Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Новоподі́льське — село Раухівської селищної громади у Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 254 особи. На початку ХХ сторіччя й до початку 40-х, село відоме як Пьянгорка (згадується в книзі «Списки населенных мест Херсонской губернии 1868 в 1868 году»), Аплаци, Єлізаветка, Максима Горького, Нестеренко, «Пьяногорка I; также Максим Горьки, до 1917 — Херсонская губ., Тираспольский у., Демидовская вол.; в сов. период — Одесская обл., Березовский р-н. Лют. село. В 10 км к юго-зап. от ж.-д. ст. Березовка. Земли 1000 дес. (1918). Жит.: 99 (1906), 62 (1916), 200 (1918), 84 (1926), 96 (1943).
| село Новоподільське | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Березівський район |
| Громада | Раухівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51020210070059753 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1920 |
| Населення | 254 |
| Площа | 1,459 км² |
| Густота населення | 174,09 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67332 |
| Телефонний код | +380 4856 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°08′24″ пн. ш. 30°51′02″ сх. д. / 47.14000° пн. ш. 30.85056° сх. д.Координати: 47°08′24″ пн. ш. 30°51′02″ сх. д. / 47.14000° пн. ш. 30.85056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 71 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67330, Одеська обл., Березівський р-н, с.Новоселівка, вул.Нова,77а |
| Карта | |
  Новоподільське | |
 Новоподільське | |
| Мапа | |
Згідно з даними праці Пивовар А. В., Пєший О. І., Шляховий К. В. „Земельні банки Новоросійського краю. Фонди земельних банків Одеського архіву. фонд 249: Земельний банк Херсонської губернії. Опис 1 (1864—1920 рр. справи 2073, 2074) було складено справи про заставу маєтку землевласника Одеського уїзду дворянина Степана Івановича Нестеренко при х. Пьяногорка (12.11.1896-12.12.1896), та дворянина Андрія Івановича Нестеренко (12.11.1896-31.05.1897)“.
На території села жили роди німців-колоністів про яких відомо наступне. Гефле Готліб Христофорович до революції 1917 року мав 20 десятин землі і ще 50 десятин орендував, а також 20 корів та 20 коней (після революції 1917 року мав наділ землі 19 гектар, 40 десятин орендував, 8 коней, 5 корів) користувався найманою працею, був розкуркулений (вилучено борошна пшеничного 4 пуда, ячмінного 7 пудів, кукурудзи 3 пуда, ячменю 9 пудів, вівса 133 пуда) в 1920 році та засуджений за антирадянську агітацію, зрив заходів, що нею проводилися, участь у повстанні Шоку 1919 року, приховування землі і худоби, був позбавлений права голосу до 1927 року та висланий у заслання. Гефле Карл Христофорович до революції 917 року мав 120 десятин землі, ще 50 десятин орендував, 20 коней, 20 корів (при розкуркулені був наділ землі 20,87 гектарів, орендував 50 десятин, мав 8 коней та 8 корів), винаймав робочу силу. В 1920 році брав участь в постанні під проводом Шоку, агітував і зривав заходи радянської влади. За ці діяння, а також за приховування землі і худоби був розкуркулений (було вилучено пшеничного борошна – 8 пудів, ячмінного 5 пудів 20 футів, ячменю 24 пуди, вівса 103 пуди, кукурудзи 150 пудів, пшениці 15 пудів), засуджений судом до вислання у заслання та позбавлення права голосу до 1927 року. Гефле Генріх Христофорович до революції 1917 року мав 120 десятин землі, ще 50 десятин орендував, 20 коней, 20 корів, а також молотильний гарнітур (при розкуркулені був наділ землі 9,5 гектарів, орендував 70 десятин, мав 6 коней та 5 корів), винаймав робочу силу. В 1920 році брав участь в постанні під проводом Шоку, агітував і зривав заходи радянської влади. За ці діяння, а також за приховування землі і худоби був розкуркулений (було вилучено пшеничного борошна – 7 пудів, ячмінного 3 пуди, ячменю 19 пудів, вівса 21 пуд), засуджений судом до вислання у заслання та позбавлення права голосу до 1927 року. Гефле Фрідріх Фрідрихович до революції 1917 року мав 125 десятин землі, ще 20 десятин орендував, 17 корів (при розкуркулені був наділ землі 22 десятини, орендував 20 десятин, мав 6 коней та 5 корів), винаймав робочу силу. В 1920 році брав участь в постанні під проводом Шоку (організатором на місці), агітував і зривав заходи радянської влади. За ці діяння був розкуркулений (було вилучено пшениці 5 пудів, вівса 3 пуди 20 футів, кукурудзи 32 пуди, проса 4 пуди), засуджений судом до вислання у заслання та позбавлення права голосу до 1927 року. Гефле Карл Фрідрихович до революції 1917 року мав 100 десятин землі, ще 40 десятин орендував, 16 коней, 18 корів (при розкуркулені був наділ землі 14 десятин, орендував 35 десятин, мав 6 коней та 5 корів), винаймав робочу силу. В 1919 році розстрілював червоноармійців , в 1920 році брав участь в постанні під проводом Шоку, агітував і зривав заходи радянської влади. За ці діяння був розкуркулений (було вилучено ячменю 20 пудів, кукурудзи 20 футів, проса 3 пуди 25 футів), засуджений судом до вислання у заслання та позбавлення права голосу до 1927 року. Бок Карл Карлович до революції 1917 року мав 120 десятин землі, 20 коней, 15 корів (при розкуркулені був наділ землі 16 десятин, орендував 35 десятин, мав 8 коней та 12 корів), винаймав робочу силу. В 1919 - 1920 роках брав участь в постанні під проводом Шоку, підривав залізничні рейки, щоб затримати червоних, агітував і зривав заходи радянської влади. За ці діяння був розкуркулений (було вилучено пшениці 7 пудів 25 футів, ячменю 14 пудів, вівса 9 пудів 16 футів, проса 14 пудів 30 футів), засуджений судом до вислання у заслання та позбавлення права голосу до 1927 року. Бок Адам Іоганович до революції 1917 року мав 200 десятин землі та орендував 50 десятин, 40 коней, 32 корови (при розкуркулені був наділ землі 19 десятин, орендував 40 десятин, мав 12 коней та 14 корів), винаймав робочу силу. В 1919 році очолив постання під загальним проводом Шоку, підривав залізничні рейки, щоб затримати червоних, агітував і зривав заходи радянської влади. За ці діяння був розкуркулений (було вилучено ячменю 15 пудів, вівса 5 пудів), засуджений судом до вислання у заслання та позбавлення права голосу до розкуркулення. останні представники роду встановлені зі слів очевидців, а саме: Бок Йоффет, Марта, Карлина, Криштоф; Саутер Йоффет, Христина, Клара; Пфайфле Фрідріх, Едуард, Елізабет, Ремпольт, Гефле Христиан Фридрихович (народився 1893 року), Гефле Фрідрих Карлович народився в 1911 г., х. Пяногорка, Березовский р-н, винесено вирок від 23 серпня 1937 р. про відбування 10 років виправно-трудового лагеря, згодом реабілітований (Джерело: Сведения Одесского академического центра (Украина) Номер справи: 19152 — УСБУ в Одеській обл., сайт Меморіал Жертвы политического террора в СССР). Кладовище даного поселення розташовувалось на території між околицею сучасної свиноферми та вулицею Степовою. В кінці вулиці Весняної (по дорозі в бік села Карнагорове по ліву сторону) приблизно за 700 метрів розташовувався хутір Апласів. Про його мешканців відомо наступне. Аплас Фріц Генріхович до подій революції 1917 року мав 150 десятин землі, а ще 40 десятин орендував (після революції мав 15 десятин і ще 40 десятин орендував) крім того мав 28 коней, 18 корів, користувався найманою працею. В 1919 році очолив повстання, вів антикомуністичну агітацію, був засуджений комуністичною владою за контрреволюційну діяльність та приховування наділу землі та худоби, був розкуркулений як куркуль 3 групи (вилучено борошна пшеничного 5 пудів, ячмінного 8 пудів, кукурудзяного 4 пуди, вівса 56 пудів, пшениці 15 пудів) та висланий у заслання. Аплас Генріх Генріхович після подій революції 1917 року жив разом з батьком, мав земельний наділ 15 десятин та орендував 50 десятин, мав 7 коней та 8 корів, був засуджений за проведення антирадянської агітації, приховування наділу землі та худоби, участь в повстанні під проводом Шоку, розкуркулений, як куркуль 3 групи (вилучено борошна пшеничного 11 пудів, ячмінного 5 пудів, кукурудзяного 3 пуда, вівса 60 пудів, пшениці 20 пудів) та висланий у заслання.
Неподалік села знаходяться рештки німецького хутора Падурець (Пазурці, П'яногорка ІІ).
Згідно довідника Центрального статистичного управління УСРР. Національні меншості на Україні (реєстр мелеш). Видавництва Харків 1925 року. Станом на 1924 рік хутір П'яногорка І відносився до Чорногорської сільської ради і в ньому проживало 58 мешканців, з них 9 німців ( для порівняння в П'яногорці ІІ проживало 44 мешканці, з них 6 німці).
Станом на 1924 рік хутір П'яногорка відносився до Чорногорської сільської ради

В середині 1930-х років до села Новоподільське приєднано було хутір Денинисівка — сучасна вулиця Денисівська.
Що стосується колективізації, то дізнаємося з документу „Справка № 380368 ИНФО ОГПУ о противодействии кулачества коллективизации на Украине. По материалам на 20 января 1930 г.“ (Совершенно Секретно»: Лубянка Сталину о положении в стране (1922—1934 гг), т.8, ч.1, 1930 г., архив ЦА ФСБ Ф. 2. Оп. 8. Д. 677. Л. 124—135 Москва, 2008 Стр. 679—687) про наступне: «В хут. Пьяно-Горка группа кулаков ведет подрывную работу против организации коллектива. Кулаки открыто выступают с такими заявлениями: „Пусть не принуждают вас коллективизироваться … Это дело добровольное, а, между тем, вас втягивают в колхозы под нажимом“.»
Проте згідно даних статті Володимира Таліщака «Сюди, люди добрі, біжіть, бо вже приїхали грабувати» справа виглядала зовсім по-іншому.
У Березівському районі тодішньої Одеської округи уже станом на березень 1929 року було усуспільнено 62,7 % господарств. Ще у 1928 році в районі на базі радгоспу ім. Т.Шевченка була створена перша в країні МТС, у складі якої було сотні тракторів. Проте подальша суцільна колективізація, що розпочалася наприкінці 1929 року, наштовхнулася на опір місцевих селян, особливо заможних мешканців хуторів.
На початку 1930 року почалося створення артілі ім. М.Горького із центром на хуторі П'яногірка, до якої змушували вступати і мешканців Денисівки та 2-ї Новосілки. Одночасно, частину земель Новосілки владою було передано згадуваній МТС ім. Т.Шевченка. Усе це викликало обурення мешканців хуторів. І у січні 1930 р. ДПУ зафіксувала як прояви «куркульської агітації» розмови селян П'яногірки про примусовий вступ до колгоспу.
На початку березня до артілі змусили вступити частину мешканців Новоселівки та Денисівки. Проте вже «за кілька днів», вочевидь, після появи відомої статті Й.Сталіна, вони вийшли із неї, забравши «самоправно», як відзначається в обвинувачувальному висновку, своє майно та коней. Виступаючи на зборах артілі, денисівчанин Митрофан Денисенко переконував присутніх, що колгоспи — це новітня панщина. А забирати своє майно селянам довелося фактично з боєм. 18 березня 1930 року денисівчани, до яких приєднались і мешканці Новосілки, влаштували своєрідну демонстрацію протесту під Карнагорівською сільрадою, протестуючи проти насильницької колективізації та відібрання земель для МТС.
Тридцятидворічний Дмитро Кирилович Денисенко, який, обіймаючи посаду уповноваженого сільради по хутору, стояв на чолі громади, відіграв значну роль в подальшій організації спротиву владі. Слідчі ДПУ у своєму обвинувачувальному висновку підкреслили, що уповноважений, замість того, щоб сприяти сільраді при виконанні її представниками різних завдань у Денисівці — щоразу, замість запрошення понятих, скликав усе село для вчинення спротиву".
Через кілька днів селяни влаштували справжню блокаду МТС, два дні не даючи можливості тракторам вийти на поле, яке було відібране у селян Новосілки
Протягом наступних місяців мешканці Новосілки та Денисівки чинили спротив намаганням влади відібрати майно розкуркулених односельців чи арештувати активних учасників протестів. При появі на хуторі міліціонерів чи представників влади новосільчани відразу збирались, озброюючись чим попало — лопатами, сапами, дрючками — і проганяли непроханих гостей. Зокрема, неодноразово із хутора доводилось втікати міліціонеру Ільчуку, якого посилали чи відбирати худобу, чи описувати майно засуджених селян.
За активний спротив колективізації хуторів Денисівка і Новосілки 2 (нині село Новоселівка) активних учасників протесту було заарештовано.
Слідство тривало менше місяця і вже 7 листопада 1930 року, до чергової річниці так званої Жовтневої революції слідчими ДПУ був підготовлений обвинувачувальний висновок у справі 19 мешканців (10 чоловіків та 9 жінок) хуторів Денисівка та Новоселівка 2-га, обвинувачених в організації та участі в масовому спротиві владі. Жоден із звинувачених своєї вини не визнав. Проте 27 грудня 1930 року Судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР трьох новоселівців: Миколу Ведмєдєва, Андрія Піженка та Павла П'ясецького було засуджено до розстрілу. Дмитра Денисенка засудили до 10-річного ув'язнення в концтаборах. Інші були засуджені від 3 до 8 років концтаборів або до заслання на Північ.
Виступ денисівських і новоселівських селян надовго запам'ятався чекістам. «В період колективізації в с. Новоселівка спалахнуло куркульське повстання під керівництвом Піженко. Повстання було подавлено і ліквідовано», — відзначали вони у 1950 році у таємному паспорті-характеристиці області. У роки хрущовської «відлиги» прокуратура відмовлялася реабілітувати учасників виступу. Усі засуджені у цій справі були реабілітовані аж 16 грудня 1989 року.
Під час Німецько-радянської війни було окуповане німецькими військами. Пізніше село знаходилося під керівництвом румунської адміністрації. Звільнене 1 квітня 1944 14Гв ККК. У селі поховані залишки двох офіцерів Червоної армії, що загинули в 1941 році. Приблизно відомо, що вони були молодшими лейтенантами, а один з них — Степан Міщук, прізвище встановлено зі слів очевидців.
Відповідно розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 19.05.2016 року № 298/А-2016 «Про перейменування об'єктів топономіки у населених пунктах Одеської області» та відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» вулицю Леніна перейменовано на вулицю Шевченка, а вулицю Радянської армії перейменовано на вулицю Весняна.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 269 осіб, з яких 107 чоловіків та 162 жінки.
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 254 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,09 % |
| російська | 4,33 % |
| білоруська | 0,39 % |
| вірменська | 0,39 % |
| молдовська | 0,39 % |
Відомі люди
У селі народився та провів дитячі роки Заслужений художник України, який працював на Волині, Микола Петрович Гевелюк (1935—1999 рр.).
Примітки
- http://rusdeutsch-panorama.ru«[недоступне посилання]
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
4. http://ukrnationalism.com/history/1619-siudy-liudy-dobri-bizhit-bo-vzhe-pryikhaly-hrabuvaty.html
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novopodi lske selo Rauhivskoyi selishnoyi gromadi u Berezivskomu rajoni Odeskoyi oblasti v Ukrayini Naselennya stanovit 254 osobi Na pochatku HH storichchya j do pochatku 40 h selo vidome yak Pyangorka zgaduyetsya v knizi Spiski naselennyh mest Hersonskoj gubernii 1868 v 1868 godu Aplaci Yelizavetka Maksima Gorkogo Nesterenko Pyanogorka I takzhe Maksim Gorki do 1917 Hersonskaya gub Tiraspolskij u Demidovskaya vol v sov period Odesskaya obl Berezovskij r n Lyut selo V 10 km k yugo zap ot zh d st Berezovka Zemli 1000 des 1918 Zhit 99 1906 62 1916 200 1918 84 1926 96 1943 selo Novopodilske Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Berezivskij rajon Gromada Rauhivska selishna gromada Kod KATOTTG UA51020210070059753 Osnovni dani Zasnovane 1920 Naselennya 254 Plosha 1 459 km Gustota naselennya 174 09 osib km Poshtovij indeks 67332 Telefonnij kod 380 4856 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 08 24 pn sh 30 51 02 sh d 47 14000 pn sh 30 85056 sh d 47 14000 30 85056 Koordinati 47 08 24 pn sh 30 51 02 sh d 47 14000 pn sh 30 85056 sh d 47 14000 30 85056 Serednya visota nad rivnem morya 71 m Misceva vlada Adresa radi 67330 Odeska obl Berezivskij r n s Novoselivka vul Nova 77a Karta Novopodilske Novopodilske Mapa Zgidno z danimi praci Pivovar A V Pyeshij O I Shlyahovij K V Zemelni banki Novorosijskogo krayu Fondi zemelnih bankiv Odeskogo arhivu fond 249 Zemelnij bank Hersonskoyi guberniyi Opis 1 1864 1920 rr spravi 2073 2074 bulo skladeno spravi pro zastavu mayetku zemlevlasnika Odeskogo uyizdu dvoryanina Stepana Ivanovicha Nesterenko pri h Pyanogorka 12 11 1896 12 12 1896 ta dvoryanina Andriya Ivanovicha Nesterenko 12 11 1896 31 05 1897 Na teritoriyi sela zhili rodi nimciv kolonistiv pro yakih vidomo nastupne Gefle Gotlib Hristoforovich do revolyuciyi 1917 roku mav 20 desyatin zemli i she 50 desyatin orenduvav a takozh 20 koriv ta 20 konej pislya revolyuciyi 1917 roku mav nadil zemli 19 gektar 40 desyatin orenduvav 8 konej 5 koriv koristuvavsya najmanoyu praceyu buv rozkurkulenij vilucheno boroshna pshenichnogo 4 puda yachminnogo 7 pudiv kukurudzi 3 puda yachmenyu 9 pudiv vivsa 133 puda v 1920 roci ta zasudzhenij za antiradyansku agitaciyu zriv zahodiv sho neyu provodilisya uchast u povstanni Shoku 1919 roku prihovuvannya zemli i hudobi buv pozbavlenij prava golosu do 1927 roku ta vislanij u zaslannya Gefle Karl Hristoforovich do revolyuciyi 917 roku mav 120 desyatin zemli she 50 desyatin orenduvav 20 konej 20 koriv pri rozkurkuleni buv nadil zemli 20 87 gektariv orenduvav 50 desyatin mav 8 konej ta 8 koriv vinajmav robochu silu V 1920 roci brav uchast v postanni pid provodom Shoku agituvav i zrivav zahodi radyanskoyi vladi Za ci diyannya a takozh za prihovuvannya zemli i hudobi buv rozkurkulenij bulo vilucheno pshenichnogo boroshna 8 pudiv yachminnogo 5 pudiv 20 futiv yachmenyu 24 pudi vivsa 103 pudi kukurudzi 150 pudiv pshenici 15 pudiv zasudzhenij sudom do vislannya u zaslannya ta pozbavlennya prava golosu do 1927 roku Gefle Genrih Hristoforovich do revolyuciyi 1917 roku mav 120 desyatin zemli she 50 desyatin orenduvav 20 konej 20 koriv a takozh molotilnij garnitur pri rozkurkuleni buv nadil zemli 9 5 gektariv orenduvav 70 desyatin mav 6 konej ta 5 koriv vinajmav robochu silu V 1920 roci brav uchast v postanni pid provodom Shoku agituvav i zrivav zahodi radyanskoyi vladi Za ci diyannya a takozh za prihovuvannya zemli i hudobi buv rozkurkulenij bulo vilucheno pshenichnogo boroshna 7 pudiv yachminnogo 3 pudi yachmenyu 19 pudiv vivsa 21 pud zasudzhenij sudom do vislannya u zaslannya ta pozbavlennya prava golosu do 1927 roku Gefle Fridrih Fridrihovich do revolyuciyi 1917 roku mav 125 desyatin zemli she 20 desyatin orenduvav 17 koriv pri rozkurkuleni buv nadil zemli 22 desyatini orenduvav 20 desyatin mav 6 konej ta 5 koriv vinajmav robochu silu V 1920 roci brav uchast v postanni pid provodom Shoku organizatorom na misci agituvav i zrivav zahodi radyanskoyi vladi Za ci diyannya buv rozkurkulenij bulo vilucheno pshenici 5 pudiv vivsa 3 pudi 20 futiv kukurudzi 32 pudi prosa 4 pudi zasudzhenij sudom do vislannya u zaslannya ta pozbavlennya prava golosu do 1927 roku Gefle Karl Fridrihovich do revolyuciyi 1917 roku mav 100 desyatin zemli she 40 desyatin orenduvav 16 konej 18 koriv pri rozkurkuleni buv nadil zemli 14 desyatin orenduvav 35 desyatin mav 6 konej ta 5 koriv vinajmav robochu silu V 1919 roci rozstrilyuvav chervonoarmijciv v 1920 roci brav uchast v postanni pid provodom Shoku agituvav i zrivav zahodi radyanskoyi vladi Za ci diyannya buv rozkurkulenij bulo vilucheno yachmenyu 20 pudiv kukurudzi 20 futiv prosa 3 pudi 25 futiv zasudzhenij sudom do vislannya u zaslannya ta pozbavlennya prava golosu do 1927 roku Bok Karl Karlovich do revolyuciyi 1917 roku mav 120 desyatin zemli 20 konej 15 koriv pri rozkurkuleni buv nadil zemli 16 desyatin orenduvav 35 desyatin mav 8 konej ta 12 koriv vinajmav robochu silu V 1919 1920 rokah brav uchast v postanni pid provodom Shoku pidrivav zaliznichni rejki shob zatrimati chervonih agituvav i zrivav zahodi radyanskoyi vladi Za ci diyannya buv rozkurkulenij bulo vilucheno pshenici 7 pudiv 25 futiv yachmenyu 14 pudiv vivsa 9 pudiv 16 futiv prosa 14 pudiv 30 futiv zasudzhenij sudom do vislannya u zaslannya ta pozbavlennya prava golosu do 1927 roku Bok Adam Ioganovich do revolyuciyi 1917 roku mav 200 desyatin zemli ta orenduvav 50 desyatin 40 konej 32 korovi pri rozkurkuleni buv nadil zemli 19 desyatin orenduvav 40 desyatin mav 12 konej ta 14 koriv vinajmav robochu silu V 1919 roci ocholiv postannya pid zagalnim provodom Shoku pidrivav zaliznichni rejki shob zatrimati chervonih agituvav i zrivav zahodi radyanskoyi vladi Za ci diyannya buv rozkurkulenij bulo vilucheno yachmenyu 15 pudiv vivsa 5 pudiv zasudzhenij sudom do vislannya u zaslannya ta pozbavlennya prava golosu do rozkurkulennya ostanni predstavniki rodu vstanovleni zi sliv ochevidciv a same Bok Joffet Marta Karlina Krishtof Sauter Joffet Hristina Klara Pfajfle Fridrih Eduard Elizabet Rempolt Gefle Hristian Fridrihovich narodivsya 1893 roku Gefle Fridrih Karlovich narodivsya v 1911 g h Pyanogorka Berezovskij r n vineseno virok vid 23 serpnya 1937 r pro vidbuvannya 10 rokiv vipravno trudovogo lagerya zgodom reabilitovanij Dzherelo Svedeniya Odesskogo akademicheskogo centra Ukraina Nomer spravi 19152 USBU v Odeskij obl sajt Memorial Zhertvy politicheskogo terrora v SSSR Kladovishe danogo poselennya roztashovuvalos na teritoriyi mizh okoliceyu suchasnoyi svinofermi ta vuliceyu Stepovoyu V kinci vulici Vesnyanoyi po dorozi v bik sela Karnagorove po livu storonu priblizno za 700 metriv roztashovuvavsya hutir Aplasiv Pro jogo meshkanciv vidomo nastupne Aplas Fric Genrihovich do podij revolyuciyi 1917 roku mav 150 desyatin zemli a she 40 desyatin orenduvav pislya revolyuciyi mav 15 desyatin i she 40 desyatin orenduvav krim togo mav 28 konej 18 koriv koristuvavsya najmanoyu praceyu V 1919 roci ocholiv povstannya viv antikomunistichnu agitaciyu buv zasudzhenij komunistichnoyu vladoyu za kontrrevolyucijnu diyalnist ta prihovuvannya nadilu zemli ta hudobi buv rozkurkulenij yak kurkul 3 grupi vilucheno boroshna pshenichnogo 5 pudiv yachminnogo 8 pudiv kukurudzyanogo 4 pudi vivsa 56 pudiv pshenici 15 pudiv ta vislanij u zaslannya Aplas Genrih Genrihovich pislya podij revolyuciyi 1917 roku zhiv razom z batkom mav zemelnij nadil 15 desyatin ta orenduvav 50 desyatin mav 7 konej ta 8 koriv buv zasudzhenij za provedennya antiradyanskoyi agitaciyi prihovuvannya nadilu zemli ta hudobi uchast v povstanni pid provodom Shoku rozkurkulenij yak kurkul 3 grupi vilucheno boroshna pshenichnogo 11 pudiv yachminnogo 5 pudiv kukurudzyanogo 3 puda vivsa 60 pudiv pshenici 20 pudiv ta vislanij u zaslannya Nepodalik sela znahodyatsya reshtki nimeckogo hutora Padurec Pazurci P yanogorka II Zgidno dovidnika Centralnogo statistichnogo upravlinnya USRR Nacionalni menshosti na Ukrayini reyestr melesh Vidavnictva Harkiv 1925 roku Stanom na 1924 rik hutir P yanogorka I vidnosivsya do Chornogorskoyi silskoyi radi i v nomu prozhivalo 58 meshkanciv z nih 9 nimciv dlya porivnyannya v P yanogorci II prozhivalo 44 meshkanci z nih 6 nimci Stanom na 1924 rik hutir P yanogorka vidnosivsya do Chornogorskoyi silskoyi radi V seredini 1930 h rokiv do sela Novopodilske priyednano bulo hutir Deninisivka suchasna vulicya Denisivska Sho stosuyetsya kolektivizaciyi to diznayemosya z dokumentu Spravka 380368 INFO OGPU o protivodejstvii kulachestva kollektivizacii na Ukraine Po materialam na 20 yanvarya 1930 g Sovershenno Sekretno Lubyanka Stalinu o polozhenii v strane 1922 1934 gg t 8 ch 1 1930 g arhiv CA FSB F 2 Op 8 D 677 L 124 135 Moskva 2008 Str 679 687 pro nastupne V hut Pyano Gorka gruppa kulakov vedet podryvnuyu rabotu protiv organizacii kollektiva Kulaki otkryto vystupayut s takimi zayavleniyami Pust ne prinuzhdayut vas kollektivizirovatsya Eto delo dobrovolnoe a mezhdu tem vas vtyagivayut v kolhozy pod nazhimom Prote zgidno danih statti Volodimira Talishaka Syudi lyudi dobri bizhit bo vzhe priyihali grabuvati sprava viglyadala zovsim po inshomu U Berezivskomu rajoni todishnoyi Odeskoyi okrugi uzhe stanom na berezen 1929 roku bulo ususpilneno 62 7 gospodarstv She u 1928 roci v rajoni na bazi radgospu im T Shevchenka bula stvorena persha v krayini MTS u skladi yakoyi bulo sotni traktoriv Prote podalsha sucilna kolektivizaciya sho rozpochalasya naprikinci 1929 roku nashtovhnulasya na opir miscevih selyan osoblivo zamozhnih meshkanciv hutoriv Na pochatku 1930 roku pochalosya stvorennya artili im M Gorkogo iz centrom na hutori P yanogirka do yakoyi zmushuvali vstupati i meshkanciv Denisivki ta 2 yi Novosilki Odnochasno chastinu zemel Novosilki vladoyu bulo peredano zgaduvanij MTS im T Shevchenka Use ce viklikalo oburennya meshkanciv hutoriv I u sichni 1930 r DPU zafiksuvala yak proyavi kurkulskoyi agitaciyi rozmovi selyan P yanogirki pro primusovij vstup do kolgospu Na pochatku bereznya do artili zmusili vstupiti chastinu meshkanciv Novoselivki ta Denisivki Prote vzhe za kilka dniv vochevid pislya poyavi vidomoyi statti J Stalina voni vijshli iz neyi zabravshi samopravno yak vidznachayetsya v obvinuvachuvalnomu visnovku svoye majno ta konej Vistupayuchi na zborah artili denisivchanin Mitrofan Denisenko perekonuvav prisutnih sho kolgospi ce novitnya panshina A zabirati svoye majno selyanam dovelosya faktichno z boyem 18 bereznya 1930 roku denisivchani do yakih priyednalis i meshkanci Novosilki vlashtuvali svoyeridnu demonstraciyu protestu pid Karnagorivskoyu silradoyu protestuyuchi proti nasilnickoyi kolektivizaciyi ta vidibrannya zemel dlya MTS Tridcyatidvorichnij Dmitro Kirilovich Denisenko yakij obijmayuchi posadu upovnovazhenogo silradi po hutoru stoyav na choli gromadi vidigrav znachnu rol v podalshij organizaciyi sprotivu vladi Slidchi DPU u svoyemu obvinuvachuvalnomu visnovku pidkreslili sho upovnovazhenij zamist togo shob spriyati silradi pri vikonanni yiyi predstavnikami riznih zavdan u Denisivci shorazu zamist zaproshennya ponyatih sklikav use selo dlya vchinennya sprotivu Cherez kilka dniv selyani vlashtuvali spravzhnyu blokadu MTS dva dni ne dayuchi mozhlivosti traktoram vijti na pole yake bulo vidibrane u selyan Novosilki Protyagom nastupnih misyaciv meshkanci Novosilki ta Denisivki chinili sprotiv namagannyam vladi vidibrati majno rozkurkulenih odnoselciv chi areshtuvati aktivnih uchasnikiv protestiv Pri poyavi na hutori milicioneriv chi predstavnikiv vladi novosilchani vidrazu zbiralis ozbroyuyuchis chim popalo lopatami sapami dryuchkami i proganyali neprohanih gostej Zokrema neodnorazovo iz hutora dovodilos vtikati milicioneru Ilchuku yakogo posilali chi vidbirati hudobu chi opisuvati majno zasudzhenih selyan Za aktivnij sprotiv kolektivizaciyi hutoriv Denisivka i Novosilki 2 nini selo Novoselivka aktivnih uchasnikiv protestu bulo zaareshtovano Slidstvo trivalo menshe misyacya i vzhe 7 listopada 1930 roku do chergovoyi richnici tak zvanoyi Zhovtnevoyi revolyuciyi slidchimi DPU buv pidgotovlenij obvinuvachuvalnij visnovok u spravi 19 meshkanciv 10 cholovikiv ta 9 zhinok hutoriv Denisivka ta Novoselivka 2 ga obvinuvachenih v organizaciyi ta uchasti v masovomu sprotivi vladi Zhoden iz zvinuvachenih svoyeyi vini ne viznav Prote 27 grudnya 1930 roku Sudovoyu trijkoyu pri kolegiyi DPU USRR troh novoselivciv Mikolu Vedmyedyeva Andriya Pizhenka ta Pavla P yaseckogo bulo zasudzheno do rozstrilu Dmitra Denisenka zasudili do 10 richnogo uv yaznennya v konctaborah Inshi buli zasudzheni vid 3 do 8 rokiv konctaboriv abo do zaslannya na Pivnich Vistup denisivskih i novoselivskih selyan nadovgo zapam yatavsya chekistam V period kolektivizaciyi v s Novoselivka spalahnulo kurkulske povstannya pid kerivnictvom Pizhenko Povstannya bulo podavleno i likvidovano vidznachali voni u 1950 roci u tayemnomu pasporti harakteristici oblasti U roki hrushovskoyi vidligi prokuratura vidmovlyalasya reabilituvati uchasnikiv vistupu Usi zasudzheni u cij spravi buli reabilitovani azh 16 grudnya 1989 roku Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni bulo okupovane nimeckimi vijskami Piznishe selo znahodilosya pid kerivnictvom rumunskoyi administraciyi Zvilnene 1 kvitnya 1944 14Gv KKK U seli pohovani zalishki dvoh oficeriv Chervonoyi armiyi sho zaginuli v 1941 roci Priblizno vidomo sho voni buli molodshimi lejtenantami a odin z nih Stepan Mishuk prizvishe vstanovleno zi sliv ochevidciv Vidpovidno rozporyadzhennya golovi Odeskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid 19 05 2016 roku 298 A 2016 Pro perejmenuvannya ob yektiv toponomiki u naselenih punktah Odeskoyi oblasti ta vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki vulicyu Lenina perejmenovano na vulicyu Shevchenka a vulicyu Radyanskoyi armiyi perejmenovano na vulicyu Vesnyana NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 269 osib z yakih 107 cholovikiv ta 162 zhinki Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkali 254 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 94 09 rosijska 4 33 biloruska 0 39 virmenska 0 39 moldovska 0 39 Vidomi lyudiU seli narodivsya ta proviv dityachi roki Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini yakij pracyuvav na Volini Mikola Petrovich Gevelyuk 1935 1999 rr Primitkihttp rusdeutsch panorama ru nedostupne posilannya database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 4 http ukrnationalism com history 1619 siudy liudy dobri bizhit bo vzhe pryikhaly hrabuvaty html Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi