Амос Оз (івр. עמוס עוז, народжений Амос Клаузнер, 4 травня 1939 — 28 грудня 2018) — ізраїльський романіст, та есеїст, писав івритом. Учасник арабо-ізраїльських воєн 1967, 1973, пізніше діяч антивоєнного руху за примирення між двома народами. Професор університету Бен-Ґуріона в Беєр-Шеві. Лауреат численних міжнародних літературних премій, номінант на Нобелівську премію 2009 року.
Амос Оз | ||||
---|---|---|---|---|
івр. עמוס עוז | ||||
Ім'я при народженні | івр. Amos Klausner | |||
Народився | 4 травня 1939[1][2][…] Єрусалим, Підмандатна Палестина[4] | |||
Помер | 28 грудня 2018[5][6][…] (79 років) Петах-Тіква, Центральний округ, Ізраїль ·злоякісна пухлина | |||
Поховання | d | |||
Країна | Ізраїль | |||
Діяльність | мовознавець, журналіст, прозаїк-романіст, перекладач, есеїст, педагог, викладач університету, дитячий письменник, поет, письменник | |||
Сфера роботи | література[8], журналістика[8] і шкільництво[8] | |||
Alma mater | Єврейський університет і d | |||
Заклад | Університет Бен-Гуріона | |||
Мова творів | іврит | |||
Роки активності | з 1960 | |||
Жанр | оповідання і роман | |||
Членство | Європейська академія наук і мистецтв і Американська академія мистецтв і наук | |||
Партія | Мерец | |||
Конфесія | юдаїзм | |||
Батько | Клаузнер Ієгуда Ар'є | |||
Діти | d, d і d | |||
Учасник | Шестиденна війна і Війна Судного дня | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Амос Оз у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Мати письменника народилася в Рівному, дід тримав у місті млин. Батько — Клаузнер Ієгуда Ар'є, народився в Одесі.
У віці п'ятнадцяти років Амос Оз переселився до кібуц Хульда. Служив у бригаді «Нахаль», брав участь у сутичках на сирійському кордоні. 1961 року, після закінчення військової служби, повернувся в кібуц і працював сільськогосподарським робітником. Перші короткі розповіді опублікував у двадцять років. Спершу публікувався в основному в журналі «Кешет». Уже перший авторський збірник, «Землі шакала» (1965), викликав значний інтерес.
Вивчав філософію і літературу в Єврейському університеті (закінчив перший ступінь в 1964 році) і в Оксфордському університеті (1969-1970). Протягом 25 років викладав у школі кібуца і писав прозу. 1986 року покинув кібуц, перебрався в місто Арад і викладав в університеті імені Бен-Гуріона в Беєр-Шеві. Останні роки жив у Тель-Авіві.
Брав участь у Шестиденній війні у складі танкових військ на Синайському півострові й у війні Судного дня на Голанських висотах. З часу Шестиденної війни 1967 року Оз опублікував безліч статей та есеїв про арабо-ізраїльський конфлікт.
Амос Оз викладав в Оксфордському університеті, Єврейському університеті в Єрусалимі та в Коледжі Колорадо.
Роман Оза «Мій Міхаель» (1968) включений Міжнародною асоціацією видавців до списку ста найкращих романів XX століття. 1997 року президент Франції Жак Ширак нагородив Оза орденом Почесного легіону. З 1991 року — дійсний член Академії мови іврит. Лауреат Премії імені Бялика (1986), Премії Ізраїлю з літератури (1998), Премії Ґете (2005), премії Кафки (2013). Почесний доктор Антверпенського університету (2008). 2009 року Оз вважався основним претендентом на Нобелівську премію з літератури, але через війну її отримала німецька письменниця Герта Мюллер.
28 грудня 2018 року Амос Оз помер після тривалої боротьби з раком.
Творчість
Написав сучасні психологічні та історичні романи:
- «Повість про любов і пітьму»
- «Чорний ящик»
- «Юда»
- «Мій Міхаель»
- «До самої смерті»
- «Можливо, десь іще»
- «Гора злої ради»
Твори для дітей «Сумхі».
Книжки А. Оза перекладено більше ніж 40 мовами світу.
Переклади українською
- Амос Оз. До самої смерті / пер. з івриту Віктор Радуцький та Анатолій Григорук // Всесвіт. — 1991. — № 3. — С. 76–98.
- Амос Оз. Пізнати жінку: роман. Переклад Н.Т. Чорпіти; худож.-оформлювач Д.О. Самойленко. — Харків : Фоліо, 2012. — 349 с. — (Карта світу). — ISBN - 978-966-3-5083-0 (Карта світу). ISBN - 978-966-6078-5.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Filmportal.de — 2005.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118855379 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://en.isabart.org/person/26083
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- . www.rujen.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2019.
- Remnick, David (1 листопада 2004). . The New Yorker (англ.). ISSN 0028-792X. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 2 січня 2019.
- . podrobnosti. 28 травня 2013. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- . Політека (укр.). 28 грудня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
Посилання
- Оз, Амос // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amos Oz ivr עמוס עוז narodzhenij Amos Klauzner 4 travnya 1939 19390504 28 grudnya 2018 20181228 izrayilskij romanist ta eseyist pisav ivritom Uchasnik arabo izrayilskih voyen 1967 1973 piznishe diyach antivoyennogo ruhu za primirennya mizh dvoma narodami Profesor universitetu Ben Guriona v Beyer Shevi Laureat chislennih mizhnarodnih literaturnih premij nominant na Nobelivsku premiyu 2009 roku Amos Ozivr עמוס עוז Im ya pri narodzhenniivr Amos Klausner Narodivsya4 travnya 1939 1939 05 04 1 2 Yerusalim Pidmandatna Palestina 4 Pomer28 grudnya 2018 2018 12 28 5 6 79 rokiv Petah Tikva Centralnij okrug Izrayil zloyakisna puhlinaPohovannyadKrayina IzrayilDiyalnistmovoznavec zhurnalist prozayik romanist perekladach eseyist pedagog vikladach universitetu dityachij pismennik poet pismennikSfera robotiliteratura 8 zhurnalistika 8 i shkilnictvo 8 Alma materYevrejskij universitet i dZakladUniversitet Ben GurionaMova tvorivivritRoki aktivnostiz 1960Zhanropovidannya i romanChlenstvoYevropejska akademiya nauk i mistectv i Amerikanska akademiya mistectv i naukPartiyaMerecKonfesiyayudayizmBatkoKlauzner Iyeguda Ar yeDitid d i dUchasnikShestidenna vijna i Vijna Sudnogo dnyaNagorodid Premiya imeni Hayima Nahmana Byalika 1986 d 2014 premiya Franca Kafki 2013 d 2008 d 2007 premiya Gete 2005 d 1988 Premiya miru nimeckih knigariv 1992 d 2004 d 1983 d 1979 pochesnij doktor Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi d 2006 premiya Zigfrida Unzelda 2010 d 2008 d 2017 d 2017 d d 2006 d 1976 d zhovten 2013 d 2008 d 2008 Amos Oz u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaMati pismennika narodilasya v Rivnomu did trimav u misti mlin Batko Klauzner Iyeguda Ar ye narodivsya v Odesi U vici p yatnadcyati rokiv Amos Oz pereselivsya do kibuc Hulda Sluzhiv u brigadi Nahal brav uchast u sutichkah na sirijskomu kordoni 1961 roku pislya zakinchennya vijskovoyi sluzhbi povernuvsya v kibuc i pracyuvav silskogospodarskim robitnikom Pershi korotki rozpovidi opublikuvav u dvadcyat rokiv Spershu publikuvavsya v osnovnomu v zhurnali Keshet Uzhe pershij avtorskij zbirnik Zemli shakala 1965 viklikav znachnij interes Vivchav filosofiyu i literaturu v Yevrejskomu universiteti zakinchiv pershij stupin v 1964 roci i v Oksfordskomu universiteti 1969 1970 Protyagom 25 rokiv vikladav u shkoli kibuca i pisav prozu 1986 roku pokinuv kibuc perebravsya v misto Arad i vikladav v universiteti imeni Ben Guriona v Beyer Shevi Ostanni roki zhiv u Tel Avivi Brav uchast u Shestidennij vijni u skladi tankovih vijsk na Sinajskomu pivostrovi j u vijni Sudnogo dnya na Golanskih visotah Z chasu Shestidennoyi vijni 1967 roku Oz opublikuvav bezlich statej ta eseyiv pro arabo izrayilskij konflikt Amos Oz vikladav v Oksfordskomu universiteti Yevrejskomu universiteti v Yerusalimi ta v Koledzhi Kolorado Roman Oza Mij Mihael 1968 vklyuchenij Mizhnarodnoyu asociaciyeyu vidavciv do spisku sta najkrashih romaniv XX stolittya 1997 roku prezident Franciyi Zhak Shirak nagorodiv Oza ordenom Pochesnogo legionu Z 1991 roku dijsnij chlen Akademiyi movi ivrit Laureat Premiyi imeni Byalika 1986 Premiyi Izrayilyu z literaturi 1998 Premiyi Gete 2005 premiyi Kafki 2013 Pochesnij doktor Antverpenskogo universitetu 2008 2009 roku Oz vvazhavsya osnovnim pretendentom na Nobelivsku premiyu z literaturi ale cherez vijnu yiyi otrimala nimecka pismennicya Gerta Myuller 28 grudnya 2018 roku Amos Oz pomer pislya trivaloyi borotbi z rakom TvorchistNapisav suchasni psihologichni ta istorichni romani Povist pro lyubov i pitmu Chornij yashik Yuda Mij Mihael Do samoyi smerti Mozhlivo des ishe Gora zloyi radi Tvori dlya ditej Sumhi Knizhki A Oza perekladeno bilshe nizh 40 movami svitu Perekladi ukrayinskoyuAmos Oz Do samoyi smerti per z ivritu Viktor Raduckij ta Anatolij Grigoruk Vsesvit 1991 3 S 76 98 Amos Oz Piznati zhinku roman Pereklad N T Chorpiti hudozh oformlyuvach D O Samojlenko Harkiv Folio 2012 349 s Karta svitu ISBN 978 966 3 5083 0 Karta svitu ISBN 978 966 6078 5 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Deutsche Nationalbibliothek Record 118855379 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http en isabart org person 26083 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 29 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 www rujen ru Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 travnya 2019 Remnick David 1 listopada 2004 The New Yorker angl ISSN 0028 792X Arhiv originalu za 13 veresnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2019 podrobnosti 28 travnya 2013 Arhiv originalu za 2 sichnya 2019 Procitovano 2 sichnya 2019 Politeka ukr 28 grudnya 2018 Arhiv originalu za 2 sichnya 2019 Procitovano 2 sichnya 2019 PosilannyaOz Amos Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros