Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Астрономічна обсерваторія Палермо імені Джузеппе Сальваторе Ваяни (італ. Osservatorio astronomico "Giuseppe S. Vaiana") — астрономічна обсерваторія в Італії, один з дослідницьких центрів Національного інституту астрофізики (INAF). Обсерваторія була заснована в 1790 році за наказом короля Фердинанда I, ставши першою сучасною астрономічною обсерваторією в Італії. В 1801 році Джузеппе Піацці тут відкрив Цереру, перший об'єкт поясу астероїд.
| італ. Osservatorio astronomico "Giuseppe S. Vaiana" | |
|---|---|
 | |
| 38°06′44″ пн. ш. 13°21′22″ сх. д. / 38.11222222224977685° пн. ш. 13.35611111113877669° сх. д.Координати: 38°06′44″ пн. ш. 13°21′22″ сх. д. / 38.11222222224977685° пн. ш. 13.35611111113877669° сх. д. | |
| Країна |  Італія[1] |
| Розташування | Палермо[1] |
| Код | 535 |
| Відкрито | 1790 |
| Сайт: | astropa.inaf.it |
  Астрономічна обсерваторія Палермо Астрономічна обсерваторія Палермо (Італія) | |
 Обсерваторія Палермо у Вікісховищі | |
Обсерваторія здійснює ряд дослідницьких проектів в галузі астрономії та астрофізики, в тому числі дослідження сонячної корони, залишків наднових, народження й еволюції зір. В обсерваторії розташований музей, який містить велику колекцію старовинних астрономічних інструментів.
Історія
Заснування
Обсерваторія була заснована в 1790 році за наказом короля Фердинанда I, якого тогочасні інтелектуали, зокрема сицилійський віцекороль [it], переконали побудувати в столиці Сицилійського королівства першу астрономічну обсерваторію в Італії, що мало поставити Палермо в один ряд з іншими європейськими столицями.
Було важко знайти досвідченого астронома, який міг би керувати обсерваторією. Врешті-решт директором обсерваторії був обраний Джузеппе Піацці, математик, якому вже було понад сорок років, і який до того часу не мав значних досягнень в галузі астрономії. Новий директор одразу взявся за закупівлю найсучасніших на той час астрономічних інструментів, щоб зробити обсерваторію передовим закладом європейського рівня. Серед іншого, було придбано коло Рамсдена, створене відомим англійським науковцем Джессі Рамсденом, і побудовано перший купол. Саме рішучість Піацці дозволила цінному англійському інструменту дістатися до Сицилії: астроному довелося поїхати особисто, щоб зустрітись з конструктором, а потім розв'язати бюрократичні труднощі: англійський уряд не хотів дозволити унікальному інструменту покинути межі Великої Британії.
Завдяки цьому новому обладнанню, у 1801 році Джузеппе Піацці вдалося виявити та ідентифікувати перший об'єкт поясу астероїдів, який він назвав Церера Фердинанда, на честь пов'язаною з Сициліїєю давньоримської богині Церери, а також короля Фердинанда (щоправда, друга частина назви не прижилась, і небесне тіло стали називати просто Церерою). За це відкриття Піацці був нагороджений золотою медаллю, від якої він відмовився, оскільки премія була використана для придбання інших інструментів, у тому числі екваторіалу Тротона, який він розмістив у другому куполі обсерваторії.
У 1817 році, в новому Королівстві Обох Сицилій, Піацці було переведено до Неаполя для завершення будівництва обсерваторії Каподімонте, а керувати обсерваторією Палермо залишився [it]. У 1841 році керівництво обсерваторією прийняв його син Ґаетано, який, однак, у 1849 році був усунутий з політичних причин, оскільки взяв участь у антибурбонських революційних повстаннях. Тому керівництво обсерваторією Палермо було доручено Доменіко Рагоні, якому вдалося отримати від уряду Обох Сицилій необхідні кошти для придбання нових інструментів, у тому числі чудового 25-сантиметрового екваторіального телескопа Мерца, доставленого в 1859 році.
В Італійському королівстві
З приходом [it] Гарібальді в 1860 році ситуація змінилася: Каччіаторе був поновлений на посаді директора, а Рагона був усунутий з Палермо, так і не встигнувши встановити великий телескоп Мерца. Лише [it], який у 1863 році очолив обсерваторію, зміг у 1865 році встановити і ввести в експлуатацію екваторіал, надалі використовуючи його для досліджень фізики Сонця. Ці дослідження прославили обсерваторію Палермо в другій половині XIX століття та призвели до заснування Товариства італійських спектроскопістів (1871), «Мемуари» якого Таккіні видавав у Палермо з 1872 року.
В 1879 році Таккіні від'їхав до Риму, й обсерваторію очолив [it], який зумів підтримувати високу якість досліджень, поки він не перейшов в обсерваторію Катанії в 1890 році. Наступні політичні та воєнні події і викликані ними фінансові труднощі дуже негативно відбились на роботі обсерваторії, яка в 1923 році взагалі була понижена в статусі до університетського астрономічного кабінету. [it] був директором астрономічного кабінету протягом тридцяти років. На кошти Університетського консорціуму він придбав зенітний телескоп Ваншаффа з апертурою 8 см, який він встановив замість стародавнього кола Рамсдена.
З 1931 по 1936 рік установою керував [it], академік Лінчея, потім [it], а з 1938 по 1948 рік — знову Коррадіно Мінео. Ці роки характеризувались великими труднощами для установи, яка вже після реформи 1923 року пережила деградацію і зазнала сильного занепаду, скорочення персоналу та нестачі коштів для проведення спостережень і вдосконалення техніки. Проблеми загострилися під час та після Другої світової війни, коли обсерваторія була близька до закриття, втратила деякі приміщення, а в 1939 році її також втратила свій єдиний сучасний спостережний прилад — зенітний телескоп Ваншаффа.
В Італійській республіці
У 1950-х роках відбулося відновлення обсерваторії, але лише для навчальних, а не наукових цілей. Три куполи на даху будівлі були замінені на залізні, а потім взагалі демонтовані, бо були надто важкими та небезпечними для конструкції. Згодом встановили нові мідні куполи, легші за попередні.
З 1976 по 1991 рік установою керував [it], штатний професор астрономії в Університеті Палермо. Він домігся президентського указу від 18 липня 1988 року, який повернув Палермську обсерваторію до категорії астрономічних обсерваторій. Пізніше обсерваторія була перейменована на його честь.
У 2001 році обсерваторія перейшла від Міністерства університетів і наукових і технологічних досліджень до складу Національного інституту астрофізики.
Зараз обсерваторія працює у двох місцях — в історичній будівлі [it], де вона виникла, і в лабораторії на вулиці Інграссіа, де розміщені лабораторії, майстерні та обчислювальні потужності обсерваторії.
Директори
Список директорів обсерваторії з роками правління:
- Джузеппе Піацці (1791—1817)
- [it] (1817—1841)
- [it] (1841—1849)
- Доменіко Рагона (1849—1860)
- [it] (1860—1863)
- [it] (1863—1879)
- [it] (1879—1890)
- [it] (1891—1898)
- [it] 1898—1931
- [it] (1931—1936)
- [it] (1936—1938)
- [it] (1938—1948)
- [it] (1948—1969)
- Сальваторе Леоне (1969—1976)
- [it] (1976—1991)
- Сальваторе Серіо 1991—2001
- Сальваторе Шортіно 2001—2011
- Джузеппіна Міцела (2011—2018)
- [it] (від 2018)
Обладнання
До складу обсерваторії входять лабораторія для розробки та випробування наукового обладнання для телескопів рентгенівського діапазону (X-ray Astronomy Calibration and Testing Facility, XACT) та підрозділ з чисельних розрахунків в астрофізиці (Sistema di calcolo per l'astrofisica numerica, SCAN).
Обсерваторія оснащена 14-дюймовим автоматизованим телескопом C14, значно модифікованим і модернізованим, з ПЗЗ-матрицею, системою дистанційного керування та автоматизацією купола.
Музей
Обсерваторський музей розташований на вершині вежі [it]. Він містить, в основному, інструменти XVIII—XIX століть, в тому числі, ахроматичні телескопи, секстант, деякі барометри та термометри, а також круг Рамсдена та екваторіал Тротона. Є й інші сучасніші інструменти та серія олійних картин із зображеннями видатних науковців.
Примітки
- http://www.astropa.inaf.it/
- Massimo Capaccioli, Giuseppe Longo, Emilia Olostro Cirella. L' astronomia a Napoli dal Settecento ai giorni nostri. Storia di un'altra occasione perduta (2009)
- Marco Esposito. Fake Sud (2020)
- Foderà Serio, Giorgia; (January 1997). L'Osservatorio astronomico di Palermo: la storia e gli strumenti. Flaccovio, 1997. ISBN .
- Ileana Chinnici, MINEO, Corradino, Dizionario biografico degli italiani — Volume 74 (2010), .
- Elenco dei direttori. INAF — Osservatorio astronomico di Palermo.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astronomichna observatoriya Palermo imeni Dzhuzeppe Salvatore Vayani ital Osservatorio astronomico Giuseppe S Vaiana astronomichna observatoriya v Italiyi odin z doslidnickih centriv Nacionalnogo institutu astrofiziki INAF Observatoriya bula zasnovana v 1790 roci za nakazom korolya Ferdinanda I stavshi pershoyu suchasnoyu astronomichnoyu observatoriyeyu v Italiyi V 1801 roci Dzhuzeppe Piacci tut vidkriv Cereru pershij ob yekt poyasu asteroyid Astronomichna observatoriya Palermoital Osservatorio astronomico Giuseppe S Vaiana Muzej observatoriyi Muzej observatoriyi38 06 44 pn sh 13 21 22 sh d 38 11222222224977685 pn sh 13 35611111113877669 sh d 38 11222222224977685 13 35611111113877669 Koordinati 38 06 44 pn sh 13 21 22 sh d 38 11222222224977685 pn sh 13 35611111113877669 sh d 38 11222222224977685 13 35611111113877669Krayina Italiya 1 Roztashuvannya Palermo 1 Kod 535Vidkrito 1790Sajt astropa inaf itAstronomichna observatoriya PalermoAstronomichna observatoriya Palermo Italiya Observatoriya Palermo u Vikishovishi Observatoriya zdijsnyuye ryad doslidnickih proektiv v galuzi astronomiyi ta astrofiziki v tomu chisli doslidzhennya sonyachnoyi koroni zalishkiv nadnovih narodzhennya j evolyuciyi zir V observatoriyi roztashovanij muzej yakij mistit veliku kolekciyu starovinnih astronomichnih instrumentiv IstoriyaZasnuvannya Kolo Ramsdena diametrom 1 5 m v observatoriyi Palermo yake vikoristovuvalos dlya vimiryuvannya vidimogo polozhennya astronomichnih ob yektiv Observatoriya bula zasnovana v 1790 roci za nakazom korolya Ferdinanda I yakogo togochasni intelektuali zokrema sicilijskij vicekorol it perekonali pobuduvati v stolici Sicilijskogo korolivstva pershu astronomichnu observatoriyu v Italiyi sho malo postaviti Palermo v odin ryad z inshimi yevropejskimi stolicyami Bulo vazhko znajti dosvidchenogo astronoma yakij mig bi keruvati observatoriyeyu Vreshti resht direktorom observatoriyi buv obranij Dzhuzeppe Piacci matematik yakomu vzhe bulo ponad sorok rokiv i yakij do togo chasu ne mav znachnih dosyagnen v galuzi astronomiyi Novij direktor odrazu vzyavsya za zakupivlyu najsuchasnishih na toj chas astronomichnih instrumentiv shob zrobiti observatoriyu peredovim zakladom yevropejskogo rivnya Sered inshogo bulo pridbano kolo Ramsdena stvorene vidomim anglijskim naukovcem Dzhessi Ramsdenom i pobudovano pershij kupol Same rishuchist Piacci dozvolila cinnomu anglijskomu instrumentu distatisya do Siciliyi astronomu dovelosya poyihati osobisto shob zustritis z konstruktorom a potim rozv yazati byurokratichni trudnoshi anglijskij uryad ne hotiv dozvoliti unikalnomu instrumentu pokinuti mezhi Velikoyi Britaniyi Zavdyaki comu novomu obladnannyu u 1801 roci Dzhuzeppe Piacci vdalosya viyaviti ta identifikuvati pershij ob yekt poyasu asteroyidiv yakij vin nazvav Cerera Ferdinanda na chest pov yazanoyu z Siciliyiyeyu davnorimskoyi bogini Cereri a takozh korolya Ferdinanda shopravda druga chastina nazvi ne prizhilas i nebesne tilo stali nazivati prosto Cereroyu Za ce vidkrittya Piacci buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu vid yakoyi vin vidmovivsya oskilki premiya bula vikoristana dlya pridbannya inshih instrumentiv u tomu chisli ekvatorialu Trotona yakij vin rozmistiv u drugomu kupoli observatoriyi U 1817 roci v novomu Korolivstvi Oboh Sicilij Piacci bulo perevedeno do Neapolya dlya zavershennya budivnictva observatoriyi Kapodimonte a keruvati observatoriyeyu Palermo zalishivsya it U 1841 roci kerivnictvo observatoriyeyu prijnyav jogo sin Gaetano yakij odnak u 1849 roci buv usunutij z politichnih prichin oskilki vzyav uchast u antiburbonskih revolyucijnih povstannyah Tomu kerivnictvo observatoriyeyu Palermo bulo dorucheno Domeniko Ragoni yakomu vdalosya otrimati vid uryadu Oboh Sicilij neobhidni koshti dlya pridbannya novih instrumentiv u tomu chisli chudovogo 25 santimetrovogo ekvatorialnogo teleskopa Merca dostavlenogo v 1859 roci V Italijskomu korolivstvi Z prihodom it Garibaldi v 1860 roci situaciya zminilasya Kachchiatore buv ponovlenij na posadi direktora a Ragona buv usunutij z Palermo tak i ne vstignuvshi vstanoviti velikij teleskop Merca Lishe it yakij u 1863 roci ocholiv observatoriyu zmig u 1865 roci vstanoviti i vvesti v ekspluataciyu ekvatorial nadali vikoristovuyuchi jogo dlya doslidzhen fiziki Soncya Ci doslidzhennya proslavili observatoriyu Palermo v drugij polovini XIX stolittya ta prizveli do zasnuvannya Tovaristva italijskih spektroskopistiv 1871 Memuari yakogo Takkini vidavav u Palermo z 1872 roku V 1879 roci Takkini vid yihav do Rimu j observatoriyu ocholiv it yakij zumiv pidtrimuvati visoku yakist doslidzhen poki vin ne perejshov v observatoriyu Kataniyi v 1890 roci Nastupni politichni ta voyenni podiyi i viklikani nimi finansovi trudnoshi duzhe negativno vidbilis na roboti observatoriyi yaka v 1923 roci vzagali bula ponizhena v statusi do universitetskogo astronomichnogo kabinetu it buv direktorom astronomichnogo kabinetu protyagom tridcyati rokiv Na koshti Universitetskogo konsorciumu vin pridbav zenitnij teleskop Vanshaffa z aperturoyu 8 sm yakij vin vstanoviv zamist starodavnogo kola Ramsdena Z 1931 po 1936 rik ustanovoyu keruvav it akademik Lincheya potim it a z 1938 po 1948 rik znovu Korradino Mineo Ci roki harakterizuvalis velikimi trudnoshami dlya ustanovi yaka vzhe pislya reformi 1923 roku perezhila degradaciyu i zaznala silnogo zanepadu skorochennya personalu ta nestachi koshtiv dlya provedennya sposterezhen i vdoskonalennya tehniki Problemi zagostrilisya pid chas ta pislya Drugoyi svitovoyi vijni koli observatoriya bula blizka do zakrittya vtratila deyaki primishennya a v 1939 roci yiyi takozh vtratila svij yedinij suchasnij sposterezhnij prilad zenitnij teleskop Vanshaffa V Italijskij respublici U 1950 h rokah vidbulosya vidnovlennya observatoriyi ale lishe dlya navchalnih a ne naukovih cilej Tri kupoli na dahu budivli buli zamineni na zalizni a potim vzagali demontovani bo buli nadto vazhkimi ta nebezpechnimi dlya konstrukciyi Zgodom vstanovili novi midni kupoli legshi za poperedni Z 1976 po 1991 rik ustanovoyu keruvav it shtatnij profesor astronomiyi v Universiteti Palermo Vin domigsya prezidentskogo ukazu vid 18 lipnya 1988 roku yakij povernuv Palermsku observatoriyu do kategoriyi astronomichnih observatorij Piznishe observatoriya bula perejmenovana na jogo chest U 2001 roci observatoriya perejshla vid Ministerstva universitetiv i naukovih i tehnologichnih doslidzhen do skladu Nacionalnogo institutu astrofiziki Zaraz observatoriya pracyuye u dvoh miscyah v istorichnij budivli it de vona vinikla i v laboratoriyi na vulici Ingrassia de rozmisheni laboratoriyi majsterni ta obchislyuvalni potuzhnosti observatoriyi DirektoriInstrumenti vseredini kupola observatoriyi Odin z teleskopiv Spisok direktoriv observatoriyi z rokami pravlinnya Dzhuzeppe Piacci 1791 1817 it 1817 1841 it 1841 1849 Domeniko Ragona 1849 1860 it 1860 1863 it 1863 1879 it 1879 1890 it 1891 1898 it 1898 1931 it 1931 1936 it 1936 1938 it 1938 1948 it 1948 1969 Salvatore Leone 1969 1976 it 1976 1991 Salvatore Serio 1991 2001 Salvatore Shortino 2001 2011 Dzhuzeppina Micela 2011 2018 it vid 2018 ObladnannyaDo skladu observatoriyi vhodyat laboratoriya dlya rozrobki ta viprobuvannya naukovogo obladnannya dlya teleskopiv rentgenivskogo diapazonu X ray Astronomy Calibration and Testing Facility XACT ta pidrozdil z chiselnih rozrahunkiv v astrofizici Sistema di calcolo per l astrofisica numerica SCAN Observatoriya osnashena 14 dyujmovim avtomatizovanim teleskopom C14 znachno modifikovanim i modernizovanim z PZZ matriceyu sistemoyu distancijnogo keruvannya ta avtomatizaciyeyu kupola MuzejObservatorskij muzej roztashovanij na vershini vezhi it Vin mistit v osnovnomu instrumenti XVIII XIX stolit v tomu chisli ahromatichni teleskopi sekstant deyaki barometri ta termometri a takozh krug Ramsdena ta ekvatorial Trotona Ye j inshi suchasnishi instrumenti ta seriya olijnih kartin iz zobrazhennyami vidatnih naukovciv Primitkihttp www astropa inaf it Massimo Capaccioli Giuseppe Longo Emilia Olostro Cirella L astronomia a Napoli dal Settecento ai giorni nostri Storia di un altra occasione perduta 2009 Marco Esposito Fake Sud 2020 Fodera Serio Giorgia January 1997 L Osservatorio astronomico di Palermo la storia e gli strumenti Flaccovio 1997 ISBN 8878041440 Ileana Chinnici MINEO Corradino Dizionario biografico degli italiani Volume 74 2010 Elenco dei direttori INAF Osservatorio astronomico di Palermo