Міколае Крецулеску (рум. Nicolae Kretzulescu; 1 грудня 1812, Бухарест, князівство Валахія — 26 липня 1900, Леордень, Румунське королівство) — румунський державний, політичний і громадський діяч, прем'єр-міністр Об'єднаного князівства Волощини та Молдови (з 1862 по 1863 рік і з 1865 по 1866 рік), міністр внутрішніх справ, міністр юстиції, міністр фінансів, міністр громадських робіт, лікар, дипломат, перекладач, член Румунської академії. Президент Сенату Румунського королівства (13 грудня 1889 — 9 червня 1890 року). Доктор медицини.
Ніколае Крецулеску | |
---|---|
Народився | 1 березня 1812[1] Бухарест, Румунія |
Помер | 26 липня 1900 (88 років) Леордень, Арджеш, Румунія |
Країна | Об'єднане князівство Волощини і Молдови |
Діяльність | мовознавець, політик, перекладач, лікар |
Alma mater | Нантський університет |
Знання мов | французька і румунська |
Членство | Румунська академія |
Посада | прем'єр-міністр Румунії[d], d, член Палати депутатів Румунії[d], прем'єр-міністр Румунії[d] і прем'єр-міністр Румунії[d] |
Партія | Національна ліберальна партія (Румунія) |
Батько | d[3] |
Мати | d[3] |
Діти | d |
|
Біографія
Народився в Бухаресті в древньої боярської родині, серед предків якої був Константін Бринковяну, господар Валахії (1688—1714). Отримав прекрасну домашню освіту під керівництвом вчителів з Греції і Франції.
У Парижі 1834 року здобув ступінь бакалавра, потім вивчав медицину в університеті Нанта. У 1839 році захистив докторську дисертацію з медицини та хірургії, ставши, таким чином, першим доктором наук румунської національності в Мунтенії. Помітною роботою як перекладача став його переклад роботи Жана Крювельє по анатомії.
Повернувшись на батьківщину, працював лікарем в одній з лікарень Бухареста, відкрив невелику хірургічну школу, з 1847 року — лікар в лікарні святого Пантелеймона столиці. Позитивно сприйняв революції 1848 року. Брав участь в розробці Конституції Волощини. Крім того, йому було доручено укласти з Угорщиною угоду про запобігання небезпеки вторгнення Росії, яке могло б привести до придушення революції.
Після невдачі революційного руху, Кретулеску був засланий за кордон. Працював лікарем військового госпіталю в Стамбулі. У 1849 році повернувся на батьківщину і відновив лікарську практику в бухарестської лікарні.
З 1854 року — директор Департаменту внутрішніх справ, пізніше обіймав важливі посади в юридичних структурах, був членом Апеляційного і Вищого суду країни, був міністром внутрішніх справ (24 червня 1862 — 11 жовтня 1863). Міністр громадських робіт (11 березня 1862 — 8 червня 1862).
У 1857 році він заснував Наукове медичне товариство і обґрунтував перші рекомендації з гігієни і санітарії, а також ініціював першу перепис населення в Румунії. Стурбований рівнем розвитку медицини в Волощини, підтримував створення Національної школи медицини і фармації в Бухаресті.
Н. Крецулеску є одним з поважних румунських політиків, за правління Александру Йоана Куза обіймав високі посади в державній адміністрації, зокрема двічі був прем'єр-міністром Об'єднаного князівства Волощини та Молдови (24 червня 1862 — 11 жовтня 1863 і 14 червня 1865 — 11 лютого 1866).
Міністр юстиції (30 грудня 1862 — 14 червня 1863; 24 червня 1862 — 11 жовтня 1863; 14 червня 1865 — 11 лютого 1866 р.).
Міністр юстиції і у справах релігій (19 липня 1864 — 21 грудня 1865).
Міністр фінансів (14 червня 1865 — 30 січня 1866).
Міністр внутрішніх справ, сільського господарства та громадських робіт (з 30 січня 1866 по 11 лютого 1866).
Міністр культів і громадських доручень (11 липня 1879 — 22 січня 1880).
З 1873 року М. Крецулеску займався дипломатичною діяльністю, був дипломатичним агентом в Берліні. Пізніше — повноважний міністр і посол, який діє у великих європейських столицях, таких як, Рим, Париж і Санкт-Петербург.
Під час організував за рахунок власних коштів госпіталь в приміщенні свого особняка, який передав в розпорядження армії.
Заступник Президента Сенату Румунського королівства (1870). З 13 грудня 1889 по 9 червня 1890 рік а — Президент Сенату Румунського королівства.
За внесок в розвиток румунської науки 9 вересня 1871 року він був обраний членом Румунської академії, неодноразово ставав президентом її наукової секції. Двічі обирався Президентом Румунської академії (1872—1873 і 1895—1898).
Примітки
- https://pantheon.world/profile/person/Nicolae_Crețulescu
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Посилання
- http://enciclopediaromaniei.ro/wiki/Nicolae_Cre%C5%A3ulescu [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikolae Kreculesku rum Nicolae Kretzulescu 1 grudnya 1812 Buharest knyazivstvo Valahiya 26 lipnya 1900 Leorden Rumunske korolivstvo rumunskij derzhavnij politichnij i gromadskij diyach prem yer ministr Ob yednanogo knyazivstva Voloshini ta Moldovi z 1862 po 1863 rik i z 1865 po 1866 rik ministr vnutrishnih sprav ministr yusticiyi ministr finansiv ministr gromadskih robit likar diplomat perekladach chlen Rumunskoyi akademiyi Prezident Senatu Rumunskogo korolivstva 13 grudnya 1889 9 chervnya 1890 roku Doktor medicini Nikolae KreculeskuNarodivsya1 bereznya 1812 1812 03 01 1 Buharest RumuniyaPomer26 lipnya 1900 1900 07 26 88 rokiv Leorden Ardzhesh RumuniyaKrayina Ob yednane knyazivstvo Voloshini i MoldoviDiyalnistmovoznavec politik perekladach likarAlma materNantskij universitetZnannya movfrancuzka i rumunskaChlenstvoRumunska akademiyaPosadaprem yer ministr Rumuniyi d d chlen Palati deputativ Rumuniyi d prem yer ministr Rumuniyi d i prem yer ministr Rumuniyi d PartiyaNacionalna liberalna partiya Rumuniya Batkod 3 Matid 3 Ditid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Buharesti v drevnoyi boyarskoyi rodini sered predkiv yakoyi buv Konstantin Brinkovyanu gospodar Valahiyi 1688 1714 Otrimav prekrasnu domashnyu osvitu pid kerivnictvom vchiteliv z Greciyi i Franciyi U Parizhi 1834 roku zdobuv stupin bakalavra potim vivchav medicinu v universiteti Nanta U 1839 roci zahistiv doktorsku disertaciyu z medicini ta hirurgiyi stavshi takim chinom pershim doktorom nauk rumunskoyi nacionalnosti v Munteniyi Pomitnoyu robotoyu yak perekladacha stav jogo pereklad roboti Zhana Kryuvelye po anatomiyi Povernuvshis na batkivshinu pracyuvav likarem v odnij z likaren Buharesta vidkriv neveliku hirurgichnu shkolu z 1847 roku likar v likarni svyatogo Pantelejmona stolici Pozitivno sprijnyav revolyuciyi 1848 roku Brav uchast v rozrobci Konstituciyi Voloshini Krim togo jomu bulo dorucheno uklasti z Ugorshinoyu ugodu pro zapobigannya nebezpeki vtorgnennya Rosiyi yake moglo b privesti do pridushennya revolyuciyi Pislya nevdachi revolyucijnogo ruhu Kretulesku buv zaslanij za kordon Pracyuvav likarem vijskovogo gospitalyu v Stambuli U 1849 roci povernuvsya na batkivshinu i vidnoviv likarsku praktiku v buharestskoyi likarni Z 1854 roku direktor Departamentu vnutrishnih sprav piznishe obijmav vazhlivi posadi v yuridichnih strukturah buv chlenom Apelyacijnogo i Vishogo sudu krayini buv ministrom vnutrishnih sprav 24 chervnya 1862 11 zhovtnya 1863 Ministr gromadskih robit 11 bereznya 1862 8 chervnya 1862 U 1857 roci vin zasnuvav Naukove medichne tovaristvo i obgruntuvav pershi rekomendaciyi z gigiyeni i sanitariyi a takozh iniciyuvav pershu perepis naselennya v Rumuniyi Sturbovanij rivnem rozvitku medicini v Voloshini pidtrimuvav stvorennya Nacionalnoyi shkoli medicini i farmaciyi v Buharesti N Kreculesku ye odnim z povazhnih rumunskih politikiv za pravlinnya Aleksandru Joana Kuza obijmav visoki posadi v derzhavnij administraciyi zokrema dvichi buv prem yer ministrom Ob yednanogo knyazivstva Voloshini ta Moldovi 24 chervnya 1862 11 zhovtnya 1863 i 14 chervnya 1865 11 lyutogo 1866 Ministr yusticiyi 30 grudnya 1862 14 chervnya 1863 24 chervnya 1862 11 zhovtnya 1863 14 chervnya 1865 11 lyutogo 1866 r Ministr yusticiyi i u spravah religij 19 lipnya 1864 21 grudnya 1865 Ministr finansiv 14 chervnya 1865 30 sichnya 1866 Ministr vnutrishnih sprav silskogo gospodarstva ta gromadskih robit z 30 sichnya 1866 po 11 lyutogo 1866 Ministr kultiv i gromadskih doruchen 11 lipnya 1879 22 sichnya 1880 Z 1873 roku M Kreculesku zajmavsya diplomatichnoyu diyalnistyu buv diplomatichnim agentom v Berlini Piznishe povnovazhnij ministr i posol yakij diye u velikih yevropejskih stolicyah takih yak Rim Parizh i Sankt Peterburg Pid chas organizuvav za rahunok vlasnih koshtiv gospital v primishenni svogo osobnyaka yakij peredav v rozporyadzhennya armiyi Zastupnik Prezidenta Senatu Rumunskogo korolivstva 1870 Z 13 grudnya 1889 po 9 chervnya 1890 rik a Prezident Senatu Rumunskogo korolivstva Za vnesok v rozvitok rumunskoyi nauki 9 veresnya 1871 roku vin buv obranij chlenom Rumunskoyi akademiyi neodnorazovo stavav prezidentom yiyi naukovoyi sekciyi Dvichi obiravsya Prezidentom Rumunskoyi akademiyi 1872 1873 i 1895 1898 Primitkihttps pantheon world profile person Nicolae Crețulescu Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326Posilannyahttp enciclopediaromaniei ro wiki Nicolae Cre C5 A3ulescu 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine