Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Починаючи з вторгнення 9 квітня 1940 Норвегія перебувала під військовою окупацією німецьких військ і цивільної адміністр

Норвегія в Другій світовій війні

Норвегія в Другій світовій війні

Починаючи з вторгнення 9 квітня 1940, Норвегія перебувала під військовою окупацією німецьких військ і цивільної адміністрації Німеччини у співпраці з пронімецьким урядом. Окупація Норвегії нацистською Німеччиною закінчилася 8 травня 1945 після капітуляції німецьких військ в Європі.

image
Друга світова війна в Європі.

Передісторія

Під час Першої світової війни Норвегія зберігала нейтралітет. Після 1933 року розвиток Норвегії залежав від трьох факторів:

  • жорстка фінансова політика, чому сприяли консервативні партії;
  • пацифізму сприяє Норвезька робітнича партія, яка перебувала при владі з 1933 року;
  • доктрина нейтралітету, яка виходить із того, що не буде ніякої необхідності Норвегії брати участь у війні, якщо вона залишається нейтральною.

Наприкінці 1930-х років стортинг збільшив військовий бюджет, незважаючи на збільшення державного боргу. Як з'ясувалося згодом, більшість з планів, включених до бюджету, не були реалізовані вчасно.

Незважаючи на те, що принцип нейтралітету зберігав силу аж до вторгнення німців, всім було відомо, що уряд Норвегії, насамперед, не хоче перебувати в стані війни з Великою Британією. До осені 1939 року була поширена думка, що Норвегія була не тільки готова захистити свій нейтралітет, але й боротися за свою «свободу і незалежність». Зусилля з підвищення боєготовності активізувалися в період з вересня 1939 по квітень 1940 року.

Вторгнення

Докладніше: Операція «Везерюбунг»

Вторгнення до Норвегії відбулося у ніч з 8 на 9 квітня 1940 року. Німеччина вторглася до Норвегії на тій підставі, що Норвегія потребувала захисту від військової агресії з боку Великої Британії та Франції. Стратегічно Німеччина завдяки цьому вирішила наступні проблеми:

Відповідно до доктрини «бліцкригу» німецькі повітряні та морські сили напали на Норвегію в рамках операції Weserübung, що почалася 9 квітня 1940. З метою закріпитися в Осло і Тронгеймі вони почали наземний наступ проти розсіяного внутрішнього опору в Норвегії. Норвезька армія зробила кілька контратак, але безуспішно. Хоча військовий опір в Норвегії мав невеличкий військовий успіх, він мав значний політичний ефект, що дозволило норвезькому уряду, в тому числі Королівській родині, виїхати з Норвегії і сформувати уряд у вигнанні. Цьому в основному сприяла загибель німецького крейсера «Блюхер» в затоці Осло-фіорд в перший день вторгнення, а також перестрілка між німецькими та норвезькими силами під Мідтскугеном, коли норвежці успішно захистили свого короля від захоплення.

Велика й найкраща частина норвезького озброєння була втрачена в перші 24 години після німецького вторгнення, що значно знизило ефективність дій норвежців. Військовий опір у південній Норвегії припинився вже 2 травня.

Німецька окупація Норвегії

image
Німецький солдат в Кіркенесі

Після закінчення бойових дій у 1940 році був створений райхскомісаріат Норвегія, який очолив Йозеф Тербовен. Для управління економікою Норвегії був створений штаб військової економіки.

Німецьке угрупування в Норвегії

Влітку 1940 року на території Норвегії перебували 7 піхотних дивізій вермахту.

Станом на 22 червня 1941 року на території Норвегії та Північної Фінляндії знаходилися частини німецької армії «Норвегія» (три армійські корпуси), в портах Норвегії знаходилися 5 німецьких есмінців, 6 підводних човнів і ряд допоміжних суден, а також передані під контроль німців колишні кораблі норвезького флоту (3 міноносці, 2 мінних загороджувача і 10 сторожових кораблів).

Станом на 1 квітня 1942 року на території Норвегії перебували 8 піхотних і 1 танкова дивізія вермахту, а також авіація 5-го повітряного флоту люфтваффе; в портах перебували лінкор «Тірпіц», важкі крейсери «Лютцов» і «Хіппер», легкий крейсер «Кельн», дві флотилії ескадрених міноносців, 20 підводних човнів, а також ескортні і допоміжні судна. Надалі, в період з початку серпня до середини листопада 1942 дві дивізії були перекинуті з Норвегії в СРСР.

На початку листопада 1943 загальна чисельність німецьких військ в Норвегії становила 380 тис. чоловік. У грудні 1943 року в портах Норвегії перебували німецькі лінкори «Шарнхорст» і «Тірпіц», 14 есмінців і міноносців, 2 мінних загороджувачі, більше 50 сторожових кораблів і тральщиків, до 20 підводних човнів, флотилія торпедних катерів, а також допоміжні судна, малі сторожові і патрульні катери, на аеродромах базувалося понад 200 літаків.

Станом на початок 1944 року в Норвегії перебували 13 німецьких дивізій. У середині лютого 1944 одна піхотна дивізія була направлена ​​на східний фронт.

Чисельність військовослужбовців СС на території Норвегії під командуванням Вільгельма Редісса становила близько 6 тисяч чоловік.

Рух Опору в Норвегії

Докладніше: Рух Опору (Норвегія)

Переважна більшість норвежців виступила проти окупації. Опір в значній мірі підтримувався діяльністю уряду у вигнанні, який перебував у Лондоні і який регулярно поширював підпільну пресу норвезькою мовою, а також координував диверсійні рейди проти гітлерівських окупантів.

Опір приймав різні форми. Деякі норвежці взяли участь у збройному опорі, інші надавали їм підтримку, багато норвежців здійснювали акти громадянської непокори. З плином часу було організовано збройний опір, в основному під єдиним командуванням. Було проведено розділення між тиловими (норв. Hjemmefronten) і зовнішніми операціями (норв. Utefronten). Норвезький флот і норвезькі війська діяли в складі збройних сил Великої Британії. Єдність командної структури зіграла важливу роль у впорядкованій передачі влади в травні 1945 року.

10 серпня 1940 року комуністична партія Норвегії виступила із закликом активізувати боротьбу проти німецьких окупантів. Восени 1940 року в Бергені, Тронхеймі і Сармсборзі були проведені антинацистські демонстрації.

10 вересня 1941 року в Осло відбувся страйк, в якій брали участь 25 тис. робітників. Німецькі війська розігнали страйкуючих, десятки робітників були арештовані, а два профспілкових активіста (В. Ханстеєн і Р. Вікстрьом) — розстріляні.

У середині листопада 1941 року в Осло відбувся студентський страйк.

У лютому 1943 року у Веморку група норвежців, підготовлених британськими спецслужбами, підірвала цех підприємства «Norsk Hydro» з виробництва важкої води.

У квітні 1943 року норвезькі підпільники підірвали німецький корабель.

15 березня 1945 відбулася одна з наймасштабніших акцій норвезького руху Опору — єдина залізниця, що зв'язувала південну Норвегію з північною частиною країни, була підірвана більш ніж в 1000 місцях.

Норвезький колабораціонізм у Другій світовій війні

image
Візит Гіммлера до Норвегії. На фото він разом з Квіслінгом і рейхскомісаром Норвегії Йозефом Тербовеном

Відносно небагато норвежців були явними колабораціоністами. Було підраховано, що близько 10 % норвежців підтримало нацистську окупацію, хоча ця оцінка є невизначеною і враховує різні види підтримки під час окупації.

Прихильниками німців була створена партія «Національне єднання», в яку вступали державні службовці та представники ділових кіл.

Представники ділових кіл, власники підприємств активно співпрацювали з Німеччиною (зокрема, виконували німецькі замовлення, в тому числі — замовлення німецької окупаційної адміністрації та замовлення для німецької армії і військової промисловості):

  • станом на 1 квітня 1941 року 275 підприємств на території Норвегії виконували замовлення вермахту загальною вартістю 59005 марок;
  • станом на 1 січня 1942 року 263 підприємства на території Норвегії виконували замовлення вермахту загальною вартістю 55740 тис. марок.

Ряд представників інтелігенції, у тому числі журналісти та видавці друкованих видань, що виходили в Норвегії, брали участь у веденні нацистської пропаганди. Відомим колабораціоністом з норвезької інтелігенції вважається Кнут Гамсун.

У період окупації в Норвегії продовжувала діяти норвезька поліція, співробітники якої виконували розпорядження німецької окупаційної адміністрації (брали участь в розшуку і арештах антифашистів, учасників руху Опору, євреїв тощо), хоча частина поліцейських співпрацювала з антинімецькими силами.

У червні 1941 року в Норвегії були відкриті вербувальні пункти і почався набір норвезьких добровольців для відправки на Східний фронт, 1 серпня 1941 року був створений добровольчий легіон СС «Норвегія». У 1942 році Норвезький легіон був спрямований на Ленінградський фронт.

У лютому 1942 року з дозволу німецької окупаційної адміністрації було створено «Національний уряд», який очолив Відкун Квіслінг.

У серпні 1943 року уряд Квіслінга оголосив війну СРСР і в січні 1944 року — початок мобілізації 70 тис. норвежців у військові частини, які мали брати участь у бойових діях на Східному фронті. Мобілізація була зірвана, станом на 19 травня 1944 року на мобілізаційні пункти прибуло 300 чоловік. Всього протягом війни в Норвегії були мобілізовані близько 15 000 осіб, з яких 6 000 були відправлені на радянсько-німецький фронт.

Протягом п'яти років окупації кілька тисяч норвезьких жінок народили дітей від німецьких солдатів в рамках спеціальної німецької програми. Ці матері були піддані остракізму і приниженням після війни, їм давали образливі прізвиська, наприклад, «повії німців» (норв. tyskertøser). Дітей з цих спілок називали «нащадки німців» (норв. tyskerunger) або «нацистська ікра» (норв. naziyngel). 14 000 норвезьких жінок було заарештовано в Норвегії за підозрою в колабораціонізмі і співпраці з ворогом; 5 000 з них було без суду і слідства поміщено в трудові табори на півтора року, у них забрали дітей і помістили їх до притулків. Жінкам поголили голови, їх піддавали побиттю і зґвалтуванням. В інтерв'ю шведській газеті «Dagens Nyheter» один з «нащадків німців» розповів, що під час його перебування в сирітському притулку в Бергені, таких дітей змушували марширувати по місту, при цьому городяни могли їх обпльовувати і бити. Дискусія про реабілітацію таких дітей почалася з виступів на телебаченні в 1981 році, але тільки останнім часом нащадки цих союзів почали почувати себе досить вільно.

Після закінчення війни найбільш активні колабораціоністи були притягнуті до відповідальності — всього було заарештовано 28 750 чоловік, при цьому більшість з них були випущені з-під варти через нетривалий час (станом 15 липня 1945 під вартою залишалося 14 тис. чоловік), 45 були засуджені до смертної кари за зраду і військові злочини (фактично, були розстріляні тільки 37 — 25 норвежців і 12 німців), до довічного тюремного ув'язнення були засуджені ще 77 норвежців і 18 німців.

Звільнення Норвегії

image
Петсамо-Кіркенеська операція (1944)
Докладніше: Петсамо-Кіркенеська операція

Протягом останніх двох років війни норвезький уряд у вигнанні домігся дозволу та співробітництва з боку Швеції у створенні військових формувань на території Швеції (так званих «поліцейських військ»), що набирали із норвезьких біженців. Термін «поліція» є умовним через те, що насправді це були чисто військові формування. Їх загальна чисельність склала 12 000 чоловік.

Деякі частини цієї «поліції» були зайняті у звільненні Фіннмарка взимку 1944—1945 років. Інші брали участь у звільненні решти Норвегії після капітуляції Німеччини в травні 1945 року.

Див. також

Примітки

  1. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 3. М., Воениздат, 1974. стр. 281
  2. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 3. М., Воениздат, 1974. стр. 319
  3. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 4. М., Воениздат, 1975. стр. 24
  4. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 5. М., Воениздат, 1975. стр. 25
  5. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 5. М., Воениздат, 1975. стр. 257
  6. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 5. М., Воениздат, 1975. стр. 252
  7. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 8. М., Воениздат, 1977. стр. 237
  8. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 8. М., Воениздат, 1977. стр. 140
  9. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 8. М., Воениздат, 1977. стр. 20
  10. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 8. М., Воениздат, 1977. стр. 241
  11. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 3. М., Воениздат, 1974. стр. 215
  12. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 4. М., Воениздат, 1975. стр. 220
  13. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 7. М., Воениздат, 1976. стр. 25
  14. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 10. М., Воениздат, 1979. стр. 290
  15. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 3. М., Воениздат, 1974. стр. 283
  16. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 4. М., Воениздат, 1975. стр. 423
  17. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 8. М., Воениздат, 1977. стр. 227—228
  18. Hagerfors, Anna-Maria (10 липня 2004). "Tyskerunger" tvingades bli sexslavar (Swedish) . SE: Dagens Nyheter. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 7 вересня 2015..
  19. Нелли Шульман (06-05-2010). . . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 05-02-2014.
  20. (German) . DE: Willy Brandt Stiftung. Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 7 вересня 2015..
  21. Johs Andenæs. Det vanskelige oppgjøret. Oslo: Tanum-Norli. 1980. p. 59
  22. «Aftenposten Kultur» 15. juli 2009 side 11.

Література

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Норвегія у Другій світовій війні
  • А. М. Носков. Норвегия во второй мировой войне, 1940—1945. М., 1973. (рос.)
  • История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. М., Воениздат. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pochinayuchi z vtorgnennya 9 kvitnya 1940 Norvegiya perebuvala pid vijskovoyu okupaciyeyu nimeckih vijsk i civilnoyi administraciyi Nimechchini u spivpraci z pronimeckim uryadom Okupaciya Norvegiyi nacistskoyu Nimechchinoyu zakinchilasya 8 travnya 1945 pislya kapitulyaciyi nimeckih vijsk v Yevropi Druga svitova vijna v Yevropi PeredistoriyaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni Norvegiya zberigala nejtralitet Pislya 1933 roku rozvitok Norvegiyi zalezhav vid troh faktoriv zhorstka finansova politika chomu spriyali konservativni partiyi pacifizmu spriyaye Norvezka robitnicha partiya yaka perebuvala pri vladi z 1933 roku doktrina nejtralitetu yaka vihodit iz togo sho ne bude niyakoyi neobhidnosti Norvegiyi brati uchast u vijni yaksho vona zalishayetsya nejtralnoyu Naprikinci 1930 h rokiv storting zbilshiv vijskovij byudzhet nezvazhayuchi na zbilshennya derzhavnogo borgu Yak z yasuvalosya zgodom bilshist z planiv vklyuchenih do byudzhetu ne buli realizovani vchasno Nezvazhayuchi na te sho princip nejtralitetu zberigav silu azh do vtorgnennya nimciv vsim bulo vidomo sho uryad Norvegiyi nasampered ne hoche perebuvati v stani vijni z Velikoyu Britaniyeyu Do oseni 1939 roku bula poshirena dumka sho Norvegiya bula ne tilki gotova zahistiti svij nejtralitet ale j borotisya za svoyu svobodu i nezalezhnist Zusillya z pidvishennya boyegotovnosti aktivizuvalisya v period z veresnya 1939 po kviten 1940 roku VtorgnennyaDokladnishe Operaciya Vezeryubung Vtorgnennya do Norvegiyi vidbulosya u nich z 8 na 9 kvitnya 1940 roku Nimechchina vtorglasya do Norvegiyi na tij pidstavi sho Norvegiya potrebuvala zahistu vid vijskovoyi agresiyi z boku Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Strategichno Nimechchina zavdyaki comu virishila nastupni problemi Otrimanij dostup do nezamerzayuchih pivnichnih norvezkih portiv dlya podalshogo dostupu v Pivnichnij Lodovitij okean i Pivnichnu Atlantiku Otrimanij dostup do shvedskoyi zaliznoyi rudi vivezennya yakoyi provodilosya cherez Narvik Poperedzheno britanske i francuzke vtorgnennya do Norvegiyi Posileno propagandu Tretogo rejhu Vidpovidno do doktrini blickrigu nimecki povitryani ta morski sili napali na Norvegiyu v ramkah operaciyi Weserubung sho pochalasya 9 kvitnya 1940 Z metoyu zakripitisya v Oslo i Trongejmi voni pochali nazemnij nastup proti rozsiyanogo vnutrishnogo oporu v Norvegiyi Norvezka armiya zrobila kilka kontratak ale bezuspishno Hocha vijskovij opir v Norvegiyi mav nevelichkij vijskovij uspih vin mav znachnij politichnij efekt sho dozvolilo norvezkomu uryadu v tomu chisli Korolivskij rodini viyihati z Norvegiyi i sformuvati uryad u vignanni Comu v osnovnomu spriyala zagibel nimeckogo krejsera Blyuher v zatoci Oslo fiord v pershij den vtorgnennya a takozh perestrilka mizh nimeckimi ta norvezkimi silami pid Midtskugenom koli norvezhci uspishno zahistili svogo korolya vid zahoplennya Velika j najkrasha chastina norvezkogo ozbroyennya bula vtrachena v pershi 24 godini pislya nimeckogo vtorgnennya sho znachno znizilo efektivnist dij norvezhciv Vijskovij opir u pivdennij Norvegiyi pripinivsya vzhe 2 travnya Nimecka okupaciya NorvegiyiNimeckij soldat v Kirkenesi Pislya zakinchennya bojovih dij u 1940 roci buv stvorenij rajhskomisariat Norvegiya yakij ocholiv Jozef Terboven Dlya upravlinnya ekonomikoyu Norvegiyi buv stvorenij shtab vijskovoyi ekonomiki Nimecke ugrupuvannya v Norvegiyi Vlitku 1940 roku na teritoriyi Norvegiyi perebuvali 7 pihotnih divizij vermahtu Stanom na 22 chervnya 1941 roku na teritoriyi Norvegiyi ta Pivnichnoyi Finlyandiyi znahodilisya chastini nimeckoyi armiyi Norvegiya tri armijski korpusi v portah Norvegiyi znahodilisya 5 nimeckih esminciv 6 pidvodnih chovniv i ryad dopomizhnih suden a takozh peredani pid kontrol nimciv kolishni korabli norvezkogo flotu 3 minonosci 2 minnih zagorodzhuvacha i 10 storozhovih korabliv Stanom na 1 kvitnya 1942 roku na teritoriyi Norvegiyi perebuvali 8 pihotnih i 1 tankova diviziya vermahtu a takozh aviaciya 5 go povitryanogo flotu lyuftvaffe v portah perebuvali linkor Tirpic vazhki krejseri Lyutcov i Hipper legkij krejser Keln dvi flotiliyi eskadrenih minonosciv 20 pidvodnih chovniv a takozh eskortni i dopomizhni sudna Nadali v period z pochatku serpnya do seredini listopada 1942 dvi diviziyi buli perekinuti z Norvegiyi v SRSR Na pochatku listopada 1943 zagalna chiselnist nimeckih vijsk v Norvegiyi stanovila 380 tis cholovik U grudni 1943 roku v portah Norvegiyi perebuvali nimecki linkori Sharnhorst i Tirpic 14 esminciv i minonosciv 2 minnih zagorodzhuvachi bilshe 50 storozhovih korabliv i tralshikiv do 20 pidvodnih chovniv flotiliya torpednih kateriv a takozh dopomizhni sudna mali storozhovi i patrulni kateri na aerodromah bazuvalosya ponad 200 litakiv Stanom na pochatok 1944 roku v Norvegiyi perebuvali 13 nimeckih divizij U seredini lyutogo 1944 odna pihotna diviziya bula napravlena na shidnij front Chiselnist vijskovosluzhbovciv SS na teritoriyi Norvegiyi pid komanduvannyam Vilgelma Redissa stanovila blizko 6 tisyach cholovik Ruh Oporu v Norvegiyi Dokladnishe Ruh Oporu Norvegiya Perevazhna bilshist norvezhciv vistupila proti okupaciyi Opir v znachnij miri pidtrimuvavsya diyalnistyu uryadu u vignanni yakij perebuvav u Londoni i yakij regulyarno poshiryuvav pidpilnu presu norvezkoyu movoyu a takozh koordinuvav diversijni rejdi proti gitlerivskih okupantiv Opir prijmav rizni formi Deyaki norvezhci vzyali uchast u zbrojnomu opori inshi nadavali yim pidtrimku bagato norvezhciv zdijsnyuvali akti gromadyanskoyi nepokori Z plinom chasu bulo organizovano zbrojnij opir v osnovnomu pid yedinim komanduvannyam Bulo provedeno rozdilennya mizh tilovimi norv Hjemmefronten i zovnishnimi operaciyami norv Utefronten Norvezkij flot i norvezki vijska diyali v skladi zbrojnih sil Velikoyi Britaniyi Yednist komandnoyi strukturi zigrala vazhlivu rol u vporyadkovanij peredachi vladi v travni 1945 roku 10 serpnya 1940 roku komunistichna partiya Norvegiyi vistupila iz zaklikom aktivizuvati borotbu proti nimeckih okupantiv Voseni 1940 roku v Bergeni Tronhejmi i Sarmsborzi buli provedeni antinacistski demonstraciyi 10 veresnya 1941 roku v Oslo vidbuvsya strajk v yakij brali uchast 25 tis robitnikiv Nimecki vijska rozignali strajkuyuchih desyatki robitnikiv buli areshtovani a dva profspilkovih aktivista V Hansteyen i R Vikstrom rozstrilyani U seredini listopada 1941 roku v Oslo vidbuvsya studentskij strajk U lyutomu 1943 roku u Vemorku grupa norvezhciv pidgotovlenih britanskimi specsluzhbami pidirvala ceh pidpriyemstva Norsk Hydro z virobnictva vazhkoyi vodi U kvitni 1943 roku norvezki pidpilniki pidirvali nimeckij korabel 15 bereznya 1945 vidbulasya odna z najmasshtabnishih akcij norvezkogo ruhu Oporu yedina zaliznicya sho zv yazuvala pivdennu Norvegiyu z pivnichnoyu chastinoyu krayini bula pidirvana bilsh nizh v 1000 miscyah Norvezkij kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Vizit Gimmlera do Norvegiyi Na foto vin razom z Kvislingom i rejhskomisarom Norvegiyi Jozefom Terbovenom Vidnosno nebagato norvezhciv buli yavnimi kolaboracionistami Bulo pidrahovano sho blizko 10 norvezhciv pidtrimalo nacistsku okupaciyu hocha cya ocinka ye neviznachenoyu i vrahovuye rizni vidi pidtrimki pid chas okupaciyi Prihilnikami nimciv bula stvorena partiya Nacionalne yednannya v yaku vstupali derzhavni sluzhbovci ta predstavniki dilovih kil Predstavniki dilovih kil vlasniki pidpriyemstv aktivno spivpracyuvali z Nimechchinoyu zokrema vikonuvali nimecki zamovlennya v tomu chisli zamovlennya nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi ta zamovlennya dlya nimeckoyi armiyi i vijskovoyi promislovosti stanom na 1 kvitnya 1941 roku 275 pidpriyemstv na teritoriyi Norvegiyi vikonuvali zamovlennya vermahtu zagalnoyu vartistyu 59005 marok stanom na 1 sichnya 1942 roku 263 pidpriyemstva na teritoriyi Norvegiyi vikonuvali zamovlennya vermahtu zagalnoyu vartistyu 55740 tis marok Ryad predstavnikiv inteligenciyi u tomu chisli zhurnalisti ta vidavci drukovanih vidan sho vihodili v Norvegiyi brali uchast u vedenni nacistskoyi propagandi Vidomim kolaboracionistom z norvezkoyi inteligenciyi vvazhayetsya Knut Gamsun U period okupaciyi v Norvegiyi prodovzhuvala diyati norvezka policiya spivrobitniki yakoyi vikonuvali rozporyadzhennya nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi brali uchast v rozshuku i areshtah antifashistiv uchasnikiv ruhu Oporu yevreyiv tosho hocha chastina policejskih spivpracyuvala z antinimeckimi silami U chervni 1941 roku v Norvegiyi buli vidkriti verbuvalni punkti i pochavsya nabir norvezkih dobrovolciv dlya vidpravki na Shidnij front 1 serpnya 1941 roku buv stvorenij dobrovolchij legion SS Norvegiya U 1942 roci Norvezkij legion buv spryamovanij na Leningradskij front U lyutomu 1942 roku z dozvolu nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi bulo stvoreno Nacionalnij uryad yakij ocholiv Vidkun Kvisling U serpni 1943 roku uryad Kvislinga ogolosiv vijnu SRSR i v sichni 1944 roku pochatok mobilizaciyi 70 tis norvezhciv u vijskovi chastini yaki mali brati uchast u bojovih diyah na Shidnomu fronti Mobilizaciya bula zirvana stanom na 19 travnya 1944 roku na mobilizacijni punkti pribulo 300 cholovik Vsogo protyagom vijni v Norvegiyi buli mobilizovani blizko 15 000 osib z yakih 6 000 buli vidpravleni na radyansko nimeckij front Protyagom p yati rokiv okupaciyi kilka tisyach norvezkih zhinok narodili ditej vid nimeckih soldativ v ramkah specialnoyi nimeckoyi programi Ci materi buli piddani ostrakizmu i prinizhennyam pislya vijni yim davali obrazlivi prizviska napriklad poviyi nimciv norv tyskertoser Ditej z cih spilok nazivali nashadki nimciv norv tyskerunger abo nacistska ikra norv naziyngel 14 000 norvezkih zhinok bulo zaareshtovano v Norvegiyi za pidozroyu v kolaboracionizmi i spivpraci z vorogom 5 000 z nih bulo bez sudu i slidstva pomisheno v trudovi tabori na pivtora roku u nih zabrali ditej i pomistili yih do pritulkiv Zhinkam pogolili golovi yih piddavali pobittyu i zgvaltuvannyam V interv yu shvedskij gazeti Dagens Nyheter odin z nashadkiv nimciv rozpoviv sho pid chas jogo perebuvannya v siritskomu pritulku v Bergeni takih ditej zmushuvali marshiruvati po mistu pri comu gorodyani mogli yih obplovuvati i biti Diskusiya pro reabilitaciyu takih ditej pochalasya z vistupiv na telebachenni v 1981 roci ale tilki ostannim chasom nashadki cih soyuziv pochali pochuvati sebe dosit vilno Pislya zakinchennya vijni najbilsh aktivni kolaboracionisti buli prityagnuti do vidpovidalnosti vsogo bulo zaareshtovano 28 750 cholovik pri comu bilshist z nih buli vipusheni z pid varti cherez netrivalij chas stanom 15 lipnya 1945 pid vartoyu zalishalosya 14 tis cholovik 45 buli zasudzheni do smertnoyi kari za zradu i vijskovi zlochini faktichno buli rozstrilyani tilki 37 25 norvezhciv i 12 nimciv do dovichnogo tyuremnogo uv yaznennya buli zasudzheni she 77 norvezhciv i 18 nimciv Zvilnennya NorvegiyiPetsamo Kirkeneska operaciya 1944 Dokladnishe Petsamo Kirkeneska operaciya Protyagom ostannih dvoh rokiv vijni norvezkij uryad u vignanni domigsya dozvolu ta spivrobitnictva z boku Shveciyi u stvorenni vijskovih formuvan na teritoriyi Shveciyi tak zvanih policejskih vijsk sho nabirali iz norvezkih bizhenciv Termin policiya ye umovnim cherez te sho naspravdi ce buli chisto vijskovi formuvannya Yih zagalna chiselnist sklala 12 000 cholovik Deyaki chastini ciyeyi policiyi buli zajnyati u zvilnenni Finnmarka vzimku 1944 1945 rokiv Inshi brali uchast u zvilnenni reshti Norvegiyi pislya kapitulyaciyi Nimechchini v travni 1945 roku Div takozh1 sha okrema norvezka rota Kampaniya v Arktici 1939 1945 Incident z Altmarkom Plan R 4 Rajhskomisariat Norvegiya Shvedska zalizna ruda pid chas Drugoyi svitovoyi vijniPrimitkiIstoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 3 M Voenizdat 1974 str 281 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 3 M Voenizdat 1974 str 319 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 4 M Voenizdat 1975 str 24 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 5 M Voenizdat 1975 str 25 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 5 M Voenizdat 1975 str 257 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 5 M Voenizdat 1975 str 252 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 8 M Voenizdat 1977 str 237 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 8 M Voenizdat 1977 str 140 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 8 M Voenizdat 1977 str 20 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 8 M Voenizdat 1977 str 241 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 3 M Voenizdat 1974 str 215 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 4 M Voenizdat 1975 str 220 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 7 M Voenizdat 1976 str 25 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 10 M Voenizdat 1979 str 290 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 3 M Voenizdat 1974 str 283 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 4 M Voenizdat 1975 str 423 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 8 M Voenizdat 1977 str 227 228 Hagerfors Anna Maria 10 lipnya 2004 Tyskerunger tvingades bli sexslavar Swedish SE Dagens Nyheter Arhiv originalu za 21 lyutogo 2009 Procitovano 7 veresnya 2015 Nelli Shulman 06 05 2010 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 05 02 2014 German DE Willy Brandt Stiftung Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2009 Procitovano 7 veresnya 2015 Johs Andenaes Det vanskelige oppgjoret Oslo Tanum Norli 1980 p 59 Aftenposten Kultur 15 juli 2009 side 11 LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Norvegiya u Drugij svitovij vijni A M Noskov Norvegiya vo vtoroj mirovoj vojne 1940 1945 M 1973 ros Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko M Voenizdat ros

Дата публікації:
Топ