Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оді Леон Мерфі (англ. Audie Leon Murphy; нар. 20 червня 1925, , Гант, Техас — пом. 28 травня 1971, Браш маунт, поблизу , Роаноук, Вірджинія) — американський військовослужбовець, перший лейтенант армії США часів Другої світової війни, кавалер Медалі Пошани, удостоєний найбільшої кількості нагород за особисту мужність і героїзм на полі бою, а також іноземними орденами, у тому числі французьким Орденом почесного легіону. Найвищу нагороду — Медаль Пошани — здобув у віці 19 років, коли у січні 1945 року протягом години практично один стримував атаку роти німецьких солдатів, а згодом неодноразово поранений та без боєприпасів організував контратаку в боях у Кольмарському котлі.
| Оді Леон Мерфі Audie Leon Murphy | |||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| англ. Audie Leon Murphy | |||||||||||||||||||||||||
 Оді Мерфі у військовій формі з повним комплектом бойових нагород. 1948 | |||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | Audie Leon Murphy | ||||||||||||||||||||||||
| Народження | 20 червня 1925 , Гант, Техас | ||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 28 травня 1971 (45 років) , Роаноук, Вірджиніяавіакатастрофа | ||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар, Вірджинія | ||||||||||||||||||||||||
| Країна | США | ||||||||||||||||||||||||
| Приналежність |  Армія США Національна Гвардія Армії США | ||||||||||||||||||||||||
| Рід військ |  піхота | ||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1942–1945 1950–1966 | ||||||||||||||||||||||||
| Звання |  перший лейтенант майор (НГ армії США) | ||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна | ||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | ||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
   | ||||||||||||||||||||||||
| audiemurphy.com | |||||||||||||||||||||||||
 Оді Леон Мерфі у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||
Після війни Мерфі розпочав 21-річну кар'єру професійного актора і за два десятиліття знявся в 44 фільмах, переважно у фільмах-вестернах. У 1955 році зіграв себе в автобіографічній стрічці .
Загинув в авіакатастрофі в горах Вірджинії у травні 1971 року, коли летів пасажиром на борту літака .
Біографія
Дитинство
Оді Мерфі народився 20 червня 1925 року сьомим із дванадцяти дітей бідної сім'ї ірландських селян-орендаторів Емметта Беррі Мерфі та його дружини Джозі Белл Кіліан у невеличкому містечку на північному сході штату Техас. Батько Оді покинув свою жінку з дітьми напризволяще, тому після 5-го класу початкової школи молодику довелось заробляти на життя, працюючи на бавовняних плантаціях за долар у день і займаючись полюванням на прожиття. Завдяки цьому він здобув відмінні навички поводження зі зброєю та навчився влучно стріляти з рушниці. У 1941 році від ендокардиту та пневмонії померла мати Оді Мерфі, й той змушений був шукати собі роботу для того, щоб підтримати малечу та заробити дещиця грошей на їхнє утримання.
Друга світова
Після нападу японців на Перл-Гарбор у грудні 1941 року, Мерфі спробував потрапити на військову службу, але через малий вік, зріст та брак ваги його не прийняли. Тільки 30 червня 1942, коли його сестра підробила дату народження брата, Оді прийняли до лав армії США. Юнак пройшов базове тренування на базі та був відправлений для підвищення кваліфікації до Форт Міду, де відзначився як один з найкращих стрільців.
20 лютого 1943 року Мерфі у складі роти «B», 1-го батальйону, 15-го піхотного полку, 3-ї піхотної дивізії під командуванням генерал-майора Лучіана Траскотта висадився на узбережжя Французького Марокко у Касаблаці. Після довгих тренувань та навчань у Північної Африці, підрозділ Мерфі взяв участь у висадці морського десанту в Сицилії. 7 травня 1943 року молодого вояка підвищили до рядового першого класу, а 15 липня — у капрали.
10 липня 1943 року 3-я дивізія висадилася поблизу сицилійської Лікати. Незабаром під час розвідувального патрулювання біля Канікатті, Мерфі вбив двох італійських офіцерів, що намагалися втекти. В подальшому бився разом з підрозділом у боях на острові, а у вересні 1943 висадився біля Баттіпалья під час морського десанту у Салерно. В одному з боїв біля річки він з товаришами потрапив у засідку, попри вогнь супротивника з кулемета впритул, Мерфі з другом спромоглися швидко відреагувати на ситуацію та закидали німців гранатами, вбивши п'ятьох з них. У жовтні в одній із сутичок у Міньяно-Монте-Лунго він знищив у бою трьох та захопив у полон ще чотирьох німецьких солдатів. 13 грудня йому присвоїли звання сержанта, а в січні — штаб-сержанта.
21 січня Мерфі госпіталізували з малярією в Неаполі, тому він не зміг взяти участь у морському десанті на плацдарм Анціо. Однак, після одужання, 29 січня штаб-сержант Мерфі повернувся до строю, й активно бився у бою при Чистерна-ді-Латіна. За проявлену рішучість та лідерські якості призначений головним сержантом взводу. Протягом весни його підрозділ вів боротьбу з німцями на оборонних рубежах останніх в Італії, здійснив чимало вилазок у тил супротивника, захоплюючи німецьких вояків у полон. За бої в Італії його нагородили Бронзовою зіркою, а згодом він удостоївся дубового листя до відзнаки.
4 червня 1944 року американські війська увійшли до Риму, й батальйон Мерфі перебував тут протягом червня та липня.
15 серпня 1944 року Мерфі висадився з першою хвилею морського десанту на плацдарм «Жовтий» на берегу південної Франції, поблизу містечка Раматюель. В одному з перших боїв у Франції молодий сержант знову відмінно проявив себе, він захопив кулеметне гніздо супротивника і, за допомогою трофейного кулемета, знищив кілька вогневих точок німців, за що був нагороджений Хрестом «За видатні заслуги» — другою за значенням військовою нагородою американської армії. За мужність у боях 27—28 серпня 1944 року за Монтелімар, його з товаришами заохотили Президентською відзнакою. 15 вересня він отримав поранення уламками від розриву міни, за що був нагороджений першою медаллю «Пурпурове Серце».
У подальшому Мерфі продовжував битися у Франції, був двічі нагороджений за хоробрість медаллю «Срібна зірка». 14 жовтня 1944 року його підвищили в офіцери, з присвоєнням звання другого лейтенанта і призначенням на посаду командира взводу. Через 12 днів після цього, у бою біля Екс-ан-Прованс, у сутичці з німецькими снайперами він отримав кульове поранення в стегно і був відправлений з передової до шпиталю. Американські війська, що наступали на Західному фронті, зазнавали великих втрат, і просування по службових сходах йшло швидко; не встигши оговталися остаточно від поранення, він повернувся до своєї частини й, 25 січня 1945 року, його вже було призначено командиром роти і того ж дня він знову був поранений, цього разу шматками мінометної міни, але залишився в строю.
Наприкінці січня 1945 року 3-я дивізія билася проти німецьких частин, що опинились в оточенні в Кольмарському котлі. У ході запеклого бою за французьке містечко Ольцвір рота лейтенанта Мерфі зазнала важких втрат, у строю підрозділу лишалось тільки 19 осіб з 128. Командир роти наказав солдатам, що вціліли, відступати до найближчого лісу, а сам залишився на ротному КП, відстрілюючись з карабіна M1 по німцях, що атакували його пункт, і корегуючи вогонь артилерії по телефону. Коли у нього скінчилися набої, він з польовим телефоном перебрався в підбитий і палаючий винищувач танків М10, котрий стояв поруч з позиціями, й продовжив відстрілюватися з встановленого на башті самохідної установки кулемета M2. Він був легко поранений ще раз, в ногу, але залишив позицію тільки коли залишився без боєприпасів. Після цього він зібрав залишки роти, та ігноруючи власні поранення організував контратаку і зумів вибити німців з рубежу. У ході бою Мерфі особисто вбив або поранив близько 50 солдатів противника. За проявлений героїзм він був удостоєний найвищої військової нагороди США — Медалі Пошани. Після нагородження він був відкликаний з передової.
16 лютого лейтенант Мерфі був підвищений у званні до першого лейтенанта та нагороджений Легіоном Заслуг за вміле керівництво ротою в бойових умовах. Після цих боїв заслуженого офіцера відкликали з фронту та призначили до полкового штабу.
Перший лейтенант Оді Мерфі був нагороджений усіма бойовими відзнаками, що присвоюються американським військовим армії за мужність, проявлену на полі бою.
Післявоєнний час
Після повернення з війни, 20-річний офіцер страждав від безсоння, депресії й спав із зарядженим пістолетом під подушкою; як згодом виявили лікарі, хлопець мучився від наслідків бойових психічних травм та посттравматичного стресового розладу.
25 червня 1950 року на Далекому Сході в Кореї спалахнула чергова війна, й Оді Мерфі записався до лав 36-ї дивізії Національної гвардії армії США, що становила основу [en]. Згодом йому присвоїли військове звання капітан, він займався тренуваннями молодого поповнення у навчальних центрах та на полігонах. Увесь цей час Мерфі палав бажанням потрапити на війну, однак 36-ту дивізію так і не відправили на Корейський півострів. Більш того, підписаний контракт із компанією Metro-Goldwyn-Mayer передбачав його постійну зайнятість на кінопробах та зніманнях кінострічок, тому Мерфі довелось відмовитися від військової кар'єри й перейти в неактивний резерв служби. Проходження військової служби у Національній гвардії він завершив в ранзі майора в 1966 році.
Кар'єра в кінематографі
У липні 1945 року відомий американський актор і продюсер Джеймс Кегні побачив на обкладинці журналу «Лайф» світлину із зображенням «найбільш декорованого» бойовими орденами та медалями воїна американської армії й запропонував йому спробувати себе на ниві кіноіндустрії в Голлівуді. У вересні того ж року Оді перебрався до Голлівуду. Військова слава ніяк не вплинула на його просування по кар'єрних сходах, і Мерфі перші три роки перебивався епізодичними ролями в малобюджетних фільмах. Все змінилося зі зйомками в драмі [en] 1948 року, коли критики відзначили його гру. Після цього Оді уклав контракт з компанією «Universal Studios».
Він зіграв самого себе в байопіку [en] 1955 року, в основу якого лягла книга мемуарів 1949 року. Більшу ж частину кінокар'єри Оді знімався у вестернах. Одним з комерційно успішних вестернів за його участю стала картина «Кід з Техасу» 1950 року. Надалі Мерфі був запрошеною зіркою різних телесеріалів, а також очолив акторський ансамбль серіалу [en]. Він знявся в таких фільмах як [en], [en], «Тримайся подалі від Діабло», [en], «Немає імені на кулі» і [en] та в інших. Останніми його кінопроєктами стали фільми [en] і [en].
В останні кілька років свого життя актор постраждав від фінансових труднощів. Однак разом з цим він відмовлявся зніматися в рекламі алкогольної та тютюнової продукції, не бажаючи перетворюватися на поганий приклад для наслідування. Протягом своєї акторської кар'єри Оді Мерфі знявся у більш ніж 40 кінострічках та одному телевізійному серіалі.
Загибель
Оді Леон Мерфі загинув 28 травня 1971 року у віці 45 років у наслідок авіаційної катастрофи, коли приватний літак, на борту якого він був пасажиром, в умовах нульової видимості, дощу та туману врізався в гору поблизу Браш Маунт, біля , штат Вірджинія. Двомоторний , що здійснював рейс з Атланти до з п'ятьма пасажирами, був знайдений 31 травня пошуковою експедицією.
7 червня 1971 року тіло загиблого героя війни було поховано з військовими почестями на Арлінгтонському національному цвинтарі в присутності представника США в ООН Дж. В.Буша, начальника штабу Армії США В. Вестморленда, ветеранів 3-ї піхотної дивізії та багатьох інших шанувальників національного героя.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оді Леон Мерфі |
- Audie Murphy
Література
- Champagne, Daniel R (2008). Dogface Soldiers: The Story of B Company, 15th Regiment, 3rd Infantry Division: from Fedala to Salzburg, Audie Murphy and His Brothers in Arms. Merriam Press. .
- Gossett, Sue (1996). The Films and Career of Audie Murphy. Empire Publishing. .
- Nott, Robert (2005). Last of the Cowboy Heroes: The Westerns of Randolph Scott, Joel McCrea, and Audie Murphy. McFarland & Company, Inc. .
- Smith, David A. (2015). The Price of Valor: The Life of Audie Murphy, America's Most Decorated Hero of World War II. Regnery History. .
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Merfi Odi Leon Merfi angl Audie Leon Murphy nar 20 chervnya 1925 Gant Tehas pom 28 travnya 1971 Brash maunt poblizu Roanouk Virdzhiniya amerikanskij vijskovosluzhbovec pershij lejtenant armiyi SShA chasiv Drugoyi svitovoyi vijni kavaler Medali Poshani udostoyenij najbilshoyi kilkosti nagorod za osobistu muzhnist i geroyizm na poli boyu a takozh inozemnimi ordenami u tomu chisli francuzkim Ordenom pochesnogo legionu Najvishu nagorodu Medal Poshani zdobuv u vici 19 rokiv koli u sichni 1945 roku protyagom godini praktichno odin strimuvav ataku roti nimeckih soldativ a zgodom neodnorazovo poranenij ta bez boyepripasiv organizuvav kontrataku v boyah u Kolmarskomu kotli Odi Leon Merfi Audie Leon Murphyangl Audie Leon MurphyOdi Merfi u vijskovij formi z povnim komplektom bojovih nagorod 1948Im ya pri narodzhenniAudie Leon MurphyNarodzhennya20 chervnya 1925 1925 06 20 Gant TehasSmert28 travnya 1971 1971 05 28 45 rokiv Roanouk Virdzhiniya aviakatastrofaPohovannyaArlingtonskij nacionalnij cvintar VirdzhiniyaKrayina SShAPrinalezhnistArmiya SShA Nacionalna Gvardiya Armiyi SShARid vijskpihotaRoki sluzhbi1942 1945 1950 1966Zvannyapershij lejtenant major NG armiyi SShA Vijni bitviDruga svitova vijnaAvtografNagorodiHrest Za vidatni zaslugi SShA Sribna Zirka SShA Sribna Zirka SShA Legion Zaslug Oficer SShA Bronzova Zirka SShA Bronzova Zirka SShA Purpurove serce SShA Purpurove serce SShA Purpurove serce SShA Medal Za Amerikansku kampaniyu Medal Za Yevropejsko Afrikansko Blizkoshidnu kampaniyu Medal Peremogi u Drugij svitovij vijniOkupacijna medal armiyi SShA Voyennij hrest Belgiya Kavaler ordena Pochesnogo legionu Kavaler voyennogo hresta 1939 1945 z palmovoyu gilkoyu Franciya audiemurphy com Odi Leon Merfi u Vikishovishi Pislya vijni Merfi rozpochav 21 richnu kar yeru profesijnogo aktora i za dva desyatilittya znyavsya v 44 filmah perevazhno u filmah vesternah U 1955 roci zigrav sebe v avtobiografichnij strichci Zaginuv v aviakatastrofi v gorah Virdzhiniyi u travni 1971 roku koli letiv pasazhirom na bortu litaka BiografiyaDitinstvo Odi Merfi narodivsya 20 chervnya 1925 roku somim iz dvanadcyati ditej bidnoyi sim yi irlandskih selyan orendatoriv Emmetta Berri Merfi ta jogo druzhini Dzhozi Bell Kilian u nevelichkomu mistechku na pivnichnomu shodi shtatu Tehas Batko Odi pokinuv svoyu zhinku z ditmi naprizvolyashe tomu pislya 5 go klasu pochatkovoyi shkoli molodiku dovelos zaroblyati na zhittya pracyuyuchi na bavovnyanih plantaciyah za dolar u den i zajmayuchis polyuvannyam na prozhittya Zavdyaki comu vin zdobuv vidminni navichki povodzhennya zi zbroyeyu ta navchivsya vluchno strilyati z rushnici U 1941 roci vid endokarditu ta pnevmoniyi pomerla mati Odi Merfi j toj zmushenij buv shukati sobi robotu dlya togo shob pidtrimati malechu ta zarobiti deshicya groshej na yihnye utrimannya Druga svitova Pislya napadu yaponciv na Perl Garbor u grudni 1941 roku Merfi sprobuvav potrapiti na vijskovu sluzhbu ale cherez malij vik zrist ta brak vagi jogo ne prijnyali Tilki 30 chervnya 1942 koli jogo sestra pidrobila datu narodzhennya brata Odi prijnyali do lav armiyi SShA Yunak projshov bazove trenuvannya na bazi ta buv vidpravlenij dlya pidvishennya kvalifikaciyi do Fort Midu de vidznachivsya yak odin z najkrashih strilciv 20 lyutogo 1943 roku Merfi u skladi roti B 1 go bataljonu 15 go pihotnogo polku 3 yi pihotnoyi diviziyi pid komanduvannyam general majora Luchiana Traskotta visadivsya na uzberezhzhya Francuzkogo Marokko u Kasablaci Pislya dovgih trenuvan ta navchan u Pivnichnoyi Africi pidrozdil Merfi vzyav uchast u visadci morskogo desantu v Siciliyi 7 travnya 1943 roku molodogo voyaka pidvishili do ryadovogo pershogo klasu a 15 lipnya u kaprali 10 lipnya 1943 roku 3 ya diviziya visadilasya poblizu sicilijskoyi Likati Nezabarom pid chas rozviduvalnogo patrulyuvannya bilya Kanikatti Merfi vbiv dvoh italijskih oficeriv sho namagalisya vtekti V podalshomu bivsya razom z pidrozdilom u boyah na ostrovi a u veresni 1943 visadivsya bilya Battipalya pid chas morskogo desantu u Salerno V odnomu z boyiv bilya richki vin z tovarishami potrapiv u zasidku popri vogn suprotivnika z kulemeta vpritul Merfi z drugom spromoglisya shvidko vidreaguvati na situaciyu ta zakidali nimciv granatami vbivshi p yatoh z nih U zhovtni v odnij iz sutichok u Minyano Monte Lungo vin znishiv u boyu troh ta zahopiv u polon she chotiroh nimeckih soldativ 13 grudnya jomu prisvoyili zvannya serzhanta a v sichni shtab serzhanta 21 sichnya Merfi gospitalizuvali z malyariyeyu v Neapoli tomu vin ne zmig vzyati uchast u morskomu desanti na placdarm Ancio Odnak pislya oduzhannya 29 sichnya shtab serzhant Merfi povernuvsya do stroyu j aktivno bivsya u boyu pri Chisterna di Latina Za proyavlenu rishuchist ta liderski yakosti priznachenij golovnim serzhantom vzvodu Protyagom vesni jogo pidrozdil viv borotbu z nimcyami na oboronnih rubezhah ostannih v Italiyi zdijsniv chimalo vilazok u til suprotivnika zahoplyuyuchi nimeckih voyakiv u polon Za boyi v Italiyi jogo nagorodili Bronzovoyu zirkoyu a zgodom vin udostoyivsya dubovogo listya do vidznaki 4 chervnya 1944 roku amerikanski vijska uvijshli do Rimu j bataljon Merfi perebuvav tut protyagom chervnya ta lipnya 15 serpnya 1944 roku Merfi visadivsya z pershoyu hvileyu morskogo desantu na placdarm Zhovtij na beregu pivdennoyi Franciyi poblizu mistechka Ramatyuel V odnomu z pershih boyiv u Franciyi molodij serzhant znovu vidminno proyaviv sebe vin zahopiv kulemetne gnizdo suprotivnika i za dopomogoyu trofejnogo kulemeta znishiv kilka vognevih tochok nimciv za sho buv nagorodzhenij Hrestom Za vidatni zaslugi drugoyu za znachennyam vijskovoyu nagorodoyu amerikanskoyi armiyi Za muzhnist u boyah 27 28 serpnya 1944 roku za Montelimar jogo z tovarishami zaohotili Prezidentskoyu vidznakoyu 15 veresnya vin otrimav poranennya ulamkami vid rozrivu mini za sho buv nagorodzhenij pershoyu medallyu Purpurove Serce U podalshomu Merfi prodovzhuvav bitisya u Franciyi buv dvichi nagorodzhenij za horobrist medallyu Sribna zirka 14 zhovtnya 1944 roku jogo pidvishili v oficeri z prisvoyennyam zvannya drugogo lejtenanta i priznachennyam na posadu komandira vzvodu Cherez 12 dniv pislya cogo u boyu bilya Eks an Provans u sutichci z nimeckimi snajperami vin otrimav kulove poranennya v stegno i buv vidpravlenij z peredovoyi do shpitalyu Amerikanski vijska sho nastupali na Zahidnomu fronti zaznavali velikih vtrat i prosuvannya po sluzhbovih shodah jshlo shvidko ne vstigshi ogovtalisya ostatochno vid poranennya vin povernuvsya do svoyeyi chastini j 25 sichnya 1945 roku jogo vzhe bulo priznacheno komandirom roti i togo zh dnya vin znovu buv poranenij cogo razu shmatkami minometnoyi mini ale zalishivsya v stroyu Naprikinci sichnya 1945 roku 3 ya diviziya bilasya proti nimeckih chastin sho opinilis v otochenni v Kolmarskomu kotli U hodi zapeklogo boyu za francuzke mistechko Olcvir rota lejtenanta Merfi zaznala vazhkih vtrat u stroyu pidrozdilu lishalos tilki 19 osib z 128 Komandir roti nakazav soldatam sho vcilili vidstupati do najblizhchogo lisu a sam zalishivsya na rotnomu KP vidstrilyuyuchis z karabina M1 po nimcyah sho atakuvali jogo punkt i koreguyuchi vogon artileriyi po telefonu Koli u nogo skinchilisya naboyi vin z polovim telefonom perebravsya v pidbitij i palayuchij vinishuvach tankiv M10 kotrij stoyav poruch z poziciyami j prodovzhiv vidstrilyuvatisya z vstanovlenogo na bashti samohidnoyi ustanovki kulemeta M2 Vin buv legko poranenij she raz v nogu ale zalishiv poziciyu tilki koli zalishivsya bez boyepripasiv Pislya cogo vin zibrav zalishki roti ta ignoruyuchi vlasni poranennya organizuvav kontrataku i zumiv vibiti nimciv z rubezhu U hodi boyu Merfi osobisto vbiv abo poraniv blizko 50 soldativ protivnika Za proyavlenij geroyizm vin buv udostoyenij najvishoyi vijskovoyi nagorodi SShA Medali Poshani Pislya nagorodzhennya vin buv vidklikanij z peredovoyi 16 lyutogo lejtenant Merfi buv pidvishenij u zvanni do pershogo lejtenanta ta nagorodzhenij Legionom Zaslug za vmile kerivnictvo rotoyu v bojovih umovah Pislya cih boyiv zasluzhenogo oficera vidklikali z frontu ta priznachili do polkovogo shtabu Pershij lejtenant Odi Merfi buv nagorodzhenij usima bojovimi vidznakami sho prisvoyuyutsya amerikanskim vijskovim armiyi za muzhnist proyavlenu na poli boyu Pislyavoyennij chas Pislya povernennya z vijni 20 richnij oficer strazhdav vid bezsonnya depresiyi j spav iz zaryadzhenim pistoletom pid podushkoyu yak zgodom viyavili likari hlopec muchivsya vid naslidkiv bojovih psihichnih travm ta posttravmatichnogo stresovogo rozladu 25 chervnya 1950 roku na Dalekomu Shodi v Koreyi spalahnula chergova vijna j Odi Merfi zapisavsya do lav 36 yi diviziyi Nacionalnoyi gvardiyi armiyi SShA sho stanovila osnovu en Zgodom jomu prisvoyili vijskove zvannya kapitan vin zajmavsya trenuvannyami molodogo popovnennya u navchalnih centrah ta na poligonah Uves cej chas Merfi palav bazhannyam potrapiti na vijnu odnak 36 tu diviziyu tak i ne vidpravili na Korejskij pivostriv Bilsh togo pidpisanij kontrakt iz kompaniyeyu Metro Goldwyn Mayer peredbachav jogo postijnu zajnyatist na kinoprobah ta znimannyah kinostrichok tomu Merfi dovelos vidmovitisya vid vijskovoyi kar yeri j perejti v neaktivnij rezerv sluzhbi Prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi u Nacionalnij gvardiyi vin zavershiv v ranzi majora v 1966 roci Odi Leon Merfi u filmi en 1953Kar yera v kinematografiU lipni 1945 roku vidomij amerikanskij aktor i prodyuser Dzhejms Kegni pobachiv na obkladinci zhurnalu Lajf svitlinu iz zobrazhennyam najbilsh dekorovanogo bojovimi ordenami ta medalyami voyina amerikanskoyi armiyi j zaproponuvav jomu sprobuvati sebe na nivi kinoindustriyi v Gollivudi U veresni togo zh roku Odi perebravsya do Gollivudu Vijskova slava niyak ne vplinula na jogo prosuvannya po kar yernih shodah i Merfi pershi tri roki perebivavsya epizodichnimi rolyami v malobyudzhetnih filmah Vse zminilosya zi zjomkami v drami en 1948 roku koli kritiki vidznachili jogo gru Pislya cogo Odi uklav kontrakt z kompaniyeyu Universal Studios Vin zigrav samogo sebe v bajopiku en 1955 roku v osnovu yakogo lyagla kniga memuariv 1949 roku Bilshu zh chastinu kinokar yeri Odi znimavsya u vesternah Odnim z komercijno uspishnih vesterniv za jogo uchastyu stala kartina Kid z Tehasu 1950 roku Nadali Merfi buv zaproshenoyu zirkoyu riznih teleserialiv a takozh ocholiv aktorskij ansambl serialu en Vin znyavsya v takih filmah yak en en Trimajsya podali vid Diablo en Nemaye imeni na kuli i en ta v inshih Ostannimi jogo kinoproyektami stali filmi en i en V ostanni kilka rokiv svogo zhittya aktor postrazhdav vid finansovih trudnoshiv Odnak razom z cim vin vidmovlyavsya znimatisya v reklami alkogolnoyi ta tyutyunovoyi produkciyi ne bazhayuchi peretvoryuvatisya na poganij priklad dlya nasliduvannya Protyagom svoyeyi aktorskoyi kar yeri Odi Merfi znyavsya u bilsh nizh 40 kinostrichkah ta odnomu televizijnomu seriali Odi Merfi u seriali en 1961ZagibelOdi Leon Merfi zaginuv 28 travnya 1971 roku u vici 45 rokiv u naslidok aviacijnoyi katastrofi koli privatnij litak na bortu yakogo vin buv pasazhirom v umovah nulovoyi vidimosti doshu ta tumanu vrizavsya v goru poblizu Brash Maunt bilya shtat Virdzhiniya Dvomotornij sho zdijsnyuvav rejs z Atlanti do z p yatma pasazhirami buv znajdenij 31 travnya poshukovoyu ekspediciyeyu 7 chervnya 1971 roku tilo zagiblogo geroya vijni bulo pohovano z vijskovimi pochestyami na Arlingtonskomu nacionalnomu cvintari v prisutnosti predstavnika SShA v OON Dzh V Busha nachalnika shtabu Armiyi SShA V Vestmorlenda veteraniv 3 yi pihotnoyi diviziyi ta bagatoh inshih shanuvalnikiv nacionalnogo geroya Div takozh en Majkl Patrik Merfi Robert Koul Robert Strajker Dzhozef Dzhon Sadovskij Tomas MakguajrPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Odi Leon MerfiAudie MurphyLiteraturaChampagne Daniel R 2008 Dogface Soldiers The Story of B Company 15th Regiment 3rd Infantry Division from Fedala to Salzburg Audie Murphy and His Brothers in Arms Merriam Press ISBN 978 1 4357 5767 7 Gossett Sue 1996 The Films and Career of Audie Murphy Empire Publishing ISBN 978 0 944019 22 1 Nott Robert 2005 Last of the Cowboy Heroes The Westerns of Randolph Scott Joel McCrea and Audie Murphy McFarland amp Company Inc ISBN 978 0 7864 2261 6 Smith David A 2015 The Price of Valor The Life of Audie Murphy America s Most Decorated Hero of World War II Regnery History ISBN 978 1 62157 317 3 Primitki