Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нікола де Сталь фр Nicolas de Staël 5 січня 1914 Санкт Петербург 16 березня 1955 Антіб Франція французький живописець од

Нікола де Сталь

Нікола де Сталь

Нікола́ де Сталь (фр. Nicolas de Staël; 5 січня 1914, Санкт-Петербург — 16 березня 1955, Антіб, Франція) — французький живописець, один з найбільших майстрів повоєнного європейського мистецтва.

Нікола де Сталь
фр. Nicolas de Staël
image
Народився5 січня 1914(1914-01-05)[1][2][…]
Санкт-Петербург, Російська імперія[4]
Помер16 березня 1955(1955-03-16)[1][2][…](41 рік)
Антіб, Приморські Альпи, Франція
·d
Похованняd
Країнаimage Франція[5][6]
image Російська імперія
Діяльністьхудожник, художник-гравер
Alma materКоролівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі
Знання мовфранцузька[1] і російська[7]
Роки активності1935[8] — 1955[8]
Жанрабстракціонізм і натюрморт
Magnum opusQ2419835?, Q3020406?, Q3073617?, d, d і Q3232724?
Батькоd
Матиd
У шлюбі зd і d
Діти (4)d
Автографimage
image

Біографія

image
Петропавлівська фортеця, вид з повітря

Син останнього помічника коменданта Петропавлівської фортеці, генерала російської армії, остзейського барона Володимира Сталь фон Ґольштейна. Мати — Олена Бердникова. Був спадковим власником садиби у селищі Ріпне під Воронежем, нині об'єкт культурної спадщини регіонального значення «Садиба Сталь фон Ґольштейна».

Після революції сім'я була змушена 1919 року емігрувати до Польщі. 1921-го помер його батько, 1922 — мати. 1922 року Нікола було за посередництва хрещеної матері усиновлено сім'єю бельгійських католиків. Виріс у багатокультурному, багатомовному середовищі.

1932 року вступив до Бельгійської королівської академії наук і мистецтв, відкрив для себе Рембрандта, Вермера, Галса, Геркулеса Сегерса. Подорожував Європою, жив у Парижі, Марокко, Алжирі, Іспанії, Італії.

1936 року перша виставка його робіт, близьких до традицій візантійського іконопису, відбулася в Брюсселі.

Творчість

1939 року художник записався добровольцем до Іноземного легіону, 1941 був демобілізований. Жив у Ніцці, де познайомився з Гансом (Жаном) Арпом, Сонею та Робером Делоне. Під їх впливом звернувся 1941 року до абстрактного мистецтва і, переживши насамперед вплив Сезанна, Матісса, Пікассо, Сутіна, цілком самостійно синтезував тепер виразну нефігуративну манеру, паралельну до пошуків американського абстрактного експресіонізму і французького ташизму . 1943 року повернувся до Парижа, познайомився з Ж. Браком, 1944 виставлявся разом з В. Кандинським у галереї Жанни Бюше, наступного року там відбулася його персональна експозиція. 1948 де Сталь потоваришував з художником німецького походження Джонні Фрідлендером, що жив в Парижі. Сталь здобув популярність, на початку 1950-х його дізнаються в США та Великій Британії, він ілюструє книги віршів Рене Шара (1951), П'єра Лекюїра (1954). Його гамма світлішає, він частково повертається до фігуративності.

image
Антіб, вулиці в старому місті

1953 року де Сталь переживає важку нервову кризу і ховається на півдні Франції, в Провансі, де несподівано кінчає самогубством, викинувшись з вікна своєї антибської майстерні. Він залишив незакінченим найбільше зі своїх полотен — «Концерт». Творчий шлях художника вмістився у п'ятнадцять років, причому від нього залишилося понад 1000 праць.

Вплив

Французький режисер «Нової хвилі» Жан-Люк Годар називає Нікола де Сталя неперевершеним художником. За словами режисера, основні кольори — насичені червоний, синій і жовтий у фільмі «Божевільний П'єро» є цитатами та натяками на життя та роботи де Сталя.

Література про художника

  • Cooper D. Nicholas De Staël. London: Weidenfeld і Nicolson Ltd, 1961.
  • Jouffroy J.-P. La mesure de Nicolas De Staël. Neuchâtel: Ed. Ides et Calendes, 1981.
  • Mansar A. Nicolas De Staël. Paris: La Manufacture, 1990.
  • Staël F. de. Nicolas de Staël. Catalogue raisonné de l'œuvre peint, avec les lettres du peintre commentées par Germain Viatte. Présentation d'André Chastel. Neuchâtel: Ed. Ides et Calendes, 1997.
  • Nicolas de Staël: Lettres et dessins. Neuchâtel: Ed. Ides et Calendes, 1998.
  • Greilsamer L. Le Prince foudroyé: La vie de Nicolas de Staël. Paris: Fayard, 1998.
  • Nicolas de Staël. Catalogue de l'exposition/ Jean-Paul Ameline, ed. Paris: Editions du Centre Pompidou, 2003.
  • Bouchet M. du. Nicolas de Staël, une illumination sans précédent. Coll. «Découvertes Gallimard» (n° 432), серія Arts, Paris: Gallimard, 2003.
  • Nicolas de Staël, un automne, un hiver. Catalogue de l'exposition du Musée Picasso Antibes / Jean-Louis Andral, ed. Paris: Hazan, 2005.
  • Крючкова В. Нікола де Сталь. Чужий серед своїх// Зібрання, 2004 № 1
  • Дюпен Ж. Найкоротший шлях// Простір іншими словами: Французькі поети XX століття про образ мистецтва. СПб: Вид-во Івана Лімбаха, 2005, с.240-242.
  • . Nicolas de Staël. Peintures Et Dessins. — Hazan, 2007. — , 978-2754101165.
  • Gjeitanger A. Komposisjon i hvitt og grønt. Oslo: Forlaget Oktober, 2010.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Nicolas de Staël
    d:Track:Q17299517
  3. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118752529 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. LIBRIS — 2018.
    d:Track:Q1798125
  6. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  9. Jean-Luc Godard, in Art Press, No. 4 «Numéro Spécial Godard», Decembre 1984- Janvier et Février 1985, p. 12.
  10. . CINEROCK07 - Le blog ciné de Roland (фр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  11. Павел Орлов (28 августа 2015). . Tvkinoradio. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.

Посилання

  • (фр.)
  • lemondedesarts.com [ 22 листопада 2007 у Wayback Machine.] (фр.)
  • (фр.)
  • perso.orange.fr [ 5 липня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
  • Нікола де Сталь у музеях світу [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • (фр.)
  • (фр.)
  • Російське диво з французьким ім'ям [ 5 березня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nikola de Stal fr Nicolas de Stael 5 sichnya 1914 Sankt Peterburg 16 bereznya 1955 Antib Franciya francuzkij zhivopisec odin z najbilshih majstriv povoyennogo yevropejskogo mistectva Nikola de Stalfr Nicolas de StaelNarodivsya5 sichnya 1914 1914 01 05 1 2 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 4 Pomer16 bereznya 1955 1955 03 16 1 2 41 rik Antib Primorski Alpi Franciya dPohovannyadKrayina Franciya 5 6 Rosijska imperiyaDiyalnisthudozhnik hudozhnik graverAlma materKorolivska Akademiya vitonchenih mistectv v BryusseliZnannya movfrancuzka 1 i rosijska 7 Roki aktivnosti1935 8 1955 8 Zhanrabstrakcionizm i natyurmortMagnum opusQ2419835 Q3020406 Q3073617 d d i Q3232724 BatkodMatidU shlyubi zd i dDiti 4 dAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPetropavlivska fortecya vid z povitrya Sin ostannogo pomichnika komendanta Petropavlivskoyi forteci generala rosijskoyi armiyi ostzejskogo barona Volodimira Stal fon Golshtejna Mati Olena Berdnikova Buv spadkovim vlasnikom sadibi u selishi Ripne pid Voronezhem nini ob yekt kulturnoyi spadshini regionalnogo znachennya Sadiba Stal fon Golshtejna Pislya revolyuciyi sim ya bula zmushena 1919 roku emigruvati do Polshi 1921 go pomer jogo batko 1922 mati 1922 roku Nikola bulo za poserednictva hreshenoyi materi usinovleno sim yeyu belgijskih katolikiv Viris u bagatokulturnomu bagatomovnomu seredovishi 1932 roku vstupiv do Belgijskoyi korolivskoyi akademiyi nauk i mistectv vidkriv dlya sebe Rembrandta Vermera Galsa Gerkulesa Segersa Podorozhuvav Yevropoyu zhiv u Parizhi Marokko Alzhiri Ispaniyi Italiyi 1936 roku persha vistavka jogo robit blizkih do tradicij vizantijskogo ikonopisu vidbulasya v Bryusseli Tvorchist1939 roku hudozhnik zapisavsya dobrovolcem do Inozemnogo legionu 1941 buv demobilizovanij Zhiv u Nicci de poznajomivsya z Gansom Zhanom Arpom Soneyu ta Roberom Delone Pid yih vplivom zvernuvsya 1941 roku do abstraktnogo mistectva i perezhivshi nasampered vpliv Sezanna Matissa Pikasso Sutina cilkom samostijno sintezuvav teper viraznu nefigurativnu maneru paralelnu do poshukiv amerikanskogo abstraktnogo ekspresionizmu i francuzkogo tashizmu 1943 roku povernuvsya do Parizha poznajomivsya z Zh Brakom 1944 vistavlyavsya razom z V Kandinskim u galereyi Zhanni Byushe nastupnogo roku tam vidbulasya jogo personalna ekspoziciya 1948 de Stal potovarishuvav z hudozhnikom nimeckogo pohodzhennya Dzhonni Fridlenderom sho zhiv v Parizhi Stal zdobuv populyarnist na pochatku 1950 h jogo diznayutsya v SShA ta Velikij Britaniyi vin ilyustruye knigi virshiv Rene Shara 1951 P yera Lekyuyira 1954 Jogo gamma svitlishaye vin chastkovo povertayetsya do figurativnosti Antib vulici v staromu misti 1953 roku de Stal perezhivaye vazhku nervovu krizu i hovayetsya na pivdni Franciyi v Provansi de nespodivano kinchaye samogubstvom vikinuvshis z vikna svoyeyi antibskoyi majsterni Vin zalishiv nezakinchenim najbilshe zi svoyih poloten Koncert Tvorchij shlyah hudozhnika vmistivsya u p yatnadcyat rokiv prichomu vid nogo zalishilosya ponad 1000 prac VplivFrancuzkij rezhiser Novoyi hvili Zhan Lyuk Godar nazivaye Nikola de Stalya neperevershenim hudozhnikom Za slovami rezhisera osnovni kolori nasicheni chervonij sinij i zhovtij u filmi Bozhevilnij P yero ye citatami ta natyakami na zhittya ta roboti de Stalya Literatura pro hudozhnikaCooper D Nicholas De Stael London Weidenfeld i Nicolson Ltd 1961 Jouffroy J P La mesure de Nicolas De Stael Neuchatel Ed Ides et Calendes 1981 Mansar A Nicolas De Stael Paris La Manufacture 1990 Stael F de Nicolas de Stael Catalogue raisonne de l œuvre peint avec les lettres du peintre commentees par Germain Viatte Presentation d Andre Chastel Neuchatel Ed Ides et Calendes 1997 Nicolas de Stael Lettres et dessins Neuchatel Ed Ides et Calendes 1998 Greilsamer L Le Prince foudroye La vie de Nicolas de Stael Paris Fayard 1998 Nicolas de Stael Catalogue de l exposition Jean Paul Ameline ed Paris Editions du Centre Pompidou 2003 Bouchet M du Nicolas de Stael une illumination sans precedent Coll Decouvertes Gallimard n 432 seriya Arts Paris Gallimard 2003 Nicolas de Stael un automne un hiver Catalogue de l exposition du Musee Picasso Antibes Jean Louis Andral ed Paris Hazan 2005 Kryuchkova V Nikola de Stal Chuzhij sered svoyih Zibrannya 2004 1 Dyupen Zh Najkorotshij shlyah Prostir inshimi slovami Francuzki poeti XX stolittya pro obraz mistectva SPb Vid vo Ivana Limbaha 2005 s 240 242 Nicolas de Stael Peintures Et Dessins Hazan 2007 ISBN 2754101160 978 2754101165 Gjeitanger A Komposisjon i hvitt og gront Oslo Forlaget Oktober 2010 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Nicolas de Stael d Track Q17299517 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Deutsche Nationalbibliothek Record 118752529 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 CONOR Sl d Track Q16744133 RKDartists d Track Q17299517 Jean Luc Godard in Art Press No 4 Numero Special Godard Decembre 1984 Janvier et Fevrier 1985 p 12 CINEROCK07 Le blog cine de Roland fr Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Pavel Orlov 28 avgusta 2015 Tvkinoradio Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Posilannya fr lemondedesarts com 22 listopada 2007 u Wayback Machine fr fr perso orange fr 5 lipnya 2007 u Wayback Machine angl Nikola de Stal u muzeyah svitu 30 veresnya 2021 u Wayback Machine angl fr fr Rosijske divo z francuzkim im yam 5 bereznya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ