Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Новий Пазар болг. Нови пазар | ||||
 | ||||
| Країна |  Болгарія | |||
| Область | Шуменська область | |||
| Община | ||||
| Код ЕКАТТЕ | 52009 | |||
| Поштовий індекс | 9900 | |||
| Телефонний код | ???? | |||
| H G O | ||||
| Висота | 107 | |||
| Населення | 12 000 (2011) | |||
| Телефонний код | +421-05341 | |||
| novipazar.acstre.com/BG.php | ||||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 22 км | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 322 км | |||
| Розташування | ||||
  Новий Пазар Новий Пазар (Болгарія) | ||||
| Мапа | ||||
 Новий Пазар у Вікісховищі | ||||
Но́вий Паза́р (болг. Нови пазар) — місто в Шуменській області Болгарії. Адміністративний центр общини . Населення міста на кінець 2009 року становить 12 673 жителів, що робить його другим за величиною поселенням в регіоні.
Населення
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 12 000 осіб.
Національний склад населення міста:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 8154 | 73,8% |
| турки | 1749 | 15,8% |
| цигани | 1020 | 9,2% |
| інша | 46 | 0,4% |
| не визначились | 73 | 0,7% |
| Всього відповіли | 11042 |
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Географія
Місто розташоване в долині між Шуменським, Лудогорським і Провадійським плато в рівнині Дунаю. Сусідні міста Нового Пазару - це Каспичан і Плиска, розташовані приблизно в 22 км на схід від Шумена. Через місто протікає річка Крива, що впадає в річку Провадія, що впадають Чорного моря.
Історія
Вже в давнину ці землі були заселені, про що свідчать принаймні 434 експонати, представлені в музейній колекції, що експонується в будівлі художньої галереї на центральній вулиці. Там представлені культура племен і народів, що населяли регіон міста від ранньої кам'яної доби до пізнього середньовіччя. Багато поселень, фортець і некрополів, як давньої, так і пізньої античної епохи, а також часів Першого і Другого Болгарського царства, свідчать, що землі завжди були густо населеними. Одними з найцікавіших знахідок є ювелірні вироби та золоті прикраси фракійсько-римської епохи, знайдені в районі міста. Існувло придорожнє римське поселення, що пов'язувало Марцианополіс і Абрітус, назване Динея. В околицях міста були виявлені дві великі пізньоантичні фортеці (IV - VI ст.). Одна розташована на схід від міста, а інша фортеця біля села Войвода. У північній частині міста був відкритий стародавній болгарський некрополь[недоступне посилання з листопадаа 2019].
За словами А. Іширкова, місто вперше згадувалося у зв'язку з походом Варненчика 1444 року, коли хрестоносці обложили і після кількох днів взяли і спалили місто. (Щорічник Софійського університету 1906 - 1907, 141 сторінка). У 16-му столітті, два брати збудували церкви по обидва боки річки Крива, створилии п'ятничний ринок, і таким чином з'явилося назва міста Єні пазар ("Новий ринок"). Над селом у напрямку плато Стана знаходилося село Ілфі (Єлфі) кьой, земля якого згодом успадкована містом - (Іван Радев у Другому щорічному звіті Варненського археологічного товариства за 1907 рік, 41 сторінка).
Угорський мандрівник Георг Рагузіум в 1598 році, описуючи межі Сілістрянського санджаку, згадує назву Нового Пазара як одне з внутрішніх міст (Болгари у XVI столітті, документи з наших і зарубіжних архівів - Олена Грозданова, Стефан Андрєєв). У османських податкових реєстрах 1620 р. складених у зв'язку зі збором річного податку, також була вказана назва міста. На початку 1667 року Евлія Челебі, проходячи через Новий Пазар, дав дуже докладний опис, у якому повідомив про 150 будинків, 20 магазинів і 3 ринки і дві мечеті, на вході яких було написано ім'я хазяїна і 981 рік (1573 - 1574 в християнському календарі), у якому наведено приблизну дату формування нового міста (Подорож Евлії Челебі з Криму через Добруджу до Одрину і Константинополя). Під час російсько-турецьких воєн 1774, 1810 і 1828 років місто неодноразово згадувалося як місце боїв, або просто як частина маршруту походу. У 16.06.1774 р. війська графа Каменярського перетнули місто в ході походу Російської армії до міста Шумен (Петров А.В. Война Росії з Туреччиною і польськими конфедератами з 1769 в 1774 р.) - Т.1-5. ., 1866-1874.) . Влітку 1828 р. (8 липня) під час військової кампанії майор Симанський зробив короткий звіт про місто (Симанський Л.А., С. 39 ). Під час Кримської війни 1854 року в місті розташовується англійська частина, яка отримала випадкову жертву - солдат потонув в річці Крива. (Девід Мерфі. Ірландія і Кримська війна. Dublin, Four Courts Press, 2002, с. 3)
У 1840 році була відкрита монастирська школа (тепер будинок- музей), в 1826 році в центрі міста була побудована годинникова вежа, нині оголошена пам'ятником культури. У 1872 році був заснований громадський центр Нового Пазара.
Релігія
Православ'я є провідною релігією. У місті є православна церква "Св. Петка", побудована в 1850 році з ініціативи Петка Курооглу та Вальчо Станева з села Єнево. Його освятив тодішній грецький митрополит Порфірій в 1852 році. Таким чином, церква стала однією з перших, що діяла на території нинішньої Шуменської області під час османського панування.
У місті також є мечеть.
Культура
Освіта
У місті є 4 загальноосвітні школи: середня школа "Василь Левський", гімназія "Хан Ісперих", школа "Проф. д-р Асен Златаров" і сільськогосподарська гімназія. Одна початкова школа «Нікола Вапцаров» і одна спеціальна школа «Станата».
Завод "Китка"
У Новому Пазарі є також завод з виробництва тонкого скла, порцеляни та кришталю.
Театри
Місцевий театр дає виступи відомих артистів з усієї країни. Офіційна театральна трупа називається "Мелпоарт" (режисера Златі Златєв). Група дає багато виступів на великих театральних конкурсах. У місті є аматорська і дитяча трупа на чолі з Мехнуром Галібом.
Музеї
У місті є картинна галерея імені відомого художника Петра Персенгиєва. Галерея регулярно проводить виставки художників і майстрів з міста, а також молодих талантів з місцевих шкіл. У будівлі галереї знаходиться також історичний музей.
Місто - побратим
У липні 2012 року підписана угода про побратимство між Новим Пазаром і турецьким містом Інегьол мерами обох муніципалітетів - Руменом Панайотовим і Алінуром Акташем.
Регулярні події
- 14 жовтня - це свято храму і день міста. Щорічно в ці дні проходить традиційний ярмарок.
- День ринку - п'ятниця
- Протягом декількох років у місті проходять два національні музичні конкурси: "Танцюючи клавіши" для аккордеоністів, заснований Стефаном Петковим і "Чарівні ритми" для гайди.
- 1-2 травня - "Країна співає" - ярмарок всього міста, у місцевості "Станата" (6 км від центру міста).
Знаменитості
- Іван Радов (02.1844—01.05.1912) — вчитель, священик, народний депутат
- Іван Абаджиєв (1932 — 2017), важка атлетика, клубний тренер
- Олександр Варбанов (1964 р.н.), штангіст
- Маргарита Георгієва (1951 р.н.), філолог
- Маріус Куркинський (1969 р.н.), актор і режисер
- Марин Петров (1988 р.н.), футболіст
- Жеко Радев (1875—1934), географ
- Леон Суружон (1913—2007), скрипаль
- Симеон Русакієв (1910—1991), професор
Примітки
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Novi pazar", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9976168/uk. Докладніше: ; .
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- . Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 4 березня 2019.
- Населення - міста Болгарії - "WorldCityPopulation"
- Населення - міста Болгарії - "pop-stat.mashke.org"
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Нови пазар, общ. Нови пазар, обл. Шумен (болгарською) . Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
- http://www.teambulgaria.com/town.php?town_id=32&setLanguage=2
- "Населення Разграда, Тарговіште та Шумена в 17 столітті"
- "Кітка", Нові Пазар
Зовнішні посилання
- Офіційний сайт муніципалітету
- Офіційний сайт районного суду
- Офіційний сайт багатопрофільної лікарні активного лікування "Добри Беров"
- Сайт загальноосвітньої школи "Василь Левський" [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novij Pazar mistoNovij Pazar bolg Novi pazar d Kat Krayina BolgariyaOblast Shumenska oblastObshinaKod EKATTE 52009Poshtovij indeks 9900Telefonnij kod 43 20 51 pn sh 27 11 44 sh d H G OVisota 107Naselennya 12 000 2011 Telefonnij kod 421 05341novipazar acstre com BG phpVidstanDo oblasnogo centru fizichna 22 kmDo Sofiyi fizichna 322 kmRoztashuvannyaNovij PazarNovij Pazar Bolgariya Mapa Novij Pazar u Vikishovishi No vij Paza r bolg Novi pazar misto v Shumenskij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr obshini Naselennya mista na kinec 2009 roku stanovit 12 673 zhiteliv sho robit jogo drugim za velichinoyu poselennyam v regioni NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2011 roku u misti prozhivali 12 000 osib Nacionalnij sklad naselennya mista Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokbolgari 8154 73 8 turki 1749 15 8 cigani 1020 9 2 insha 46 0 4 ne viznachilis 73 0 7 Vsogo vidpovili 11042 Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci Dinamika naselennya GeografiyaMisto roztashovane v dolini mizh Shumenskim Ludogorskim i Provadijskim plato v rivnini Dunayu Susidni mista Novogo Pazaru ce Kaspichan i Pliska roztashovani priblizno v 22 km na shid vid Shumena Cherez misto protikaye richka Kriva sho vpadaye v richku Provadiya sho vpadayut Chornogo morya IstoriyaGodinnikova vezha v centri mista Vzhe v davninu ci zemli buli zaseleni pro sho svidchat prinajmni 434 eksponati predstavleni v muzejnij kolekciyi sho eksponuyetsya v budivli hudozhnoyi galereyi na centralnij vulici Tam predstavleni kultura plemen i narodiv sho naselyali region mista vid rannoyi kam yanoyi dobi do piznogo serednovichchya Bagato poselen fortec i nekropoliv yak davnoyi tak i piznoyi antichnoyi epohi a takozh chasiv Pershogo i Drugogo Bolgarskogo carstva svidchat sho zemli zavzhdi buli gusto naselenimi Odnimi z najcikavishih znahidok ye yuvelirni virobi ta zoloti prikrasi frakijsko rimskoyi epohi znajdeni v rajoni mista Isnuvlo pridorozhnye rimske poselennya sho pov yazuvalo Marcianopolis i Abritus nazvane Dineya V okolicyah mista buli viyavleni dvi veliki piznoantichni forteci IV VI st Odna roztashovana na shid vid mista a insha fortecya bilya sela Vojvoda U pivnichnij chastini mista buv vidkritij starodavnij bolgarskij nekropol nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Za slovami A Ishirkova misto vpershe zgaduvalosya u zv yazku z pohodom Varnenchika 1444 roku koli hrestonosci oblozhili i pislya kilkoh dniv vzyali i spalili misto Shorichnik Sofijskogo universitetu 1906 1907 141 storinka U 16 mu stolitti dva brati zbuduvali cerkvi po obidva boki richki Kriva stvorilii p yatnichnij rinok i takim chinom z yavilosya nazva mista Yeni pazar Novij rinok Nad selom u napryamku plato Stana znahodilosya selo Ilfi Yelfi koj zemlya yakogo zgodom uspadkovana mistom Ivan Radev u Drugomu shorichnomu zviti Varnenskogo arheologichnogo tovaristva za 1907 rik 41 storinka Ugorskij mandrivnik Georg Raguzium v 1598 roci opisuyuchi mezhi Silistryanskogo sandzhaku zgaduye nazvu Novogo Pazara yak odne z vnutrishnih mist Bolgari u XVI stolitti dokumenti z nashih i zarubizhnih arhiviv Olena Grozdanova Stefan Andryeyev U osmanskih podatkovih reyestrah 1620 r skladenih u zv yazku zi zborom richnogo podatku takozh bula vkazana nazva mista Na pochatku 1667 roku Evliya Chelebi prohodyachi cherez Novij Pazar dav duzhe dokladnij opis u yakomu povidomiv pro 150 budinkiv 20 magaziniv i 3 rinki i dvi mecheti na vhodi yakih bulo napisano im ya hazyayina i 981 rik 1573 1574 v hristiyanskomu kalendari u yakomu navedeno pribliznu datu formuvannya novogo mista Podorozh Evliyi Chelebi z Krimu cherez Dobrudzhu do Odrinu i Konstantinopolya Pid chas rosijsko tureckih voyen 1774 1810 i 1828 rokiv misto neodnorazovo zgaduvalosya yak misce boyiv abo prosto yak chastina marshrutu pohodu U 16 06 1774 r vijska grafa Kamenyarskogo peretnuli misto v hodi pohodu Rosijskoyi armiyi do mista Shumen Petrov A V Vojna Rosiyi z Turechchinoyu i polskimi konfederatami z 1769 v 1774 r T 1 5 1866 1874 Vlitku 1828 r 8 lipnya pid chas vijskovoyi kampaniyi major Simanskij zrobiv korotkij zvit pro misto Simanskij L A S 39 Pid chas Krimskoyi vijni 1854 roku v misti roztashovuyetsya anglijska chastina yaka otrimala vipadkovu zhertvu soldat potonuv v richci Kriva Devid Merfi Irlandiya i Krimska vijna Dublin Four Courts Press 2002 s 3 U 1840 roci bula vidkrita monastirska shkola teper budinok muzej v 1826 roci v centri mista bula pobudovana godinnikova vezha nini ogoloshena pam yatnikom kulturi U 1872 roci buv zasnovanij gromadskij centr Novogo Pazara ReligiyaPravoslav ya ye providnoyu religiyeyu U misti ye pravoslavna cerkva Sv Petka pobudovana v 1850 roci z iniciativi Petka Kurooglu ta Valcho Staneva z sela Yenevo Jogo osvyativ todishnij greckij mitropolit Porfirij v 1852 roci Takim chinom cerkva stala odniyeyu z pershih sho diyala na teritoriyi ninishnoyi Shumenskoyi oblasti pid chas osmanskogo panuvannya U misti takozh ye mechet KulturaGalereya Petro Persengiyev Osvita U misti ye 4 zagalnoosvitni shkoli serednya shkola Vasil Levskij gimnaziya Han Isperih shkola Prof d r Asen Zlatarov i silskogospodarska gimnaziya Odna pochatkova shkola Nikola Vapcarov i odna specialna shkola Stanata Zavod Kitka U Novomu Pazari ye takozh zavod z virobnictva tonkogo skla porcelyani ta krishtalyu Teatri Miscevij teatr daye vistupi vidomih artistiv z usiyeyi krayini Oficijna teatralna trupa nazivayetsya Melpoart rezhisera Zlati Zlatyev Grupa daye bagato vistupiv na velikih teatralnih konkursah U misti ye amatorska i dityacha trupa na choli z Mehnurom Galibom Muzeyi U misti ye kartinna galereya imeni vidomogo hudozhnika Petra Persengiyeva Galereya regulyarno provodit vistavki hudozhnikiv i majstriv z mista a takozh molodih talantiv z miscevih shkil U budivli galereyi znahoditsya takozh istorichnij muzej Misto pobratimU lipni 2012 roku pidpisana ugoda pro pobratimstvo mizh Novim Pazarom i tureckim mistom Inegol merami oboh municipalitetiv Rumenom Panajotovim i Alinurom Aktashem Regulyarni podiyi14 zhovtnya ce svyato hramu i den mista Shorichno v ci dni prohodit tradicijnij yarmarok Den rinku p yatnicya Protyagom dekilkoh rokiv u misti prohodyat dva nacionalni muzichni konkursi Tancyuyuchi klavishi dlya akkordeonistiv zasnovanij Stefanom Petkovim i Charivni ritmi dlya gajdi 1 2 travnya Krayina spivaye yarmarok vsogo mista u miscevosti Stanata 6 km vid centru mista ZnamenitostiIvan Radov 02 1844 01 05 1912 vchitel svyashenik narodnij deputat Ivan Abadzhiyev 1932 2017 vazhka atletika klubnij trener Oleksandr Varbanov 1964 r n shtangist Margarita Georgiyeva 1951 r n filolog Marius Kurkinskij 1969 r n aktor i rezhiser Marin Petrov 1988 r n futbolist Zheko Radev 1875 1934 geograf Leon Suruzhon 1913 2007 skripal Simeon Rusakiyev 1910 1991 profesorPrimitkiCya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Novi pazar ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q9976168 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv Arhiv originalu za 18 sichnya 2011 Procitovano 4 bereznya 2019 Naselennya mista Bolgariyi WorldCityPopulation Naselennya mista Bolgariyi pop stat mashke org Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i samoopredelenie po etnicheska prinadlezhnost km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 05 04 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i vzrast km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 14 08 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Spravka za naselenieto na gr Novi pazar obsh Novi pazar obl Shumen bolgarskoyu Arhiv originalu za 22 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2012 http www teambulgaria com town php town id 32 amp setLanguage 2 Naselennya Razgrada Targovishte ta Shumena v 17 stolitti Kitka Novi PazarZovnishni posilannyaOficijnij sajt municipalitetu Oficijnij sajt rajonnogo sudu Oficijnij sajt bagatoprofilnoyi likarni aktivnogo likuvannya Dobri Berov Sajt zagalnoosvitnoyi shkoli Vasil Levskij 4 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi