Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ное Миколайович Жорданія (груз. ნოე ჟორდანია; псевдонім Костров, Джордж; нар. 2 (14) січня 1868, Ланчхуті, Кутаїська губернія, Російська імперія — пом. 12 січня 1953, Париж, Франція) — грузинський політичний діяч, лідер грузинських меншовиків, голова уряду Грузинської Демократичної Республіки (1918–1921).
| Ное Жорданія груз. ნოე ჟორდანია | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 24 липня 1918 — 25 лютого 1921 | |||
| Попередник: | Ной Рамішвілі | ||
| Наступник: | Втрата незалежності | ||
| Ім'я при народженні: | груз. ნოე ჟორდანია | ||
| Народження: | 2 (14) січня 1868 Ланчхуті, d, Кутаїська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть: | 11 січня 1953 (84 роки) Париж, Четверта Французька республіка | ||
| Поховання: | d | ||
| Національність: | грузин | ||
| Країна: |  Російська імперія→ СРСР | ||
| Релігія: | Атеїзм | ||
| Освіта: | d | ||
| Партія: | РСДРП | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | Асматі (1905-1984) Андрейка (1907-1912) Натела (1918-2016) Реджебі (1921-2021) | ||
| Автограф: |  | ||
| | |||
Жорданія був найвизначнішим і найпопулярнішим політиком Грузії початку 20 століття. Протягом свого існування радянська пропаганда намагалася дискредитувати Демократичну Республіку Грузія та її політичних лідерів, в особливості Ноя Джордана.
Жорданія народився в Гурії , в бідній родині Азнаурі. Здобув освіту в Тбіліській духовній семінарії та у Варшавському ветеринарному інституті. З 1890-х років він бере участь у соціал-демократичному русі і поступово стає лідером групи, відомої як . За політичну діяльність неодноразово заарештовувався. У 1893-1897 роках подорожував Європою. Після повернення на батьківщину очолив журнал. У 1903 році Джордан був обраний членом Кавказького бюро Російської соціал-демократичної робітничої партії. Джордан був присутній на 2-му з'їзді РСДРП, до 1905 року він був уже визнаним лідером грузинських соціал-демократів.
Джордан також був обраним членом Державної ради Російської імперії від Тбіліської губернії. У 1905-1907 роках активно виступав проти більшовиків . Під час Першої світової війни Джорданія став на національні позиції захисту батьківщини. Після Жовтневої революції 1917 року він був обраний головою Національної ради Грузії і зіграв важливу роль у проголошенні незалежності Грузії в 1918 році та подальшому будівництві демократичної республіки.
Джорданія очолював республіку з липня 1918 р. і здійснив земельну, соціальну, законодавчу та інші реформи, приборкавши підпільну роботу більшовиків. В результаті зовнішньої політики уряду Джордані їДемократична Республіка Грузія отримала міжнародне визнання. Після окупації Грузії радянською Росією в 1921 році Джорданія відмовився капітулювати і разом з іншими членами уряду емігрував до Парижа, де очолював уряд у вигнанні до 1933 року і продовжував боротьбу за незалежність Грузії до самої смерті.
Життєпис
Народився у дворянській родині. Закінчив Тіфліську духовну семінарію, навчався у Варшавському ветеринарному інституті. Революційну діяльність розпочав у робітничих гуртках Тіфліса, у 1893–1898 роках очолював легальних марксистів у «Месаме дасі» («Третя група»), членом якої був і Йосип Джугашвілі (Сталін). 1894 року був засуджений за участь у «Лізі свободи Грузії».
Делегат 2-го з'їзду РСДРП (1903), долучився до меншовиків. 1905 року був редактором меншовицької газети «Соціал-демократ» (Тіфліс, грузинською мовою). У своїх публікаціях виступав проти більшовиків.
Під час Революції 1905—1907 років був противником збройного повстання, прихильником створення легальної робітничої партії. На 4-му з'їзді РСДРП (1906) підтримував ідею муніципалізації землі. 1906 обраний від Тіфліса до першої Державної думи, лідер соціал-демократичної фракції. На 5-му з'їзді РСДРП (1907) обраний до ЦК, членом якого був до 1912 року.
За підписання Виборзької відозви (звернення до народу групи депутатів 1-ї Державної Думи у відповідь на її розпуск) серед 167 делегатів у грудні 1907 засуджений до трьох місяців в'язниці, що вело до позбавлення виборчих прав.
Влітку 1912 року в Баку керував легальною меншовицькою газетою «Наше Слово». Того ж року за книгу «Критика анархізму з точки зору наукового соціалізму», конфісковану ще в друкарні та яка так і не отримала розповсюдження, засуджений за статтею 132 Кримінального Уложення до максимального покарання — трьох років фортеці і до внесення застави перебував у в'язниці. Ще до розгляду його справи в Сенаті він потрапив під амністію 21 лютого 1913.
1914 співпрацював із Львом Троцьким в журналі «Боротьба», де розмістив низку статей з національного питання.
Після Лютневої революції 1917 року — голова Тіфліської ради. У червні на Кавказькому обласному з'їзді Рад запропонував резолюцію з національного питання, де йшлося про встановлення територіального самоврядування за принципом реального розселення тієї чи іншої нації з урахуванням господарчих і побутових умов. У серпні на об'єднуючому з'їзді РСДРП був обраний кандидатом у члени ЦК РСДРП(о). 3 вересня на засіданні Тіфліської ради закликав робітничий клас не піддаватися більшовицьким настроям, а боротись за створення парламентської республіки.
20 грудня, виступаючи на 1-му Національному з'їзді Грузії, в якому брали участь усі партії, окрім більшовиків, закликав до повного самоврядування Грузії. 26 грудня очолив Президію Національної ради Грузії.
На проведених 22-23 січня 1918 року зборах членів Установчих Зборів від Закавказзя і Кавказької армії запропонував скликати Закавказький сейм.
Підписання Брестського миру, за яким до Туреччини переходили Карс, Ардаган і Батумі, посилили у Грузії настрої на користь проголошення незалежності Закавказзя від Радянської Росії. За таких умов Жорданія не підтримав відокремлення Закавказзя від Росії, мотивуючі це тим, що після цього Закавказзя стало б для Туреччини легкою здобиччю. Тому на засіданні Закавказького сейму Жорданія висловився проти негайного проголошення незалежності Закавказзя, а під час голосування цієї пропозиції утримався. Мемуаристи згадували, що, коли це рішення було прийнято, Жорданія плакав.
26 травня 1918 року після розпаду Закавказької Демократичної Федеративної Республіки і розпуску Закавказького сейму Жорданія фактично очолив тимчасовий парламент Грузинської Демократичної Республіки (Національна Рада, поповнена представниками національних меншин). Того дня Національна рада Грузії під головуванням Ное Жорданія прийняла «Акт про незалежність Грузії», яким проголосила її суверенітет і оголосила Грузію незалежною і повноправною державою. Цей день святкується як День незалежності Грузії — головне державне свято країни. За умов вторгнення турецьких військ Жорданія вирішив опиратись на Німеччину. До Грузії були введені німецькі війська.
Після поразки Німеччини та вступу до Грузії британських військ завоював довіру й у англійців своїм неприйняттям більшовизму. У червні 1919 року уклав угоду з Антоном Денікіним про спільну боротьбу проти більшовиків.
Навесні 1920 був одним з ініціаторів укладання договору Грузії з РРФСР (підписаний 7 травня), за яким між ними встановлювались нормальні дипломатичні відносини. Потім у перемовинах з англійським представником висловився на користь визнання Радянської Росії з боку Антанти, маючи на увазі, що визнання незалежності Грузії РРФСР, що відбулось, відкриє шлях до міжнародного визнання Грузії.
Після радянської окупації Грузії емігрував до Франції. Учасник підготовки меншовицького повстання в Грузії 1924 року.
Родина
Дружина Ное — Інна Коренєва. Познайомився з нею завдяки Леніну. У 1903 році той порекомендував Ное зупинитися у неї в Парижі. Діти — Натела і Реджеб. Донька Реджеба Ніколь заміжня за Олександром Квіташвілі, ректором Тбіліського державного університету, , міністром охорони здоров'я України.
Примітки
- [недоступне посилання[недоступне посилання] Я вырос в Левиле" // Аргументы и факты — Тбилиси, № 23 (455), 8.06.2011](рос.)
Література
- В. І. Головченко. Жорданія Ной Миколайович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- В. И. Миллер и А. Л. Райхцаум в кн.: Политические деятели России 1917. Биографический словарь. Москва, 1993 (рос.)
- Л. Г. Протасов. Люди Учредительного собрания: портрет в интерьере эпохи. М., РОСПЭН, 2008 (рос.)
- Торчинов В. А., Леонтюк А. М. Вокруг Сталина. Историко-биографический справочник. Санкт-Петербург, 2000 (рос.)
Посилання
- http://hrono.ru/biograf/bio_zh/zhordania_nn.php [ 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- http://dic.academic.ru/dic.nsf/biograf2/5459 [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- [1] [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhordaniya Noe Mikolajovich Zhordaniya gruz ნოე ჟორდანია psevdonim Kostrov Dzhordzh nar 2 14 sichnya 1868 18680114 Lanchhuti Kutayiska guberniya Rosijska imperiya pom 12 sichnya 1953 Parizh Franciya gruzinskij politichnij diyach lider gruzinskih menshovikiv golova uryadu Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1918 1921 Noe Zhordaniya gruz ნოე ჟორდანიაNoe ZhordaniyaPrapor Golova uryadu Gruziyi24 lipnya 1918 25 lyutogo 1921Poperednik Noj RamishviliNastupnik Vtrata nezalezhnosti Im ya pri narodzhenni gruz ნოე ჟორდანიაNarodzhennya 2 14 sichnya 1868 Lanchhuti d Kutayiska guberniya Rosijska imperiyaSmert 11 sichnya 1953 1953 01 11 84 roki Parizh Chetverta Francuzka respublikaPohovannya dNacionalnist gruzinKrayina Rosijska imperiya SRSRReligiya AteyizmOsvita dPartiya RSDRPShlyub dDiti Asmati 1905 1984 Andrejka 1907 1912 Natela 1918 2016 Redzhebi 1921 2021 Avtograf Mediafajli b u Vikishovishi Zhordaniya buv najviznachnishim i najpopulyarnishim politikom Gruziyi pochatku 20 stolittya Protyagom svogo isnuvannya radyanska propaganda namagalasya diskredituvati Demokratichnu Respubliku Gruziya ta yiyi politichnih lideriv v osoblivosti Noya Dzhordana Zhordaniya narodivsya v Guriyi v bidnij rodini Aznauri Zdobuv osvitu v Tbiliskij duhovnij seminariyi ta u Varshavskomu veterinarnomu instituti Z 1890 h rokiv vin bere uchast u social demokratichnomu rusi i postupovo staye liderom grupi vidomoyi yak Za politichnu diyalnist neodnorazovo zaareshtovuvavsya U 1893 1897 rokah podorozhuvav Yevropoyu Pislya povernennya na batkivshinu ocholiv zhurnal U 1903 roci Dzhordan buv obranij chlenom Kavkazkogo byuro Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Dzhordan buv prisutnij na 2 mu z yizdi RSDRP do 1905 roku vin buv uzhe viznanim liderom gruzinskih social demokrativ Dzhordan takozh buv obranim chlenom Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi vid Tbiliskoyi guberniyi U 1905 1907 rokah aktivno vistupav proti bilshovikiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Dzhordaniya stav na nacionalni poziciyi zahistu batkivshini Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku vin buv obranij golovoyu Nacionalnoyi radi Gruziyi i zigrav vazhlivu rol u progoloshenni nezalezhnosti Gruziyi v 1918 roci ta podalshomu budivnictvi demokratichnoyi respubliki Dzhordaniya ocholyuvav respubliku z lipnya 1918 r i zdijsniv zemelnu socialnu zakonodavchu ta inshi reformi priborkavshi pidpilnu robotu bilshovikiv V rezultati zovnishnoyi politiki uryadu Dzhordani yiDemokratichna Respublika Gruziya otrimala mizhnarodne viznannya Pislya okupaciyi Gruziyi radyanskoyu Rosiyeyu v 1921 roci Dzhordaniya vidmovivsya kapitulyuvati i razom z inshimi chlenami uryadu emigruvav do Parizha de ocholyuvav uryad u vignanni do 1933 roku i prodovzhuvav borotbu za nezalezhnist Gruziyi do samoyi smerti ZhittyepisNarodivsya u dvoryanskij rodini Zakinchiv Tiflisku duhovnu seminariyu navchavsya u Varshavskomu veterinarnomu instituti Revolyucijnu diyalnist rozpochav u robitnichih gurtkah Tiflisa u 1893 1898 rokah ocholyuvav legalnih marksistiv u Mesame dasi Tretya grupa chlenom yakoyi buv i Josip Dzhugashvili Stalin 1894 roku buv zasudzhenij za uchast u Lizi svobodi Gruziyi Delegat 2 go z yizdu RSDRP 1903 doluchivsya do menshovikiv 1905 roku buv redaktorom menshovickoyi gazeti Social demokrat Tiflis gruzinskoyu movoyu U svoyih publikaciyah vistupav proti bilshovikiv Pid chas Revolyuciyi 1905 1907 rokiv buv protivnikom zbrojnogo povstannya prihilnikom stvorennya legalnoyi robitnichoyi partiyi Na 4 mu z yizdi RSDRP 1906 pidtrimuvav ideyu municipalizaciyi zemli 1906 obranij vid Tiflisa do pershoyi Derzhavnoyi dumi lider social demokratichnoyi frakciyi Na 5 mu z yizdi RSDRP 1907 obranij do CK chlenom yakogo buv do 1912 roku Za pidpisannya Viborzkoyi vidozvi zvernennya do narodu grupi deputativ 1 yi Derzhavnoyi Dumi u vidpovid na yiyi rozpusk sered 167 delegativ u grudni 1907 zasudzhenij do troh misyaciv v yaznici sho velo do pozbavlennya viborchih prav Vlitku 1912 roku v Baku keruvav legalnoyu menshovickoyu gazetoyu Nashe Slovo Togo zh roku za knigu Kritika anarhizmu z tochki zoru naukovogo socializmu konfiskovanu she v drukarni ta yaka tak i ne otrimala rozpovsyudzhennya zasudzhenij za statteyu 132 Kriminalnogo Ulozhennya do maksimalnogo pokarannya troh rokiv forteci i do vnesennya zastavi perebuvav u v yaznici She do rozglyadu jogo spravi v Senati vin potrapiv pid amnistiyu 21 lyutogo 1913 1914 spivpracyuvav iz Lvom Trockim v zhurnali Borotba de rozmistiv nizku statej z nacionalnogo pitannya Karl Kautskij sered chleniv Social demokratichnoyi partiyi Gruziyi menshovikiv Noj Zhordaniya Noj Ramishvili Seyid Devdariani i inshi Tbilisi 1920 r Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku golova Tifliskoyi radi U chervni na Kavkazkomu oblasnomu z yizdi Rad zaproponuvav rezolyuciyu z nacionalnogo pitannya de jshlosya pro vstanovlennya teritorialnogo samovryaduvannya za principom realnogo rozselennya tiyeyi chi inshoyi naciyi z urahuvannyam gospodarchih i pobutovih umov U serpni na ob yednuyuchomu z yizdi RSDRP buv obranij kandidatom u chleni CK RSDRP o 3 veresnya na zasidanni Tifliskoyi radi zaklikav robitnichij klas ne piddavatisya bilshovickim nastroyam a borotis za stvorennya parlamentskoyi respubliki 20 grudnya vistupayuchi na 1 mu Nacionalnomu z yizdi Gruziyi v yakomu brali uchast usi partiyi okrim bilshovikiv zaklikav do povnogo samovryaduvannya Gruziyi 26 grudnya ocholiv Prezidiyu Nacionalnoyi radi Gruziyi Na provedenih 22 23 sichnya 1918 roku zborah chleniv Ustanovchih Zboriv vid Zakavkazzya i Kavkazkoyi armiyi zaproponuvav sklikati Zakavkazkij sejm Pidpisannya Brestskogo miru za yakim do Turechchini perehodili Kars Ardagan i Batumi posilili u Gruziyi nastroyi na korist progoloshennya nezalezhnosti Zakavkazzya vid Radyanskoyi Rosiyi Za takih umov Zhordaniya ne pidtrimav vidokremlennya Zakavkazzya vid Rosiyi motivuyuchi ce tim sho pislya cogo Zakavkazzya stalo b dlya Turechchini legkoyu zdobichchyu Tomu na zasidanni Zakavkazkogo sejmu Zhordaniya vislovivsya proti negajnogo progoloshennya nezalezhnosti Zakavkazzya a pid chas golosuvannya ciyeyi propoziciyi utrimavsya Memuaristi zgaduvali sho koli ce rishennya bulo prijnyato Zhordaniya plakav 26 travnya 1918 roku pislya rozpadu Zakavkazkoyi Demokratichnoyi Federativnoyi Respubliki i rozpusku Zakavkazkogo sejmu Zhordaniya faktichno ocholiv timchasovij parlament Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki Nacionalna Rada popovnena predstavnikami nacionalnih menshin Togo dnya Nacionalna rada Gruziyi pid golovuvannyam Noe Zhordaniya prijnyala Akt pro nezalezhnist Gruziyi yakim progolosila yiyi suverenitet i ogolosila Gruziyu nezalezhnoyu i povnopravnoyu derzhavoyu Cej den svyatkuyetsya yak Den nezalezhnosti Gruziyi golovne derzhavne svyato krayini Za umov vtorgnennya tureckih vijsk Zhordaniya virishiv opiratis na Nimechchinu Do Gruziyi buli vvedeni nimecki vijska Pislya porazki Nimechchini ta vstupu do Gruziyi britanskih vijsk zavoyuvav doviru j u anglijciv svoyim neprijnyattyam bilshovizmu U chervni 1919 roku uklav ugodu z Antonom Denikinim pro spilnu borotbu proti bilshovikiv Navesni 1920 buv odnim z iniciatoriv ukladannya dogovoru Gruziyi z RRFSR pidpisanij 7 travnya za yakim mizh nimi vstanovlyuvalis normalni diplomatichni vidnosini Potim u peremovinah z anglijskim predstavnikom vislovivsya na korist viznannya Radyanskoyi Rosiyi z boku Antanti mayuchi na uvazi sho viznannya nezalezhnosti Gruziyi RRFSR sho vidbulos vidkriye shlyah do mizhnarodnogo viznannya Gruziyi Pislya radyanskoyi okupaciyi Gruziyi emigruvav do Franciyi Uchasnik pidgotovki menshovickogo povstannya v Gruziyi 1924 roku RodinaDruzhina Noe Inna Korenyeva Poznajomivsya z neyu zavdyaki Leninu U 1903 roci toj porekomenduvav Noe zupinitisya u neyi v Parizhi Diti Natela i Redzheb Donka Redzheba Nikol zamizhnya za Oleksandrom Kvitashvili rektorom Tbiliskogo derzhavnogo universitetu ministrom ohoroni zdorov ya Ukrayini Primitki nedostupne posilannya nedostupne posilannya Ya vyros v Levile Argumenty i fakty Tbilisi 23 455 8 06 2011 ros LiteraturaV I Golovchenko Zhordaniya Noj Mikolajovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X V I Miller i A L Rajhcaum v kn Politicheskie deyateli Rossii 1917 Biograficheskij slovar Moskva 1993 ros L G Protasov Lyudi Uchreditelnogo sobraniya portret v interere epohi M ROSPEN 2008 ros Torchinov V A Leontyuk A M Vokrug Stalina Istoriko biograficheskij spravochnik Sankt Peterburg 2000 ros Posilannyahttp hrono ru biograf bio zh zhordania nn php 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine http dic academic ru dic nsf biograf2 5459 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine 1 23 veresnya 2019 u Wayback Machine