
«Одного разу вночі» (1959, Гуляєнко)
«Воскресіння» (1960, Петро Баклашов, купець 2-ї гільдії, присяжний (немає в титрах)
«Шарлатові вітрила» (1961, Меннерс-старший; реж. О. Птушко)
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961, козак Чуб; реж. О. Роу)
«Битва в дорозі» (1961, Рославлєв; реж. В. Басов)
«Зелена гілка травня» (1961)
«Дуель» (1961, Олександр Давідич Самойленко)
«Королева бензоколонки» (1962, піп, пасажир автобуса; Київська кіностудія)
«Як народжуються тости» (1962, Дмитро Петрович, директор тресту)
«Мандат» (1963, епізод)
«Секретар обкому» (1963, директор хімкомбінату Микола Павлович Суходолов)
«Королівство кривих дзеркал» (1963, королівський обер-кухар; реж. О. Роу)
«Морозко» (1964, Морозко; реж. О. Роу)
«Совість» (1965, Цвєтаєв)
«Рік як життя» (1966, Антуан)
«Казки російського лісу» (1966, Дід Мороз)
«Найвища…» (1967, фільм-спектакль)
«Діамантова рука» (1968, метрдотель Борис Савелійович, спільник контрабандистів; реж. Л. Гайдай)
«Брати Карамазови» (1968, батько Ферапонт)
«Вогонь, вода та... мідні труби» (1968, Лисий, перевертень; реж. О. Роу)
«Варвара-краса, довга коса» (1969, герцог де ля Бик, пірат; реж. О. Роу)
«12 стільців» (1971, господар крамниці; реж. Л. Гайдай)
«Зимородок» (1972, Стройло; Білорусьфільм)
«Золоті роги» (1972, Вітер Вітрович; реж. О. Роу)
«Інженер Прончатов» (1972, Павло Іванович Ошурков, директор ліспромгоспу)
«Людина в штатському» (1973, керуючий банком)
«Хліб пахне порохом» (1973, Микола Яхонтов)
«До останньої хвилини» (1973, отець Гавриїл (Костельник); Одеська кіностудія)
«Стара фортеця» (1973, т/с, Василь Гаврилович Науменко; Київська кіностудія)
«Особисте життя» (1974, ветеран заводу)
«Сім'я Іванових» (1975, Сергій Петрович Чистохвалов, генерал, фронтовик)
«Гарантую життя» (1977, дід Михайло — остання роль) та ін.

Виноски

«Робоча Газета», № 273, 21.02.2009. Архів оригіналу за 14.07.2012. Процитовано 14.07.2012.

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — .

Посилання

Хвиля Олександр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/4613/works/ [ 30 березня 2018 у Wayback Machine.]

[1] «Робоча Газета», № 273, 21.02.2009. Архів оригіналу за 14.07.2012. Процитовано 14.07.2012.