Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло́ Анто́нович Нестере́нко (15 липня 1912 — 6 травня 1981) — Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни старший ад'ютант батальйону 990-го Сталінського ордену Суворова 3-го ступеня стрілецького полку (230-та Сталінсько-Берлінська стрілецька дивізія, 9-й Краснознаменський стрілецький корпус, 5-та ударна армія, 1-й Білоруський фронт).
| Павло Антонович Нестеренко | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 15 липня 1912 с. Бекарівка (нині — Вільнянський район, Запорізької області)) | ||||
| Смерть | 6 травня 1981 (68 років) Барнаул, Алтайський край | ||||
| Поховання | Барнаул | ||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||
| Роки служби | 1939–1949 | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Звання |  Майор | ||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Народився 15 липня 1912 р., у с. Бекарівка (тепер Вільнянський район, Запорізької області, Україна). Українець.
Перед Першою світовою війною сім'я переїхала до Томської губернії, , до сел. Вишнівка (нині Рубцовський район, Алтайський край). Після закінчення семирічної школи вступив на курси рахівників. Потім працював за спеціальністю в місцевому колгоспі й навіть деякий час був його головою. У 1933 році був направлений на навчання в Омську сільськогосподарську школу, після закінчення якої став працювати на Копотилівській машино-тракторній станції агрономом (Казанський район, Тюменська область), а через три роки очолив відділ агітації і пропаганди райкому партії в Омській області. З 1939 р. член ВКП(б).
У Червоній армії з 1939 року, призваний Казанським районним військкоматом Омської області. У 1940 році закінчив курси політскладу.
На фронті з 27 серпня 1941 року. Вперше взяв участь у боях під Старою Руссою. З лютого 1942 р. по червень 1943 р. брав участь у боях Північно-Західного фронту. У бою 17 червня 1943 р. дістав сильну контузію. Після виходу з госпіталю був направлений на курси комскладу, які закінчив на початку 1944 р. Тоді Нестеренко П. А. назначили командиром кулеметної роти в 990-й стрілецький полк Відзначився у ході Вісло-Одерській наступальній при прориві оборони ворога на Віслі, штурмі Варшави, стрімкому бойовому марші від Вісли до Одера через Польщу. 1 лютого1945 р. при форсуванні р. Одер, вийшов із строю командир батальйону. Капітан Нестеренко узяв командування на себе. Відважно командував батальйоном в перших боях по утриманню захваленого плацдарму в районі м. Ней-Блесін (нині м. Костшин, Польща) та по його розширенню. По 5 лютого включно його батальйон відбив 7 контратак ворога. В цих боях знищено близько 240 солдатів і офіцерів ворога, підбито 4 бронетранспортери. Протягом 70 діб бійці його батальйону утримували цей плацдарм до генерального наступу радянських військ на Берлін 16 квітня 1945 р. Протягом 23—24 квітня 1945 р. та до остаточного завершення боїв уміло керував батальйоном у складних вуличних боях при здобутті Берліна. За три дні боїв він захопив декілька приміщень влади, зокрема й імперську канцелярію в центрі міста.
Особливу мужність П. Нестеренко виявив під час захоплення міської електростанції Клінгенбер. Завданням цієї операції було — в жодному разі не допустити вибуху. Було залучено декілька штурмових груп включно з саперами.
31 травня 1945 р капітану Нестеренку П. А. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Брав участь в боях по ліквідації Яссо-Кишинівського угрупування противника. Будучи вже начальником штабу батальйону у складі 990-го стрілецького полку, 230-ї стрілецької дивізії, 5-ї ударної армії, 1-го Білоруського фронту пройшов з боями Польщу, звільняв Варшаву. З грудня 1945 р. по лютий 1947 р. Нестеренко П. А. — командир окремої роти почесної варти при головнокомандуючому групи радянських військ в Німеччині. У лютому-вересні 1947 р. — заступник військового коменданта м. (Німеччина), вересень-листопад 1947 р. — старший офіцер радянської воєнної комендатури, радник воєнного коменданта з економічних питань району Шнеєберг (Німеччина). З листопада 1947 р. — старший офіцер радянської воєнної комендатури району Шварценберг (Німеччина).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 травня 1950 р. був позбавлений звання Героя Радянського Союзу.
Повернувся до своєї професії. Був направлений на Алтай. Працював агрономом, головним агрономом радгоспу «Комунар» в Алейському районі. З весни 1957 років жив в с. Боровське Парфеновського району (зараз Алейський район), де працював економістом і агрономом радгоспу «Боровський». Від 21 січня 1969 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР Нестеренко П. А. було поновлено у званні Героя Радянського Союзу. У селі проживав до 1977 р., а потім переїхав до Барнаула, Алтайський край. Помер 6 травня 1981 р. в Барнаулі.
Нагороди
- орден Леніна,
- орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня,
- орден Червоної Зірки.
Джерела
- Матеріали Вільнянського районного краєзнавчого музею
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — . (рос.)
- Інформація про нагороди П. А. Нестеренка на сайті «Подвиг народа» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nesterenko Pavlo Anto novich Nestere nko 15 lipnya 1912 6 travnya 1981 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 v roki nimecko radyanskoyi vijni starshij ad yutant bataljonu 990 go Stalinskogo ordenu Suvorova 3 go stupenya strileckogo polku 230 ta Stalinsko Berlinska strilecka diviziya 9 j Krasnoznamenskij strileckij korpus 5 ta udarna armiya 1 j Biloruskij front Pavlo Antonovich NesterenkoNarodzhennya15 lipnya 1912 1912 07 15 s Bekarivka nini Vilnyanskij rajon Zaporizkoyi oblasti Smert6 travnya 1981 1981 05 06 68 rokiv Barnaul Altajskij krajPohovannyaBarnaulKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRoki sluzhbi1939 1949PartiyaKPRSZvannya MajorVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 15 lipnya 1912 r u s Bekarivka teper Vilnyanskij rajon Zaporizkoyi oblasti Ukrayina Ukrayinec Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu sim ya pereyihala do Tomskoyi guberniyi do sel Vishnivka nini Rubcovskij rajon Altajskij kraj Pislya zakinchennya semirichnoyi shkoli vstupiv na kursi rahivnikiv Potim pracyuvav za specialnistyu v miscevomu kolgospi j navit deyakij chas buv jogo golovoyu U 1933 roci buv napravlenij na navchannya v Omsku silskogospodarsku shkolu pislya zakinchennya yakoyi stav pracyuvati na Kopotilivskij mashino traktornij stanciyi agronomom Kazanskij rajon Tyumenska oblast a cherez tri roki ocholiv viddil agitaciyi i propagandi rajkomu partiyi v Omskij oblasti Z 1939 r chlen VKP b U Chervonij armiyi z 1939 roku prizvanij Kazanskim rajonnim vijskkomatom Omskoyi oblasti U 1940 roci zakinchiv kursi politskladu Na fronti z 27 serpnya 1941 roku Vpershe vzyav uchast u boyah pid Staroyu Russoyu Z lyutogo 1942 r po cherven 1943 r brav uchast u boyah Pivnichno Zahidnogo frontu U boyu 17 chervnya 1943 r distav silnu kontuziyu Pislya vihodu z gospitalyu buv napravlenij na kursi komskladu yaki zakinchiv na pochatku 1944 r Todi Nesterenko P A naznachili komandirom kulemetnoyi roti v 990 j strileckij polk Vidznachivsya u hodi Vislo Oderskij nastupalnij pri prorivi oboroni voroga na Visli shturmi Varshavi strimkomu bojovomu marshi vid Visli do Odera cherez Polshu 1 lyutogo1945 r pri forsuvanni r Oder vijshov iz stroyu komandir bataljonu Kapitan Nesterenko uzyav komanduvannya na sebe Vidvazhno komanduvav bataljonom v pershih boyah po utrimannyu zahvalenogo placdarmu v rajoni m Nej Blesin nini m Kostshin Polsha ta po jogo rozshirennyu Po 5 lyutogo vklyuchno jogo bataljon vidbiv 7 kontratak voroga V cih boyah znisheno blizko 240 soldativ i oficeriv voroga pidbito 4 bronetransporteri Protyagom 70 dib bijci jogo bataljonu utrimuvali cej placdarm do generalnogo nastupu radyanskih vijsk na Berlin 16 kvitnya 1945 r Protyagom 23 24 kvitnya 1945 r ta do ostatochnogo zavershennya boyiv umilo keruvav bataljonom u skladnih vulichnih boyah pri zdobutti Berlina Za tri dni boyiv vin zahopiv dekilka primishen vladi zokrema j impersku kancelyariyu v centri mista Osoblivu muzhnist P Nesterenko viyaviv pid chas zahoplennya miskoyi elektrostanciyi Klingenber Zavdannyam ciyeyi operaciyi bulo v zhodnomu razi ne dopustiti vibuhu Bulo zalucheno dekilka shturmovih grup vklyuchno z saperami 31 travnya 1945 r kapitanu Nesterenku P A bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Brav uchast v boyah po likvidaciyi Yasso Kishinivskogo ugrupuvannya protivnika Buduchi vzhe nachalnikom shtabu bataljonu u skladi 990 go strileckogo polku 230 yi strileckoyi diviziyi 5 yi udarnoyi armiyi 1 go Biloruskogo frontu projshov z boyami Polshu zvilnyav Varshavu Z grudnya 1945 r po lyutij 1947 r Nesterenko P A komandir okremoyi roti pochesnoyi varti pri golovnokomanduyuchomu grupi radyanskih vijsk v Nimechchini U lyutomu veresni 1947 r zastupnik vijskovogo komendanta m Nimechchina veresen listopad 1947 r starshij oficer radyanskoyi voyennoyi komendaturi radnik voyennogo komendanta z ekonomichnih pitan rajonu Shneyeberg Nimechchina Z listopada 1947 r starshij oficer radyanskoyi voyennoyi komendaturi rajonu Shvarcenberg Nimechchina Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 9 travnya 1950 r buv pozbavlenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Povernuvsya do svoyeyi profesiyi Buv napravlenij na Altaj Pracyuvav agronomom golovnim agronomom radgospu Komunar v Alejskomu rajoni Z vesni 1957 rokiv zhiv v s Borovske Parfenovskogo rajonu zaraz Alejskij rajon de pracyuvav ekonomistom i agronomom radgospu Borovskij Vid 21 sichnya 1969 r Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Nesterenko P A bulo ponovleno u zvanni Geroya Radyanskogo Soyuzu U seli prozhivav do 1977 r a potim pereyihav do Barnaula Altajskij kraj Pomer 6 travnya 1981 r v Barnauli Nagorodiorden Lenina orden Bogdana Hmelnickogo 3 go stupenya orden Chervonoyi Zirki DzherelaMateriali Vilnyanskogo rajonnogo krayeznavchogo muzeyu Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s s 100 000 prim ISBN 5 203 00536 2 ros Informaciya pro nagorodi P A Nesterenka na sajti Podvig naroda ros