Оз Амос

Амос Оз (івр. עמוס עוז‎, народжений Амос Клаузнер, 4 травня 1939(19390504) — 28 грудня 2018(20181228)) — ізраїльський романіст, та есеїст, писав івритом. Учасник арабо-ізраїльських воєн 1967, 1973, пізніше діяч антивоєнного руху за примирення між двома народами. Професор університету Бен-Ґуріона в Беєр-Шеві. Лауреат численних міжнародних літературних премій, номінант на Нобелівську премію 2009 року.

Амос Оз
івр. עמוס עוז‎
Ім'я при народженні	івр. Amos Klausner‎
Народився	4 травня 1939(1939-05-04)^[1]^[2]^[…] Єрусалим, Підмандатна Палестина^[4]
Помер	28 грудня 2018(2018-12-28)^[5]^[6]^[…] (79 років) Петах-Тіква, Центральний округ, Ізраїль ·злоякісна пухлина
Поховання	^d
Країна	Ізраїль
Діяльність	мовознавець, журналіст, прозаїк-романіст, перекладач, есеїст, педагог, викладач університету, дитячий письменник, поет, письменник
Сфера роботи	література^[8], журналістика^[8] і шкільництво^[8]
Alma mater	Єврейський університет і ^d
Заклад	Університет Бен-Гуріона
Мова творів	іврит
Роки активності	з 1960
Жанр	оповідання і роман
Членство	Європейська академія наук і мистецтв і Американська академія мистецтв і наук
Партія	Мерец
Конфесія	юдаїзм
Батько	Клаузнер Ієгуда Ар'є
Діти	^d, ^d і ^d
Учасник	Шестиденна війна і Війна Судного дня
Нагороди	^d Премія імені Хаїма Нахмана Бялика (1986) ^d (2014) премія Франца Кафки (2013) ^d (2008) ^d (2007) премія Гете (2005) ^d (1988) Премія миру німецьких книгарів (1992) ^d (2004) ^d (1983) ^d (1979) почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі^[d] (2006) премія Зіґфріда Унзельда (2010) ^d (2008) ^d (2017) ^d (2017) ^d ^d (2006) ^d (1976) ^d (жовтень 2013) ^d (2008) ^d (2008)
Амос Оз у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Мати письменника народилася в Рівному, дід тримав у місті млин. Батько — Клаузнер Ієгуда Ар'є, народився в Одесі.

У віці п'ятнадцяти років Амос Оз переселився до кібуц Хульда. Служив у бригаді «Нахаль», брав участь у сутичках на сирійському кордоні. 1961 року, після закінчення військової служби, повернувся в кібуц і працював сільськогосподарським робітником. Перші короткі розповіді опублікував у двадцять років. Спершу публікувався в основному в журналі «Кешет». Уже перший авторський збірник, «Землі шакала» (1965), викликав значний інтерес.

Вивчав філософію і літературу в Єврейському університеті (закінчив перший ступінь в 1964 році) і в Оксфордському університеті (1969-1970). Протягом 25 років викладав у школі кібуца і писав прозу. 1986 року покинув кібуц, перебрався в місто Арад і викладав в університеті імені Бен-Гуріона в Беєр-Шеві. Останні роки жив у Тель-Авіві.

Брав участь у Шестиденній війні у складі танкових військ на Синайському півострові й у війні Судного дня на Голанських висотах. З часу Шестиденної війни 1967 року Оз опублікував безліч статей та есеїв про арабо-ізраїльський конфлікт.

Амос Оз викладав в Оксфордському університеті, Єврейському університеті в Єрусалимі та в Коледжі Колорадо.

Роман Оза «Мій Міхаель» (1968) включений Міжнародною асоціацією видавців до списку ста найкращих романів XX століття. 1997 року президент Франції Жак Ширак нагородив Оза орденом Почесного легіону. З 1991 року — дійсний член Академії мови іврит. Лауреат Премії імені Бялика (1986), Премії Ізраїлю з літератури (1998), Премії Ґете (2005), премії Кафки (2013). Почесний доктор Антверпенського університету (2008). 2009 року Оз вважався основним претендентом на Нобелівську премію з літератури, але через війну її отримала німецька письменниця Герта Мюллер.

28 грудня 2018 року Амос Оз помер після тривалої боротьби з раком.

Творчість

Написав сучасні психологічні та історичні романи:

• «Повість про любов і пітьму»
• «Чорний ящик»
• «Юда»
• «Мій Міхаель»
• «До самої смерті»
• «Можливо, десь іще»
• «Гора злої ради»

Твори для дітей «Сумхі».

Книжки А. Оза перекладено більше ніж 40 мовами світу.

Переклади українською

• Амос Оз. До самої смерті / пер. з івриту Віктор Радуцький та Анатолій Григорук // Всесвіт. — 1991. — № 3. — С. 76–98.
• Амос Оз. Пізнати жінку: роман. Переклад Н.Т. Чорпіти; худож.-оформлювач Д.О. Самойленко. — Харків : Фоліо, 2012. — 349 с. — (Карта світу). — ISBN - 978-966-3-5083-0 (Карта світу). ISBN - 978-966-6078-5.

Примітки

1. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. Filmportal.de — 2005.
   d:Track:Q15706812
4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118855379 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
5. http://en.isabart.org/person/26083
6. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
8. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
9. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
10. . Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
11. . www.rujen.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2019.
12. Remnick, David (1 листопада 2004). . The New Yorker (англ.). ISSN 0028-792X. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 2 січня 2019.
13. . podrobnosti. 28 травня 2013. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
14. . Політека (укр.). 28 грудня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.

Посилання

• Оз, Амос // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)