Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Новосибірськ-Головний — вузлова залізнична станція Новосибірського регіону Західно-Сибірської залізниці, що знаходиться в Залізничному районі міста Новосибірська. Тут же розташовується головний залізничний вокзал міста.
| Новосибірськ-Головний проміжна залізнична станція, залізнична станція | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Розташування | Новосибірськ |
| Координати | 55°02′08″ пн. ш. 82°53′46″ сх. д. / 55.035780000027777703° пн. ш. 82.89620000002777545° сх. д.Координати: 55°02′08″ пн. ш. 82°53′46″ сх. д. / 55.035780000027777703° пн. ш. 82.89620000002777545° сх. д. |
| Структура | |
| Платформ | 8 |
| Тип платформ | 1 бокова, 7 острівніх |
| Колій | 50 |
| Історія | |
| Відкрито | 1896 (128 років) |
| Електрифіковано | 1952 |
| Будівля | |
| Архітектор | Волошинов (рос.), Б. А. Гордеев (рос.), Н. В. Никитин (рос.) и др. |
| Інша інформація | |
| Власник | Західно-Сибірська залізниця |
| Код | 88060 |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 850609 |
| Код Експрес-3 | 2044001 |
| Тарифна зона | 0 |
| Мапа | |
| Новосибірськ-Головний на Вікісховищі | |
| Транссибірська залізниця | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Будівництво залізничної станції Об на правому березі Обі, на початку Средньосибірської дільниці Сибірської залізниці, розпочалося у травні 1893 року. 1 грудня 1894 року було відкрито рух поїздів у бік станції Болотна.
Станція була відкрита в 1896 році і була крайньою західною стиковою станцією Средньосибірської залізниці, що починалася з правого берега Обі, з тодішньої Західносибірською залізницею (Челябінськ—Лівий берег Обі). Станція була заснована за 8 верст (близько 9 км) від станції Кривощеково, при станції були побудовані паровозне депо, складальна, вагонна, ковально-ливарна, слюсарно-токарна майстерні. На станції працювало близько 450 робітників, біля вокзалу станції були побудовані церква Святого пророка Даниїла, двокласне училище для навчання дітей залізничників, залізнична лікарня.
Від станції була прокладена залізнична лінія до пристані на річці Обі, для подальшого перевезення залізничним транспортом вантажів доставляються водним шляхом, в першу чергу сільськогосподарська та металургійна продукція з Алтайського гірського округу.
Станція була побудована неподалік від невеликого селища Гусєвка (імовірно, Кривощоковський виселок) Кривощоковської волості Томського повіту, в якому до початку його будівництва було 24 дворів та проживало 104 осіб. До 1893 році з початком будівництва дільниці Об — Красноярськ Середньосибірської залізниці у це селище починають з'їжджатися мешканці Тобольської, Томської, Єнісейської губерній, а також осідати переселенці з європейської частини Росії. До початку XX століття населення селища, що стихійно розрослося, вже склало 15 000 осіб, через що, Кабінетом Його Імператорської Величності було проведено відведення земель біля гирла річки Кам'янка площею в 1600 десятин, а селище перейменовано на Ново-Ніколаєвськ.
В 1897 році добудовується і відкривається залізничний міст через Об, і станція з'єднується із загальною залізничною мережею країни.
В 1898 році відкрито рух до станції Іркутськ. У цьому ж році на схід тільки зернових продуктів було відправлено зі станції близько 23 000 тонн, загальна потужність станції орієнтовно становила близько 5 мільйонів пудів відправляних вантажів. Біля станції виникає великий лікарсько-живильний переселенський пункт переселенського управління, в якому надається допомога переселенцям, що прямували, зокрема, до Алтайського гірського округу і Томського повіту.
Вантажообіг станції зростав швидкими темпами: з 1,8 мільйона пудів в 1897 році він збільшився до 1907 року до 11,2 мільйона пудів. Станцію Об в 1909 році перейменували на Новониколаєвськ I-Пасажирський, в 1924 році — на Новониколаєвськ-Пасажирський, а в 1926 році — на Новосибірськ-Пасажирський, через перейменування міста. При цьому розташовану на лівому березі Обі станцію Толмачево Західносибірської залізниці в 1934 році перейменували на станцію Об.
Станція електрифікована в 1952 році постійним струмом 3 кіловольти.
Залізничний вокзал
Перші будівлі
Будівля вокзалу побудувана по V класу з двома станційними коліями. В 1897 році був збудований дерев'яний вокзал III класу із залами очікування, поштою і буфетом, в 1906 році до нього додали кам'яну двоповерхову прибудову, в 1914 році — ще одну.
Сучасна будівля
55°02′08″ пн. ш. 82°53′46″ сх. д. / 55.03556° пн. ш. 82.89611° сх. д.
В 1929 році Московське архітектурне товариство за дорученням управління Омської залізниці оголосило конкурс проєктів залізничного вокзалу на станції Новосибірськ-Головний. Першу премію здобув проєкт Н. Г. Волошинова. Архітектура будівлі передбачалася лаконічною, у стилістиці конструктивізму. В об'ємно-просторовому рішенні вокзалу можна вгадати образ паровоза що мчить на схід. Арочково-склепінчасте перекриття вокзалу передбачалося продовжити над коліями станції у вигляді розподільного залу, в якому мали розміститися зал чекання з рестораном, зі сходами до перону.
У липні 1930 року міська планувальна комісія внесла до проєкту низку змін. Подальша розробка проєкту була доручена київському відділенню Гіпротранса. По робочому проєкту з Києва в 1931 році були закладені фундаменти вокзалу. Проте тепер архітектурний вигляд вокзалу викликає сумнів у керівництва тресту «Сибстройпуть». Проєкт перероблявся ще кілька разів, спочатку Б. А. Гордєєв, потім Г. Б. Бархін і А. 3. Гринбергом; по їх схемі в Сибірському відділенні «Стандартгорпроекта» було складено остаточний проєкт. Унікальну аркову конструкцію центрального залу розробив інженер Микола Нікітін.
Після директивної зміни «стилістичної спрямованості радянської архітектури» в Новосибірську провели конкурс на зовнішню архітектуру фасадів вокзалу. У підсумковому проєкті центральна частина вокзалу має композицію тріумфальної арки, обрамлена пілястрами тосканського ордеру і увінчаною великим аттиком, що приховує ззовні залізобетонну параболу склепіння головного касового залу.
Вокзал було прийнято Державною комісією в експлуатацію 25 січня 1939 року.
В 1999 році було завершено капітальний ремонт будівлі за проєктом інституту «Сибжелдорпроект». Оновлено фасади, для облицювання стін і підлоги були використані природні матеріали — граніт і мармур.
В 2006 році на південь від головної будівлі вокзалу побудовано приміський павільйон з годинниковою вежею. У нього можна потрапити з привокзальної площі, з вулиці Шамшуріна і з метро. Критий пішохідний міст-конкорс сполучає Вокзальну будівлю з пасажирськими платформами. На верхньому рівні вокзалу з боку міста, на висоті близько семи метрів, знаходяться два невеликих містка, що сполучають будівлю з привокзальної площею. Між цими містками знаходяться сходи, якими можна спуститися до нижнього рівня вокзалу.
В 2011 році на приміському вокзалі введено в дію турнікети для проходу поїздів приміського вокзалу. Для переходу на Володимирівську вулицю через залізницю побудовано спеціальний обхідний міст завширшки 9,5 м, також є спуски до платформ. На мосту встановлено турнікетний павільйон, до якого примикає вужчий додатковий пішохідний міст, що прямує з вулиці Шамшуріна.
Вокзал станції Новосибірськ-Головний має площу близько 30 тис. м² і може вміщати одночасно до 3,9 тис. пасажирів.
Багажне відділення розташоване в цоколі під привокзальною площею навпроти фасаду вокзальної будівлі.
Примітки
- Дмитріев-Мамонов А. И., Здзярский А. Ф. Путеводитель по Великой Сибирской желѣзной дорогѣ. Изданіе Министерства путей сообщенія (с 2 фототипіями, 360 фототипогравюрами, 4 картами Сибири, 3 планами городовѣ) // СПб: Товарищество художественной печати. — 1900. — 600 с. (С. 287—293). (рос.)
- Томская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Ново-Николаевск // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР (Справочник, книга 2) // М. : Транспорт. — 1981. — 360 с. — С. 280, 338.
- История электрификации железных дорог СССР / Годы 1951—1955 / Инская — Новосибирск // Данные на сайте parovoz.com.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 19 листопада 2011.
Посилання
- Вокзал и привокзальная площадь (из кн. «Новосибирск. Железнодорожный район») Александр Ложкин
- Из истории проектирования вокзала в Новосибирске
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novosibirsk Golovnij vuzlova zaliznichna stanciya Novosibirskogo regionu Zahidno Sibirskoyi zaliznici sho znahoditsya v Zaliznichnomu rajoni mista Novosibirska Tut zhe roztashovuyetsya golovnij zaliznichnij vokzal mista Novosibirsk Golovnij promizhna zaliznichna stanciya zaliznichna stanciyaRoztashuvannyaRoztashuvannya NovosibirskKoordinati 55 02 08 pn sh 82 53 46 sh d 55 035780000027777703 pn sh 82 89620000002777545 sh d 55 035780000027777703 82 89620000002777545 Koordinati 55 02 08 pn sh 82 53 46 sh d 55 035780000027777703 pn sh 82 89620000002777545 sh d 55 035780000027777703 82 89620000002777545StrukturaPlatform 8Tip platform 1 bokova 7 ostrivnihKolij 50IstoriyaVidkrito 1896 128 rokiv Elektrifikovano 1952BudivlyaArhitektor Voloshinov ros B A Gordeev ros N V Nikitin ros i dr Insha informaciyaVlasnik Zahidno Sibirska zaliznicyaKod 88060Kod YeMR ASUZT 850609Kod Ekspres 3 2044001Tarifna zona 0MapaNovosibirsk Golovnij na Vikishovishi porTranssibirska zaliznicya Legenda km 0 00 0 Moskva Yaroslavska 282 Yaroslavl Golovnij 289 Volga 956 Kirov 1434 Perm II 1814 Yekaterinburg Pasazhirskij 2139 Tyumen 2706 Irtish 2711 Omsk Pasazhirskij 3332 Ob 3336 Novosibirsk Golovnij 4098 Krasnoyarsk Pasazhirskij 4101 Yenisej 4515 Tajshet 4520 Bajkalo Amurska magistral 5185 Irkutsk Pasazhirskij 5641 Ulan Ude 5655 Transmongolska zaliznicya 6198 Chita II 6312 Kitajsko Shidna zaliznicya 7273 na Bajkalo Amursku magistral 7875 na 8351 Birobidzhan I 8515 Amur 8523 Habarovsk I 9289 VladivostokIstoriyaBudivnictvo zaliznichnoyi stanciyi Ob na pravomu berezi Obi na pochatku Srednosibirskoyi dilnici Sibirskoyi zaliznici rozpochalosya u travni 1893 roku 1 grudnya 1894 roku bulo vidkrito ruh poyizdiv u bik stanciyi Bolotna Stanciya bula vidkrita v 1896 roci i bula krajnoyu zahidnoyu stikovoyu stanciyeyu Srednosibirskoyi zaliznici sho pochinalasya z pravogo berega Obi z todishnoyi Zahidnosibirskoyu zalizniceyu Chelyabinsk Livij bereg Obi Stanciya bula zasnovana za 8 verst blizko 9 km vid stanciyi Krivoshekovo pri stanciyi buli pobudovani parovozne depo skladalna vagonna kovalno livarna slyusarno tokarna majsterni Na stanciyi pracyuvalo blizko 450 robitnikiv bilya vokzalu stanciyi buli pobudovani cerkva Svyatogo proroka Daniyila dvoklasne uchilishe dlya navchannya ditej zaliznichnikiv zaliznichna likarnya Vid stanciyi bula prokladena zaliznichna liniya do pristani na richci Obi dlya podalshogo perevezennya zaliznichnim transportom vantazhiv dostavlyayutsya vodnim shlyahom v pershu chergu silskogospodarska ta metalurgijna produkciya z Altajskogo girskogo okrugu Stanciya bula pobudovana nepodalik vid nevelikogo selisha Gusyevka imovirno Krivoshokovskij viselok Krivoshokovskoyi volosti Tomskogo povitu v yakomu do pochatku jogo budivnictva bulo 24 dvoriv ta prozhivalo 104 osib Do 1893 roci z pochatkom budivnictva dilnici Ob Krasnoyarsk Serednosibirskoyi zaliznici u ce selishe pochinayut z yizhdzhatisya meshkanci Tobolskoyi Tomskoyi Yenisejskoyi gubernij a takozh osidati pereselenci z yevropejskoyi chastini Rosiyi Do pochatku XX stolittya naselennya selisha sho stihijno rozroslosya vzhe sklalo 15 000 osib cherez sho Kabinetom Jogo Imperatorskoyi Velichnosti bulo provedeno vidvedennya zemel bilya girla richki Kam yanka plosheyu v 1600 desyatin a selishe perejmenovano na Novo Nikolayevsk V 1897 roci dobudovuyetsya i vidkrivayetsya zaliznichnij mist cherez Ob i stanciya z yednuyetsya iz zagalnoyu zaliznichnoyu merezheyu krayini V 1898 roci vidkrito ruh do stanciyi Irkutsk U comu zh roci na shid tilki zernovih produktiv bulo vidpravleno zi stanciyi blizko 23 000 tonn zagalna potuzhnist stanciyi oriyentovno stanovila blizko 5 miljoniv pudiv vidpravlyanih vantazhiv Bilya stanciyi vinikaye velikij likarsko zhivilnij pereselenskij punkt pereselenskogo upravlinnya v yakomu nadayetsya dopomoga pereselencyam sho pryamuvali zokrema do Altajskogo girskogo okrugu i Tomskogo povitu Vantazhoobig stanciyi zrostav shvidkimi tempami z 1 8 miljona pudiv v 1897 roci vin zbilshivsya do 1907 roku do 11 2 miljona pudiv Stanciyu Ob v 1909 roci perejmenuvali na Novonikolayevsk I Pasazhirskij v 1924 roci na Novonikolayevsk Pasazhirskij a v 1926 roci na Novosibirsk Pasazhirskij cherez perejmenuvannya mista Pri comu roztashovanu na livomu berezi Obi stanciyu Tolmachevo Zahidnosibirskoyi zaliznici v 1934 roci perejmenuvali na stanciyu Ob Stanciya elektrifikovana v 1952 roci postijnim strumom 3 kilovolti Zaliznichnij vokzalPershi budivli Stanciya Novonikolayevsk v 1919 roci Budivlya vokzalu pobuduvana po V klasu z dvoma stancijnimi koliyami V 1897 roci buv zbudovanij derev yanij vokzal III klasu iz zalami ochikuvannya poshtoyu i bufetom v 1906 roci do nogo dodali kam yanu dvopoverhovu pribudovu v 1914 roci she odnu Suchasna budivlya 55 02 08 pn sh 82 53 46 sh d 55 03556 pn sh 82 89611 sh d 55 03556 82 89611 Pasazhirskij park i vokzal stanciyi Plosha Garina Mihajlovskogo vokzal vokzal primiskij paviljon park stanciyi Na dalnomu plani za zhitlovimi budinkami vidno richka Ob V 1929 roci Moskovske arhitekturne tovaristvo za doruchennyam upravlinnya Omskoyi zaliznici ogolosilo konkurs proyektiv zaliznichnogo vokzalu na stanciyi Novosibirsk Golovnij Pershu premiyu zdobuv proyekt N G Voloshinova Arhitektura budivli peredbachalasya lakonichnoyu u stilistici konstruktivizmu V ob yemno prostorovomu rishenni vokzalu mozhna vgadati obraz parovoza sho mchit na shid Arochkovo sklepinchaste perekrittya vokzalu peredbachalosya prodovzhiti nad koliyami stanciyi u viglyadi rozpodilnogo zalu v yakomu mali rozmistitisya zal chekannya z restoranom zi shodami do peronu U lipni 1930 roku miska planuvalna komisiya vnesla do proyektu nizku zmin Podalsha rozrobka proyektu bula doruchena kiyivskomu viddilennyu Giprotransa Po robochomu proyektu z Kiyeva v 1931 roci buli zakladeni fundamenti vokzalu Prote teper arhitekturnij viglyad vokzalu viklikaye sumniv u kerivnictva trestu Sibstrojput Proyekt pereroblyavsya she kilka raziv spochatku B A Gordyeyev potim G B Barhin i A 3 Grinbergom po yih shemi v Sibirskomu viddilenni Standartgorproekta bulo skladeno ostatochnij proyekt Unikalnu arkovu konstrukciyu centralnogo zalu rozrobiv inzhener Mikola Nikitin Pislya direktivnoyi zmini stilistichnoyi spryamovanosti radyanskoyi arhitekturi v Novosibirsku proveli konkurs na zovnishnyu arhitekturu fasadiv vokzalu U pidsumkovomu proyekti centralna chastina vokzalu maye kompoziciyu triumfalnoyi arki obramlena pilyastrami toskanskogo orderu i uvinchanoyu velikim attikom sho prihovuye zzovni zalizobetonnu parabolu sklepinnya golovnogo kasovogo zalu Vokzal bulo prijnyato Derzhavnoyu komisiyeyu v ekspluataciyu 25 sichnya 1939 roku V 1999 roci bulo zaversheno kapitalnij remont budivli za proyektom institutu Sibzheldorproekt Onovleno fasadi dlya oblicyuvannya stin i pidlogi buli vikoristani prirodni materiali granit i marmur V 2006 roci na pivden vid golovnoyi budivli vokzalu pobudovano primiskij paviljon z godinnikovoyu vezheyu U nogo mozhna potrapiti z privokzalnoyi ploshi z vulici Shamshurina i z metro Kritij pishohidnij mist konkors spoluchaye Vokzalnu budivlyu z pasazhirskimi platformami Na verhnomu rivni vokzalu z boku mista na visoti blizko semi metriv znahodyatsya dva nevelikih mistka sho spoluchayut budivlyu z privokzalnoyi plosheyu Mizh cimi mistkami znahodyatsya shodi yakimi mozhna spustitisya do nizhnogo rivnya vokzalu V 2011 roci na primiskomu vokzali vvedeno v diyu turniketi dlya prohodu poyizdiv primiskogo vokzalu Dlya perehodu na Volodimirivsku vulicyu cherez zaliznicyu pobudovano specialnij obhidnij mist zavshirshki 9 5 m takozh ye spuski do platform Na mostu vstanovleno turniketnij paviljon do yakogo primikaye vuzhchij dodatkovij pishohidnij mist sho pryamuye z vulici Shamshurina Vokzal stanciyi Novosibirsk Golovnij maye ploshu blizko 30 tis m i mozhe vmishati odnochasno do 3 9 tis pasazhiriv Bagazhne viddilennya roztashovane v cokoli pid privokzalnoyu plosheyu navproti fasadu vokzalnoyi budivli PrimitkiDmitriev Mamonov A I Zdzyarskij A F Putevoditel po Velikoj Sibirskoj zhelѣznoj dorogѣ Izdanie Ministerstva putej soobsheniya s 2 fototipiyami 360 fototipogravyurami 4 kartami Sibiri 3 planami gorodovѣ SPb Tovarishestvo hudozhestvennoj pechati 1900 600 s S 287 293 ros Tomskaya guberniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Novo Nikolaevsk Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Arhangelskij A S Arhangelskij V A Zheleznodorozhnye stancii SSSR Spravochnik kniga 2 M Transport 1981 360 s S 280 338 Istoriya elektrifikacii zheleznyh dorog SSSR Gody 1951 1955 Inskaya Novosibirsk Dannye na sajte parovoz com Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 19 listopada 2011 PosilannyaVokzal i privokzalnaya ploshad iz kn Novosibirsk Zheleznodorozhnyj rajon Aleksandr Lozhkin Iz istorii proektirovaniya vokzala v Novosibirske