Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оксита нія окс Occitània МФА utsi tanjɔ регіон в Європі де історично використовується окситанська мова частина півдня Фр

Окситанія

Окситанія

Оксита́нія (окс. Occitània МФА: [utsi'tanjɔ]) — регіон в Європі, де історично використовується окситанська мова: частина півдня Франції, Баль-д'Аран (Каталонія), (Італія), Монако.

Окситанія
окс. Occitània

image

Прапор
image

Координати 44°18′00″ пн. ш. 2°52′41″ сх. д. / 44.30000000002777227336991928° пн. ш. 2.878060000028° сх. д. / 44.30000000002777227336991928; 2.878060000028Координати: 44°18′00″ пн. ш. 2°52′41″ сх. д. / 44.30000000002777227336991928° пн. ш. 2.878060000028° сх. д. / 44.30000000002777227336991928; 2.878060000028

Країна image Франція, image Іспанія, image Італія і image Монако
Площа 198 113 км²[1][2]
Населення 16 922 045 осіб[1][2]
Катойконім кат. occità
кат. occitana
аст. occitanu[3]
аст. occitana[3]
аст. occitano[3]
аст. occitánicu[4]
аст. occitánica[4]
аст. occitánico[4]
есп. okcitano
Часовий пояс CET і CEST
image
image
Окситанія
Окситанія (Франція)
image Окситанія у Вікісховищі d
image
Області Окситанії

У наш час близько 3 мільйонів мешканців Окситанії вільно володіють окситанською мовою; чільними мовами у краї є, відповідно, французька, італійська, каталонська та іспанська. Єдиний регіон, де окситанська мова має статус офіційної (поряд із каталонською та кастильською), — Баль-д'Аран в Каталонії.

Історія Окситанії

image
Області Окситанії на час битви під Муретом (кат.)

Завдяки вигідному географічному розташуванню Окситанія перебуває на перетині багатьох впливів (переважно грецьких і латинських, східних, скандинавських, середземноморських). Будучи спадкоємницею культури латинської з певними кельтськими елементами, з 9 століття вона стала одним із ключових центрів римської культури. Окситанська була однією з перших мов, що прийшла на зміну латині для багатьох документів, літературних доробків і наукових робіт.

11-13 століття стали добою розквіту окситанської культури й політики. Ці роки золотої ери окситанської літератури позначилися народженням і поширенням літератури трубадурів на всю Західну Європу. Проте, маючи політичну незалежність (див. Графство Тулузи), окситанські графства й міста складали не політичну, а лише культурну й мовну єдність.

Французька навала

У 13-17 століттях французи поступово завойовували Окситанію, часом кровопролитною війною, часом приєднуючи за допомогою тонких політичних інтриг. Із кінця 15 століття панство й шляхта почали користуватися французькою мовою, хоча прості люди надалі розмовляли окситанською. В 1539 році Франциск I видав наказ, яким запроваджувалося використання адміністрацією французької мови. У 1789 революційні комітети намагалися відновити автономію регіонів Міді, використовувати окситанську мову, та якобінські сили звели цей процес нанівець. 19 століття принесло потужне відродження літератури. 1904 року окситанський письменник-відроджувач Містраль Фредерік здобув Нобелівську премію в галузі літератури. Від 1881 року й надалі за розпорядженням французького прем'єр-міністра дітей, що розмовляли окситанською, суворо карали в школі. Обставини надалі гіршали зокрема й через те, що ЗМІ окситанською мовою не існували. Але окситанська мова все ще не зникла, й активісти докладають великих зусиль до її збереження.

Традиційні регіони та провінції

image
image
Окситанія

Мова

Окситанська мова або Лангедок (langue d'oc, lenga d'òc) — це романська мова, що походить від латини, так само як і іспанська, італійська і французька. У ньому налічується шість основних різко розрізнених регіональних варіантів: провансальська (що включає нісу (niçois), на якому говорять в околицях Ніцци), , , , гасконська і лангедокський діалект. Всі ці різновиди Окситанська мови мають свою літературну традицію і рівноправні. Стандартна окситанська — синтез цих діалектів. Крім того, у Гасконі і Провансі існують літературно-інтелектуальні течії, які наполягають на повній відособленості цих регіонів не тільки від Північної Франції, але і від Окситанії, і існування самостійних провансальської і гасконської мов.

Каталонська мова дуже схожа на окситанську, тому що між Окситанією і Каталонією існують сильні історичні та культурні зв'язки.

Сучасність

image
Маніфестація 2005 року в Каркассоні

Хоча населення Окситанії складає наразі близько 15 мільйонів, зберегли окситанську мову за найоптимістичнішими розрахунками менше 2 мільйонів. За переписом 1999 року її назвали рідною загалом 610 тисяч, причому мовці у більшості вже похилого віку. Із 1945 року оновленням окситанської мови опікується . У наш час окситанську використовують у найсучасніших музичних і літературних стилях: рок, фольк-рок, детективні історії, наукова фантастика. У спеціальних школах (каландретах) ведеться викладання окситанської мови.

image
Те́ррас-д'Ок — територія поширення окситанської та каталанської мов (окс. Tèrras d’Òc, кат. Terres d’Oc).

Окситанський політичний рух за самоуправління існує від початку 20 століття й особливої потужності набув у повоєнні роки, найвпливовіший представник — . Проте рух так і лишається осторонь головних політичних подій у Франції. Собі за мету активісти ставлять відродження окситанської мови й культури, через те, що офіційна Франція уперто не бажає визнавати окситанську мову, вони вимагають ухвалити окситанську другою офіційною мовою в семи реґіонах французької Окситанії.

Найближчою мовою до окситанської є каталонська. Багато в чому подібне становище, близькість культур, тісні стосунки і бездержавний статус обох країн, Каталонії та Окситанії, сприяють чималій солідарності і підтримці окситанському відродженню з боку Каталонських країн.

Див. також

Окситанія
у сестринських Вікіпроєктах
image Окситанія у Вікімандрах?
image Файли у Вікісховищі?

Посилання

  • occitania.fr [ 8 березня 2007 у Wayback Machine.]
  • Рада окситанської мови
  • Радіо «Окситанія» [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  • Зоряна Шевченко. Окситанія. Втрачений рай. // Zbruch, 03.12.2016 [ 5 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Література

  • Pierre LAVELLE, L'Occitanie, histoire politique et culturelle, Puylaurens, Institut d'études occitanes, 2004, 587 pages ().
  • Michel BANNIARD (dir.), Langages et peuples d'Europe: cristallisation des identités romanes et germaniques, VIIe-XIe siècle: colloque international / organisé par le Centre européen d'art et civilisation médiévale de Conques et l'université de Toulouse-Le Mirail, juillet 1997, Toulouse: CNRS, université de Toulouse-Le Mirail, 2002, 269 pages ().
  • Laurent ABRATE, Occitanie 1900—1968, des idées et des hommes: l'émergence et l'histoire de la revendication occitane, Puylaurens, Institut d'études occitanes, 2001, 622 pages ().
  • Pierre PASQUINI, Le pays des parlers perdus, Montpellier, Presses du Languedoc, 1994, 190 pages, préface de Robert Lafont.
  • Gilles REBULL, «Nationalité et régionalisme en Provence de 1859 à 1893 : une interprétation de l'évolution felibréenne au regard de l'expérience catalane», Lou Félibrige — La revisto, n°222, premier trimestre 1997.
  • René MERLE, Une mort qui n'en finit pas ? L'écriture de l'idiome natal de la fin de l'Ancien régime à la naissance du Félibrige, Nîmes, MARPOC ; Montpellier, CNRS-Montpellier III, 1990, 215 pages ().
  • Eliza Miruna GHIL, L'Âge de parage: essai sur le poétique et le politique en Occitanie au XIIIe siècle, New York-Bern-Paris, P. Lang, 1989, 407 pages, Collection «University studies in medieval and Renaissance literature», trad. de l'américain ().
  • Yves ROUQUETTE, Occitanie, Centre international de documentation occitane, 1984, 260 pages ().
  • Isabelle LABORIE, La vie occitane dans l'Hérault au — travers de la production picturale de 1900 à 1950. Mémoire de Maîtrise. Université Paul Valéry. Montpellier III,1993.
  • Daniel BORZEIX, René PAUTAL et Jacques SERBAT, Révoltes populaires en Occitanie: Moyen Âge et Ancien Régime, Le Loubanel, les Monédières, 1983, 394 pages ().
  • Alain ALCOUFFE, Pierre LAGARDE, Robert LAFONT avec la collaboration de Jean-Claude Lugan, Pour l'Occitanie, Toulouse, Privat, 1979, 210 pages ().
  • René NELLI, Mais enfin, qu'est-ce que l'Occitanie ?, Toulouse, Privat, 1978, 202 pages.
  • Gaston BALZAGUES, «Les Organisations occitanes», Paris, revue Les Temps modernes, num. 324—326 août-septembre 1973.
  • François FONTAN, «La Nation Occitane: ses frontières, ses régions», Bagnols sur Cèze, revue Lo lugarn / Lou Lugar, 1969, dernière édition en 2002 (ISSN 0399-192X).

Примітки

  1. Окситанська Вікіпедія — 2003.
    d:Track:Q595628
  2. https://oc.wikipedia.org/wiki/Occit%C3%A0nia
  3. http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=35283
  4. http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=35280

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oksita niya oks Occitania MFA utsi tanjɔ region v Yevropi de istorichno vikoristovuyetsya oksitanska mova chastina pivdnya Franciyi Bal d Aran Kataloniya Italiya Monako Oksitaniya oks Occitania Prapor Koordinati 44 18 00 pn sh 2 52 41 sh d 44 30000000002777227336991928 pn sh 2 878060000028 sh d 44 30000000002777227336991928 2 878060000028 Koordinati 44 18 00 pn sh 2 52 41 sh d 44 30000000002777227336991928 pn sh 2 878060000028 sh d 44 30000000002777227336991928 2 878060000028 Krayina Franciya Ispaniya Italiya i Monako Franciya Ispaniya Italiya i MonakoPlosha 198 113 km 1 2 Naselennya 16 922 045 osib 1 2 Katojkonim kat occita kat occitana ast occitanu 3 ast occitana 3 ast occitano 3 ast occitanicu 4 ast occitanica 4 ast occitanico 4 esp okcitanoChasovij poyas CET i CEST OksitaniyaOksitaniya Franciya Oksitaniya u Vikishovishi d Oblasti Oksitaniyi U nash chas blizko 3 miljoniv meshkanciv Oksitaniyi vilno volodiyut oksitanskoyu movoyu chilnimi movami u krayi ye vidpovidno francuzka italijska katalonska ta ispanska Yedinij region de oksitanska mova maye status oficijnoyi poryad iz katalonskoyu ta kastilskoyu Bal d Aran v Kataloniyi Istoriya OksitaniyiOblasti Oksitaniyi na chas bitvi pid Muretom kat Zavdyaki vigidnomu geografichnomu roztashuvannyu Oksitaniya perebuvaye na peretini bagatoh vpliviv perevazhno greckih i latinskih shidnih skandinavskih seredzemnomorskih Buduchi spadkoyemniceyu kulturi latinskoyi z pevnimi keltskimi elementami z 9 stolittya vona stala odnim iz klyuchovih centriv rimskoyi kulturi Oksitanska bula odniyeyu z pershih mov sho prijshla na zminu latini dlya bagatoh dokumentiv literaturnih dorobkiv i naukovih robit 11 13 stolittya stali doboyu rozkvitu oksitanskoyi kulturi j politiki Ci roki zolotoyi eri oksitanskoyi literaturi poznachilisya narodzhennyam i poshirennyam literaturi trubaduriv na vsyu Zahidnu Yevropu Prote mayuchi politichnu nezalezhnist div Grafstvo Tuluzi oksitanski grafstva j mista skladali ne politichnu a lishe kulturnu j movnu yednist Francuzka navala U 13 17 stolittyah francuzi postupovo zavojovuvali Oksitaniyu chasom krovoprolitnoyu vijnoyu chasom priyednuyuchi za dopomogoyu tonkih politichnih intrig Iz kincya 15 stolittya panstvo j shlyahta pochali koristuvatisya francuzkoyu movoyu hocha prosti lyudi nadali rozmovlyali oksitanskoyu V 1539 roci Francisk I vidav nakaz yakim zaprovadzhuvalosya vikoristannya administraciyeyu francuzkoyi movi U 1789 revolyucijni komiteti namagalisya vidnoviti avtonomiyu regioniv Midi vikoristovuvati oksitansku movu ta yakobinski sili zveli cej proces nanivec 19 stolittya prineslo potuzhne vidrodzhennya literaturi 1904 roku oksitanskij pismennik vidrodzhuvach Mistral Frederik zdobuv Nobelivsku premiyu v galuzi literaturi Vid 1881 roku j nadali za rozporyadzhennyam francuzkogo prem yer ministra ditej sho rozmovlyali oksitanskoyu suvoro karali v shkoli Obstavini nadali girshali zokrema j cherez te sho ZMI oksitanskoyu movoyu ne isnuvali Ale oksitanska mova vse she ne znikla j aktivisti dokladayut velikih zusil do yiyi zberezhennya Tradicijni regioni ta provinciyiOksitaniya Valadas Occitanas Provans Langedok Lengadoc Limuzen Lemosin sho vklyuchaye Borbones Barbones Gaskon Gasconha sho vklyuchaye Bearn Bal d Aran ta Dofine Daufinat Dalfinat Overn Auvernhe Auvernha MovaOksitanska mova abo Langedok langue d oc lenga d oc ce romanska mova sho pohodit vid latini tak samo yak i ispanska italijska i francuzka U nomu nalichuyetsya shist osnovnih rizko rozriznenih regionalnih variantiv provansalska sho vklyuchaye nisu nicois na yakomu govoryat v okolicyah Nicci gaskonska i langedokskij dialekt Vsi ci riznovidi Oksitanska movi mayut svoyu literaturnu tradiciyu i rivnopravni Standartna oksitanska sintez cih dialektiv Krim togo u Gaskoni i Provansi isnuyut literaturno intelektualni techiyi yaki napolyagayut na povnij vidosoblenosti cih regioniv ne tilki vid Pivnichnoyi Franciyi ale i vid Oksitaniyi i isnuvannya samostijnih provansalskoyi i gaskonskoyi mov Katalonska mova duzhe shozha na oksitansku tomu sho mizh Oksitaniyeyu i Kataloniyeyu isnuyut silni istorichni ta kulturni zv yazki SuchasnistManifestaciya 2005 roku v Karkassoni Hocha naselennya Oksitaniyi skladaye narazi blizko 15 miljoniv zberegli oksitansku movu za najoptimistichnishimi rozrahunkami menshe 2 miljoniv Za perepisom 1999 roku yiyi nazvali ridnoyu zagalom 610 tisyach prichomu movci u bilshosti vzhe pohilogo viku Iz 1945 roku onovlennyam oksitanskoyi movi opikuyetsya U nash chas oksitansku vikoristovuyut u najsuchasnishih muzichnih i literaturnih stilyah rok folk rok detektivni istoriyi naukova fantastika U specialnih shkolah kalandretah vedetsya vikladannya oksitanskoyi movi Te rras d Ok teritoriya poshirennya oksitanskoyi ta katalanskoyi mov oks Terras d Oc kat Terres d Oc Oksitanskij politichnij ruh za samoupravlinnya isnuye vid pochatku 20 stolittya j osoblivoyi potuzhnosti nabuv u povoyenni roki najvplivovishij predstavnik Prote ruh tak i lishayetsya ostoron golovnih politichnih podij u Franciyi Sobi za metu aktivisti stavlyat vidrodzhennya oksitanskoyi movi j kulturi cherez te sho oficijna Franciya uperto ne bazhaye viznavati oksitansku movu voni vimagayut uhvaliti oksitansku drugoyu oficijnoyu movoyu v semi regionah francuzkoyi Oksitaniyi Najblizhchoyu movoyu do oksitanskoyi ye katalonska Bagato v chomu podibne stanovishe blizkist kultur tisni stosunki i bezderzhavnij status oboh krayin Kataloniyi ta Oksitaniyi spriyayut chimalij solidarnosti i pidtrimci oksitanskomu vidrodzhennyu z boku Katalonskih krayin Div takozhOksitaniya u sestrinskih Vikiproyektah Oksitaniya u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Oksitanska mova Kataloniya Oksitano romanski moviPosilannyaoccitania fr 8 bereznya 2007 u Wayback Machine Rada oksitanskoyi movi Radio Oksitaniya 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Zoryana Shevchenko Oksitaniya Vtrachenij raj Zbruch 03 12 2016 5 grudnya 2016 u Wayback Machine LiteraturaPierre LAVELLE L Occitanie histoire politique et culturelle Puylaurens Institut d etudes occitanes 2004 587 pages ISBN 2 85910 350 3 Michel BANNIARD dir Langages et peuples d Europe cristallisation des identites romanes et germaniques VIIe XIe siecle colloque international organise par le Centre europeen d art et civilisation medievale de Conques et l universite de Toulouse Le Mirail juillet 1997 Toulouse CNRS universite de Toulouse Le Mirail 2002 269 pages ISBN 2 912025 09 5 Laurent ABRATE Occitanie 1900 1968 des idees et des hommes l emergence et l histoire de la revendication occitane Puylaurens Institut d etudes occitanes 2001 622 pages ISBN 2 85910 280 9 Pierre PASQUINI Le pays des parlers perdus Montpellier Presses du Languedoc 1994 190 pages preface de Robert Lafont Gilles REBULL Nationalite et regionalisme en Provence de 1859 a 1893 une interpretation de l evolution felibreenne au regard de l experience catalane Lou Felibrige La revisto n 222 premier trimestre 1997 Rene MERLE Une mort qui n en finit pas L ecriture de l idiome natal de la fin de l Ancien regime a la naissance du Felibrige Nimes MARPOC Montpellier CNRS Montpellier III 1990 215 pages ISBN 2 907690 02 7 Eliza Miruna GHIL L Age de parage essai sur le poetique et le politique en Occitanie au XIIIe siecle New York Bern Paris P Lang 1989 407 pages Collection University studies in medieval and Renaissance literature trad de l americain ISBN 0 8204 1072 1 Yves ROUQUETTE Occitanie Centre international de documentation occitane 1984 260 pages ISBN 2901191207 Isabelle LABORIE La vie occitane dans l Herault au travers de la production picturale de 1900 a 1950 Memoire de Maitrise Universite Paul Valery Montpellier III 1993 Daniel BORZEIX Rene PAUTAL et Jacques SERBAT Revoltes populaires en Occitanie Moyen Age et Ancien Regime Le Loubanel les Monedieres 1983 394 pages ISBN 2 903438 29 3 Alain ALCOUFFE Pierre LAGARDE Robert LAFONT avec la collaboration de Jean Claude Lugan Pour l Occitanie Toulouse Privat 1979 210 pages ISBN 2 7089 4604 8 Rene NELLI Mais enfin qu est ce que l Occitanie Toulouse Privat 1978 202 pages Gaston BALZAGUES Les Organisations occitanes Paris revue Les Temps modernes num 324 326 aout septembre 1973 Francois FONTAN La Nation Occitane ses frontieres ses regions Bagnols sur Ceze revue Lo lugarn Lou Lugar 1969 derniere edition en 2002 ISSN 0399 192X PrimitkiOksitanska Vikipediya 2003 d Track Q595628 https oc wikipedia org wiki Occit C3 A0nia http www academiadelallingua com diccionariu index php cod 35283 http www academiadelallingua com diccionariu index php cod 35280

Дата публікації:
Топ