Микулицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Микуличі.
Микулицька волость | ||||
Центр | Микуличі | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 20 735 (1885) | |||
Населення | 5597 осіб (1885) | |||
Густота | 24.7 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Мікуліче | |||
Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшло село Зимне ліквідованої Зарічанської волості. Натомість до Киселинської волсоті відійшли села Губин і Тулин.
Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 17 сільських громад. Населення — 5597 осіб (2725 чоловічої статі та 2872 — жіночої), 565 дворових господарства.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 7572 | 4791 |
Приватної власності | 9671 | 2856 |
Казенної власності | 2950 | — |
Іншої власності | 542 | 321 |
Загалом | 20735 | 7968 |
Основні поселення волості
- Микуличі — колишнє власницьке село при струмку за 15 верст від повітового міста, волосне правління, 391 особа, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Березовичі — колишнє власницьке село, 252 особи, 28 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Бискупичі — колишнє власницьке село при річці Луга, 509 осіб, 50 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок, вітряк.
- Бобичі — колишнє власницьке село, 277 осіб, 35 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Губин — колишнє власницьке село, 305 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Селець — колишнє власницьке село при річці Луга, 519 осіб, 43 двори, православна церква, костел, постоялий будинок, лавка, 3 водяних млини, пивоварний завод.
- Тулин — колишнє власницьке село, 227 осіб, 29 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Хмелів — колишнє власницьке село при струмку, 232 особи, 33 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Хобултів — колишнє власницьке село, 305 осіб, 35 дворів, православна церква, вітряк.
- Хоростів — колишнє власницьке село при річці Біла Криниця, 287 осіб, 44 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Чесний Хрест — колишнє власницьке село при річці Луга, 240 осіб, православна церква.
- Яковичі — колишнє власницьке село при струмку, 411 осіб, 57 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Під владою Польщі
Гміна Мікуліче | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Володимирський |
Адмінцентр гміни | Микуличі |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 34 |
18 березня 1921 року Західна Волинь окупована Польщею. Волості було перетворено на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Мікуліче. Волость входила до Володимирського повіту Волинського воєводства. Межі та склад колишньої волості зберігся, що й за Російської імперії та Української держави.
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 34 громад:
- Адамівка — колонія: Адамівка та фільварок: Рогізне;
- Беата — колонії: Беата, Антонівка і Володимирівка;
- Березовичі — село: Березовичі та колонія: Березовичі;
- Біскупичі-Горішні — село: Біскупичі-Горішні, фільварок: Біскупичі-Горішні та гаївки: Кушманка і Кругляк;
- Бобичі — село: Бобичі;
- Болеславівка — колонія: Болеславівка;
- Бубнів — село: Бубнів, колонія: Бубнів та фільварок: Бубнів;
- Хмелів — село: Хмелів;
- Хмелівка — село: Хмелівка;
- Хобултова — село: Хобултова та фільварки: Хобултова і Налечовик;
- Хворостів — село: Хворостів та колонія: Замішки;
- Черчичі — село: Черчичі та колонії: Красна-Гора і Вандівка;
- Чесний-Хрест — село: Чесний Хрест та колонія: Чесний-Хрест;
- Фалемичі — село: Фалемичі та фільварки: Фалемичі і Сімірки;
- Горичів — село: Горичів та колонія: Горичів;
- Яковичі — село: Яковичі;
- Яворівка — колонії: Яворівка і Біла-Криниця;
- Марія-Воля — колонія: Марія-Воля;
- Маркостав — село: Маркостав та колонія: Маркостав;
- Микуличі — село: Микуличі, фільварок: Микуличі та лісничівка: Цегельня;
- Навратин — село: Навратин;
- Октавин — колонія: Октавин та фільварок: Долегів;
- Орлята — військове селище: Орлята;
- Підгайці — село: Підгайці;
- Руснів — село: Руснів та фільварок: Руснів;
- Селець — село: Селець, фільварок: Селець та лісничівка: Нетреба;
- Улянівка — колонія: Улянівка та військове селище: Улянівка;
- Васовичі — військове селище: Васовичі;
- Владиславівка — колонії: Владиславівка і Дуєве;
- Вілька-Фалемицька — село: Вілька-Фалемицька;
- Зимне — село: Зимне, монастир: Зимне та дім пр. доб. Зимне;
- Софіївка — колонія: Софіївка;
- Зигмунтівка — колонія: Зигмунтівка;
- Житані — село: Житані.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 86-87 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikulicka volost administrativno teritorialna odinicya Volodimir Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi ta Ukrayinskoyi derzhavi Volosnij centr selo Mikulichi Mikulicka volostCentr MikulichiPlosha 20 735 1885 Naselennya 5597 osib 1885 Gustota 24 7 osib km Nastupniki gmina Mikuliche Naprikinci HIH st do skladu volosti uvijshlo selo Zimne likvidovanoyi Zarichanskoyi volosti Natomist do Kiselinskoyi volsoti vidijshli sela Gubin i Tulin Stanom na 1885 rik skladalasya z 16 poselen 17 silskih gromad Naselennya 5597 osib 2725 cholovichoyi stati ta 2872 zhinochoyi 565 dvorovih gospodarstva Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi des Silskih gromad 7572 4791 Privatnoyi vlasnosti 9671 2856 Kazennoyi vlasnosti 2950 Inshoyi vlasnosti 542 321 Zagalom 20735 7968Osnovni poselennya volostiMikulichi kolishnye vlasnicke selo pri strumku za 15 verst vid povitovogo mista volosne pravlinnya 391 osoba 55 dvoriv pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok Berezovichi kolishnye vlasnicke selo 252 osobi 28 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Biskupichi kolishnye vlasnicke selo pri richci Luga 509 osib 50 dvoriv pravoslavna cerkva kaplicya postoyalij budinok vitryak Bobichi kolishnye vlasnicke selo 277 osib 35 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Gubin kolishnye vlasnicke selo 305 osib 33 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok Selec kolishnye vlasnicke selo pri richci Luga 519 osib 43 dvori pravoslavna cerkva kostel postoyalij budinok lavka 3 vodyanih mlini pivovarnij zavod Tulin kolishnye vlasnicke selo 227 osib 29 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Hmeliv kolishnye vlasnicke selo pri strumku 232 osobi 33 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok Hobultiv kolishnye vlasnicke selo 305 osib 35 dvoriv pravoslavna cerkva vitryak Horostiv kolishnye vlasnicke selo pri richci Bila Krinicya 287 osib 44 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok Chesnij Hrest kolishnye vlasnicke selo pri richci Luga 240 osib pravoslavna cerkva Yakovichi kolishnye vlasnicke selo pri strumku 411 osib 57 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Pid vladoyu PolshiGmina Mikuliche 1921 1939 Voyevodstvo VolinskePovit VolodimirskijAdmincentr gmini MikulichiTip gmini SilskaGromadi 34 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin okupovana Polsheyu Volosti bulo peretvoreno na gmini vidpovidno administrativna odinicya otrimala nazvu gmina Mikuliche Volost vhodila do Volodimirskogo povitu Volinskogo voyevodstva Mezhi ta sklad kolishnoyi volosti zberigsya sho j za Rosijskoyi imperiyi ta Ukrayinskoyi derzhavi Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini intensivno velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 34 gromad Adamivka koloniya Adamivka ta filvarok Rogizne Beata koloniyi Beata Antonivka i Volodimirivka Berezovichi selo Berezovichi ta koloniya Berezovichi Biskupichi Gorishni selo Biskupichi Gorishni filvarok Biskupichi Gorishni ta gayivki Kushmanka i Kruglyak Bobichi selo Bobichi Boleslavivka koloniya Boleslavivka Bubniv selo Bubniv koloniya Bubniv ta filvarok Bubniv Hmeliv selo Hmeliv Hmelivka selo Hmelivka Hobultova selo Hobultova ta filvarki Hobultova i Nalechovik Hvorostiv selo Hvorostiv ta koloniya Zamishki Cherchichi selo Cherchichi ta koloniyi Krasna Gora i Vandivka Chesnij Hrest selo Chesnij Hrest ta koloniya Chesnij Hrest Falemichi selo Falemichi ta filvarki Falemichi i Simirki Gorichiv selo Gorichiv ta koloniya Gorichiv Yakovichi selo Yakovichi Yavorivka koloniyi Yavorivka i Bila Krinicya Mariya Volya koloniya Mariya Volya Markostav selo Markostav ta koloniya Markostav Mikulichi selo Mikulichi filvarok Mikulichi ta lisnichivka Cegelnya Navratin selo Navratin Oktavin koloniya Oktavin ta filvarok Dolegiv Orlyata vijskove selishe Orlyata Pidgajci selo Pidgajci Rusniv selo Rusniv ta filvarok Rusniv Selec selo Selec filvarok Selec ta lisnichivka Netreba Ulyanivka koloniya Ulyanivka ta vijskove selishe Ulyanivka Vasovichi vijskove selishe Vasovichi Vladislavivka koloniyi Vladislavivka i Duyeve Vilka Falemicka selo Vilka Falemicka Zimne selo Zimne monastir Zimne ta dim pr dob Zimne Sofiyivka koloniya Sofiyivka Zigmuntivka koloniya Zigmuntivka Zhitani selo Zhitani Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam rajonivDzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 86 87 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi