Організа́ція украї́нських націоналі́стів революці́йна (ОУНР, ОУН(р); також — ОУН(б) («ОУН банде́рівська»), ОУНСД («ОУН самості́йників-держа́вників»)) — український політичний рух, що ставить собі за мету встановлення , збереження та розвиток її та української нації. ОУНР утворилась у квітні 1941 внаслідок обрання Степана Бандери провідником ОУН.
Організація українських націоналістів революційна | |
---|---|
Прапор ОУНР | |
Абревіатура | ОУНР, ОУН(б), ОУНСД |
Гасло | Слава Україні! |
Тип | політична організація |
Засновано | 1940 |
Мета | Національно-визвольна боротьба |
Місце діяльності | Україна |
Засновник | Степан Бандера |
Голова | Олег Медуниця |
Материнська організація | ОУН |
Організація українських націоналістів революційна у Вікісховищі |
Історія
Передісторія
Більшість українських дослідників вважає, що приводом для майбутнього розколу ОУН на бандерівців і мельниківців стало невдоволення активу підпілля («крайовиків») емігрантським керівництвом ОУН. Тертя між еміграцією і Краєм виникали і раніше, проте тоді авторитет очільника ОУН Євгена Коновальця перешкоджав розколу, а в Андрія Мельника, який змінив Коновальця на посаді голови ПУН, такого авторитету в очах галичан не було. Ще з 1930-х років, з часів саботажної акції, Крайовий провід був налаштований трохи більш радикально щодо терористичної діяльності стосовно Польщі. Саме така позиція радикальних «крайовиків» поставила ОУН на шлях терору. Відомо, що Коновалець виступав проти індивідуального терору як методу політичної боротьби на західноукраїнських землях, проте він не перешкоджав діяльності терористів і захищав їхню позицію перед менш радикальними членами Проводу.
Убивство Євгена Коновальця та вступ на посаду голови ОУН Мельника, який протягом 1930-х років не брав активної участі в діяльності організації, загострили наявні тертя. Ситуація, що склалася навколо Карпатської України в 1938—1939 роках, і позиція ПУН щодо політики українських націоналістів і їх участі в житті Карпатської України поглибили накопичені протиріччя. Ще до юридичного оформлення автономії Підкарпатської Русі в жовтні 1938 року численні оунівські добровольці з Галичини й Волині, всупереч вказівкам Мельника, нелегально перейшли польсько-чехословацький кордон і брали участь у створенні місцевого збройного ополчення — організації «Карпатська Січ», серед них був, зокрема, майбутній головнокомандувач УПА Роман Шухевич, проте незабаром ПУН заборонив своїм членам переходити польсько-чехословацький кордон без дозволу Проводу, а представник ПУН у Закарпатті Ярослав Барановський вимагав виїзду українських націоналістів із Закарпаття.
15 березня 1939 року, як тільки нацистські війська вступили на територію Чехословаччини, Сойм Карпатської України проголосив незалежність. Того ж дня Угорщина, підтримувана Польщею і Третім Рейхом почала військову інтервенцію в Закарпаття. «Карпатська Січ» кілька днів чинила опір окупантам. 18 березня вся територія Закарпаття виявилася захоплена угорцями. У ситуації з Карпатською Україною намітилися межі майбутнього розколу між мельниківцями, представленими в основному емігрантами, і бандерівцями-«крайовиками» з питань зовнішньополітичної тактики. Мельниківці орієнтувалися на гітлерівську Німеччину і тісно з нею співпрацювали, а бандерівці розраховували на власні сили і були налаштовані на ситуативну співпрацю з Німеччиною, розглядаючи взаємодію з нею скоріше як тимчасове явище (це зумовило те, що ОУН-Б під час Другої світової війни перейшла в опозицію Німеччини, в той час як мельниківці до останнього сподівалися на здобуття Україною незалежності практично виключно на Німеччину). Ще одним приводом для майбутнього розколу стало небажання Мельника виключити на вимогу Бандери і його прихильників з ОУН Ярослава Барановського та Омеляна Сеника, яких прихильники Бандери документовано підозрювали в зраді на користь Польщі.
26—27 серпня 1939 року Андрій Мельник був офіційно затверджений довічно на посаді лідера ОУН (Другим Великим Збором Українських Націоналістів у Римі). Так званому «Вузькому керівництво» або «тріумвірат», забезпечував тимчасове виконання керівних обов'язків, з великими труднощами вдається домогтися згоди на те, щоб згідно із «заповітом Коновальця» призначити Мельника його наступником. Ймовірно, це вдалося лише тому, що на Великий Збір складався лише з 20 делегатів (переважно емігранти) і не були допущені представники підпілля і, зокрема, Степан Бандера, що знаходився в польській тюрмі.
На момент початку німецького вторгнення до Польщі Бандера утримувався в одиночній камері Брестської в'язниці. 13 вересня тюремна охорона евакуювалась, і Бандеру визволили з тюрми воїни-націоналісти. Він пішки дійшов до Львова, який вже окупувала радянська армія. У Львові він конспіративно пробув близько двох тижнів, розробляючи плани боротьби проти більшовиків. У жовтні 1939 року Бандера нелегально переходить німецько-радянську демаркаційну лінію і перебирається до Кракова, працює в місцевому осередку ОУН.
10 лютого 1940 намітився фактичний розкол ОУН. У той день відбулося зібрання активістів ОУН, які перейшли радянський кордон або вийшли з польських тюрем. Степан Бандера був проголошений провідником ОУН. Також було прийнято рішення про створення Військового Штабу ОУН для підготовки антирадянського повстання. Його головою став Дмитро Грицай, а найближчими сподвижниками Роман Шухевич, Олекса Гасин, Дмитро Клячківський та Микола Лебідь.
Друга світова війна
У 1940 ОУН-Б кілька разів планувала антирадянське повстання в Західній Україні, але через постійні удари радянської влади по оунівському підпіллю націоналістам не вдалося зібрати достатньо сил у Західній Україні для організації повстання. Неспокійно було і на радянсько-німецькому кордоні. Протягом 1940 року в результаті боїв між прикордонниками та оунівцями останні втратили: 82 — убитими, 41 — пораненими, 387 — заарештованими. Однак більша частина підпільників усе ж зуміла прорватися через прикордонників. Було зафіксовано 111 випадків прориву в Україну і 417 — за кордон. Зрештою термін початку повстання був перенесений на початок війни Німеччини з Радянським Союзом.
НКВС вела активну діяльність проти націоналістичного підпілля. Тільки в грудні 1940 року було заарештовано близько тисячі членів ОУН, в основному, активу.
15—19 січня 1941 року у Львові відбувся так званий «Процес п'ятдесяти дев'яти». Велика частина обвинувачених була засуджена до найвищої міри покарання. Але деяким все ж вдалося врятуватися. Серед них був майбутній організатор і перший голова УПА Дмитро Клячківський. Йому смертний вирок був замінений 10 роками ув'язнення. З початком німецько-радянської війни йому вдалося втекти з в'язниці.
У квітні 1941 в Кракові відбувся двотижневий II-й Великий збір ОУН (б). Цей з'їзд не визнав рішення ІІ з'їзду ОУН 1939 року. Прийнято рішення проводити Великий збір кожні 4 роки з обранням провідника. Квітневий Краківський з'їзд ОУН-Р обрав провідником Степана Бандеру, генеральним суддею — Володимира Горбового, генеральним контролером — Михайла Кравціва. Заступником голови центрального Проводу Бандери став Ярослав Стецько.
За згодою німецького режиму з членів ОУН-Р були сформовані батальйони «Нахтігаль» і «Роланд», які за думкою Бандери повинні були скласти ядро майбутньої української армії, тоді як керівництво абверу планувало використати ці підрозділи для підривної роботи на території УРСР і дезорганізації тилу РСЧА. 30 червня 1941 року «Нахтігаль» вступив у Львів і був присутній на Акті Проголошення Української держави. У липні бійці батальйону брали участь у боях із червоними під Вінницею. Батальйон «Роланд» у свою чергу був відправлений для підтримки німецьких військ у Румунію, потім у Молдову.
З нападом Німеччини на СРСР, оунівці-підпільники підняли потужне антирадянське повстання. До початку війни Крайовому проводу ОУН на ЗУЗ (Західноукраїнських землях) вдалося мобілізувати до 10 тисяч оунівців, які почали бої з відступаючими радянськими частинами. Були випадки, коли загони ОУН ще до приходу німців займали містечка. Партизанські загони українських націоналістів вбивали окремих співробітників НКВС, червоноармійців, закликали населення не допомагати РСЧА.
Вслід за німецьким вторгненням на територію СРСР, ОУНР — без попереднього погодження з німцями — проголосила 30 червня 1941 у Львові Акт відновлення Української Держави і сформувала Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком.
ОУН-Р очікувала, що німці з цим змиряться. Спроба самочинного проголошення держави (на території — Львів, уже захопленій німецькими військами, в той же час як ОУН не змогла, чи не захотіла організувати масштабне повстання в тилу радянців на Західній Україні) викликала незадоволення Гітлера. Степан Бандера та багато його спільників були заарештовані й ув'язнені Гестапо. У вересні вони були поміщені в центральну Берлінську тюрму, і в кінці 1941 — початку 1942 року були переведені у спеціальний корпус на території концтабору Заксенгаузен, де вже перебували політичні вороги Третього Райху. Після цього практично вся організація перейшла до методів підпільної боротьби. Після розпуску німцями української міліції в липні 1941 ОУН (б) приділяли увагу наповненню української допоміжної поліції своїми прихильниками не тільки на заході, але й на сході України — «українська національно-свідома молодь повинна масово добровільно записуватися в кадри української поліції» на східноукраїнських землях. Саме підрозділи української поліції (4—6 тис.) стали кістяком Української Повстанської Армії, яка була створена і приступила до акції восени 1942.
Керівництво організацією здійснював Микола Лебедь, який у травні 1943 передав повноваження Роману Шухевичу (псевдо — «Чупринка»). 17—23 лютого 1943 року з ініціативи Шухевича була проведена III конференція ОУН, на якій було прийнято рішення про активізацію партизанської діяльності і початку збройної боротьби. На Третій конференції було остаточно вирішено питання створення УПА та визначено головних ворогів українського визвольного руху (нацисти, поляки і радянські партизани). Тоді ж було вирішено вести двофронтову (антинімецьку і антирадянську) боротьбу. Ця боротьба (т. зв. «повстанча» ОУН–УПА) на ЗУЗ тривала, фактично, до 1953 — організовано і до 1956 — неорганізовано, а формально до 1960 (див. «Відкритий лист… В. Кука», формально капітуляційний). Командира УПА Шухевича було вбито аж 5 березня 1950 під час спецоперації МДБ СРСР (колишнього НКДБ). Опісля проводом ОУН опікувався Василь Кук, але його 23 травня 1954 заарештували співробітники КДБ.
Після Другої світової війни
Проте, ймовірно, ще перед своїм арештом В. Кук направив (1954) на Захід (до ОУН за кордоном) за своїм підписом як Головнокомандувач УПА і Провідник ОУН в Україні послання від краю про те що з одного боку, «Бийлихо /Степан Бандера — С. П./ відійшов від постанов ІІІ. НВЗ ОУН, він ні формально, ні фактично не є провідником ОУН», і, водночас, з другого, що «Провід ОУН на Українських землях уповноважує Л. Ребета, З. Матлу та Бийлиха тимчасово перебрати керівництво ЗЧ ОУН …». Це послання сприяло розколу ОУН за кордоном на «демократичну опозицію» ОУН-двійкарів і «революціонерів, бандерівців» ЗЧ ОУН (опісля ОУНР).
Незалежно від автентичності (достовірності) згаданого «послання з Краю» (і від амбітності замішаних у розколі осіб) цей новий великий розкол ОУН за кордоном (на ЗЧ ОУН, ЗП УГВР і ОУНз («двійкарів»), на думку одного автора /С. В. Павчака/ зумовлений нерозумінням «опозиційним» членством організації (і суспільством, що вимагали демократизації, одного фундаментального положення, що т. зв. «провідницька система» («вождизм», нім. Fuehrer-prinzip), неминучий в умовах війни, перестає діяти в умовах «демократичного Заходу».
Це, одначе, зрозумів сам Провідник ЗЧ ОУН С. Бандера, формально зрікаючись свого поста за кордоном на початку 1950-х рр., але ж не для всієї ОУН. Не так було в Краю, на Західній Україні, де «провідницька система» (авторитарність ролі ОУН-УПА), як єдино оптимальна, мусила залишатись дієвою (і то без всякої «демократизації» в методах) аж до закінчення т. зв. «повстанчої боротьби» (фактично в 1953/1956 рр., формально до 1960 р., коли розпочався новий етап боротьби — «мирний» (т. зв. дисидентський рух опору комуністичній системі). Загально ж уважається, що надалі (надто після загибелі Вождя («Провідника») Степана Бандери 1959 р. і появи капітуляційного «Листа» Кука в 1960 р.) ОУН(р) продовжує вести боротьбу за УССД вже виключно мирними (демократичними) методами, не зовсім, одначе, відмовившись від деяких методів конспірації (оскільки і при парламентаризмі діяти доводиться супроти мафії).
Ставлення до національних меншин
На думку польського історика Ґжеґожа Мотики, члена ради Інституту національної пам'яті Польщі, ОУН(б) відіграла ключову роль в ідеологічній підготовці та пізнішому проведенні геноциду польського населення під час Другої світової за допомогою УПА.
Кандидат історичних наук Жанна Ковба пише, що 10 липня 1941 на нараді групи ОУН(б) обговорювалося питання ставлення до національних меншин. Левицький пропонував часткове знищення євреїв, та Степан Ленкавський наголосив про прийняття усіх методів, які призведуть до їх винищення. Володимир В'ятрович зазначає, що авторка суперечить собі тим, що сама ж далі пише, що якоїсь чіткої позиції щодо євреїв Галичини ОУН не мала, i що „рядові оунівці рятували євреїв всупереч керівництву“.
Володимир В'ятрович зауважує, що рішення „Другого Великого Збору“ 1941 року та „Другої конференції ОУН“ чітко заборонили своїм членам брати участь у будь-яких антиєврейських акціях. Зокрема там йшлося:
Жиди в СССР є найвідданішою підпорою пануючого большевицького режиму та авангардом московського імперіалізму в Україні. Протижидівські настрої українських мас використовує московсько-большевицький уряд, щоб відвернути їхню увагу від дійсного спричинника лиха і щоб у час зриву спрямувати їх на погроми жидів. Організація Українських Націоналістів поборює жидів як підпору московсько-большевицького режиму, освідомлюючи рівночасно народні маси, що Москва — це головний ворог.
У постановах ІІ Конференції ОУН-Б 1942 році в пункті, присвяченому ставленню ОУН до народів і національних меншин, повідомлялося про прагнення ОУН
…нав'язати дружні відносини і співробітництво на основі самостійних національних держав і сильного фронту поневолених народів.
У публіцистичних текстах та пропаганді ОУН 1930-х іноді використовувалися також термін „жидокомуна“ та його варіанти — „жидобільшовизм“, „московсько-жидівська комуна“, які пов'язані з головним ідеологічним ворогом українських націоналістів — комунізмом, мали зазвичай виключно негативну конотацію. У міжвоєнний період на теренах Західної України, що входили до Польщі, однак слово жид не мало жодного образливого чи негативного відтінку.
Символіка ОУН(б)
Під час створення ОУН(б) встало питання про організаційну символіку — емблему та прапор. Роберт Лісовський, який 1932-го створив загальновідомий символ тоді ще єдиної ОУН, цього разу запропонував нову емблему у вигляді кола, обведеного тонкою смугою; в коло було вписано рівносторонній трикутник, вершина якого звернена до низу; в трикутнику розташовано стилізований хрест, нижній промінь якого переходив у лезо меча; також у сегментах кола по кругу були розміщені літери О-У-Н; в центрі хреста — розміщено так званий „державний тризуб“ Центральної Ради. Вже влітку 1941 в Краї був розповсюджений лист Революційного Проводу ОУН(б):
Організаційним знаком є: Чорний рівнораменний трикутник підставкою вгору, на ньому червоний хрестомеч, на хрестомечі золотий Тризуб. Над підставкою буква «О», по лівій стороні знамени трикутника буква «У», по правій «Н» (разом ОУН). Трикутник вміщений на золотому полі. |
1—3 квітня 1941 на ІІ Великому зборі (ВЗ) ОУН у Кракові, на який зібралися прихильники Степана Бандери, були прийняті так звані „Окремі постанови“, які, між іншим, порушили питання про новий прапор, а також про відміну практики подальшого використання старої емблеми Роберта Лісовського, так званого „націоналістичного тризуба“. Було заявлено:
Зовнішні форми, вживані в Організації, не були до цього часу узгіднені в однородний і зобов’язуючий спосіб. Вводиться в цьому напрямі деякі точніші устійнення й зміни відносно зовнішніх символів та організаційного привіту.
|
Хоча прапор було обговорено, ніякої ухвали Революційний Провід ОУН(б) не прийняв. Також, вже через півсторіччя, отримавши статус громадської організації для відновлення діяльності в Україні на початку 1990-х років, ОУНР свої символи офіційно не зареєструвала. Щодо теперішніх суперечок навколо червоно-чорного прапору ОУН(б), порядок кольорів якого було досить швидко змінено з чорно-червоного на червоно-чорний, визнавати чи не визнавати його офіційним символом ОУН(б), то Андрій Гречило, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства, провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, зазначає:
ОУН використовувала синій прапор з золотистим націоналістичним тризубом, де замість середнього зуба був поставлений меч, виконання відомого графіка Роберта Лісовського. У 1941 році, коли стався розкол ОУН, бандерівське крило, яке проводило збір у Кракові, серед різних постанов прийняло, що запроваджує інший організаційний прапор, він мав бути червоно-чорним, але було вирішено, що для цього має бути затверджена окрема постанова. Але, коли почалась війна, бандерівське крило попало у неласку до німців і легальної можливості використовувати цей прапор не було. Тобто, ця справа не була доведена до кінця... Частини ОУН, які перебували за межами України, використовували трикутний червоний прапорець з чорним хрестом. |
Питання, чи використовувала Українська повстанська армія (УПА) червоно-чорний прапор, залишається дискусійним. З 1980-х років, як підкреслює Гречило, в Україні «червоно-чорний прапор із двох смуг став символом протестної боротьби». В ході Євромайдану в Києві червоно-чорні прапори майоріли над головами учасників протесту.
Примітки
- См. например: Кентій А. В. Вказ. прац. С. 167—178.
- Пагіря О., Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН у Закарпатті. С. 64.
- Кентій А. В. Вказ. прац. С. 168.
- Степан Бандера — символ Нації: Петро Дужий
- Motyka G. Ukraińska partyzanka 1942—1960: Dzialność Organizacji Ukraińskich nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii. Warsawa, 2006. S. 80.
- Веденеев Д. В., Биструхин Г. С. Меч i тризуб… — С. 136.
- Сергійчук В. Український здвиг: Прикарпаття. 1939—1945. Київ, 2005. С. 70.
- Постанови ІІ Великого Збору ОУН (С.Бандери) // ОУН в 1941 році. Документи. Ч. 1. С. 37.
- Патриляк І. К. Указ. соч. С. 309—318.
- Українське державотворення… С. 112—119.
- Савчук С. В. Акт проголошення Української Держави. 30-го червня 1941 року // Новий літопис. Квартальник суспільного життя, науки й мистецтва. — Ч. 1. — 1961. — Жовтень — грудень.
- ОУН i УПА, 2005, Разд. 2. — С. 93.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 2 березня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Жанна Ковба. Історик мусить аналізувати… [ 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Людяність у безодні пекла: поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «остаточного розв'язання єврейського питання. — Київ: [б. в.], 2000. — 289 с.
- Вятрович В. В. Ставлення ОУН до євреїв. — Львів, 2006.
- Ковба Жанна. Людяність у безодні пекла… — Київ, 1998. — С. 108, 230.
- Постанови II Збору ОУН (Степана Бандери) / Відновлення Української держави в 1941 році. Нові документи і матеріали] / Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Центр українознавства; Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. — Київ: Українська видавнича спілка, 2001.
- [Політичні постанови Другої конференції ОУН (неповний текст) // Літопис УПА. Т. 24… С. 52.]
- Олександр Кучерук. Символіка Українських Націоналістів / Віртуальний музей української фалеристики.
- Відновлення Української держави в 1941 році. Нові документи і матеріали / Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Центр українознавства; Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. — К.: Українська видавнича спілка, 2001. — С. 46. —
- Галина Терещук. Червоно-чорний прапор не є прапором ОУН і УПА — геральдист // Радіо Свобода. — 2014. — 20 черв.
- Володимир Мороз.червоно-чорний – це наше знамено…» Яким був стяг УПА?[недоступне посилання] // Історична правда. — 2013. — 18 жовтня
Див. також
Джерела
- Ілля Оберишин. Півстоліття в Підпіллі (аудіокнига) (галіс.)
- Гай-Нижник П. Визначення із національно-державною символікою в ОУН(б) та установлення її організаційних емблеми, прапора та гасел / Павло Гай-Нижник // Треті Бандерівські читання. «Візія Української держави в ідеології українського націоналізму»: збірник матеріалів (3 лютого 2016 р., м. Київ). — Київ–Івано-Франківськ: Місто НВ, 2016. — С. 183—199.
- Гай-Нижник П. П. «Тільки вповні Суверенна Українська Держава може забезпечити українському народові свобідне життя» (яку державну модель прагла створити ОУН(б) у 1941—1943 рр.) / П. П. Гай-Нижник // Гілея. — 2015. — Вип. 97 (№ 6). — C. 61—71.
- Гай-Нижник П. П. Відновлення Української Держави Актом 30 червня 1941 р. / Павло Гай-Нижник // Держава у теорії і практиці українського націоналізму. Матеріали VI Всеукраїнської наукової конференції, Івано-Франківськ, 26—27 червня 2015 р. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015. — С. 52—67.
- Гай-Нижник П. П. Українська Держава: історична доконаність і розвіяна паралельна дійсність (Акт 30 червня та революційне державотворення під проводом ОУН(р) у 1941—1942 рр. як вияв національного чину та символ суверенних прагнень українського народу) / Павло Гай-Нижник // Гілея. — 2015. — Вип. 98 (№ 7). — С. 49—65.
- Гай-Нижник П. П. Організація та повноваження місцевих органів урядування відновленої Української держави після проголошення Акту 30 червня 1941 року / Павло Гай-Нижник // Гілея. — 2016. — Вип. 112 (№ 9). — С. 51—60.
- Гай-Нижник П. П. Ставлення вищого керівництва німецького Райху до Акту проголошення відновлення Української Держави у 1941 р. й військово-політична тактика Проводу ОУН(р) у 1941—1943 рр. / Павло Гай-Нижник // Гілея. — 2016. — Вип. 110 (№ 7). — С. 71—81.
- Гай-Нижник П. П. Від «націократії» до «нового ладу»: соціально-господарчий лад майбутньої Української Держави у політичній концепції ОУН(б) під час ІІ світової війни (1940—1945 рр.) // Соціальна політика в теорії і практиці українського націоналізму: історія і сьогодення. Матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції, Івано-Франківськ, 12—13 травня 2017 р. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2017.
- Гай-Нижник П. П. «Перед нами знову і знову постає реальна і жива картина майбутньої держави України» (яку державу прагла створити ОУН(б) у другій половині 1940-х та у 1950/1960-х рр.) / П. П. Гай-Нижник // Гілея. — 2015. — Вип. 95 (№ 4). — С. 71—79.
- Гай-Нижник П. П. «Джерелом влади в Українській державі буде народ-суверен» (яку державу прагла створити ОУН(р) наприкінці 1960-х та у 1970-х рр.) / П. П. Гай-Нижник // Гілея. — 2015. — Вип. 96 (№ 5). — С. 124—136.
- Гай-Нижник П. П. Концепція основних засад сільськогосподарської (аграрної) політики майбутньої Української Держави в соціально-економічній моделі ОУН(б) / Павло Гай-Нижник // Гілея. — 2016. — Вип. 105 (№ 2). — С. 45—53.
- Савчук С. В. Акт проголошення Української Держави. 30 червня 1941 року // . Квартальник суспільного життя, науки й мистецтва. — Ч. 1. — 1961. — Жовтень — грудень. — Вінніпег, Манітоба. — С. 3—25.
- Дзьобак В. В. та ін. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси. / Національна академія наук України; Інститут історії України / Відп. ред. Кульчицький С. В. — К.: Наукова думка, 2005. — 496 с. — .
- Книш З. Розбрат: спогади й матеріали до розколу в ОУН у 1940—1941 роках. — Торонто: Срібна сурма, 1960.
- Патриляк І. К. Військова діяльність ОУН(б) у 1940—1942 роках. — К.: НАН України; Інститут історії України; КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. — 598 с.
- ОУН в 1941 році: Документи. — У 2-х ч. / Упоряд.: О. Веселова, О. Лисенко, І. Патриляк, В. Сергійчук. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. — 603 с. — . — Ч. 1.; Ч. 2.
- Кокин С. А. Анотований покажчик документів з історії ОУН і УПА у фондах державного архіву СБУ. — К.: Інститут історії НАН України; Держкомархів України; Державний архів СБУ, 2000. — Вип. 1. — ISBN 966-02-1636-Х.
- Richard Breitman and Norman J. W. Goda Hitler's Shadow. Nazi War Criminals, U. S. Intelligence, and the Cold War. — USA: Published by the National Archives, 2010.
Посилання
- Степан Бандера. «Перспективи Української Революції» (аудіокнига) — Мюнхен, 1978. 658 c.
- Бандерівці обрали нового голову ОУН
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Організація українських націоналістів революційна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Organiza ciya ukrayi nskih nacionali stiv revolyuci jna OUNR OUN r takozh OUN b OUN bande rivska OUNSD OUN samosti jnikiv derzha vnikiv ukrayinskij politichnij ruh sho stavit sobi za metu vstanovlennya zberezhennya ta rozvitok yiyi ta ukrayinskoyi naciyi OUNR utvorilas u kvitni 1941 vnaslidok obrannya Stepana Banderi providnikom OUN Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv revolyucijnaPrapor OUNRAbreviaturaOUNR OUN b OUNSDGasloSlava Ukrayini Tippolitichna organizaciyaZasnovano1940MetaNacionalno vizvolna borotbaMisce diyalnostiUkrayinaZasnovnikStepan BanderaGolovaOleg MedunicyaMaterinska organizaciyaOUN Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv revolyucijna u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina OUN znachennya IstoriyaPeredistoriya Bilshist ukrayinskih doslidnikiv vvazhaye sho privodom dlya majbutnogo rozkolu OUN na banderivciv i melnikivciv stalo nevdovolennya aktivu pidpillya krajovikiv emigrantskim kerivnictvom OUN Tertya mizh emigraciyeyu i Krayem vinikali i ranishe prote todi avtoritet ochilnika OUN Yevgena Konovalcya pereshkodzhav rozkolu a v Andriya Melnika yakij zminiv Konovalcya na posadi golovi PUN takogo avtoritetu v ochah galichan ne bulo She z 1930 h rokiv z chasiv sabotazhnoyi akciyi Krajovij provid buv nalashtovanij trohi bilsh radikalno shodo teroristichnoyi diyalnosti stosovno Polshi Same taka poziciya radikalnih krajovikiv postavila OUN na shlyah teroru Vidomo sho Konovalec vistupav proti individualnogo teroru yak metodu politichnoyi borotbi na zahidnoukrayinskih zemlyah prote vin ne pereshkodzhav diyalnosti teroristiv i zahishav yihnyu poziciyu pered mensh radikalnimi chlenami Provodu Ubivstvo Yevgena Konovalcya ta vstup na posadu golovi OUN Melnika yakij protyagom 1930 h rokiv ne brav aktivnoyi uchasti v diyalnosti organizaciyi zagostrili nayavni tertya Situaciya sho sklalasya navkolo Karpatskoyi Ukrayini v 1938 1939 rokah i poziciya PUN shodo politiki ukrayinskih nacionalistiv i yih uchasti v zhitti Karpatskoyi Ukrayini poglibili nakopicheni protirichchya She do yuridichnogo oformlennya avtonomiyi Pidkarpatskoyi Rusi v zhovtni 1938 roku chislenni ounivski dobrovolci z Galichini j Volini vsuperech vkazivkam Melnika nelegalno perejshli polsko chehoslovackij kordon i brali uchast u stvorenni miscevogo zbrojnogo opolchennya organizaciyi Karpatska Sich sered nih buv zokrema majbutnij golovnokomanduvach UPA Roman Shuhevich prote nezabarom PUN zaboroniv svoyim chlenam perehoditi polsko chehoslovackij kordon bez dozvolu Provodu a predstavnik PUN u Zakarpatti Yaroslav Baranovskij vimagav viyizdu ukrayinskih nacionalistiv iz Zakarpattya 15 bereznya 1939 roku yak tilki nacistski vijska vstupili na teritoriyu Chehoslovachchini Sojm Karpatskoyi Ukrayini progolosiv nezalezhnist Togo zh dnya Ugorshina pidtrimuvana Polsheyu i Tretim Rejhom pochala vijskovu intervenciyu v Zakarpattya Karpatska Sich kilka dniv chinila opir okupantam 18 bereznya vsya teritoriya Zakarpattya viyavilasya zahoplena ugorcyami U situaciyi z Karpatskoyu Ukrayinoyu namitilisya mezhi majbutnogo rozkolu mizh melnikivcyami predstavlenimi v osnovnomu emigrantami i banderivcyami krajovikami z pitan zovnishnopolitichnoyi taktiki Melnikivci oriyentuvalisya na gitlerivsku Nimechchinu i tisno z neyu spivpracyuvali a banderivci rozrahovuvali na vlasni sili i buli nalashtovani na situativnu spivpracyu z Nimechchinoyu rozglyadayuchi vzayemodiyu z neyu skorishe yak timchasove yavishe ce zumovilo te sho OUN B pid chas Drugoyi svitovoyi vijni perejshla v opoziciyu Nimechchini v toj chas yak melnikivci do ostannogo spodivalisya na zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti praktichno viklyuchno na Nimechchinu She odnim privodom dlya majbutnogo rozkolu stalo nebazhannya Melnika viklyuchiti na vimogu Banderi i jogo prihilnikiv z OUN Yaroslava Baranovskogo ta Omelyana Senika yakih prihilniki Banderi dokumentovano pidozryuvali v zradi na korist Polshi 26 27 serpnya 1939 roku Andrij Melnik buv oficijno zatverdzhenij dovichno na posadi lidera OUN Drugim Velikim Zborom Ukrayinskih Nacionalistiv u Rimi Tak zvanomu Vuzkomu kerivnictvo abo triumvirat zabezpechuvav timchasove vikonannya kerivnih obov yazkiv z velikimi trudnoshami vdayetsya domogtisya zgodi na te shob zgidno iz zapovitom Konovalcya priznachiti Melnika jogo nastupnikom Jmovirno ce vdalosya lishe tomu sho na Velikij Zbir skladavsya lishe z 20 delegativ perevazhno emigranti i ne buli dopusheni predstavniki pidpillya i zokrema Stepan Bandera sho znahodivsya v polskij tyurmi Na moment pochatku nimeckogo vtorgnennya do Polshi Bandera utrimuvavsya v odinochnij kameri Brestskoyi v yaznici 13 veresnya tyuremna ohorona evakuyuvalas i Banderu vizvolili z tyurmi voyini nacionalisti Vin pishki dijshov do Lvova yakij vzhe okupuvala radyanska armiya U Lvovi vin konspirativno probuv blizko dvoh tizhniv rozroblyayuchi plani borotbi proti bilshovikiv U zhovtni 1939 roku Bandera nelegalno perehodit nimecko radyansku demarkacijnu liniyu i perebirayetsya do Krakova pracyuye v miscevomu oseredku OUN 10 lyutogo 1940 namitivsya faktichnij rozkol OUN U toj den vidbulosya zibrannya aktivistiv OUN yaki perejshli radyanskij kordon abo vijshli z polskih tyurem Stepan Bandera buv progoloshenij providnikom OUN Takozh bulo prijnyato rishennya pro stvorennya Vijskovogo Shtabu OUN dlya pidgotovki antiradyanskogo povstannya Jogo golovoyu stav Dmitro Gricaj a najblizhchimi spodvizhnikami Roman Shuhevich Oleksa Gasin Dmitro Klyachkivskij ta Mikola Lebid Druga svitova vijna U 1940 OUN B kilka raziv planuvala antiradyanske povstannya v Zahidnij Ukrayini ale cherez postijni udari radyanskoyi vladi po ounivskomu pidpillyu nacionalistam ne vdalosya zibrati dostatno sil u Zahidnij Ukrayini dlya organizaciyi povstannya Nespokijno bulo i na radyansko nimeckomu kordoni Protyagom 1940 roku v rezultati boyiv mizh prikordonnikami ta ounivcyami ostanni vtratili 82 ubitimi 41 poranenimi 387 zaareshtovanimi Odnak bilsha chastina pidpilnikiv use zh zumila prorvatisya cherez prikordonnikiv Bulo zafiksovano 111 vipadkiv prorivu v Ukrayinu i 417 za kordon Zreshtoyu termin pochatku povstannya buv perenesenij na pochatok vijni Nimechchini z Radyanskim Soyuzom NKVS vela aktivnu diyalnist proti nacionalistichnogo pidpillya Tilki v grudni 1940 roku bulo zaareshtovano blizko tisyachi chleniv OUN v osnovnomu aktivu 15 19 sichnya 1941 roku u Lvovi vidbuvsya tak zvanij Proces p yatdesyati dev yati Velika chastina obvinuvachenih bula zasudzhena do najvishoyi miri pokarannya Ale deyakim vse zh vdalosya vryatuvatisya Sered nih buv majbutnij organizator i pershij golova UPA Dmitro Klyachkivskij Jomu smertnij virok buv zaminenij 10 rokami uv yaznennya Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni jomu vdalosya vtekti z v yaznici U kvitni 1941 v Krakovi vidbuvsya dvotizhnevij II j Velikij zbir OUN b Cej z yizd ne viznav rishennya II z yizdu OUN 1939 roku Prijnyato rishennya provoditi Velikij zbir kozhni 4 roki z obrannyam providnika Kvitnevij Krakivskij z yizd OUN R obrav providnikom Stepana Banderu generalnim suddeyu Volodimira Gorbovogo generalnim kontrolerom Mihajla Kravciva Zastupnikom golovi centralnogo Provodu Banderi stav Yaroslav Stecko Za zgodoyu nimeckogo rezhimu z chleniv OUN R buli sformovani bataljoni Nahtigal i Roland yaki za dumkoyu Banderi povinni buli sklasti yadro majbutnoyi ukrayinskoyi armiyi todi yak kerivnictvo abveru planuvalo vikoristati ci pidrozdili dlya pidrivnoyi roboti na teritoriyi URSR i dezorganizaciyi tilu RSChA 30 chervnya 1941 roku Nahtigal vstupiv u Lviv i buv prisutnij na Akti Progoloshennya Ukrayinskoyi derzhavi U lipni bijci bataljonu brali uchast u boyah iz chervonimi pid Vinniceyu Bataljon Roland u svoyu chergu buv vidpravlenij dlya pidtrimki nimeckih vijsk u Rumuniyu potim u Moldovu Z napadom Nimechchini na SRSR ounivci pidpilniki pidnyali potuzhne antiradyanske povstannya Do pochatku vijni Krajovomu provodu OUN na ZUZ Zahidnoukrayinskih zemlyah vdalosya mobilizuvati do 10 tisyach ounivciv yaki pochali boyi z vidstupayuchimi radyanskimi chastinami Buli vipadki koli zagoni OUN she do prihodu nimciv zajmali mistechka Partizanski zagoni ukrayinskih nacionalistiv vbivali okremih spivrobitnikiv NKVS chervonoarmijciv zaklikali naselennya ne dopomagati RSChA Vslid za nimeckim vtorgnennyam na teritoriyu SRSR OUNR bez poperednogo pogodzhennya z nimcyami progolosila 30 chervnya 1941 u Lvovi Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi i sformuvala Ukrayinske Derzhavne Pravlinnya na choli z Yaroslavom Steckom OUN R ochikuvala sho nimci z cim zmiryatsya Sproba samochinnogo progoloshennya derzhavi na teritoriyi Lviv uzhe zahoplenij nimeckimi vijskami v toj zhe chas yak OUN ne zmogla chi ne zahotila organizuvati masshtabne povstannya v tilu radyanciv na Zahidnij Ukrayini viklikala nezadovolennya Gitlera Stepan Bandera ta bagato jogo spilnikiv buli zaareshtovani j uv yazneni Gestapo U veresni voni buli pomisheni v centralnu Berlinsku tyurmu i v kinci 1941 pochatku 1942 roku buli perevedeni u specialnij korpus na teritoriyi konctaboru Zaksengauzen de vzhe perebuvali politichni vorogi Tretogo Rajhu Pislya cogo praktichno vsya organizaciya perejshla do metodiv pidpilnoyi borotbi Pislya rozpusku nimcyami ukrayinskoyi miliciyi v lipni 1941 OUN b pridilyali uvagu napovnennyu ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi svoyimi prihilnikami ne tilki na zahodi ale j na shodi Ukrayini ukrayinska nacionalno svidoma molod povinna masovo dobrovilno zapisuvatisya v kadri ukrayinskoyi policiyi na shidnoukrayinskih zemlyah Same pidrozdili ukrayinskoyi policiyi 4 6 tis stali kistyakom Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi yaka bula stvorena i pristupila do akciyi voseni 1942 Kerivnictvo organizaciyeyu zdijsnyuvav Mikola Lebed yakij u travni 1943 peredav povnovazhennya Romanu Shuhevichu psevdo Chuprinka 17 23 lyutogo 1943 roku z iniciativi Shuhevicha bula provedena III konferenciya OUN na yakij bulo prijnyato rishennya pro aktivizaciyu partizanskoyi diyalnosti i pochatku zbrojnoyi borotbi Na Tretij konferenciyi bulo ostatochno virisheno pitannya stvorennya UPA ta viznacheno golovnih vorogiv ukrayinskogo vizvolnogo ruhu nacisti polyaki i radyanski partizani Todi zh bulo virisheno vesti dvofrontovu antinimecku i antiradyansku borotbu Cya borotba t zv povstancha OUN UPA na ZUZ trivala faktichno do 1953 organizovano i do 1956 neorganizovano a formalno do 1960 div Vidkritij list V Kuka formalno kapitulyacijnij Komandira UPA Shuhevicha bulo vbito azh 5 bereznya 1950 pid chas specoperaciyi MDB SRSR kolishnogo NKDB Opislya provodom OUN opikuvavsya Vasil Kuk ale jogo 23 travnya 1954 zaareshtuvali spivrobitniki KDB Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Prote jmovirno she pered svoyim areshtom V Kuk napraviv 1954 na Zahid do OUN za kordonom za svoyim pidpisom yak Golovnokomanduvach UPA i Providnik OUN v Ukrayini poslannya vid krayu pro te sho z odnogo boku Bijliho Stepan Bandera S P vidijshov vid postanov III NVZ OUN vin ni formalno ni faktichno ne ye providnikom OUN i vodnochas z drugogo sho Provid OUN na Ukrayinskih zemlyah upovnovazhuye L Rebeta Z Matlu ta Bijliha timchasovo perebrati kerivnictvo ZCh OUN Ce poslannya spriyalo rozkolu OUN za kordonom na demokratichnu opoziciyu OUN dvijkariv i revolyucioneriv banderivciv ZCh OUN opislya OUNR Nezalezhno vid avtentichnosti dostovirnosti zgadanogo poslannya z Krayu i vid ambitnosti zamishanih u rozkoli osib cej novij velikij rozkol OUN za kordonom na ZCh OUN ZP UGVR i OUNz dvijkariv na dumku odnogo avtora S V Pavchaka zumovlenij nerozuminnyam opozicijnim chlenstvom organizaciyi i suspilstvom sho vimagali demokratizaciyi odnogo fundamentalnogo polozhennya sho t zv providnicka sistema vozhdizm nim Fuehrer prinzip neminuchij v umovah vijni perestaye diyati v umovah demokratichnogo Zahodu Ce odnache zrozumiv sam Providnik ZCh OUN S Bandera formalno zrikayuchis svogo posta za kordonom na pochatku 1950 h rr ale zh ne dlya vsiyeyi OUN Ne tak bulo v Krayu na Zahidnij Ukrayini de providnicka sistema avtoritarnist roli OUN UPA yak yedino optimalna musila zalishatis diyevoyu i to bez vsyakoyi demokratizaciyi v metodah azh do zakinchennya t zv povstanchoyi borotbi faktichno v 1953 1956 rr formalno do 1960 r koli rozpochavsya novij etap borotbi mirnij t zv disidentskij ruh oporu komunistichnij sistemi Zagalno zh uvazhayetsya sho nadali nadto pislya zagibeli Vozhdya Providnika Stepana Banderi 1959 r i poyavi kapitulyacijnogo Lista Kuka v 1960 r OUN r prodovzhuye vesti borotbu za USSD vzhe viklyuchno mirnimi demokratichnimi metodami ne zovsim odnache vidmovivshis vid deyakih metodiv konspiraciyi oskilki i pri parlamentarizmi diyati dovoditsya suproti mafiyi Stavlennya do nacionalnih menshinNa dumku polskogo istorika Gzhegozha Motiki chlena radi Institutu nacionalnoyi pam yati Polshi OUN b vidigrala klyuchovu rol v ideologichnij pidgotovci ta piznishomu provedenni genocidu polskogo naselennya pid chas Drugoyi svitovoyi za dopomogoyu UPA Kandidat istorichnih nauk Zhanna Kovba pishe sho 10 lipnya 1941 na naradi grupi OUN b obgovoryuvalosya pitannya stavlennya do nacionalnih menshin Levickij proponuvav chastkove znishennya yevreyiv ta Stepan Lenkavskij nagolosiv pro prijnyattya usih metodiv yaki prizvedut do yih vinishennya Volodimir V yatrovich zaznachaye sho avtorka superechit sobi tim sho sama zh dali pishe sho yakoyis chitkoyi poziciyi shodo yevreyiv Galichini OUN ne mala i sho ryadovi ounivci ryatuvali yevreyiv vsuperech kerivnictvu Volodimir V yatrovich zauvazhuye sho rishennya Drugogo Velikogo Zboru 1941 roku ta Drugoyi konferenciyi OUN chitko zaboronili svoyim chlenam brati uchast u bud yakih antiyevrejskih akciyah Zokrema tam jshlosya Zhidi v SSSR ye najviddanishoyu pidporoyu panuyuchogo bolshevickogo rezhimu ta avangardom moskovskogo imperializmu v Ukrayini Protizhidivski nastroyi ukrayinskih mas vikoristovuye moskovsko bolshevickij uryad shob vidvernuti yihnyu uvagu vid dijsnogo sprichinnika liha i shob u chas zrivu spryamuvati yih na pogromi zhidiv Organizaciya Ukrayinskih Nacionalistiv poboryuye zhidiv yak pidporu moskovsko bolshevickogo rezhimu osvidomlyuyuchi rivnochasno narodni masi sho Moskva ce golovnij vorog U postanovah II Konferenciyi OUN B 1942 roci v punkti prisvyachenomu stavlennyu OUN do narodiv i nacionalnih menshin povidomlyalosya pro pragnennya OUN nav yazati druzhni vidnosini i spivrobitnictvo na osnovi samostijnih nacionalnih derzhav i silnogo frontu ponevolenih narodiv U publicistichnih tekstah ta propagandi OUN 1930 h inodi vikoristovuvalisya takozh termin zhidokomuna ta jogo varianti zhidobilshovizm moskovsko zhidivska komuna yaki pov yazani z golovnim ideologichnim vorogom ukrayinskih nacionalistiv komunizmom mali zazvichaj viklyuchno negativnu konotaciyu U mizhvoyennij period na terenah Zahidnoyi Ukrayini sho vhodili do Polshi odnak slovo zhid ne malo zhodnogo obrazlivogo chi negativnogo vidtinku Simvolika OUN b Emblema OUN b zaproponovana 1941 r Emblema OUN b Prapor OUN b Chervono chornij protestnij prapor u hodi Yevromajdanu u Kiyevi Pid chas stvorennya OUN b vstalo pitannya pro organizacijnu simvoliku emblemu ta prapor Robert Lisovskij yakij 1932 go stvoriv zagalnovidomij simvol todi she yedinoyi OUN cogo razu zaproponuvav novu emblemu u viglyadi kola obvedenogo tonkoyu smugoyu v kolo bulo vpisano rivnostoronnij trikutnik vershina yakogo zvernena do nizu v trikutniku roztashovano stilizovanij hrest nizhnij promin yakogo perehodiv u lezo mecha takozh u segmentah kola po krugu buli rozmisheni literi O U N v centri hresta rozmisheno tak zvanij derzhavnij trizub Centralnoyi Radi Vzhe vlitku 1941 v Krayi buv rozpovsyudzhenij list Revolyucijnogo Provodu OUN b Organizacijnim znakom ye Chornij rivnoramennij trikutnik pidstavkoyu vgoru na nomu chervonij hrestomech na hrestomechi zolotij Trizub Nad pidstavkoyu bukva O po livij storoni znameni trikutnika bukva U po pravij N razom OUN Trikutnik vmishenij na zolotomu poli 1 3 kvitnya 1941 na II Velikomu zbori VZ OUN u Krakovi na yakij zibralisya prihilniki Stepana Banderi buli prijnyati tak zvani Okremi postanovi yaki mizh inshim porushili pitannya pro novij prapor a takozh pro vidminu praktiki podalshogo vikoristannya staroyi emblemi Roberta Lisovskogo tak zvanogo nacionalistichnogo trizuba Bulo zayavleno Zovnishni formi vzhivani v Organizaciyi ne buli do cogo chasu uzgidneni v odnorodnij i zobov yazuyuchij sposib Vvoditsya v comu napryami deyaki tochnishi ustijnennya j zmini vidnosno zovnishnih simvoliv ta organizacijnogo privitu Organizaciyu obov yazuye tilki zagalno nacionalnij Trizub Volodimira Velikogo v formi vvedenij Centralnoyu Radoyu Kasuyetsya zvichaj vzhivati Trizuba z mechem yak vidznaki Organizaciyi OUN uzhivaye svojogo okremogo organizacijnogo praporu chornoyi j chervonoyi kraski Uklad i obov yazuyuchi proporciyi budut uhvaleni okremoyu komisiyeyu Hocha prapor bulo obgovoreno niyakoyi uhvali Revolyucijnij Provid OUN b ne prijnyav Takozh vzhe cherez pivstorichchya otrimavshi status gromadskoyi organizaciyi dlya vidnovlennya diyalnosti v Ukrayini na pochatku 1990 h rokiv OUNR svoyi simvoli oficijno ne zareyestruvala Shodo teperishnih superechok navkolo chervono chornogo praporu OUN b poryadok koloriv yakogo bulo dosit shvidko zmineno z chorno chervonogo na chervono chornij viznavati chi ne viznavati jogo oficijnim simvolom OUN b to Andrij Grechilo doktor istorichnih nauk golova Ukrayinskogo geraldichnogo tovaristva providnij naukovij spivrobitnik Lvivskogo viddilennya Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini zaznachaye OUN vikoristovuvala sinij prapor z zolotistim nacionalistichnim trizubom de zamist serednogo zuba buv postavlenij mech vikonannya vidomogo grafika Roberta Lisovskogo U 1941 roci koli stavsya rozkol OUN banderivske krilo yake provodilo zbir u Krakovi sered riznih postanov prijnyalo sho zaprovadzhuye inshij organizacijnij prapor vin mav buti chervono chornim ale bulo virisheno sho dlya cogo maye buti zatverdzhena okrema postanova Ale koli pochalas vijna banderivske krilo popalo u nelasku do nimciv i legalnoyi mozhlivosti vikoristovuvati cej prapor ne bulo Tobto cya sprava ne bula dovedena do kincya Chastini OUN yaki perebuvali za mezhami Ukrayini vikoristovuvali trikutnij chervonij praporec z chornim hrestom Pitannya chi vikoristovuvala Ukrayinska povstanska armiya UPA chervono chornij prapor zalishayetsya diskusijnim Z 1980 h rokiv yak pidkreslyuye Grechilo v Ukrayini chervono chornij prapor iz dvoh smug stav simvolom protestnoyi borotbi V hodi Yevromajdanu v Kiyevi chervono chorni prapori majorili nad golovami uchasnikiv protestu PrimitkiSm naprimer Kentij A V Vkaz prac S 167 178 Pagirya O Posivnich M Voyenno politichna diyalnist OUN u Zakarpatti S 64 Kentij A V Vkaz prac S 168 Stepan Bandera simvol Naciyi Petro Duzhij Motyka G Ukrainska partyzanka 1942 1960 Dzialnosc Organizacji Ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warsawa 2006 S 80 Vedeneev D V Bistruhin G S Mech i trizub S 136 Sergijchuk V Ukrayinskij zdvig Prikarpattya 1939 1945 Kiyiv 2005 S 70 Postanovi II Velikogo Zboru OUN S Banderi OUN v 1941 roci Dokumenti Ch 1 S 37 Patrilyak I K Ukaz soch S 309 318 Ukrayinske derzhavotvorennya S 112 119 Savchuk S V Akt progoloshennya Ukrayinskoyi Derzhavi 30 go chervnya 1941 roku Novij litopis Kvartalnik suspilnogo zhittya nauki j mistectva Ch 1 1961 Zhovten gruden OUN i UPA 2005 Razd 2 S 93 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 bereznya 2009 Procitovano 2 bereznya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zhanna Kovba Istorik musit analizuvati 29 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Lyudyanist u bezodni pekla povedinka miscevogo naselennya Shidnoyi Galichini v roki ostatochnogo rozv yazannya yevrejskogo pitannya Kiyiv b v 2000 289 s Vyatrovich V V Stavlennya OUN do yevreyiv Lviv 2006 Kovba Zhanna Lyudyanist u bezodni pekla Kiyiv 1998 S 108 230 Postanovi II Zboru OUN Stepana Banderi Vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi v 1941 roci Novi dokumenti i materiali Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Centr ukrayinoznavstva Centralnij derzhavnij arhiv vishih organiv vladi ta upravlinnya Ukrayini Kiyiv Ukrayinska vidavnicha spilka 2001 Politichni postanovi Drugoyi konferenciyi OUN nepovnij tekst Litopis UPA T 24 S 52 Oleksandr Kucheruk Simvolika Ukrayinskih Nacionalistiv Virtualnij muzej ukrayinskoyi faleristiki Vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi v 1941 roci Novi dokumenti i materiali Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Centr ukrayinoznavstva Centralnij derzhavnij arhiv vishih organiv vladi ta upravlinnya Ukrayini K Ukrayinska vidavnicha spilka 2001 S 46 ISBN 966 7060 43 8 Galina Tereshuk Chervono chornij prapor ne ye praporom OUN i UPA geraldist Radio Svoboda 2014 20 cherv Volodimir Moroz chervono chornij ce nashe znameno Yakim buv styag UPA nedostupne posilannya Istorichna pravda 2013 18 zhovtnyaDiv takozhOrganizaciya ukrayinskih nacionalistiv Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv za kordonom Revolyucijnij prapor OUN Samooboronni Kushovi Viddili Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Spisok publikacij pro OUN ta UPA Sluzhba bezpeki OUN b DzherelaIllya Oberishin Pivstolittya v Pidpilli audiokniga galis Gaj Nizhnik P Viznachennya iz nacionalno derzhavnoyu simvolikoyu v OUN b ta ustanovlennya yiyi organizacijnih emblemi prapora ta gasel Pavlo Gaj Nizhnik Treti Banderivski chitannya Viziya Ukrayinskoyi derzhavi v ideologiyi ukrayinskogo nacionalizmu zbirnik materialiv 3 lyutogo 2016 r m Kiyiv Kiyiv Ivano Frankivsk Misto NV 2016 S 183 199 Gaj Nizhnik P P Tilki vpovni Suverenna Ukrayinska Derzhava mozhe zabezpechiti ukrayinskomu narodovi svobidne zhittya yaku derzhavnu model pragla stvoriti OUN b u 1941 1943 rr P P Gaj Nizhnik Gileya 2015 Vip 97 6 C 61 71 Gaj Nizhnik P P Vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi Aktom 30 chervnya 1941 r Pavlo Gaj Nizhnik Derzhava u teoriyi i praktici ukrayinskogo nacionalizmu Materiali VI Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi Ivano Frankivsk 26 27 chervnya 2015 r Ivano Frankivsk Misto NV 2015 S 52 67 Gaj Nizhnik P P Ukrayinska Derzhava istorichna dokonanist i rozviyana paralelna dijsnist Akt 30 chervnya ta revolyucijne derzhavotvorennya pid provodom OUN r u 1941 1942 rr yak viyav nacionalnogo chinu ta simvol suverennih pragnen ukrayinskogo narodu Pavlo Gaj Nizhnik Gileya 2015 Vip 98 7 S 49 65 Gaj Nizhnik P P Organizaciya ta povnovazhennya miscevih organiv uryaduvannya vidnovlenoyi Ukrayinskoyi derzhavi pislya progoloshennya Aktu 30 chervnya 1941 roku Pavlo Gaj Nizhnik Gileya 2016 Vip 112 9 S 51 60 Gaj Nizhnik P P Stavlennya vishogo kerivnictva nimeckogo Rajhu do Aktu progoloshennya vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi u 1941 r j vijskovo politichna taktika Provodu OUN r u 1941 1943 rr Pavlo Gaj Nizhnik Gileya 2016 Vip 110 7 S 71 81 Gaj Nizhnik P P Vid naciokratiyi do novogo ladu socialno gospodarchij lad majbutnoyi Ukrayinskoyi Derzhavi u politichnij koncepciyi OUN b pid chas II svitovoyi vijni 1940 1945 rr Socialna politika v teoriyi i praktici ukrayinskogo nacionalizmu istoriya i sogodennya Materiali VII Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi Ivano Frankivsk 12 13 travnya 2017 r Ivano Frankivsk Misto NV 2017 Gaj Nizhnik P P Pered nami znovu i znovu postaye realna i zhiva kartina majbutnoyi derzhavi Ukrayini yaku derzhavu pragla stvoriti OUN b u drugij polovini 1940 h ta u 1950 1960 h rr P P Gaj Nizhnik Gileya 2015 Vip 95 4 S 71 79 Gaj Nizhnik P P Dzherelom vladi v Ukrayinskij derzhavi bude narod suveren yaku derzhavu pragla stvoriti OUN r naprikinci 1960 h ta u 1970 h rr P P Gaj Nizhnik Gileya 2015 Vip 96 5 S 124 136 Gaj Nizhnik P P Koncepciya osnovnih zasad silskogospodarskoyi agrarnoyi politiki majbutnoyi Ukrayinskoyi Derzhavi v socialno ekonomichnij modeli OUN b Pavlo Gaj Nizhnik Gileya 2016 Vip 105 2 S 45 53 Savchuk S V Akt progoloshennya Ukrayinskoyi Derzhavi 30 chervnya 1941 roku Kvartalnik suspilnogo zhittya nauki j mistectva Ch 1 1961 Zhovten gruden Vinnipeg Manitoba S 3 25 Dzobak V V ta in Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Vidp red Kulchickij S V K Naukova dumka 2005 496 s ISBN 966 00 0440 0 Knish Z Rozbrat spogadi j materiali do rozkolu v OUN u 1940 1941 rokah Toronto Sribna surma 1960 Patrilyak I K Vijskova diyalnist OUN b u 1940 1942 rokah K NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini KNU im T Shevchenka 2004 598 s OUN v 1941 roci Dokumenti U 2 h ch Uporyad O Veselova O Lisenko I Patrilyak V Sergijchuk K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2006 603 s ISBN 966 02 2535 0 Ch 1 Ch 2 Kokin S A Anotovanij pokazhchik dokumentiv z istoriyi OUN i UPA u fondah derzhavnogo arhivu SBU K Institut istoriyi NAN Ukrayini Derzhkomarhiv Ukrayini Derzhavnij arhiv SBU 2000 Vip 1 ISBN 966 02 1636 H Richard Breitman and Norman J W Goda Hitler s Shadow Nazi War Criminals U S Intelligence and the Cold War USA Published by the National Archives 2010 PosilannyaStepan Bandera Perspektivi Ukrayinskoyi Revolyuciyi audiokniga Myunhen 1978 658 c Banderivci obrali novogo golovu OUNVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv revolyucijna