Нікколо́ Тарта́лья (італ. Niccolò Tartaglia), справжнє ім'я Нікколо Фонтана (італ. Niccolò Fontana) (нар. близько 1499, Брешія — пом. 13 грудня 1557, Венеція) — італійський математик.
Нікколо Тарталья | |
---|---|
італ. Niccolò Tartaglia | |
Ім'я при народженні | італ. Niccolò Fontana[1] |
Псевдоніми | Tartaglia[1] |
Народився | бл. 1499 Брешія, Італія |
Помер | 13 грудня 1557 Венеція, Італія |
Країна | Венеційська республіка |
Діяльність | математик, інженер |
Галузь | математика |
Відомі учні | Остиліо Річчі |
Батько | d[2] |
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Нікколо Тарталья у Вікісховищі |
Життєпис
Народився Нікколо в дуже бідній сім'ї. Під час однієї з Італійських воєн (1494—1559), що вели між собою Франція та Іспанія за право володіти Італією, його рідну Брешію захопили французи. Хлопчик отримав поранення. Йому розсікли язик, понівечили гортань. Нікколо тоді було шість років. Після цього він розмовляв з великими труднощами і тому його називали «Тарталья» (італ. tartaglia — заїка).
Батько Нікколо помер дуже рано. Тому його сім'я дуже бідувала. У школі Нікколо провчився всього 15 днів. Не маючи змоги платити за навчання мати була вимушена забрати сина зі школи. Хлопцеві довелося самому опановувати науку. Тим не менш він здав іспити на звання «магістра абака» (щось на зразок учителя арифметики) і почав працювати в приватному комерційному ліцеї. Поселившись у Вероні, заробляв свій хліб викладанням математики. Він читав лекції з геометрії, арифметики і механіки. Окрім цього, консультував з різних питань математики і техніки майстрів, купців, артилеристів і архітекторів.
Наприкінці 1534 року Тарталья одержав виклик на математичний турнір від Антоніо Фіоре — учня відомого професора математики Болонського університету Сципіона дель Ферро. Нікколо дізнався, що Фіоре володіє секретом розв'язання кубічного рівняння, який йому повідомив Ферро. Шляхом титанічних зусиль Тартальї за кілька днів до диспуту теж вдалося знайти спосіб розв'язання такого рівняння.
Двобій відбувся 12 лютого 1535 року. Кожному із супротивників треба було розв'язати по 30 задач. За дві години Тарталья впорався з усіма задачами, запропонованими йому Фіоре, а той не розв'язав жодної задачі свого противника (Фіоре запропонував переважно кубічні рівняння, а Тарталья — задачі з різних розділів математики). Перемога була повною, вчений прославився на всю Італію і отримав кафедру математики у Вероні.
Своїм методом розв'язування кубічного рівняння Тарталья поділився з відомим ученим Джироламо Кардано, що був одночасно математиком і механіком, лікарем і алхіміком, хіромантом і особистим астрологом Папи Римського, узявши з того слово ніколи не публікувати повідомлений йому метод розв'язання. Але через шість років Кардано порушив свою клятву — він видав трактат «Велике мистецтво, або про правила алгебри» (1545), де виклав алгоритми розв'язування рівнянь третього і четвертого степеня. Щоправда, Кардано чесно написав у передмові, що:
…у наш час Сципіон дель Ферро відкрив формулу… Нікколо Тарталья з Брешії, наш друг, що був викликаний на змагання з учнем дель Ферро на ймення Антоніо Маріо Фіоре, розв'язав, щоб не бути переможеним, ту ж саму проблему і після довгих прохань передав секрет мені. |
Але все одно Тарталья дуже образився, і написав Кардано гнівного листа. За честь Кардано заступився його учень Лодовіко Феррарі (якому належить першість у розв'язанні в радикалах рівняння четвертого степеня). Він викликав Тарталью на публічний диспут з «геометрії, арифметики та по'язаними з ними дисциплінами, такими як астрологія, музика, космографія, перспектива, архітектура та ін.»
Двобій відбувся 10 серпня 1548 року в Мілані. Вороже налаштована публіка змусила Тарталью припинити диспут і терміново залишити Мілан. Переможцями стали вважати (не зовсім об'єктивно) Феррарі та його вчителя Кардано. І навіть формулу для коренів кубічного рівняння стали називати формулою Кардано. Сучасні історики науки вважають, що справедливіше її називати формулою Ферро-Тартальї-Кардано.
Наукові праці
Тарталья написав декілька книг, найважливіша з яких була видана у Венеції під назвою «Загальний трактат про число і міру» (ч.1-6, 1556—1560). У ній він виклав свої оригінальні дослідження з арифметики, алгебри і геометрії. Зокрема, у книзі вперше застосовуються круглі дужки. Трактат містить також таблицю так званих «біноміальних коефіцієнтів». Ця таблиця була частково відома в Індії ще в 2 ст. до н. е. Більшу популярність ця таблиця отримала в 17 ст. у зв'язку з працями Блеза Паскаля, тому іноді її називають «трикутником Паскаля».
Тарталья досліджував також проблеми механіки, балістики, геодезії. У праці «Нова наука» (1537) він вперше розглянув питання про траєкторію польоту снаряда і встановив, що найбільша дальність польоту досягається при нахилу ствола гармати під кутом 45 градусів. Його книга «Різні питання і винаходи» (1546) присвячена фортифікації. Учений здійснив переклад італійською мовою деяких праць Архімеда та Евкліда.
Вшанування пам'яті
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Джерела
- (укр.)
- http://www.math.ru/history/people/Tartaglia [ 26 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
- Информационно-просветительский портал Ханты-Мансийского Автономного округа «Югры». Никколо Тарталья[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikkolo Tarta lya ital Niccolo Tartaglia spravzhnye im ya Nikkolo Fontana ital Niccolo Fontana nar blizko 1499 Breshiya pom 13 grudnya 1557 Veneciya italijskij matematik Nikkolo Tartalyaital Niccolo TartagliaIm ya pri narodzhenniital Niccolo Fontana 1 PsevdonimiTartaglia 1 Narodivsyabl 1499 Breshiya ItaliyaPomer13 grudnya 1557 1557 12 13 Veneciya ItaliyaKrayina Venecijska respublikaDiyalnistmatematik inzhenerGaluzmatematikaVidomi uchniOstilio RichchiBatkod 2 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Nikkolo Tartalya u Vikishovishi Zhittyepis Narodivsya Nikkolo v duzhe bidnij sim yi Pid chas odniyeyi z Italijskih voyen 1494 1559 sho veli mizh soboyu Franciya ta Ispaniya za pravo voloditi Italiyeyu jogo ridnu Breshiyu zahopili francuzi Hlopchik otrimav poranennya Jomu rozsikli yazik ponivechili gortan Nikkolo todi bulo shist rokiv Pislya cogo vin rozmovlyav z velikimi trudnoshami i tomu jogo nazivali Tartalya ital tartaglia zayika Batko Nikkolo pomer duzhe rano Tomu jogo sim ya duzhe biduvala U shkoli Nikkolo provchivsya vsogo 15 dniv Ne mayuchi zmogi platiti za navchannya mati bula vimushena zabrati sina zi shkoli Hlopcevi dovelosya samomu opanovuvati nauku Tim ne mensh vin zdav ispiti na zvannya magistra abaka shos na zrazok uchitelya arifmetiki i pochav pracyuvati v privatnomu komercijnomu liceyi Poselivshis u Veroni zaroblyav svij hlib vikladannyam matematiki Vin chitav lekciyi z geometriyi arifmetiki i mehaniki Okrim cogo konsultuvav z riznih pitan matematiki i tehniki majstriv kupciv artileristiv i arhitektoriv Naprikinci 1534 roku Tartalya oderzhav viklik na matematichnij turnir vid Antonio Fiore uchnya vidomogo profesora matematiki Bolonskogo universitetu Scipiona del Ferro Nikkolo diznavsya sho Fiore volodiye sekretom rozv yazannya kubichnogo rivnyannya yakij jomu povidomiv Ferro Shlyahom titanichnih zusil Tartalyi za kilka dniv do disputu tezh vdalosya znajti sposib rozv yazannya takogo rivnyannya Obkladinka traktatu Deyaki pitannya ta inshi vinahodi Nikkolo Tartalya General trattato de numeri et misure 1556 Dvobij vidbuvsya 12 lyutogo 1535 roku Kozhnomu iz suprotivnikiv treba bulo rozv yazati po 30 zadach Za dvi godini Tartalya vporavsya z usima zadachami zaproponovanimi jomu Fiore a toj ne rozv yazav zhodnoyi zadachi svogo protivnika Fiore zaproponuvav perevazhno kubichni rivnyannya a Tartalya zadachi z riznih rozdiliv matematiki Peremoga bula povnoyu vchenij proslavivsya na vsyu Italiyu i otrimav kafedru matematiki u Veroni Svoyim metodom rozv yazuvannya kubichnogo rivnyannya Tartalya podilivsya z vidomim uchenim Dzhirolamo Kardano sho buv odnochasno matematikom i mehanikom likarem i alhimikom hiromantom i osobistim astrologom Papi Rimskogo uzyavshi z togo slovo nikoli ne publikuvati povidomlenij jomu metod rozv yazannya Ale cherez shist rokiv Kardano porushiv svoyu klyatvu vin vidav traktat Velike mistectvo abo pro pravila algebri 1545 de viklav algoritmi rozv yazuvannya rivnyan tretogo i chetvertogo stepenya Shopravda Kardano chesno napisav u peredmovi sho u nash chas Scipion del Ferro vidkriv formulu Nikkolo Tartalya z Breshiyi nash drug sho buv viklikanij na zmagannya z uchnem del Ferro na jmennya Antonio Mario Fiore rozv yazav shob ne buti peremozhenim tu zh samu problemu i pislya dovgih prohan peredav sekret meni Ale vse odno Tartalya duzhe obrazivsya i napisav Kardano gnivnogo lista Za chest Kardano zastupivsya jogo uchen Lodoviko Ferrari yakomu nalezhit pershist u rozv yazanni v radikalah rivnyannya chetvertogo stepenya Vin viklikav Tartalyu na publichnij disput z geometriyi arifmetiki ta po yazanimi z nimi disciplinami takimi yak astrologiya muzika kosmografiya perspektiva arhitektura ta in Dvobij vidbuvsya 10 serpnya 1548 roku v Milani Vorozhe nalashtovana publika zmusila Tartalyu pripiniti disput i terminovo zalishiti Milan Peremozhcyami stali vvazhati ne zovsim ob yektivno Ferrari ta jogo vchitelya Kardano I navit formulu dlya koreniv kubichnogo rivnyannya stali nazivati formuloyu Kardano Suchasni istoriki nauki vvazhayut sho spravedlivishe yiyi nazivati formuloyu Ferro Tartalyi Kardano Naukovi praci Tartalya napisav dekilka knig najvazhlivisha z yakih bula vidana u Veneciyi pid nazvoyu Zagalnij traktat pro chislo i miru ch 1 6 1556 1560 U nij vin viklav svoyi originalni doslidzhennya z arifmetiki algebri i geometriyi Zokrema u knizi vpershe zastosovuyutsya krugli duzhki Traktat mistit takozh tablicyu tak zvanih binomialnih koeficiyentiv Cya tablicya bula chastkovo vidoma v Indiyi she v 2 st do n e Bilshu populyarnist cya tablicya otrimala v 17 st u zv yazku z pracyami Bleza Paskalya tomu inodi yiyi nazivayut trikutnikom Paskalya Tartalya doslidzhuvav takozh problemi mehaniki balistiki geodeziyi U praci Nova nauka 1537 vin vpershe rozglyanuv pitannya pro trayektoriyu polotu snaryada i vstanoviv sho najbilsha dalnist polotu dosyagayetsya pri nahilu stvola garmati pid kutom 45 gradusiv Jogo kniga Rizni pitannya i vinahodi 1546 prisvyachena fortifikaciyi Uchenij zdijsniv pereklad italijskoyu movoyu deyakih prac Arhimeda ta Evklida Vshanuvannya pam yati Imenem Fontana nazvano krater na vidimij storoni Misyacya PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326Dzherela ukr http www math ru history people Tartaglia 26 listopada 2010 u Wayback Machine PosilannyaInformacionno prosvetitelskij portal Hanty Mansijskogo Avtonomnogo okruga Yugry Nikkolo Tartalya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya pro naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi