Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нервова система риб, як і всіх інших хребетних, поділяється на центральну та периферичну. До складу центральної нервової системи входять головний та спинний мозок, а периферичної — розташовані поза ними нервові клітини та волокна.
Головний мозок
Головний мозок риб поділяється на три великі частини: передній, середній та задній мозок. Передній мозок складається з теленцефалону (кінцевого мозку) та діенцефалону (проміжного мозку). На ростральному (передньому) кінці теленцефалону розташовані нюхові цибулини, котрі отримують сигнали від нюхових рецепторів. У нюхових долях знаходяться нейрони (складові нюхового нерва, або І пари черепно-мозкових нервів), що під'єднуються до нюхових регіонів теленцефалону, які також називаються нюховими долями. Нюхові луковиці звичайно збільшені у риб, що активно використовують нюх, наприклад, у акул.
Діенцефалон, до складу котрого входять , таламус та гіпоталамус, виконує, в основному, регуляторні функції в керуванні станом внутрішнього середовища організму. Шишкоподібний орган, котрий містить нейрони та фоторецептори, розташований на дистальному кінці шишкоподібного тіла і є частиною епіталамусу. У багатьох видів шишкоподібний орган є чутливим до світла, що проникає через кістки черепу, і може виконувати багато специфічних функцій, в тому числі регуляцію добових ритмів активності. Зоровий нерв (ІІ пара черепно-мозкових нервів), котрий йде до мозку від сітківки ока, входить в проміжний мозок і надсилає волокна в таламус, гіпоталамус та середній мозок.
Середній мозок складається із зорових долей та тегментума, або покришки (tegmentum); обидві структури залучені до обробки оптичних сигналів. Зоровий нерв має численні волокна, що входять до зорових долей; аналогічно нюховим долям, великі зорові долі спостерігаються в мозку риб, котрі сильно покладаються на зір. Основною функцією тегментума є контроль внутрішніх м'язів ока, які забезпечують фокусування на предметі. Також тегментум виконує частину функцій моторного контролю: наприклад, локомоторний регіон середнього мозку, що генерує ритмічні плавальні рухи, локалізований саме тут.
Задній мозок складається з мозочка, моста, та довгастого мозку. Мозочок, на відміну від розташованих ростральніше частин мозку, є непарним органом. Функцією мозочка є підтримка рівноваги та контроль положення організму в середовищі. Міст та довгастий мозок формують стовбур головного мозку. Велика кількість черепно-мозкових нервів несе сенсорну інформацію до довгастого мозку, та відводять генеровані в ньому сигнали до мускулатури. Взагалі, більшість черепно-мозкових нервів входять в череп через задній мозок. ІІІ, IV, та VI пари черепно мозкових нервів (окоруховий, блоковий та відводячий відповідно) контролюють шість зовнішніх м'язів ока, які здійснюють рухи цього органу. V пара черепно-мозкових нервів (тройничний) отримує сенсорну інформацію та передає моторні сигнали до нижньої щелепи, а VII пара (лицевий) несе сенсорну інформацію від структур гіоїдної дуги. VIII пара черепно-мозкових нервів (слуховий) містить сенсорні волокна, що залучені до слуху та підтримки рівноваги. ІХ пара черепно-мозкових нервів (язикоглотковий нерв) інервує глоткову дугу, проводячи як сенсорні, так і моторні сигнали. Х пара черепно-мозкових нервів (блукаючий нерв) інервує більш каудально (ближче до заднього кінця тіла) розташовані зяброві дуги та внутрішні органи.
Спинний мозок
Спинний мозок проходить всередині нервових дуг хребців по всій довжині хребта риби. Аналогічно міомерам та хребту, в будові спинного мозку спостерігається сегментація. В кожному сегменті тіла сенсорні нейрони входять в спинний мозок через дорсальні корінці, а моторні нейрони виходять з нього через вентральні. Інтернейрони, що розташовані всередині центральної нервової системи, проводять інформаційні сигнали між сенсорними та моторними нейронами, а також між нейронами мозку.
Органи чуття
Зір
Очі риб за своєю будовою дуже схожі з очима інших хребетних, в яких світло через рогівку та кришталик потрапляє на сітківку, де палички (клітини, що відповідають за чорно-білий зір) та колбочки (клітини, що відповідають за кольоровий зір) обробляють візуальну інформацію та передають сигнали на нейрони.
Головна принципова відмінність риб'ячого ока полягає в тому, що для фокусування на предметі риби не змінюють кривизну кришталика, а наближають або віддаляють його від рогівки. Структура сітківки варіює для риб залежно від місця їхнього мешкання: у глибоководних видів очі пристосовані для сприйняття світла переважно червоної частини спектру (завдякі максимальній для видимого світла довжині хвилі воно найменше віддзеркалюється товщею води), а риби, що живуть на мілководді, сприймають ширший спектр.
Хімічне відчуття
Нюх та смак у комбінації дозволяють рибам орієнтуватись в хімічному складі оточуючого середовища. Здатність риб до відчуття хімічних сигналів добре ілюструється лососями, які ідучи на нерест з моря до річкових систем, визначають за смаком води саме той струмінь, в якому колись самі вийшли з ікри. Нюхові рецептори риб розташовані в ніздрях (які, на відміну від інших хребетних, не сполучаються з носоглоткою), а смакові — не лише в ротовій порожнині, але часто і на зябрових структурах, вусиках, і навіть на плавцях і на шкірі. Сигнали смакових рецепторів передаються до мозку через кілька різних нервів: шкіряні рецептори передають подразнення через лицевий нерв, в той час як сигнали рецепторів, розташованих в роті та на зябрах передаються через язикоглотковий та блукаючий нерв.
Слух та рівновага
Головними механорецепторами риб є вухо, що функціонують як орган слуху та рівноваги, та органи бічної лінії. Внутрішнє вухо пластинозябрових (акул та скатів) та костистих риб складається з трьох напівкруглих каналів, розташованих в трьох взаємно-перпендикулярних площинах, та трьох камер, кожна з яких вміщує отоліт (камінець, що складається з карбонату кальцію), який тисне на відростки чутливих волосоподібних клітин, які в свою чергу передають сигнали до нейронів. Дві з трьох камер, саккула (Sacculus) та лагена (Lagena), функціонують як орган слуху. Вібрації з оточуючого середовища призводять до зміщення отолітів, рух яких волосовидні клітини перетворюють на сигнали, що сприймаються мозком риби як звук. Деякі види риб (наприклад, срібний карась та різні види сомів) мають комплекс кісточок, які називаються Вебберів апарат і з'єднують вухо з плавальним міхуром. Завдякі цій адаптації зовнішні вібрації посилюються плавальним міхуром, як резонатором. Отоліт в третій камері, утрікулі (Utriculus), забезпечує рибі орієнтацію в просторі. Коли цей порівняно важкий отоліт зміщується, оточуючі його чутливі волосовидні клітини генерують сигнали, що інтерпретуются як індикатор зміни положення тіла.
Сенсорні волоскові клітини в напівкруглих каналах дозволяють рибам відчувати швидкість власного руху. Замість отоліту, в цих каналах міститься гель. Коли рідина, що називається ендолімфою, зміщується в цих напівкруглих каналах завдяки зміні прискорення риби в процесі руху, ендолімфа завдає тиск на гель, і це стимулює волосоподібні клітини. Три напівкруглих канали кожного з органів слуху розташовані під такими кутами, щоб відчувати вертикальне, бокове та осьове зміщення.
Бічна лінія
Переміщення води на поверхні риби відчувається структурами, що називаються нейромасти. Ці органи можуть бути розсіяні поодинці, або зібрані під лусками в сукупності каналів, що називаються боковою лінією. Нейромасти включають гелевої консистенції півкулю (капулу) та сенсорні волосоподібні клітини, а також синапси нервових волокон, що утворюються на волосовидних клітинах. Переміщення води спричинює відгин волосоподібних клітин, який перетворюється на нервові імпульси. Ці імпульси дозволяють скласти досить докладну картину оточуючого середовища: деякі види перечерних риб, позбавлені очей, цілком нормально орієнтуються і переміщуються, покладаючись тільки на органи бокової лінії.
Відчуття електричних сигналів
Відчуття електричного поля притаманне багатьом видам риб — не тільки тим, які можуть самі генерувати електричні розряди. Електричні сигнали вловлюються за допомогою спеціальних ямкових органів на поверхні тіла. Ямкові органи заповнені гелеподібною речовиною, яка проводить електричний струм та вмішує в собі електрорецепторні клітини, що утворюють синапси з нейронами.
Посилання
- Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К. : Вища школа, 1976. — 456 с.
| Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nervova sistema rib yak i vsih inshih hrebetnih podilyayetsya na centralnu ta periferichnu Do skladu centralnoyi nervovoyi sistemi vhodyat golovnij ta spinnij mozok a periferichnoyi roztashovani poza nimi nervovi klitini ta volokna Golovnij mozokCentralna nervova sistema rib Golovnij mozok rib podilyayetsya na tri veliki chastini perednij serednij ta zadnij mozok Perednij mozok skladayetsya z telencefalonu kincevogo mozku ta diencefalonu promizhnogo mozku Na rostralnomu perednomu kinci telencefalonu roztashovani nyuhovi cibulini kotri otrimuyut signali vid nyuhovih receptoriv U nyuhovih dolyah znahodyatsya nejroni skladovi nyuhovogo nerva abo I pari cherepno mozkovih nerviv sho pid yednuyutsya do nyuhovih regioniv telencefalonu yaki takozh nazivayutsya nyuhovimi dolyami Nyuhovi lukovici zvichajno zbilsheni u rib sho aktivno vikoristovuyut nyuh napriklad u akul Diencefalon do skladu kotrogo vhodyat talamus ta gipotalamus vikonuye v osnovnomu regulyatorni funkciyi v keruvanni stanom vnutrishnogo seredovisha organizmu Shishkopodibnij organ kotrij mistit nejroni ta fotoreceptori roztashovanij na distalnomu kinci shishkopodibnogo tila i ye chastinoyu epitalamusu U bagatoh vidiv shishkopodibnij organ ye chutlivim do svitla sho pronikaye cherez kistki cherepu i mozhe vikonuvati bagato specifichnih funkcij v tomu chisli regulyaciyu dobovih ritmiv aktivnosti Zorovij nerv II para cherepno mozkovih nerviv kotrij jde do mozku vid sitkivki oka vhodit v promizhnij mozok i nadsilaye volokna v talamus gipotalamus ta serednij mozok Serednij mozok skladayetsya iz zorovih dolej ta tegmentuma abo pokrishki tegmentum obidvi strukturi zalucheni do obrobki optichnih signaliv Zorovij nerv maye chislenni volokna sho vhodyat do zorovih dolej analogichno nyuhovim dolyam veliki zorovi doli sposterigayutsya v mozku rib kotri silno pokladayutsya na zir Osnovnoyu funkciyeyu tegmentuma ye kontrol vnutrishnih m yaziv oka yaki zabezpechuyut fokusuvannya na predmeti Takozh tegmentum vikonuye chastinu funkcij motornogo kontrolyu napriklad lokomotornij region serednogo mozku sho generuye ritmichni plavalni ruhi lokalizovanij same tut Zadnij mozok skladayetsya z mozochka mosta ta dovgastogo mozku Mozochok na vidminu vid roztashovanih rostralnishe chastin mozku ye neparnim organom Funkciyeyu mozochka ye pidtrimka rivnovagi ta kontrol polozhennya organizmu v seredovishi Mist ta dovgastij mozok formuyut stovbur golovnogo mozku Velika kilkist cherepno mozkovih nerviv nese sensornu informaciyu do dovgastogo mozku ta vidvodyat generovani v nomu signali do muskulaturi Vzagali bilshist cherepno mozkovih nerviv vhodyat v cherep cherez zadnij mozok III IV ta VI pari cherepno mozkovih nerviv okoruhovij blokovij ta vidvodyachij vidpovidno kontrolyuyut shist zovnishnih m yaziv oka yaki zdijsnyuyut ruhi cogo organu V para cherepno mozkovih nerviv trojnichnij otrimuye sensornu informaciyu ta peredaye motorni signali do nizhnoyi shelepi a VII para licevij nese sensornu informaciyu vid struktur gioyidnoyi dugi VIII para cherepno mozkovih nerviv sluhovij mistit sensorni volokna sho zalucheni do sluhu ta pidtrimki rivnovagi IH para cherepno mozkovih nerviv yazikoglotkovij nerv inervuye glotkovu dugu provodyachi yak sensorni tak i motorni signali H para cherepno mozkovih nerviv blukayuchij nerv inervuye bilsh kaudalno blizhche do zadnogo kincya tila roztashovani zyabrovi dugi ta vnutrishni organi Spinnij mozokSpinnij mozok prohodit vseredini nervovih dug hrebciv po vsij dovzhini hrebta ribi Analogichno miomeram ta hrebtu v budovi spinnogo mozku sposterigayetsya segmentaciya V kozhnomu segmenti tila sensorni nejroni vhodyat v spinnij mozok cherez dorsalni korinci a motorni nejroni vihodyat z nogo cherez ventralni Internejroni sho roztashovani vseredini centralnoyi nervovoyi sistemi provodyat informacijni signali mizh sensornimi ta motornimi nejronami a takozh mizh nejronami mozku Organi chuttyaZir Ochi rib za svoyeyu budovoyu duzhe shozhi z ochima inshih hrebetnih v yakih svitlo cherez rogivku ta krishtalik potraplyaye na sitkivku de palichki klitini sho vidpovidayut za chorno bilij zir ta kolbochki klitini sho vidpovidayut za kolorovij zir obroblyayut vizualnu informaciyu ta peredayut signali na nejroni Golovna principova vidminnist rib yachogo oka polyagaye v tomu sho dlya fokusuvannya na predmeti ribi ne zminyuyut kriviznu krishtalika a nablizhayut abo viddalyayut jogo vid rogivki Struktura sitkivki variyuye dlya rib zalezhno vid miscya yihnogo meshkannya u glibokovodnih vidiv ochi pristosovani dlya sprijnyattya svitla perevazhno chervonoyi chastini spektru zavdyaki maksimalnij dlya vidimogo svitla dovzhini hvili vono najmenshe viddzerkalyuyetsya tovsheyu vodi a ribi sho zhivut na milkovoddi sprijmayut shirshij spektr Himichne vidchuttya Nyuh ta smak u kombinaciyi dozvolyayut ribam oriyentuvatis v himichnomu skladi otochuyuchogo seredovisha Zdatnist rib do vidchuttya himichnih signaliv dobre ilyustruyetsya lososyami yaki iduchi na nerest z morya do richkovih sistem viznachayut za smakom vodi same toj strumin v yakomu kolis sami vijshli z ikri Nyuhovi receptori rib roztashovani v nizdryah yaki na vidminu vid inshih hrebetnih ne spoluchayutsya z nosoglotkoyu a smakovi ne lishe v rotovij porozhnini ale chasto i na zyabrovih strukturah vusikah i navit na plavcyah i na shkiri Signali smakovih receptoriv peredayutsya do mozku cherez kilka riznih nerviv shkiryani receptori peredayut podraznennya cherez licevij nerv v toj chas yak signali receptoriv roztashovanih v roti ta na zyabrah peredayutsya cherez yazikoglotkovij ta blukayuchij nerv Sluh ta rivnovaga Golovnimi mehanoreceptorami rib ye vuho sho funkcionuyut yak organ sluhu ta rivnovagi ta organi bichnoyi liniyi Vnutrishnye vuho plastinozyabrovih akul ta skativ ta kostistih rib skladayetsya z troh napivkruglih kanaliv roztashovanih v troh vzayemno perpendikulyarnih ploshinah ta troh kamer kozhna z yakih vmishuye otolit kaminec sho skladayetsya z karbonatu kalciyu yakij tisne na vidrostki chutlivih volosopodibnih klitin yaki v svoyu chergu peredayut signali do nejroniv Dvi z troh kamer sakkula Sacculus ta lagena Lagena funkcionuyut yak organ sluhu Vibraciyi z otochuyuchogo seredovisha prizvodyat do zmishennya otolitiv ruh yakih volosovidni klitini peretvoryuyut na signali sho sprijmayutsya mozkom ribi yak zvuk Deyaki vidi rib napriklad sribnij karas ta rizni vidi somiv mayut kompleks kistochok yaki nazivayutsya Vebberiv aparat i z yednuyut vuho z plavalnim mihurom Zavdyaki cij adaptaciyi zovnishni vibraciyi posilyuyutsya plavalnim mihurom yak rezonatorom Otolit v tretij kameri utrikuli Utriculus zabezpechuye ribi oriyentaciyu v prostori Koli cej porivnyano vazhkij otolit zmishuyetsya otochuyuchi jogo chutlivi volosovidni klitini generuyut signali sho interpretuyutsya yak indikator zmini polozhennya tila Sensorni voloskovi klitini v napivkruglih kanalah dozvolyayut ribam vidchuvati shvidkist vlasnogo ruhu Zamist otolitu v cih kanalah mistitsya gel Koli ridina sho nazivayetsya endolimfoyu zmishuyetsya v cih napivkruglih kanalah zavdyaki zmini priskorennya ribi v procesi ruhu endolimfa zavdaye tisk na gel i ce stimulyuye volosopodibni klitini Tri napivkruglih kanali kozhnogo z organiv sluhu roztashovani pid takimi kutami shob vidchuvati vertikalne bokove ta osove zmishennya Bichna liniya Dokladnishe Bichna liniya Peremishennya vodi na poverhni ribi vidchuvayetsya strukturami sho nazivayutsya nejromasti Ci organi mozhut buti rozsiyani poodinci abo zibrani pid luskami v sukupnosti kanaliv sho nazivayutsya bokovoyu liniyeyu Nejromasti vklyuchayut gelevoyi konsistenciyi pivkulyu kapulu ta sensorni volosopodibni klitini a takozh sinapsi nervovih volokon sho utvoryuyutsya na volosovidnih klitinah Peremishennya vodi sprichinyuye vidgin volosopodibnih klitin yakij peretvoryuyetsya na nervovi impulsi Ci impulsi dozvolyayut sklasti dosit dokladnu kartinu otochuyuchogo seredovisha deyaki vidi perechernih rib pozbavleni ochej cilkom normalno oriyentuyutsya i peremishuyutsya pokladayuchis tilki na organi bokovoyi liniyi Vidchuttya elektrichnih signaliv Vidchuttya elektrichnogo polya pritamanne bagatom vidam rib ne tilki tim yaki mozhut sami generuvati elektrichni rozryadi Elektrichni signali vlovlyuyutsya za dopomogoyu specialnih yamkovih organiv na poverhni tila Yamkovi organi zapovneni gelepodibnoyu rechovinoyu yaka provodit elektrichnij strum ta vmishuye v sobi elektroreceptorni klitini sho utvoryuyut sinapsi z nejronami PosilannyaSamarskij S L Zoologiya hrebetnih K Visha shkola 1976 456 s Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Ribi Evolyuciya ta sistematika Zovnishni pokrivi Skelet ta muskulatura Nervova sistema ta organi chuttya Krovonosna sistema ta gazoobmin Zhivlennya ta travna sistema Vidilna sistema ta osmoregulyaciya Riba yak simvol