Дже́ссі Ра́мсден FRS FRSE (англ. Jesse Ramsden; 6 жовтня 1735 — 5 листопада 1800) — британський математик, астроном та науковець. Він отримав репутацію градуювальника та конструктора ділильних машин, що дозволяли створювати прилади високої точності для вимірювання кутів та довжин. Він виготовив навігаційні астрономічні прилади, які використовувались на морі для визначення широт, а також геодезичні прилади, які широко використовувались для картографії та обстеження земель як у Британській імперії, так і за її межами. Ахроматичний окуляр, який він винайшов для телескопів та мікроскопів, продовжує називатися окуляром Рамсдена.
Джессі Рамсден | |
---|---|
Jesse Ramsden | |
Народився | 6 жовтня 1735 або 15 жовтня 1735[1] d, Велика Британія |
Помер | 5 листопада 1800[2][1][…] (65 років) Брайтон, Брайтон і Гоув, Східний Сассекс, Велика Британія |
Місце проживання | Лондон |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | інженер, винахідник, математик |
Галузь | оптика і механіка |
Членство | Лондонське королівське товариство Петербурзька академія наук Королівське товариство Единбурга Російська академія наук |
Нагороди | |
Джессі Рамсден у Вікісховищі |
Життєвий шлях
Рамсден народився в Салтерхебблі, Галіфакс, Західний райдінг Йоркширу, Англія син Томаса Рамсдена, трактирника та його дружини Ебігейл, уродженої Флатер.
Відвідував школу в Галіфаксі з 1744 по 1747. У віці дванадцяти років його відправили до свого дядька по матері, містера Крейвена, в Північний Райдинг, де він вивчав математику у Містер Холл. Після навчання в Галіфаксі, він виїхав до Лондона, де в 1755 році став клерком на складі тканин. У 1758 році він навчався у виробника математичних приладів і він виявився настільки талановитим, що через чотири роки зміг створити власний бізнес. Якість та точність його інструментів надали йому репутацію найбільш здібного виробника інструментів у Європі протягом наступних сорока років до його смерті в 1800-му.
У 1765 році Рамсден одружився з Сарою Доллонд, дочкою Джона Доллонда, відомого виробника високоякісних лінз та оптичних приладів. Рамсден отримав частку в патенті Доллонда на ахроматичну лінзу як посаг дружини. Про їхнє спільне життя відомо мало, але Сара не супроводжувала його, коли він переїхав до своєї майстерні (та дому). У 1773 році Рамсден переїхав до Пікаділлі, але Сара та її син жили на Хеймаркеті в будинку, що належав родині її батька. На момент своєї смерті 29 серпня 1796 року вона мешкала в будівлі Геркулеса, біля Вестмінстерської дороги, Ламбет. У у кінці свого життя він жив над майстернею разом із низкою своїх учнів. У Рамсденів було два сини і дві дочки, лише Джон пережив дитинство. Пізніше Джон став командиром флоту Ост-Індської компанії.
Ділильна машина Рамсдена дозволяла робити прилади меншими за розмірами без втрати точності вимірювань. Права на портативний секстант, розроблений Рамсденом і використаний для морської навігації, були придбані Радою довготи в 1777 році за 300 фунтів стерлінгів. Додатково було сплачено 315 фунтів стерлінгів, щоб інші майстри могли використовувати деталі його конструкції. Він також отримав плату за обслуговування інструментів.
Рамсден мав доброзичливий характер, але в той же час обурював своїх клієнтів своїм запізненням у здійсненні покупок, особливо більших комісій. Його трирічна затримка з наданням Вільяму Рою теодоліту для англо-французького опитування (1784—1790) спровокувала публічний суперечку на порталах Королівського товариства та його Філософських угод. Багато затримок можна було пояснити прагненням Рамсдена до вдосконалення, оскільки він постійно вдосконалював свої конструкції, коли виявлялися найменші недоліки.
Рамсден був обраний до Королівського товариства в 1786 р. І до Королівського товариства Единбурга в (ймовірно) 1798 р. Медаль Коплі Королівського товариства була вручена йому в 1795 році за його «різні винаходи та вдосконалення філософських інструментів».
Здоров'я Рамсдена почало підводити, і він поїхав до Брайтона на південному узбережжі, щоб спробувати скористатися його кращим кліматом, але помер там 5 листопада 1800. Він був похований у церкві Святого Джеймса на Пікаділлі 13 листопада. Його виробництвом приладів у Лондоні взяв його бригадир Метью Берже до самої смерті в 1819 році. Садиба перейшла до його сина. Багато учнів Рамсдена, такі як Вільям Кері, продовжували створювати власні інструментальні підприємства. Інші, такі як Едвард Тротон, включали ідеї Рамсдена у свої власні проекти.
Інструменти Рамсдена
Ділильні машини
Рамсден створив одну з перших високоякісних ділильних машин. Це призвело до його спеціалізації у виготовленні лімбів (кругових шкал), які наприкінці XVIII століття почали витісняти в обсерваторіях квадранти. Він опублікував Опис машини для градуювання математичних приладів у 1777 році.
Інші інструменти
Він також винайшов електростатичні генератори.
Геодезичні прилади
Приблизно в 1785 р. Рамсден надав генералу Вільяму Рою новий великий теодоліт який використовувався для вимірювання широти та довготи Лондона (Гринвіча) та Парижа, а згодом і для Основної тріангуляції Великої Британії. Ця робота послужила основою для подальшого огляду боєприпасів у графствах Великої Британії.
Телескопи
Рамсден також відповідає за ахроматичний окуляр, названий на його честь. У найпростішій формі він складається з двох плоскоопуклих лінз із вигнутими сторонами, спрямованими одна до одної та розділених зазором приблизно на 2/3 їх фокусної відстані. Він мав додаткову перевагу, дозволяючи збільшити відстань (або рельєф очей) між кришталиком та оком. Таким чином, це також дозволило розмістити перед ним парасольки та призми.
Вихідну зіницю окуляра колись називали диском Рамсдена на його честь.
У 1791 році він завершив роботу телескопа Шукбург, екваторіально встановленого заломлюючого телескопа.
Його найвідомішою роботою було 5-футове вертикальне коло, яке було закінчено в 1789 р. І було використано Джузеппе Піацці в Астрономічній обсерваторії Палермо при складанні свого каталогу зірок та при відкритті карликової планети Церера 1 січня 1801 р..
Мікрометри
Він першим застосував на практиці метод зчитування кутів (вперше запропонований герцогом Шольне в 1768 р.) Шляхом вимірювання відстані індексу від найближчої лінії поділу за допомогою мікрометричного гвинта, який рухає на один-два тонких нитки, розміщені у фокусі мікроскопа.
Примітки та посилання
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Clerke, (1885–1900) Dictionary of National Biography
- Chapman, Allan (2004). Ramsden, Jesse (1735–1800). Oxford Dictionary of National Biography. doi:10.1093/ref:odnb/23105.
- The workshop of Mr Burton in Denmark Street.
- McConnell, 2007 Jesse Ramsden (1735—1800).
- Ramsden the optician
- (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2017. Процитовано 29 вересня 2013.
- Troughton, Edward (1809). An Account of a Method of Dividing Astronomical and Other Instruments, by Ocular Inspection; In Which the Usual Tools for Graduating Are Not Employed; The Whole Operation Being So Contrived, That No Error Can Occur but What is Chargeable to Vision, When Assisted by the Best Optical Means of Viewing and Measuring Minute Quantities. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 99: 105—145. Bibcode:1809RSPT...99..105T. doi:10.1098/rstl.1809.0006. JSTOR 107252.
- Insley, (2008)
- Abraham, R.M. (1926). Surveying instruments. London: C. F.Casella & Co. с. 19.
- Anita, McConnell (2013). Jesse Ramsden: the Craftsman who Believed that Big was Beautiful. . 7: 41—53. Bibcode:2013AntAs...7...41M.
- Hingley, Peter D. (2013). The Shuckburghs of Shuckburgh, Isaac Fletcher, and the History of the English Mounting. . 7: 17—40. Bibcode:2013AntAs...7...17H.
- Chinnici, Ileana (2009). The Relationship Between the Ramsden Circles at Palermo and Dunsink. Journal for the History of Astronomy. 40: 321—333. Bibcode:2009JHA....40..321C. doi:10.1177/002182860904000304.
- Ceres: Keeping Well-Guarded Secrets for 215 Years http://dawn.jpl.nasa.gov/news/news-detail.html?id=4824 [ 9 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Бібліографія
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Ramsden, Jesse» . Encyclopædia Britannica. 22 (11th ed.). Cambridge University Press. pp. 629–663.
- Dunn, Richard (2008). An infuriating genius. Notes and Records of the Royal Society. 62 (3): 331—334. doi:10.1098/rsnr.2008.0016. A review of the book by Anita McConnell: Jesse Ramsden (1735–1800): London's leading scientific instrument maker.
- Insley, Jane (2008). The Tale of the Great Theodolites (PDF). FIG — International Federation of Surveyors Working Week on Integrating the Generations. Sweden.CS1 maint: ref=harv (link)
- Kern, Ralf (2010), Wissenschaftliche Instrumente in ihrer Zeit. Vom 15. – 19. Jahrhundert. Verlag der Buchhandlung Walther König, ISBN
- Lee, Sidney, ed. (1896). «Ramsden, Jesse». Dictionary of National Biography. 47. London: Smith, Elder & Co.
- McConnell, Anita (2007), Jesse Ramsden (1735–1800): London's leading scientific instrument maker, Aldershot, England Burlington, Vt.: Ashgate, ISBN
- Piazzi (1803). . Philosophical Magazine: 253—262. Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 29 жовтня 2020. Letter of Professor (of Palermo) to M. de Lalande.
- . . 10 (266): 80. 1827. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020. From Project Gutenberg
- (1787). An Account of the Mode Proposed to be Followed in Determining the Relative Situation of the Royal Observatories of Greenwich and Paris. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 77: 188—226. doi:10.1098/rstl.1787.0019. Plates follow text
- Roy, William (1790). An Account of the Trigonometrical Operation, Whereby the Distance between the Meridians of the Royal Observatories of Greenwich and Paris Has Been Determined. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 80: 111—254. doi:10.1098/rstl.1790.0015.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhe ssi Ra msden FRS FRSE angl Jesse Ramsden 6 zhovtnya 1735 5 listopada 1800 britanskij matematik astronom ta naukovec Vin otrimav reputaciyu graduyuvalnika ta konstruktora dililnih mashin sho dozvolyali stvoryuvati priladi visokoyi tochnosti dlya vimiryuvannya kutiv ta dovzhin Vin vigotoviv navigacijni astronomichni priladi yaki vikoristovuvalis na mori dlya viznachennya shirot a takozh geodezichni priladi yaki shiroko vikoristovuvalis dlya kartografiyi ta obstezhennya zemel yak u Britanskij imperiyi tak i za yiyi mezhami Ahromatichnij okulyar yakij vin vinajshov dlya teleskopiv ta mikroskopiv prodovzhuye nazivatisya okulyarom Ramsdena Dzhessi RamsdenJesse RamsdenNarodivsya 6 zhovtnya 1735 1735 10 06 abo 15 zhovtnya 1735 1735 10 15 1 d Velika BritaniyaPomer 5 listopada 1800 1800 11 05 2 1 65 rokiv Brajton Brajton i Gouv Shidnij Sasseks Velika BritaniyaMisce prozhivannya LondonKrayina Velika BritaniyaDiyalnist inzhener vinahidnik matematikGaluz optika i mehanikaChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Peterburzka akademiya nauk Korolivske tovaristvo Edinburga Rosijska akademiya naukNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d Dzhessi Ramsden u VikishovishiZhittyevij shlyahRamsden narodivsya v Salterhebbli Galifaks Zahidnij rajding Jorkshiru Angliya sin Tomasa Ramsdena traktirnika ta jogo druzhini Ebigejl urodzhenoyi Flater Vidviduvav shkolu v Galifaksi z 1744 po 1747 U vici dvanadcyati rokiv jogo vidpravili do svogo dyadka po materi mistera Krejvena v Pivnichnij Rajding de vin vivchav matematiku u Mister Holl Pislya navchannya v Galifaksi vin viyihav do Londona de v 1755 roci stav klerkom na skladi tkanin U 1758 roci vin navchavsya u virobnika matematichnih priladiv i vin viyavivsya nastilki talanovitim sho cherez chotiri roki zmig stvoriti vlasnij biznes Yakist ta tochnist jogo instrumentiv nadali jomu reputaciyu najbilsh zdibnogo virobnika instrumentiv u Yevropi protyagom nastupnih soroka rokiv do jogo smerti v 1800 mu U 1765 roci Ramsden odruzhivsya z Saroyu Dollond dochkoyu Dzhona Dollonda vidomogo virobnika visokoyakisnih linz ta optichnih priladiv Ramsden otrimav chastku v patenti Dollonda na ahromatichnu linzu yak posag druzhini Pro yihnye spilne zhittya vidomo malo ale Sara ne suprovodzhuvala jogo koli vin pereyihav do svoyeyi majsterni ta domu U 1773 roci Ramsden pereyihav do Pikadilli ale Sara ta yiyi sin zhili na Hejmarketi v budinku sho nalezhav rodini yiyi batka Na moment svoyeyi smerti 29 serpnya 1796 roku vona meshkala v budivli Gerkulesa bilya Vestminsterskoyi dorogi Lambet U u kinci svogo zhittya vin zhiv nad majsterneyu razom iz nizkoyu svoyih uchniv U Ramsdeniv bulo dva sini i dvi dochki lishe Dzhon perezhiv ditinstvo Piznishe Dzhon stav komandirom flotu Ost Indskoyi kompaniyi Dililna mashina Ramsdena dozvolyala robiti priladi menshimi za rozmirami bez vtrati tochnosti vimiryuvan Prava na portativnij sekstant rozroblenij Ramsdenom i vikoristanij dlya morskoyi navigaciyi buli pridbani Radoyu dovgoti v 1777 roci za 300 funtiv sterlingiv Dodatkovo bulo splacheno 315 funtiv sterlingiv shob inshi majstri mogli vikoristovuvati detali jogo konstrukciyi Vin takozh otrimav platu za obslugovuvannya instrumentiv Ramsden mav dobrozichlivij harakter ale v toj zhe chas oburyuvav svoyih kliyentiv svoyim zapiznennyam u zdijsnenni pokupok osoblivo bilshih komisij Jogo tririchna zatrimka z nadannyam Vilyamu Royu teodolitu dlya anglo francuzkogo opituvannya 1784 1790 sprovokuvala publichnij superechku na portalah Korolivskogo tovaristva ta jogo Filosofskih ugod Bagato zatrimok mozhna bulo poyasniti pragnennyam Ramsdena do vdoskonalennya oskilki vin postijno vdoskonalyuvav svoyi konstrukciyi koli viyavlyalisya najmenshi nedoliki Dzhessi Ramsden 1790 Ramsden buv obranij do Korolivskogo tovaristva v 1786 r I do Korolivskogo tovaristva Edinburga v jmovirno 1798 r Medal Kopli Korolivskogo tovaristva bula vruchena jomu v 1795 roci za jogo rizni vinahodi ta vdoskonalennya filosofskih instrumentiv Zdorov ya Ramsdena pochalo pidvoditi i vin poyihav do Brajtona na pivdennomu uzberezhzhi shob sprobuvati skoristatisya jogo krashim klimatom ale pomer tam 5 listopada 1800 Vin buv pohovanij u cerkvi Svyatogo Dzhejmsa na Pikadilli 13 listopada Jogo virobnictvom priladiv u Londoni vzyav jogo brigadir Metyu Berzhe do samoyi smerti v 1819 roci Sadiba perejshla do jogo sina Bagato uchniv Ramsdena taki yak Vilyam Keri prodovzhuvali stvoryuvati vlasni instrumentalni pidpriyemstva Inshi taki yak Edvard Troton vklyuchali ideyi Ramsdena u svoyi vlasni proekti Instrumenti RamsdenaKolo Palermo diametrom 5 futiv vigotovlene Dzhessi Ramsdenom dlya vimiryuvannya vidimogo polozhennya astronomichnih ob yektiv Dililni mashini Ramsden stvoriv odnu z pershih visokoyakisnih dililnih mashin Ce prizvelo do jogo specializaciyi u vigotovlenni limbiv krugovih shkal yaki naprikinci XVIII stolittya pochali vitisnyati v observatoriyah kvadranti Vin opublikuvav Opis mashini dlya graduyuvannya matematichnih priladiv u 1777 roci Inshi instrumenti Vin takozh vinajshov elektrostatichni generatori Geodezichni priladi Priblizno v 1785 r Ramsden nadav generalu Vilyamu Royu novij velikij teodolit yakij vikoristovuvavsya dlya vimiryuvannya shiroti ta dovgoti Londona Grinvicha ta Parizha a zgodom i dlya Osnovnoyi triangulyaciyi Velikoyi Britaniyi Cya robota posluzhila osnovoyu dlya podalshogo oglyadu boyepripasiv u grafstvah Velikoyi Britaniyi Teleskopi Ramsden takozh vidpovidaye za ahromatichnij okulyar nazvanij na jogo chest U najprostishij formi vin skladayetsya z dvoh ploskoopuklih linz iz vignutimi storonami spryamovanimi odna do odnoyi ta rozdilenih zazorom priblizno na 2 3 yih fokusnoyi vidstani Vin mav dodatkovu perevagu dozvolyayuchi zbilshiti vidstan abo relyef ochej mizh krishtalikom ta okom Takim chinom ce takozh dozvolilo rozmistiti pered nim parasolki ta prizmi Vihidnu zinicyu okulyara kolis nazivali diskom Ramsdena na jogo chest U 1791 roci vin zavershiv robotu teleskopa Shukburg ekvatorialno vstanovlenogo zalomlyuyuchogo teleskopa Jogo najvidomishoyu robotoyu bulo 5 futove vertikalne kolo yake bulo zakincheno v 1789 r I bulo vikoristano Dzhuzeppe Piacci v Astronomichnij observatoriyi Palermo pri skladanni svogo katalogu zirok ta pri vidkritti karlikovoyi planeti Cerera 1 sichnya 1801 r Mikrometri Vin pershim zastosuvav na praktici metod zchituvannya kutiv vpershe zaproponovanij gercogom Sholne v 1768 r Shlyahom vimiryuvannya vidstani indeksu vid najblizhchoyi liniyi podilu za dopomogoyu mikrometrichnogo gvinta yakij ruhaye na odin dva tonkih nitki rozmisheni u fokusi mikroskopa Primitki ta posilannyaArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Clerke 1885 1900 Dictionary of National Biography Chapman Allan 2004 Ramsden Jesse 1735 1800 Oxford Dictionary of National Biography doi 10 1093 ref odnb 23105 The workshop of Mr Burton in Denmark Street McConnell 2007 Jesse Ramsden 1735 1800 Ramsden the optician PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2017 Procitovano 29 veresnya 2013 Troughton Edward 1809 An Account of a Method of Dividing Astronomical and Other Instruments by Ocular Inspection In Which the Usual Tools for Graduating Are Not Employed The Whole Operation Being So Contrived That No Error Can Occur but What is Chargeable to Vision When Assisted by the Best Optical Means of Viewing and Measuring Minute Quantities Philosophical Transactions of the Royal Society of London 99 105 145 Bibcode 1809RSPT 99 105T doi 10 1098 rstl 1809 0006 JSTOR 107252 Insley 2008 Abraham R M 1926 Surveying instruments London C F Casella amp Co s 19 Anita McConnell 2013 Jesse Ramsden the Craftsman who Believed that Big was Beautiful 7 41 53 Bibcode 2013AntAs 7 41M Hingley Peter D 2013 The Shuckburghs of Shuckburgh Isaac Fletcher and the History of the English Mounting 7 17 40 Bibcode 2013AntAs 7 17H Chinnici Ileana 2009 The Relationship Between the Ramsden Circles at Palermo and Dunsink Journal for the History of Astronomy 40 321 333 Bibcode 2009JHA 40 321C doi 10 1177 002182860904000304 Ceres Keeping Well Guarded Secrets for 215 Years http dawn jpl nasa gov news news detail html id 4824 9 lyutogo 2017 u Wayback Machine BibliografiyaChisholm Hugh ed 1911 Ramsden Jesse Encyclopaedia Britannica 22 11th ed Cambridge University Press pp 629 663 Dunn Richard 2008 An infuriating genius Notes and Records of the Royal Society 62 3 331 334 doi 10 1098 rsnr 2008 0016 A review of the book by Anita McConnell Jesse Ramsden 1735 1800 London s leading scientific instrument maker Insley Jane 2008 The Tale of the Great Theodolites PDF FIG International Federation of Surveyors Working Week on Integrating the Generations Sweden CS1 maint ref harv link Kern Ralf 2010 Wissenschaftliche Instrumente in ihrer Zeit Vom 15 19 Jahrhundert Verlag der Buchhandlung Walther Konig ISBN 978 3 86560 772 0 Lee Sidney ed 1896 Ramsden Jesse Dictionary of National Biography 47 London Smith Elder amp Co McConnell Anita 2007 Jesse Ramsden 1735 1800 London s leading scientific instrument maker Aldershot England Burlington Vt Ashgate ISBN 978 0 754661368 Piazzi 1803 Philosophical Magazine 253 262 Arhiv originalu za 28 travnya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2020 Letter of Professor of Palermo to M de Lalande 10 266 80 1827 Arhiv originalu za 3 listopada 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2020 From Project Gutenberg 1787 An Account of the Mode Proposed to be Followed in Determining the Relative Situation of the Royal Observatories of Greenwich and Paris Philosophical Transactions of the Royal Society of London 77 188 226 doi 10 1098 rstl 1787 0019 Plates follow text Roy William 1790 An Account of the Trigonometrical Operation Whereby the Distance between the Meridians of the Royal Observatories of Greenwich and Paris Has Been Determined Philosophical Transactions of the Royal Society of London 80 111 254 doi 10 1098 rstl 1790 0015 Primitki