Нехвороща (Володимирський район)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Нехвороща.

Нехворо́ща — село в Україні, у Зимнівській сільській громаді Володимирського району Волинської області.

село Нехвороща
Борисоглібська церква у Нехворощі. Борисоглібська церква у Нехворощі.
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Володимирський район
Громада	Зимнівська сільська громада
Основні дані
Засноване	1450
Колишня назва	Бискупичі Руські (до 1948)
Населення	239
Поштовий індекс	44773
Телефонний код	+380 3342
Географічні дані
Географічні координати	50°44′58″ пн. ш. 24°30′14″ сх. д. / 50.74944° пн. ш. 24.50389° сх. д. / 50.74944; 24.50389Координати: 50°44′58″ пн. ш. 24°30′14″ сх. д. / 50.74944° пн. ш. 24.50389° сх. д. / 50.74944; 24.50389
Водойми	р. Луга-Свинорийка
Місцева влада
Карта
Нехвороща
Нехвороща
Мапа
Нехвороща у Вікісховищі

Колишня назва — Бискупичі Руські 1450 р.^[] Нехвороща з 1948 р. Населення 239 осіб (дані 1994 р.).

Історія

У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 19 верст, від волості 4. Дворів 80, мешканців 721.

Друга світова війна

20 травня 1943 р. в селі вбито 11 українських селян польською поліцією під проводом німців, але в грабежі, вбивствах, спаленні будинків німці участі не брали. То були перші жертви братовбивчої різні поміж поляками та українцями на Володимирщині. Перш ніж палити будівлі, поляки все дочиста пограбували.

Загинули:

1. Карп'юк Зіновія, 51 р., застрелена на подвір'ї біля своєї хати.
2. Карп'юк Катерина, 52 р., застрелена у своїй хаті. Після пограбування хата підпалена, і тіло Катерини згоріло.
3. Максим'юк Панас, застрелений.
4. Максим'юк (Прокоп'юк, родом з Сільця) Марія Онисимівна, 1923 р.н., дружина Панаса.
5. Максим'юк Галина Панасівна, 2 р.
6. Максим'юк Ликерія (мама Панаса). Всі троє забрані поляками до Володимира-Волинського і розстріляні біля П'ятидень, на місці розстрілу євреїв.
7. Михальчук (жінка), вбита і згоріла у своїй хаті.
8. Тарасюк Ірина Трифонівна, 1910 р.н., вбита і спалена у своїй хаті.
9. Тарасюк Андрійко Степанович, 3 р., вбитий і згорів у хаті разом з мамою Іриною і бабусею Петрунею.
10. Тарасюк Петруня (мама чоловіка Ірини), 95 р., вбита в своїй хаті і згоріла разом з невісткою і внуком.
11. Тарасюк Улян, вбитий і згорів у своїй хаті.

Всі вбиті та останки погорілих (окрім трьох Максим'юків) поховані на кладовищі с. Нехворощі.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 278 осіб, з яких 120 чоловіків та 158 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 238 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,33 %
російська	1,26 %
білоруська	0,42 %

Відомі люди

Народилися

• Антонюк Порфир Фролович (псевда: «Сосенко», «Кліщ») — сотник, організатор і керівник баз УПА «Січ», командир Загону ім. Богуна із ВО «Турів» (11.1943-01.1944).
• Литвинчук Іван Самійлович (псевда: «Максим», «Дубовий», «Давид», «Корній», "7604, «9245», «0405», «8228».) — (* 21 серпня 1920 — † 19 січня 1951, Золотіївські хутори, Демидівського району, Рівненської області) — майор УПА, командир ВО «Заграва» (1943—1944), крайовий провідник Північно-західного краю (з 11.1944), командир УПА-Північ (1949—1951), заступник провідника ОУН на ПЗУЗ (з 1949).

Природа

Між селами Марія-Воля, Хмелів і Нехвороща розташований лісовий заказник місцевого значення «Нехворощі», а також зоологічна пам'ятка природи «Урочище Бискупичі».

Примітки

1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Посилання

• Сайт Верховної Ради України
• Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Biskupicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 239. (пол.)
• Biskupicze 2.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 159. (пол.)