Нюма Патлажан книжкову графіку підписував іменем Нухем Бер Патлажан також відомий як Наум Патлажан фр Numa Patlagean 24

Нюма Патлажан (книжкову графіку підписував іменем Нухем-Бер Патлажан, також відомий як Наум Патлажан, фр. Numa Patlagean; 24 грудня 1888 (6 січня 1889), Кишинів, Бессарабська губернія — 1961, Антіб, Франція) — французький скульптор.

Нюма Патлажан
Numa Patlagean
При народженні	Нухем-Бер Патлажан
Народження	24 грудня 1888(1888-12-24) Кишинів, Бессарабська губернія
Смерть	1961(1961)
	Антіб, Франція
Країна	Франція
Діяльність	скульптор
Вчитель	Окушко Володимир Фульгентійович
Брати, сестри	^d



Нюма Патлажан у Вікісховищі

Біографія

Нюма Патлажан народився у Кишиневі в 1888 році. Навчався у міській художній школі по класу скульптури у В. Ф. Окушко. Батько майбутнього скульптора — Герш Дувидович Патлажан (1859-1933), торговець цементом — постраждав і осліп під час єврейського погрому в жовтні 1905 року, після чого Науму Патлажану довелося залишити навчання. У 1910-е роки займався книжковою ілюстрацією і співпрацював з кишинівським дитячим видавництвом «Фар ундзере кіндер» (ідиш: для наших дітей), яким керував Нохем Штиф. У 1912 році створив погруддя Шолом-Алейхема.

Навчався в майстерні Арістида Майоля в Парижі. Персональні виставки пройшли в Парижі у 1920 році і у Нью-Йорку в 1929 році (індивідуально — з 9 березня в галереї Bourgeois, до 5 грудня у Sterner's Galleries, з Георгом Кольбе 19 грудня 1929 — 20 січня 1930). Серед іншого представив бюсти А. Ф. Керенського, П. Н. Мілюкова, О. Уайлда, композиторів Р. Малера і Реджинальда де Ковена (^[en]). У 1924 році виконав скульптурний надгробок діалектолога, абата Жана-П'єра Руссело (фр.) на цвинтарі Пер-Лашез.

У 1939 році склав іспит в одній з паризьких масонських лож. Був президентом Секції естетики Товариства вивчення людських форм. З початком Другої світової війни виїхав з дружиною до США, під кінець життя повернувся до Франції.

Родина

Дружина (з 1919 року) — художник і скульптор Інгрід Патлажан (фр. Ingrid Märta Sofia Patlagean, уроджена Ардаль — швед. Ingrid Ardahl, 1890-1980), брала участь у спільних виставках з чоловіком.
Брати — художники Олександр Патлажан і Габріель Патлажан (Спат, фр. Gabriel Spat; 1890-1967), автор альбому «Vedettes mondiales de l écran» (1923).

Примітки

Прогулки по Кишинёву
Надгробный памятник Гершу Патлажану на Кишинёвском еврейском кладбище
Письма из музея
YIVO news^{[недоступне посилання з Ноябрь 2018]}
Нюма Григорьевич Патлажан
. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 14 липня 2011.
An exhibition of sculpture by Numa Patlagean, Worcester Art Museum (1929)
Buste d'Alexandre Marmorek (1923)
Numa Patlagean
L’abbé Jean-Pierre Rousselot (1846-1924)
Николай Ага «Бессарабская плеяда»
Louis Lozowick «Numa Patlagean: The Artist of Spiritual Synthesis»
Дом-музей Марины Цветаевой
Tudor STAVILĂ «Pictorii basarabeni şi şcoala de la Paris. Notiţe preliminare»
Kåröd-Hede Bladet
Hakon Ardahl — vår meste släkting! (родословная семьи Ардаль)
Татьяна Гендлер «Братья по крови и призванию» [{{{1}}} Архівовано] на WebCite
. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014.

Література

Семен В. Р. «Нюма Патлажан». Балтійський альманах: Місячник літератури, мистецтва та економіки. Вип. 1. Каунас, 1923.
Lucien Aressy. Numa Patlagean. Sculpteur: Etude critique. Paris: Maison d'art et d'histoire Edition, 1920.
Numa Patlagean. Exhibition of sculptures at Bourgeois Galleries. Catalogue. New York, 1929.
An exhibition of sculpture by Numa Patlagean: October the Thirteenth Through November the Third, 1929. Worcester Art Museum, 1929.
An Exhibition of Sculpture by Numa Patlagean: November Tenth to December Sixteenth, 1929. Buffalo Fine Arts Academy, Albright Art Gallery, 1929.
Exhibit of Sculpture by Numa Patlagean. Rhode Island School of Design, 1930.
Sculptures de Numa Patlagean. Galerie Georges Petit, 1932.
Numa Patlagean, Ingrid Patlagean: utställning 14 — 30 januari 1949. God konst, 1949.
Юрій Колесник «Basarabia necunoscută», т. 6. Chişinău: Editura Museum, 2006.

[1] Прогулки по Кишинёву

[2] Надгробный памятник Гершу Патлажану на Кишинёвском еврейском кладбище

[3] Письма из музея

[4] YIVO news^{[недоступне посилання з Ноябрь 2018]}

[5] Нюма Григорьевич Патлажан

[6] . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 14 липня 2011.

[7] An exhibition of sculpture by Numa Patlagean, Worcester Art Museum (1929)

[8] Buste d'Alexandre Marmorek (1923)

[9] Numa Patlagean

[10] L’abbé Jean-Pierre Rousselot (1846-1924)

[11] Николай Ага «Бессарабская плеяда»

[12] Louis Lozowick «Numa Patlagean: The Artist of Spiritual Synthesis»

[13] Дом-музей Марины Цветаевой

[14] Tudor STAVILĂ «Pictorii basarabeni şi şcoala de la Paris. Notiţe preliminare»

[15] Kåröd-Hede Bladet

[16] Hakon Ardahl — vår meste släkting! (родословная семьи Ардаль)

[17] Татьяна Гендлер «Братья по крови и призванию» [{{{1}}} Архівовано] на WebCite

[18] . Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014.