Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німецька імперія (нім. Deutsches Reich) — це держава, яка існувала нетривалий період часу з 1848 по 1849.[]
| Deutsches Reich Німецька імперія | |||||
| Федерація | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Вільне місто Франкфурт | ||||
| Форма правління | Спадкова монархія | ||||
| Імператор | Фрідріх-Вільгельм IV1 | ||||
| Імперський вікарій | |||||
| - 1849 | Ерцгерцог Іоганн | ||||
| Законодавчий орган | Франкфуртські національні збори | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1848 | ||||
| - Ліквідовано | 1849 | ||||
| |||||
Історія
Держава була утворена франкфуртськими національними зборами навесні 1848, після березневої революції. Офіційно імперія перестала існувати після утворення влітку 1851 року Німецького Союзу, але фактично вона припинила своє існування у грудні 1849, коли центральний німецький уряд було замінено федеральним центральним комітетом.
Імперія прагнула визнання як німцями, так і іноземними державами. Німецькі держави були представлені сеймом Німецького Союзу 12 липня 1848, визнав центральний німецький уряд. Однак у наступні місяці великі німецькі держави не завжди приймали декрети та закони центрального німецького уряду та франкфуртських національних зборів.
Деякі іноземні держави визнали центральний уряд та прислали послів: США, Швеція, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія, Сардинія, Сицилія та Греція. Франція та Велика Британія прислали офіційних посланців, щоб підтримувати зв'язок з центральним урядом.
Першим конституційним наказом Німецької імперії став Імператорський закон про введення тимчасової Центральної влади для Німеччини 28 червня 1848 р. За цим наказом Франкфуртський парламент заснував місце Рейхсфервезера (Імперський Регент, тимчасовий монарх) та імператорських міністрів. Другим конституційним наказом від 28 березня 1849 стало створення конституції Паульскірхе, яку прийняли 28 німецьких держав, окрім великих. Пруссія, разом з іншими німецькими державами, змусила розпустити Франкфуртський парламент.
Деякі з досягнень німецької імперії пережили її: Франкфуртська конституція стала моделлю для інших держав в наступних десятиліттях, а виборче законодавство було практично використано в 1867 році для обрання рейхстагу Північнонімецького Союзу. Reichsflotte (імперський флот) створений Франкфуртськими національними зборами проіснував до 1852. Імперські законодавці видали указ про переведення векселів (Allgemeine Deutsche Wechselordnungen, Загальні німецькі обмінні векселі), який вважався дійсним майже для всієї Німеччини.
Цілісність і статус
Сучасники та вчені мали різні думки про державність Німецької імперії 1848/1849:
- Одна група дотримувалася позитивістської точки зору: закон був статутним законом. Конституція Німеччини повинна була бути погоджена з урядами всіх німецьких держав. Це була думка монархістів та німецьких держав.
- Інша група цінувала природне право і принцип суверенітету людей вище; лише Національна Асамблея мала повноваження встановлювати конституцію. Це була думка більшості Франкфуртських національних зборів, але особливо ліві республіканці.
Насправді розходження було менш зрозумілим. Більшість Франкфуртських національних зборів, заснована на ліберальних групах, хотіла створити систему дуелістів з суверенним монархом, чиї повноваження будуть обмежуватись конституцією та парламентом.
Німецький Союз було створено у 1815. Ця договірна організація створена для захисту німецьких територій не мала, на думку національного руху, уряду та парламенту. Але вона загалом була визнана німецькими та іноземними державами – як така, що сприятиме створенню національної держави. Насправді це був шлях який заняла Національна Асамблея, хоча спочатку її вважали революційним органом.
Старий Союз та нові органи були пов'язані двома рішеннями Федеративного з'їзду Союзу:
- Федеративний з'їзд (яка представляла уряди німецьких держав) закликав до виборів у франкфуртські національні збори квітні-травні 1848 року.
- Німецькі держави одразу визнали ерцгерцога Іоганна, тимчасового монарха якого обрали національні збори. 12 липня 1848 Федеральна конвенція припинила діяльність на користь імператорського регента, ерцгерцога Іоганна. Це було приховане визнання Закону про Центральну владу від 28 червня.
Звісно, німецькі держави та федеративний з'їзд зробили ці рішення під тиском революції. Вони шукали змоги уникнути розриву з франкфуртським національними зборами. (Вже в серпні цей натиск зменшився і великі держави почали відновлювати свою владу.) На думку історика Ернста Рудольфа Губера, можна було визначити послідовність чи навіть юридичну ідентичність Союзу та нової Федеративної держави. Стара інституція була посилена (попереднім) конституційним порядком, а назву Німецький Союз було змінено на Німецьку імперію. Ульріх Губер зазначає, що жодна з німецьких держав не оголосила, що імператорський регент Іоганн та його уряд були узурпаторами чи незаконними.
Державна влада, територія та люди
Франкфуртська асамблея розглядала себе як національний законодавчий орган Німеччини, як зрозуміло з Імператорського закону, який стосується декларації імператорських законів та указів тимчасової центральної влади від 27 вересня 1848 року. Вона видала перші закони, наприклад закон від 14 червня про створення Імперського флоту. Можливо найвідомішим законом асамблеї є закон про основні права німецьких людей від 27 грудня 1848.
Центральна влада або Центральний уряд складався з імперського регента ерцгерцога Іоганна та міністрів яких він призначив. Він зазвичай призначав тих політиків які мали підтримку франкфуртських національних зборів, принаймні до травня 1849. Один з міністрів, прусський генерал Едуард фон Пеукер, командував федеративними військами та укріпленнями Німецького Союзу. Центральний уряд керував мало, тому що влада перебувала в руках окремих держав. Але у лютому 1849 у центральному уряді працювало 105 осіб (у той час як у Федеральному з'їзді - 10).
Франкфуртські національні збори в цілому припустили, що територія Німецького Союзу також є територією нової держави. Будь-що було німецьким якщо воно знаходилося на території однієї з німецьких держав які входили до складу Німецької імперії (§ 131 Франкфуртської конституції). Крім того вони обговорили майбутні території де будуть мешкати німці. Члени зборів інколи згадували про німецьку мову якою розмовляли на територіях, інколи про історичні права, інколи про військові міркування (наприклад, коли Польську державу було відхилено, через те що вона була занадто слабкою, щоб служити буферною державою проти Росії). Найбільш суперечливою територією був Шлезвіг.
Примітки
- обраний франкфуртськими національними зборами як імперський вікарій нового Німецького Рейху. Німецький союз вважався розпущеним.
- Ernst Rudolf Huber: Deutsche Verfassungsgeschichte seit 1789. Band II: Der Kampf um Einheit und Freiheit 1830 bis 1850. 3rd edition, Verlag W. Kohlhammer, Stuttgart [et. al.] 1988, p. 638.
- Simon Kempny: Die Staatsfinanzierung nach der Paulskirchenverfassung. Untersuchung des Finanz- und Steuerverfassungsrechts der Verfassung des deutschen Reiches vom 28. März 1849 (Diss. Münster), Mohr Siebeck, Tübingen 2011, p. 23.
- Ralf Heikaus: Die ersten Monate der provisorischen Zentralgewalt für Deutschland (Juli bis Dezember 1848). Diss. Frankfurt am Main, Peter Lang, Frankfurt am Main [et. al.], 1997, p. 40/41.
- Ernst Rudolf Huber: Deutsche Verfassungsgeschichte seit 1789. Band II: Der Kampf um Einheit und Freiheit 1830 bis 1850. 3rd edition, Verlag W. Kohlhammer, Stuttgart [et. al.] 1988, p. 634.
- Ulrich Huber: Das Reichsgesetz über die Einführung einer allgemeinen Wechselordnung für Deutschland vom 26. November 1848. In: JuristenZeitung. 33rd year, no. 23/24 (December 8, 1978), p. 790.
- Ralf Heikaus: Die ersten Monate der provisorischen Zentralgewalt für Deutschland (Juli bis Dezember 1848). Diss. Frankfurt am Main, Peter Lang, Frankfurt am Main [et. al.], 1997, p. 127-129, also footnote 288.
- Jörg-Detlef Kühne: Die Reichsverfassung der Paulskirche. Vorbild und Verwirklichung im späteren deutschen Rechtsleben. Habil. Bonn 1983, 2rd edition, Luchterhand, Neuwied 1998 (1985), p. 380/381, 526; Dietmar Willoweit: Deutsche Verfassungsgeschichte. Vom Frankenreich bis zur Wiedervereinigung Deutschlands. 5th edition, C.H. Beck, München 2005, p. 304.
- Hans J. Schenk: Ansätze zu einer Verwaltung des Deutschen Bundes. In: Kurt G. A. Jeserich (ed.): Deutsche Verwaltungsgeschichte. Band 2: Vom Reichsdeputationshauptschluß bis zur Auflösung des Deutschen Bundes. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1983, p. 155–165, here p. 164.
Література
- Ralf Heikaus: Die ersten Monate der provisorischen Zentralgewalt für Deutschland (Juli bis Dezember 1848). PhD thesis. Peter Lang, Frankfurt am Main [u. a.] 1997,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka imperiya nim Deutsches Reich ce derzhava yaka isnuvala netrivalij period chasu z 1848 po 1849 proyasniti Deutsches Reich Nimecka imperiya Federaciya 1848 1849 Prapor Gerb Nimechchini Frankfurtski nacionalni zbori istorichni kordoni na kartiTemno zelenij kontrolovana teritoriya derzhavi sho uvijshli do skladu federaciyi svitlo zelenij zadeklarovana teritoriya Nimeckij soyuz Stolicya Vilne misto Frankfurt Forma pravlinnya Spadkova monarhiya Imperator Fridrih Vilgelm IV1 Imperskij vikarij 1849 Ercgercog Iogann Zakonodavchij organ Frankfurtski nacionalni zbori Istoriya Zasnovano 1848 Likvidovano 1849 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka imperiya 1848 1849 IstoriyaDerzhava bula utvorena frankfurtskimi nacionalnimi zborami navesni 1848 pislya bereznevoyi revolyuciyi Oficijno imperiya perestala isnuvati pislya utvorennya vlitku 1851 roku Nimeckogo Soyuzu ale faktichno vona pripinila svoye isnuvannya u grudni 1849 koli centralnij nimeckij uryad bulo zamineno federalnim centralnim komitetom Imperiya pragnula viznannya yak nimcyami tak i inozemnimi derzhavami Nimecki derzhavi buli predstavleni sejmom Nimeckogo Soyuzu 12 lipnya 1848 viznav centralnij nimeckij uryad Odnak u nastupni misyaci veliki nimecki derzhavi ne zavzhdi prijmali dekreti ta zakoni centralnogo nimeckogo uryadu ta frankfurtskih nacionalnih zboriv Nimecka nacionalna asambleya v cerkvi Sv Pavla Frankfurt Deyaki inozemni derzhavi viznali centralnij uryad ta prislali posliv SShA Shveciya Niderlandi Belgiya Shvejcariya Sardiniya Siciliya ta Greciya Franciya ta Velika Britaniya prislali oficijnih poslanciv shob pidtrimuvati zv yazok z centralnim uryadom Pershim konstitucijnim nakazom Nimeckoyi imperiyi stav Imperatorskij zakon pro vvedennya timchasovoyi Centralnoyi vladi dlya Nimechchini 28 chervnya 1848 r Za cim nakazom Frankfurtskij parlament zasnuvav misce Rejhsfervezera Imperskij Regent timchasovij monarh ta imperatorskih ministriv Drugim konstitucijnim nakazom vid 28 bereznya 1849 stalo stvorennya konstituciyi Paulskirhe yaku prijnyali 28 nimeckih derzhav okrim velikih Prussiya razom z inshimi nimeckimi derzhavami zmusila rozpustiti Frankfurtskij parlament Deyaki z dosyagnen nimeckoyi imperiyi perezhili yiyi Frankfurtska konstituciya stala modellyu dlya inshih derzhav v nastupnih desyatilittyah a viborche zakonodavstvo bulo praktichno vikoristano v 1867 roci dlya obrannya rejhstagu Pivnichnonimeckogo Soyuzu Reichsflotte imperskij flot stvorenij Frankfurtskimi nacionalnimi zborami proisnuvav do 1852 Imperski zakonodavci vidali ukaz pro perevedennya vekseliv Allgemeine Deutsche Wechselordnungen Zagalni nimecki obminni vekseli yakij vvazhavsya dijsnim majzhe dlya vsiyeyi Nimechchini Cilisnist i statusImperski vijskovij ta torgovij prapori zgidno z zakonom vid 12 listopada 1848 Suchasniki ta vcheni mali rizni dumki pro derzhavnist Nimeckoyi imperiyi 1848 1849 Odna grupa dotrimuvalasya pozitivistskoyi tochki zoru zakon buv statutnim zakonom Konstituciya Nimechchini povinna bula buti pogodzhena z uryadami vsih nimeckih derzhav Ce bula dumka monarhistiv ta nimeckih derzhav Insha grupa cinuvala prirodne pravo i princip suverenitetu lyudej vishe lishe Nacionalna Asambleya mala povnovazhennya vstanovlyuvati konstituciyu Ce bula dumka bilshosti Frankfurtskih nacionalnih zboriv ale osoblivo livi respublikanci Naspravdi rozhodzhennya bulo mensh zrozumilim Bilshist Frankfurtskih nacionalnih zboriv zasnovana na liberalnih grupah hotila stvoriti sistemu duelistiv z suverennim monarhom chiyi povnovazhennya budut obmezhuvatis konstituciyeyu ta parlamentom Nimeckij Soyuz bulo stvoreno u 1815 Cya dogovirna organizaciya stvorena dlya zahistu nimeckih teritorij ne mala na dumku nacionalnogo ruhu uryadu ta parlamentu Ale vona zagalom bula viznana nimeckimi ta inozemnimi derzhavami yak taka sho spriyatime stvorennyu nacionalnoyi derzhavi Naspravdi ce buv shlyah yakij zanyala Nacionalna Asambleya hocha spochatku yiyi vvazhali revolyucijnim organom Ercgercog Iogann Avstrijskij Imperatorskij regent ta dyadya Avstrijskogo imperatora Starij Soyuz ta novi organi buli pov yazani dvoma rishennyami Federativnogo z yizdu Soyuzu Federativnij z yizd yaka predstavlyala uryadi nimeckih derzhav zaklikav do viboriv u frankfurtski nacionalni zbori kvitni travni 1848 roku Nimecki derzhavi odrazu viznali ercgercoga Ioganna timchasovogo monarha yakogo obrali nacionalni zbori 12 lipnya 1848 Federalna konvenciya pripinila diyalnist na korist imperatorskogo regenta ercgercoga Ioganna Ce bulo prihovane viznannya Zakonu pro Centralnu vladu vid 28 chervnya Zvisno nimecki derzhavi ta federativnij z yizd zrobili ci rishennya pid tiskom revolyuciyi Voni shukali zmogi uniknuti rozrivu z frankfurtskim nacionalnimi zborami Vzhe v serpni cej natisk zmenshivsya i veliki derzhavi pochali vidnovlyuvati svoyu vladu Na dumku istorika Ernsta Rudolfa Gubera mozhna bulo viznachiti poslidovnist chi navit yuridichnu identichnist Soyuzu ta novoyi Federativnoyi derzhavi Stara instituciya bula posilena poperednim konstitucijnim poryadkom a nazvu Nimeckij Soyuz bulo zmineno na Nimecku imperiyu Ulrih Guber zaznachaye sho zhodna z nimeckih derzhav ne ogolosila sho imperatorskij regent Iogann ta jogo uryad buli uzurpatorami chi nezakonnimi Derzhavna vlada teritoriya ta lyudiVstupnij zakon osnovnih prav 27 grudnya 1848 roku z pidpisom Imperatorskogo regenta Frankfurtska asambleya rozglyadala sebe yak nacionalnij zakonodavchij organ Nimechchini yak zrozumilo z Imperatorskogo zakonu yakij stosuyetsya deklaraciyi imperatorskih zakoniv ta ukaziv timchasovoyi centralnoyi vladi vid 27 veresnya 1848 roku Vona vidala pershi zakoni napriklad zakon vid 14 chervnya pro stvorennya Imperskogo flotu Mozhlivo najvidomishim zakonom asambleyi ye zakon pro osnovni prava nimeckih lyudej vid 27 grudnya 1848 Centralna vlada abo Centralnij uryad skladavsya z imperskogo regenta ercgercoga Ioganna ta ministriv yakih vin priznachiv Vin zazvichaj priznachav tih politikiv yaki mali pidtrimku frankfurtskih nacionalnih zboriv prinajmni do travnya 1849 Odin z ministriv prusskij general Eduard fon Peuker komanduvav federativnimi vijskami ta ukriplennyami Nimeckogo Soyuzu Centralnij uryad keruvav malo tomu sho vlada perebuvala v rukah okremih derzhav Ale u lyutomu 1849 u centralnomu uryadi pracyuvalo 105 osib u toj chas yak u Federalnomu z yizdi 10 Frankfurtski nacionalni zbori v cilomu pripustili sho teritoriya Nimeckogo Soyuzu takozh ye teritoriyeyu novoyi derzhavi Bud sho bulo nimeckim yaksho vono znahodilosya na teritoriyi odniyeyi z nimeckih derzhav yaki vhodili do skladu Nimeckoyi imperiyi 131 Frankfurtskoyi konstituciyi Krim togo voni obgovorili majbutni teritoriyi de budut meshkati nimci Chleni zboriv inkoli zgaduvali pro nimecku movu yakoyu rozmovlyali na teritoriyah inkoli pro istorichni prava inkoli pro vijskovi mirkuvannya napriklad koli Polsku derzhavu bulo vidhileno cherez te sho vona bula zanadto slabkoyu shob sluzhiti bufernoyu derzhavoyu proti Rosiyi Najbilsh superechlivoyu teritoriyeyu buv Shlezvig Primitkiobranij frankfurtskimi nacionalnimi zborami yak imperskij vikarij novogo Nimeckogo Rejhu Nimeckij soyuz vvazhavsya rozpushenim Ernst Rudolf Huber Deutsche Verfassungsgeschichte seit 1789 Band II Der Kampf um Einheit und Freiheit 1830 bis 1850 3rd edition Verlag W Kohlhammer Stuttgart et al 1988 p 638 Simon Kempny Die Staatsfinanzierung nach der Paulskirchenverfassung Untersuchung des Finanz und Steuerverfassungsrechts der Verfassung des deutschen Reiches vom 28 Marz 1849 Diss Munster Mohr Siebeck Tubingen 2011 p 23 Ralf Heikaus Die ersten Monate der provisorischen Zentralgewalt fur Deutschland Juli bis Dezember 1848 Diss Frankfurt am Main Peter Lang Frankfurt am Main et al 1997 p 40 41 Ernst Rudolf Huber Deutsche Verfassungsgeschichte seit 1789 Band II Der Kampf um Einheit und Freiheit 1830 bis 1850 3rd edition Verlag W Kohlhammer Stuttgart et al 1988 p 634 Ulrich Huber Das Reichsgesetz uber die Einfuhrung einer allgemeinen Wechselordnung fur Deutschland vom 26 November 1848 In JuristenZeitung 33rd year no 23 24 December 8 1978 p 790 Ralf Heikaus Die ersten Monate der provisorischen Zentralgewalt fur Deutschland Juli bis Dezember 1848 Diss Frankfurt am Main Peter Lang Frankfurt am Main et al 1997 p 127 129 also footnote 288 Jorg Detlef Kuhne Die Reichsverfassung der Paulskirche Vorbild und Verwirklichung im spateren deutschen Rechtsleben Habil Bonn 1983 2rd edition Luchterhand Neuwied 1998 1985 p 380 381 526 Dietmar Willoweit Deutsche Verfassungsgeschichte Vom Frankenreich bis zur Wiedervereinigung Deutschlands 5th edition C H Beck Munchen 2005 p 304 Hans J Schenk Ansatze zu einer Verwaltung des Deutschen Bundes In Kurt G A Jeserich ed Deutsche Verwaltungsgeschichte Band 2 Vom Reichsdeputationshauptschluss bis zur Auflosung des Deutschen Bundes Deutsche Verlags Anstalt Stuttgart 1983 p 155 165 here p 164 LiteraturaRalf Heikaus Die ersten Monate der provisorischen Zentralgewalt fur Deutschland Juli bis Dezember 1848 PhD thesis Peter Lang Frankfurt am Main u a 1997 ISBN 3 631 31389 6