Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Об'єднана Словенія або Велика Словенія (словен. Zedinjena Slovenija або Združena Slovenija) — панслов'янська, іредентистська концепція, згідно з якою землі, населені етнічними словенцями, повинні бути об'єднані в складі словенської національної держави.
| Об'єднана Словенія | |
 | |
| Континент | Європа |
|---|---|
| Країна |  Словенія |
 | |
 Об'єднана Словенія у Вікісховищі | |
Історія
Політична програма словенського національного руху виникла протягом Весни народів 1848 .
Програма вимагала таке:
- об'єднання всіх словенських областей у єдине королівство під владою Австрійської імперії;
- рівноправність словенської мови в громадських місцях;
- рішуче виступила проти запланованої інтеграції Габсбурзької монархії в Німецький союз.
Програма не була досягнута, але залишалася загальним політичним завданням усіх політичних течій у межах словенського національного руху до початку Першої світової війни.
Історичний контекст
Після , що змусило Фердинанда I прийняти конституцію, народи Імперії побачили шанс посилити свої позиції. Після Віденського конгресу в 1815, вперше за століття, всі словенські області були під владою однієї держави. Вони були, однак, розділені між різними політичними одиницями (Крайна, Штирія, Каринтія, Гориця і Градишка, Істрія, Трієст, Ломбардія і Венеція (Венеційська Словенія) та Королівство Угорщина). У такій фрагментації самоврядування на національній основі було неможливе.
Ідея Об'єднаної Словенії вперше сформульована 17 березня 1848 каринтійським священником і політичним активістом Словенії, панславістом і оприлюднена 29 березня в національній консервативній газеті «Kmetijske» — виданні з декоративно-прикладного мистецтва, редагованому .
Ідея, запропонована Маяром, була розроблена і ясно сформульована Товариством словенців із Відня та наводилася в той час відомим лінгвістом , який видав маніфест 29 квітня у словенській газеті «Novice» з Клагенфурта. У той же період географ випустив карту всіх словенських земель з етнічно-лінгвістичними межами Словенії.
Янез Блевейс представив ці вимоги ерцгерцогові Йоганну Австрійському, молодшому братові австрійського імператора Франца II, який жив серед словенців у Мариборі протягом 15 років. Три ключові пункти програми (створення Словенії як окремої юридичної особи, визнання словенської мови і протистояння приєднанню до Німецького Союзу) були підписані як клопотання. Підписане клопотання було подано до австрійського парламенту, але через повстання в Угорщині Парламент було розпущено, перш ніж він зміг обговорити словенську проблему.
Наслідки
Політичні прагнення словенців були придушені абсолютизмом барона в 1851, і словенське національне пробудження повернулося фактично в культурну площину. Програма Об'єднаної Словенії, однак, залишалася загальною політичною програмою всіх течій у межах словенського національного руху до Першої світової війни. Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорщини він був інтегрований в ідеї ілліризму та створення Югославії.
Після краху Австро-Угорщини в жовтні 1918 і наступного створення спочатку Держави словенців, хорватів та сербів, а потім Королівства сербів, хорватів та словенців, землі карантійських словенців і Венеційської Словенії опинилися поза межами Югославії. Тому програма Об'єднаної Словенії існувала в політичних та інтелектуальних дебатах у період між війнами. У квітні 1941 вона була включена в маніфест Визвольного фронту словенського народу. Після анексії словенського узбережжя Югославією в 1947 і поділу Вільної території Трієст між Італією та Югославією в 1954 головною вимогою Об'єднаної програми Словенії стало об'єднання більшості словенських земель у єдиній державі.
Пошта Словенії випустила марку з нагоди 150-ї річниці Об'єднаного руху Словенії.
Див. також
Примітки
- Akhavan, Payam; Robert Howse (1995). Yugoslavia, the Former and Future
Література
- Bogo Grafenauer et al., eds. «Slovenski državnopravni programi 1848 — 1918», in Slovenci in država. Ljubljana, 1995.
- Stane Granda, Prva odločitev Slovencev za Slovenijo. Ljubljana: Nova revija, 1999.
- Peter Kovačič Peršin, ed., 150 let programa Zedinjene Slovenije. Ljubljana: Društvo 2000, 2000.
- Vasilij Melik, «Ideja Zedinjene Slovenije 1848 — 1991», in Slovenija 1848 — 1998: iskanje lastne poti. Stane Granda and Barbara šatej, eds. Ljubljana, 1998.
- Janko Prunk, Slovenski narodni programi: Narodni programi v slovenski politični misli od 1848 do 1945. Ljubljana, 1986.
- Fran Zwitter, O slovenskem narodnem vprašanju, edited by Vasilij Melik. Ljubljana, 1990.
Посилання
- Текст програми Об'єднаної Словенії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ob yednana Sloveniya abo Velika Sloveniya sloven Zedinjena Slovenija abo Zdruzena Slovenija panslov yanska iredentistska koncepciya zgidno z yakoyu zemli naseleni etnichnimi slovencyami povinni buti ob yednani v skladi slovenskoyi nacionalnoyi derzhavi Ob yednana Sloveniya KontinentYevropa Krayina Sloveniya Ob yednana Sloveniya u Vikishovishi Karta Petra Kozlera planovani zemli Sloveniyi 1851 Nini ye emblemoyuIstoriyaPolitichna programa slovenskogo nacionalnogo ruhu vinikla protyagom Vesni narodiv 1848 Programa vimagala take ob yednannya vsih slovenskih oblastej u yedine korolivstvo pid vladoyu Avstrijskoyi imperiyi rivnopravnist slovenskoyi movi v gromadskih miscyah rishuche vistupila proti zaplanovanoyi integraciyi Gabsburzkoyi monarhiyi v Nimeckij soyuz Programa ne bula dosyagnuta ale zalishalasya zagalnim politichnim zavdannyam usih politichnih techij u mezhah slovenskogo nacionalnogo ruhu do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Istorichnij kontekstPislya sho zmusilo Ferdinanda I prijnyati konstituciyu narodi Imperiyi pobachili shans posiliti svoyi poziciyi Pislya Videnskogo kongresu v 1815 vpershe za stolittya vsi slovenski oblasti buli pid vladoyu odniyeyi derzhavi Voni buli odnak rozdileni mizh riznimi politichnimi odinicyami Krajna Shtiriya Karintiya Goricya i Gradishka Istriya Triyest Lombardiya i Veneciya Venecijska Sloveniya ta Korolivstvo Ugorshina U takij fragmentaciyi samovryaduvannya na nacionalnij osnovi bulo nemozhlive Ideya Ob yednanoyi Sloveniyi vpershe sformulovana 17 bereznya 1848 karintijskim svyashennikom i politichnim aktivistom Sloveniyi panslavistom i oprilyudnena 29 bereznya v nacionalnij konservativnij gazeti Kmetijske vidanni z dekorativno prikladnogo mistectva redagovanomu Ideya zaproponovana Mayarom bula rozroblena i yasno sformulovana Tovaristvom slovenciv iz Vidnya ta navodilasya v toj chas vidomim lingvistom yakij vidav manifest 29 kvitnya u slovenskij gazeti Novice z Klagenfurta U toj zhe period geograf vipustiv kartu vsih slovenskih zemel z etnichno lingvistichnimi mezhami Sloveniyi Yanez Blevejs predstaviv ci vimogi ercgercogovi Jogannu Avstrijskomu molodshomu bratovi avstrijskogo imperatora Franca II yakij zhiv sered slovenciv u Maribori protyagom 15 rokiv Tri klyuchovi punkti programi stvorennya Sloveniyi yak okremoyi yuridichnoyi osobi viznannya slovenskoyi movi i protistoyannya priyednannyu do Nimeckogo Soyuzu buli pidpisani yak klopotannya Pidpisane klopotannya bulo podano do avstrijskogo parlamentu ale cherez povstannya v Ugorshini Parlament bulo rozpusheno persh nizh vin zmig obgovoriti slovensku problemu NaslidkiPolitichni pragnennya slovenciv buli pridusheni absolyutizmom barona v 1851 i slovenske nacionalne probudzhennya povernulosya faktichno v kulturnu ploshinu Programa Ob yednanoyi Sloveniyi odnak zalishalasya zagalnoyu politichnoyu programoyu vsih techij u mezhah slovenskogo nacionalnogo ruhu do Pershoyi svitovoyi vijni Pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta rozpadu Avstro Ugorshini vin buv integrovanij v ideyi illirizmu ta stvorennya Yugoslaviyi Pislya krahu Avstro Ugorshini v zhovtni 1918 i nastupnogo stvorennya spochatku Derzhavi slovenciv horvativ ta serbiv a potim Korolivstva serbiv horvativ ta slovenciv zemli karantijskih slovenciv i Venecijskoyi Sloveniyi opinilisya poza mezhami Yugoslaviyi Tomu programa Ob yednanoyi Sloveniyi isnuvala v politichnih ta intelektualnih debatah u period mizh vijnami U kvitni 1941 vona bula vklyuchena v manifest Vizvolnogo frontu slovenskogo narodu Pislya aneksiyi slovenskogo uzberezhzhya Yugoslaviyeyu v 1947 i podilu Vilnoyi teritoriyi Triyest mizh Italiyeyu ta Yugoslaviyeyu v 1954 golovnoyu vimogoyu Ob yednanoyi programi Sloveniyi stalo ob yednannya bilshosti slovenskih zemel u yedinij derzhavi Poshta Sloveniyi vipustila marku z nagodi 150 yi richnici Ob yednanogo ruhu Sloveniyi Div takozhAdriatichne pitannya Romantichnij nacionalizm Istoriya Sloveniyi Prapor Sloveniyi Gimn Sloveniyi Prekmur yaPrimitkiAkhavan Payam Robert Howse 1995 Yugoslavia the Former and FutureLiteraturaBogo Grafenauer et al eds Slovenski drzavnopravni programi 1848 1918 in Slovenci in drzava Ljubljana 1995 Stane Granda Prva odlocitev Slovencev za Slovenijo Ljubljana Nova revija 1999 Peter Kovacic Persin ed 150 let programa Zedinjene Slovenije Ljubljana Drustvo 2000 2000 Vasilij Melik Ideja Zedinjene Slovenije 1848 1991 in Slovenija 1848 1998 iskanje lastne poti Stane Granda and Barbara satej eds Ljubljana 1998 Janko Prunk Slovenski narodni programi Narodni programi v slovenski politicni misli od 1848 do 1945 Ljubljana 1986 Fran Zwitter O slovenskem narodnem vprasanju edited by Vasilij Melik Ljubljana 1990 PosilannyaTekst programi Ob yednanoyi Sloveniyi