Ця стаття застаріла Будь ласка допоможіть Вікіпедії додавши до неї інформацію з енциклопедичного видання Тернопільщина І

49°05′04″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 49.08444° пн. ш. 25.28806° сх. д.Координати: 49°05′04″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 49.08444° пн. ш. 25.28806° сх. д.

Водойми

річка Бариш, струмок Керничі

Місцева влада

Адреса ради

48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1

Сільський голова

Тронт Василь Володимирович

Карта

Озеряни

Озеряни

Мапа

Озеряни у Вікісховищі

Церква Святого Архістратига Михаїла (1913)

Церква Святого Архістратига Михаїла (2002)

Було центром Озерянської сільської ради. До Озерян приєднано хутори Зади, Корчівка й Окопи.

Село лежить на берегах річки Бариш, за 8 км від центру громади Бучача та 7 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення становить 1068 осіб (станом на 2003 рік).

Географія

На південно-західній околиці струмок Керничі впадає у річку Бариш.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пшеворської культури.

Перша писемна згадка — 1669 p. Український вчитель Костянтин Кушніренко переїхав до села у 1894 році (прибув через незгоду із священиком у селі Ляцькому).

Діяли «Просвіта», «Луг» та інші українські товариства, кооператива.

У 1884—1944 рр. існувала залізнична станція , яка знаходилась на лінії Станиславів — Нижнів — Монастириська — Бучач — Гусятин — Ярмолинці.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1052	99.72%
румунська	2	0.19%
російська	1	0.09%
Усього	1055	100%

Символіка

Герб

На даний момент невідомо про існування герба с. Озеряни.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610170, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

зареєстровано 763 виборці, явка 46,53%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,50%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 13,35%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 10,80%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 31,99%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 22,19%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 10,95%.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа 1-3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Пам'ятки

Є дві церкви святого архістратига Михаїла (1913 та 2002), капличка, «фіґура» Матері Божої (2004). Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985, скульптор П. Зайцев), на могилі козака 3-го Кінного полку Армії УНР Сергія Кравченка (2013). Споруджений пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987), встановлені пам'ятні хрести на честь скасування панщини і на згадку про існування хутора Корчівка, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).

Могила козака Армії УНР

У селі похований козак 3-го Кінного полку Армії УНР Сергій Кравченко. Цей воїн походить з села Бабчинці Подільської губернії. Під час військової кампанії 1920 року Кравченко, у числі інших бійців 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, опинився на Галичині, де брав участь в оборонних боях. Сергій кохав озерянську дівчину, і в бою за Озеряни прагнув першим вдарити на більшовиків. Зарубав п'ятьох червоноармійців, однак шостий рушничним пострілом забив козака. Смерть бійця бачив командир 3-ї Залізної дивізії генерал-хорунжий Олександр Удовиченко — він і написав спогад про побратима. Завдяки цій публікації розшукав точне місце поховання.

Старий кам'яний хрест, очевидно встановлений ветеранами УГА у міжвоєнний період, був знищений. Комуністи у 1956 році демонтували цвинтарну капличку у якій відспівували Кравченка, а разом з тим металевим тросом вирвали хреста з могили, яка знаходилась поруч. Проте, старожили запам'ятали місце поховання, адже прізвище на хресті було наддніпрянське, непритаманне для Озерян. Точне місце погребіння віднайшов місцевий краєзнавець Гнат Рудий.

Новий пам'ятник було встановлено зусиллями Благодійного фонду «Героїка». Нащадків козака так і не вдалось відшукати у його рідному селі Бабчинці Чернівецького району Вінницької області. Рід Кравченків зник в час голодоморів та політичних репресій 1930-х років.

Відомі люди

Народився, працював отець Крушельницький Амвросій Васильович — український греко-католицький священик, громадський діяч, хоровий диригент; батько Соломії, Ганни, Антона, Е. Крушельницьких.

Бібліографія

Ігнатій Рудий у 2001 році видав книгу про населений пункт.

Примітки

Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — S. 77. (нім.)
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
На могилі козака Кравченка встановили петлюрівського хреста
Дем'янова І. Крушельницький Амвросій Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 254. — .
Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. — С. 245.

Джерела

Мельничук Б., Семанишин В. Озеряни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 659. — .
Семанишин В., Уніят В. Озеряни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 629—630. — .
Jezierzany (4), wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 572. (пол.) — S. 572. (пол.)

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — S. 77. (нім.)

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[3] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-5] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-6] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[7] На могилі козака Кравченка встановили петлюрівського хреста

[8] Дем'янова І. Крушельницький Амвросій Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 254. — .

[9] Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. — С. 245.