Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Vespula germanica європейська оса німецька оса або німецька жовтокрила оса вид ос поширений у більшій частині Північної

Німецька оса

Німецька оса

Vespula germanica, європейська оса, німецька оса або німецька жовтокрила оса — вид ос, поширений у більшій частині Північної півкулі, поширений у Європі, Північній Африці та Середній Азії. Вид добре поширився і закріпився в багатьох інших місцях, включаючи Північну Америку, Південну Америку (Аргентина та Чилі), Австралію, Південну Африку та Нову Зеландію. Німецькі оси є частиною родини справжні оси, і іноді їх помилково називають паперовими осами, оскільки вони будують сірі паперові гнізда, хоча, строго кажучи, паперові оси є частиною підродини . У Північній Америці вони також відомі як .

Німецька оса
image
Таксономія
Царство: Тварини
Тип: Членистоногі
Клас: Комахи
Порядок: Перетинчастокрилі
Родина: Справжні оси
Рід::
Вид:
V. germanica
Біноміальна назва
Vespula germanica
image
Карта поширення оси європейської

синій: природня, червоний: ввезена

Класифікація

Vespula germanica належить до роду , який включає різні види ос, які зустрічаються по всій Північній півкулі. У Північній Америці ці оси найчастіше відомі як , але ця назва також стосується видів із сестринського роду . Представників Vespula часто плутають з іншими родами, особливо з паперовою осою . Колонії V. germanica мають багато спільних характеристик з колоніями (звичайної оси) і (західної жовтокрилої), тому їх дуже часто вивчають разом.

Опис

Німецька оса має довжину близько 13  мм, масу 74,1 ± 9,6 мг, і типові чорні та жовті кольори. Дуже схожа на звичайну осу (V. vulgaris), але на відміну від звичайної оси має лише три крихітні чорні крапки на наличнику, що робить важким її ідентифікацію. Варто спочатку класифікувати осу як робочу, матку або трутня, перш ніж ідентифікувати її як V. vulgaris або V. germanica. Шлунковий рисунок (чорні крапки або плями на животі) дуже варіабельні, і їх не можна використовувати для ідентифікації. Чорна пляма на наличнику V. vulgaris може виглядати схоже на V. germanica.

Поширення і середовище проживання

image
Макрофотографія матки V. germanica в сплячці

V. germanica первісно проживала в Європі, Азії та Північній Африці, а тепер її можна знайти на всіх континентах, крім Антарктиди. Вид створив популяції в Північній Америці, Південній Америці, Південній Африці, Новій Зеландії та Австралії. Відомо, що вони успішно захоплюють нові території. Ці оси є багатоїдними хижаками, які харчуються членистоногими, і оскільки вони здатні їсти більше за інших тварин, вони завдали значної шкоди місцевій дикій природі на територіях, які вони захопили. За рік V. germanica розповсюджується всередньому на відстані не більше ніж 1000 м, тому їхньому швидкому поширенню, ймовірно, сприяє випадкове транспортування людиною зимуючих маток. Зазвичай це призводить до ефекту пляшкового горла під час створення нових популяцій, що пояснює значну генетичну диференціацію, яка часто зустрічається серед географічно віддалених популяцій.

Оси роблять гніздо з пережованих рослинних волокон, змішаних зі слиною. Більшість гнізд знаходяться в ґрунті під землею. Значна частина гнізд знаходиться на штучних спорудах, таких як горища, а невелика частина знаходиться над землею.

Цикл колонії

image
Німецька оса рве деревину, з якої будує гніздо
image
Осине гніздо

Одна матка створює гніздо навесні, будуючи ембріональне гніздо, яке містить серію шестикутних сот. Вони використовуються для розміщення однієї незрілої оси у формах: яйця, стадії личинки та лялечки. Колонія швидко зростає протягом літа, збільшується кількість робочих особин і розмір гнізда. До кінця літа темпи росту значно сповільнюються, і самців утворюється більше, ніж робочих особин, а фокус зміщується від створення маленьких сот до сот, які на 30-40 відсотків більші. У цих нових клітинах розміщуються нові матки та самці. Восени нові матки впадають у сплячку, тоді як старі матки відмирають, і колонія розпадається. У деяких випадках гнізда можуть пережити зиму й дожити до наступного сезону. Якщо це станеться, гніздо стане багатоплідним і досягне набагато більшого розміру, ніж у попередньому році.

На гнізда V. germanica сильно впливає клімат. Середні колонії в Австралії містять понад 9500 маленьких робочих особин і 3600 великих маточників і самців. До кінця травня колонії в Австралії мають 15 000 ос, які виходять із маленьких сот, і 2500 ос, які виходять із великих клітин. Для порівняння, у гніздах на Британських островах у середньому лише 6100–6500 малих і 1500 великих комірок. Крім того, значна кількість гнізд в Австралії здатна пережити зиму, тоді як в Англії жодне з гнізд її не виживає. Це демонструє, як гнізда V. germanica можуть досягати значних розмірів у різних кліматичних умовах.

Харчування

image
На винограді Дорнфельдер

Оси V. germanica мають різноманітний раціон. Відомо, що вони їдять падаль, живих членистоногих (включаючи павуків), фрукти, медяну росу, а також перероблену їжу людини та сміття. Вони є опортуністичними падальщиками та мисливцями, здатними добувати їжу з різних джерел. Наприклад, було помічено, що багато видів Vespula харчуються мертвими медоносними бджолами (бджола медоносна). Така гнучкість раціону корисна, оскільки V. germanica часто конкурує за ресурси з місцевою біотою в районах, які вона вдирається під час поширення.

Паразити

Відомо, що самки бджолиної молі () відкладають яйця в гнізда V. germanica. Личинки, що вилупилися, будуть харчуватися яйцями, личинками та лялечками, які оса залишила незахищеними, іноді руйнуючи великі частини гнізда, коли шукають їжу.

Статус

Цей вид вважається шкідником у більшості територій за межами його рідного ареалу, хоча через тривале проживання виду в Північній Америці, його майже не винищують там, на відміну від таких територій, як Південна Америка, де інтродукція відбулася нещодавно і наслідки більш помітні.

image
Оса на листку

Поряд із близькоспорідненою (Vespula vulgaris) і трьома видами паперових ос , німецька оса вважається шкідником у Новій Зеландії. Ймовірно, вона була завезена наприкінці 19 століття, але кількість не зростала до 1940 року. Чисельність ос досягає найбільшої щільності в букових лісах Південного острова через велику кількість медяної роси, яку виробляє букова щитівка. Це серйозно впливає на екологію лісу, оскільки залишається менше медяної роси, доступної для місцевих птахів. Однак німецьких ос швидко замінили на більшій частині Південного острова та його букових лісах на вид Vespula vulgaris, випадково завезений у 1970-х роках.

Разом з тим, у Німеччині оси захищені законом з притягненням осіб, винних в нанесенні їм шкоди, до суворої відповідальності.

Примітки

  1. Archer, M.E. (1985). Population Dynamics of the Social Wasps Vespula vulgaris and Vespula germanica in England. Journal of Animal Ecology. 54 (2): 473—485. doi:10.2307/4492. JSTOR 4492.
  2. Kovac, H.; Stabentheiner, A. (2012). Does size matter? — Thermoregulation of 'heavyweight' and 'lightweight' wasps (Vespa crabro and Vespula sp.). Biology Open. 1 (9): 848—856. doi:10.1242/bio.20121156. PMC 3498068. PMID 23162695.
  3. Goodisman, Michael (2001). Hierarchical genetic structure of the introduced wasp Vespula germanica in Australia. Molecular Ecology. 10 (6): 1423—32. doi:10.1046/j.1365-294x.2001.01291.x. PMID 11412365.
  4. Kasper, Marta (2008). Colony characteristics of Vespula germanica in a Mediterranean climate. Australian Journal of Entomology. 47 (4): 265—274. doi:10.1111/j.1440-6055.2008.00658.x.
  5. Kasper, Marta (2008). Colony characteristics of Vespula germanica in a Mediterranean climate. Australian Journal of Entomology. 47 (4): 265—274. doi:10.1111/j.1440-6055.2008.00658.x.
  6. Kasper, Marta (2008). Colony characteristics of Vespula germanica in a Mediterranean climate. Australian Journal of Entomology. 47 (4): 265—274. doi:10.1111/j.1440-6055.2008.00658.x.
  7. Archer, M.E. (2014). The Vespoid Wasps (Tiphiidae, Mutillidae, Sapygidae, Scoliidae and Vespidae) of the British Isles. London: Royal Entomological Society. с. 61. ISBN .
  8. Pasquet, Alain; Cardot, Julien; Leborgne, Raymond (1 листопада 2007). Wasp Attacks and Spider Defence in the Orb Weaving Species Zygiella x-notata. Journal of Insect Behavior (англ.). 20 (6): 553—564. doi:10.1007/s10905-007-9098-8. ISSN 1572-8889.
  9. Lozada, Mariana (2011). Past Experience: a Help or a Hindrance to Vespula germanica Foragers?. Insect Behavior. 24.
  10. D'Adamo, Paola (2009). Flexible Foraging Behavior in the Invasive Social Wasp Vespula germanica. Annals of the Entomological Society of America. 102. doi:10.1603/008.102.0620.
  11. D'Adamo, Paola (2007). Foraging behavior related to habitat characteristics in the invasive wasp Vespula germanica. Insect Science. 14 (5): 383—8. doi:10.1111/j.1744-7917.2007.00165.x.
  12. Coelho, J.R. (1995). Load-lifting capacities of three species of yellowjackets (Vespula) foraging on honey-bee corpses. Functional Ecology. 9 (2): 171—4. doi:10.2307/2390561. JSTOR 2390561.
  13. Masciocchi, Maite (2010). Competition for food between the exotic wasp Vespula germanica and the native ant assemblage of NW Patagonia: evidence of biotic resistance?. Biological Invasions. 12 (3): 625—631. doi:10.1007/s10530-009-9469-5.
  14. Gambino, Parker (1995). Dolichovespula (Hymenoptera: Vespidae), Hosts of Aphomia sociella (L.) (Lepidoptera: Pyralidae). Journal of the New York Entomological Society. 103 (2): 165—9. JSTOR 25010152.
  15. Sackmann, Paula; Rabinovich, Mauricio; Corley, Juan Carlos (2001). (PDF). . 94: 811—16. doi:10.1603/0022-0493-94.4.811. PMID 11561837. Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2012. Процитовано 15 липня 2021 — через anterior.inta.gov.ar.
  16. (PDF). Bay of Plenty Pest Animal Control. Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2008. Процитовано 31 січня 2007.
  17. Harris, R. J.; Thomas, C. D.; Moller, H. (1991). The influence of habitat use and foraging on the replacement of one introduced wasp species by another in New Zealand. Ecological Entomology. 16 (4): 441—8. doi:10.1111/j.1365-2311.1991.tb00237.x.
  18. (PDF). Department of Conservation, New Zealand. Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2012. Процитовано 19 травня 2012.
  19. Bis zu 65 000 Euro. Wespen fangen oder töten? Es drohen Bußgelder! // Von: Claudia Mende. 13.08.2019, 10:09 Uhr
  20. У Німеччині за вбивство оси можуть оштрафувати на 65 тис. Євро. 13.08.2018, 13:06

Посилання

  • Фотографії жовтокрилих (та інших комах) у польоті
  • Yellowjackets — Центр дослідження інвазивних видів
image Це незавершена стаття з ентомології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vespula germanica yevropejska osa nimecka osa abo nimecka zhovtokrila osa vid os poshirenij u bilshij chastini Pivnichnoyi pivkuli poshirenij u Yevropi Pivnichnij Africi ta Serednij Aziyi Vid dobre poshirivsya i zakripivsya v bagatoh inshih miscyah vklyuchayuchi Pivnichnu Ameriku Pivdennu Ameriku Argentina ta Chili Avstraliyu Pivdennu Afriku ta Novu Zelandiyu Nimecki osi ye chastinoyu rodini spravzhni osi i inodi yih pomilkovo nazivayut paperovimi osami oskilki voni buduyut siri paperovi gnizda hocha strogo kazhuchi paperovi osi ye chastinoyu pidrodini U Pivnichnij Americi voni takozh vidomi yak Nimecka osa Taksonomiya Carstvo Tvarini Tip Chlenistonogi Klas Komahi Poryadok Peretinchastokrili Rodina Spravzhni osi Rid Vid V germanica Binomialna nazva Vespula germanica Fabricij 1793 Karta poshirennya osi yevropejskoyi sinij prirodnya chervonij vvezenaKlasifikaciyaVespula germanica nalezhit do rodu yakij vklyuchaye rizni vidi os yaki zustrichayutsya po vsij Pivnichnij pivkuli U Pivnichnij Americi ci osi najchastishe vidomi yak ale cya nazva takozh stosuyetsya vidiv iz sestrinskogo rodu Predstavnikiv Vespula chasto plutayut z inshimi rodami osoblivo z paperovoyu osoyu Koloniyi V germanica mayut bagato spilnih harakteristik z koloniyami zvichajnoyi osi i zahidnoyi zhovtokriloyi tomu yih duzhe chasto vivchayut razom OpisNimecka osa maye dovzhinu blizko 13 mm masu 74 1 9 6 mg i tipovi chorni ta zhovti kolori Duzhe shozha na zvichajnu osu V vulgaris ale na vidminu vid zvichajnoyi osi maye lishe tri krihitni chorni krapki na nalichniku sho robit vazhkim yiyi identifikaciyu Varto spochatku klasifikuvati osu yak robochu matku abo trutnya persh nizh identifikuvati yiyi yak V vulgaris abo V germanica Shlunkovij risunok chorni krapki abo plyami na zhivoti duzhe variabelni i yih ne mozhna vikoristovuvati dlya identifikaciyi Chorna plyama na nalichniku V vulgaris mozhe viglyadati shozhe na V germanica Poshirennya i seredovishe prozhivannyaMakrofotografiya matki V germanica v splyachci V germanica pervisno prozhivala v Yevropi Aziyi ta Pivnichnij Africi a teper yiyi mozhna znajti na vsih kontinentah krim Antarktidi Vid stvoriv populyaciyi v Pivnichnij Americi Pivdennij Americi Pivdennij Africi Novij Zelandiyi ta Avstraliyi Vidomo sho voni uspishno zahoplyuyut novi teritoriyi Ci osi ye bagatoyidnimi hizhakami yaki harchuyutsya chlenistonogimi i oskilki voni zdatni yisti bilshe za inshih tvarin voni zavdali znachnoyi shkodi miscevij dikij prirodi na teritoriyah yaki voni zahopili Za rik V germanica rozpovsyudzhuyetsya vserednomu na vidstani ne bilshe nizh 1000 m tomu yihnomu shvidkomu poshirennyu jmovirno spriyaye vipadkove transportuvannya lyudinoyu zimuyuchih matok Zazvichaj ce prizvodit do efektu plyashkovogo gorla pid chas stvorennya novih populyacij sho poyasnyuye znachnu genetichnu diferenciaciyu yaka chasto zustrichayetsya sered geografichno viddalenih populyacij Osi roblyat gnizdo z perezhovanih roslinnih volokon zmishanih zi slinoyu Bilshist gnizd znahodyatsya v grunti pid zemleyu Znachna chastina gnizd znahoditsya na shtuchnih sporudah takih yak gorisha a nevelika chastina znahoditsya nad zemleyu Cikl koloniyiNimecka osa rve derevinu z yakoyi buduye gnizdo Osine gnizdo Odna matka stvoryuye gnizdo navesni buduyuchi embrionalne gnizdo yake mistit seriyu shestikutnih sot Voni vikoristovuyutsya dlya rozmishennya odniyeyi nezriloyi osi u formah yajcya stadiyi lichinki ta lyalechki Koloniya shvidko zrostaye protyagom lita zbilshuyetsya kilkist robochih osobin i rozmir gnizda Do kincya lita tempi rostu znachno spovilnyuyutsya i samciv utvoryuyetsya bilshe nizh robochih osobin a fokus zmishuyetsya vid stvorennya malenkih sot do sot yaki na 30 40 vidsotkiv bilshi U cih novih klitinah rozmishuyutsya novi matki ta samci Voseni novi matki vpadayut u splyachku todi yak stari matki vidmirayut i koloniya rozpadayetsya U deyakih vipadkah gnizda mozhut perezhiti zimu j dozhiti do nastupnogo sezonu Yaksho ce stanetsya gnizdo stane bagatoplidnim i dosyagne nabagato bilshogo rozmiru nizh u poperednomu roci Na gnizda V germanica silno vplivaye klimat Seredni koloniyi v Avstraliyi mistyat ponad 9500 malenkih robochih osobin i 3600 velikih matochnikiv i samciv Do kincya travnya koloniyi v Avstraliyi mayut 15 000 os yaki vihodyat iz malenkih sot i 2500 os yaki vihodyat iz velikih klitin Dlya porivnyannya u gnizdah na Britanskih ostrovah u serednomu lishe 6100 6500 malih i 1500 velikih komirok Krim togo znachna kilkist gnizd v Avstraliyi zdatna perezhiti zimu todi yak v Angliyi zhodne z gnizd yiyi ne vizhivaye Ce demonstruye yak gnizda V germanica mozhut dosyagati znachnih rozmiriv u riznih klimatichnih umovah HarchuvannyaNa vinogradi Dornfelder Osi V germanica mayut riznomanitnij racion Vidomo sho voni yidyat padal zhivih chlenistonogih vklyuchayuchi pavukiv frukti medyanu rosu a takozh pereroblenu yizhu lyudini ta smittya Voni ye oportunistichnimi padalshikami ta mislivcyami zdatnimi dobuvati yizhu z riznih dzherel Napriklad bulo pomicheno sho bagato vidiv Vespula harchuyutsya mertvimi medonosnimi bdzholami bdzhola medonosna Taka gnuchkist racionu korisna oskilki V germanica chasto konkuruye za resursi z miscevoyu biotoyu v rajonah yaki vona vdirayetsya pid chas poshirennya ParazitiVidomo sho samki bdzholinoyi moli vidkladayut yajcya v gnizda V germanica Lichinki sho vilupilisya budut harchuvatisya yajcyami lichinkami ta lyalechkami yaki osa zalishila nezahishenimi inodi rujnuyuchi veliki chastini gnizda koli shukayut yizhu StatusCej vid vvazhayetsya shkidnikom u bilshosti teritorij za mezhami jogo ridnogo arealu hocha cherez trivale prozhivannya vidu v Pivnichnij Americi jogo majzhe ne vinishuyut tam na vidminu vid takih teritorij yak Pivdenna Amerika de introdukciya vidbulasya neshodavno i naslidki bilsh pomitni Osa na listku Poryad iz blizkosporidnenoyu Vespula vulgaris i troma vidami paperovih os nimecka osa vvazhayetsya shkidnikom u Novij Zelandiyi Jmovirno vona bula zavezena naprikinci 19 stolittya ale kilkist ne zrostala do 1940 roku Chiselnist os dosyagaye najbilshoyi shilnosti v bukovih lisah Pivdennogo ostrova cherez veliku kilkist medyanoyi rosi yaku viroblyaye bukova shitivka Ce serjozno vplivaye na ekologiyu lisu oskilki zalishayetsya menshe medyanoyi rosi dostupnoyi dlya miscevih ptahiv Odnak nimeckih os shvidko zaminili na bilshij chastini Pivdennogo ostrova ta jogo bukovih lisah na vid Vespula vulgaris vipadkovo zavezenij u 1970 h rokah Razom z tim u Nimechchini osi zahisheni zakonom z prityagnennyam osib vinnih v nanesenni yim shkodi do suvoroyi vidpovidalnosti PrimitkiArcher M E 1985 Population Dynamics of the Social Wasps Vespula vulgaris and Vespula germanica in England Journal of Animal Ecology 54 2 473 485 doi 10 2307 4492 JSTOR 4492 Kovac H Stabentheiner A 2012 Does size matter Thermoregulation of heavyweight and lightweight wasps Vespa crabro and Vespula sp Biology Open 1 9 848 856 doi 10 1242 bio 20121156 PMC 3498068 PMID 23162695 Goodisman Michael 2001 Hierarchical genetic structure of the introduced wasp Vespula germanica in Australia Molecular Ecology 10 6 1423 32 doi 10 1046 j 1365 294x 2001 01291 x PMID 11412365 Kasper Marta 2008 Colony characteristics of Vespula germanica in a Mediterranean climate Australian Journal of Entomology 47 4 265 274 doi 10 1111 j 1440 6055 2008 00658 x Kasper Marta 2008 Colony characteristics of Vespula germanica in a Mediterranean climate Australian Journal of Entomology 47 4 265 274 doi 10 1111 j 1440 6055 2008 00658 x Kasper Marta 2008 Colony characteristics of Vespula germanica in a Mediterranean climate Australian Journal of Entomology 47 4 265 274 doi 10 1111 j 1440 6055 2008 00658 x Archer M E 2014 The Vespoid Wasps Tiphiidae Mutillidae Sapygidae Scoliidae and Vespidae of the British Isles London Royal Entomological Society s 61 ISBN 9780901546982 Pasquet Alain Cardot Julien Leborgne Raymond 1 listopada 2007 Wasp Attacks and Spider Defence in the Orb Weaving Species Zygiella x notata Journal of Insect Behavior angl 20 6 553 564 doi 10 1007 s10905 007 9098 8 ISSN 1572 8889 Lozada Mariana 2011 Past Experience a Help or a Hindrance to Vespula germanica Foragers Insect Behavior 24 D Adamo Paola 2009 Flexible Foraging Behavior in the Invasive Social Wasp Vespula germanica Annals of the Entomological Society of America 102 doi 10 1603 008 102 0620 D Adamo Paola 2007 Foraging behavior related to habitat characteristics in the invasive wasp Vespula germanica Insect Science 14 5 383 8 doi 10 1111 j 1744 7917 2007 00165 x Coelho J R 1995 Load lifting capacities of three species of yellowjackets Vespula foraging on honey bee corpses Functional Ecology 9 2 171 4 doi 10 2307 2390561 JSTOR 2390561 Masciocchi Maite 2010 Competition for food between the exotic wasp Vespula germanica and the native ant assemblage of NW Patagonia evidence of biotic resistance Biological Invasions 12 3 625 631 doi 10 1007 s10530 009 9469 5 Gambino Parker 1995 Dolichovespula Hymenoptera Vespidae Hosts of Aphomia sociella L Lepidoptera Pyralidae Journal of the New York Entomological Society 103 2 165 9 JSTOR 25010152 Sackmann Paula Rabinovich Mauricio Corley Juan Carlos 2001 PDF 94 811 16 doi 10 1603 0022 0493 94 4 811 PMID 11561837 Arhiv originalu PDF za 3 serpnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2021 cherez anterior inta gov ar PDF Bay of Plenty Pest Animal Control Arhiv originalu PDF za 15 zhovtnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2007 Harris R J Thomas C D Moller H 1991 The influence of habitat use and foraging on the replacement of one introduced wasp species by another in New Zealand Ecological Entomology 16 4 441 8 doi 10 1111 j 1365 2311 1991 tb00237 x PDF Department of Conservation New Zealand Arhiv originalu PDF za 3 serpnya 2012 Procitovano 19 travnya 2012 Bis zu 65 000 Euro Wespen fangen oder toten Es drohen Bussgelder Von Claudia Mende 13 08 2019 10 09 Uhr U Nimechchini za vbivstvo osi mozhut oshtrafuvati na 65 tis Yevro 13 08 2018 13 06PosilannyaFotografiyi zhovtokrilih ta inshih komah u poloti Yellowjackets Centr doslidzhennya invazivnih vidiv Ce nezavershena stattya z entomologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ