Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Немовицька волость адміністративно територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії Воло

Немовицька волость

Немовицька волость

Немовицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Немовичі.

Немовицька волость
Центр Немовичі
Площа 39 311 (1885)
Населення 5609 осіб (1885)
Густота 13.1 осіб / км²
Наступники ґміна Нємовіче

Склад

Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 5 609 осіб (2833 чоловічої статі та 2776 — жіночої), 605 дворових господарств.

Основні поселення

  • Немовичі — колишнє власницьке село за 110 верст від повітового міста, 1052 особи, 123 двори; волосне правління; православна церква, католицька каплиця, школа, поштова станція, постоялий будинок, лавка, винокурний завод.
  • Глушиця — колишнє державне село при річці Случ, 921 особа, 107 дворів.
  • Зносичі — колишнє власницьке село поблизу річки Случ, 564 особи, 61 двір, православна церква, постоялий будинок, кінний млин.
  • Карпилівка — колишнє державне село при річці Случ, 661 особа, 76 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Сарни (Доротичі) — колишнє власницьке село при річці Случ, 1378 осіб, 147 дворів, православна церква, католицька каплиця, 2 постоялі будинки, водяний млин, кінний млин.
  • Тинне — колишнє власницьке село при річці Случ, 665 осіб, 85 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, водяний млин, винокурний завод.

У складі Польщі

Гміна Нємовіче
1920—1939
Воєводство Поліське, Волинське
Повіт Сарненський
Адмінцентр гміни Немовичі
Тип гміни Сільська
Громади 14 (1936)
Населення (1921)
 • населення
 • густота населення
12 519

Після окупації поляками Волині волость називали ґміна Нємовіче і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Немовичі.

1 липня 1926 року до Неновицької гміни приєднано колонії Ост і Фільварок, вилучені зі Степанської гміни Костопільського повіту.

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р. з ліквідованої ґміни Березьніца до ґміни Нємовіче передані населені пункти — село: Яринівка, колонія: Хващовата і хутір: Копище.

16 грудня 1930 ґміна у складі повіту була передана до Волинського воєводства.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 р. вилучено з сільської ґміни Нємовіче частини колонії Орлівка і села Доротичі з включенням їх до міста Сарни.

Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 14 громад:

  1. Хвощовата — колонія: Хвощовата та маєток: Заклад-Досвідчальний;
  2. Доротичі — село: Доротичі, Школа рільнича Доротичі, хутори: Біча, Грудниця, Корчмарка, Гоща і Веремського, надлісництво: Окчеве та військове селище: Сарни-Доротичі;
  3. Гута-Перейма — колонії: Гута, Перейма і Плоске та хутір: Старий-Тартак;
  4. Янівка — колонії: Янівка, Родеж і Малий-Родеж;
  5. Яринівка — село: Яринівка, хутори: Будиська, Гуцова, Копище, Кухтюкове, Литвинкова-Нивка й Уманьова гаївка: Дубина;
  6. Катеринівка — село: Катеринівка, військове селище: Юзефпіль та фільварки: Перівка і Ромишівка;
  7. Костянтинівка — колонія: Костянтинівка;
  8. Люхча — село: Люхча, хутори: Люхчанське, Мощана й Оборськ та гаївка: Нивищі;
  9. Немовичі — село: Немовичі та хутори: Михнівка, Пніва, Рудня і Убереж;
  10. Орлівка — колонія: Орлівка, фільварки: Орлівка, Колець і Вовчі-Гори та хутори: Колець і Вовчі-Гори;
  11. Ости — колонії: Ости і Фільварок, гаївка: Ости та хутір: Чорний-Ліс;
  12. Сарни — село: Сарни;
  13. Тинне — села: Тинне і Забара, фільварок: Бердиха, хутори: Бобриха і Броди та гаївки: Нетуша, Номовиця і Шимкова-Нива;
  14. Зносичі — село: Зносичі, хутори: Бурки, Лядо, Муравин, Вільшаниця, Пасіка, Пожога, Вереття, Зденежі і Закамінь та колонія: Язвинки.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела

  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 maja 1926 r. o niektórych zmianach granic województwa wileńskiego, nowogródzkiego, poleskiego i wołyńskiego. (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 3 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Sarn w powiecie sarneńskim, województwie wołyńskiem. (пол.)
  5. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 81 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)


image Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nemovicka volost administrativno teritorialna odinicya Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Nemovichi Nemovicka volostCentr NemovichiPlosha 39 311 1885 Naselennya 5609 osib 1885 Gustota 13 1 osib km Nastupniki gmina Nyemoviche Sklad Stanom na 1885 rik skladalasya z 8 poselen 8 silskih gromad Naselennya 5 609 osib 2833 cholovichoyi stati ta 2776 zhinochoyi 605 dvorovih gospodarstv Osnovni poselennya Nemovichi kolishnye vlasnicke selo za 110 verst vid povitovogo mista 1052 osobi 123 dvori volosne pravlinnya pravoslavna cerkva katolicka kaplicya shkola poshtova stanciya postoyalij budinok lavka vinokurnij zavod Glushicya kolishnye derzhavne selo pri richci Sluch 921 osoba 107 dvoriv Znosichi kolishnye vlasnicke selo poblizu richki Sluch 564 osobi 61 dvir pravoslavna cerkva postoyalij budinok kinnij mlin Karpilivka kolishnye derzhavne selo pri richci Sluch 661 osoba 76 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Sarni Dorotichi kolishnye vlasnicke selo pri richci Sluch 1378 osib 147 dvoriv pravoslavna cerkva katolicka kaplicya 2 postoyali budinki vodyanij mlin kinnij mlin Tinne kolishnye vlasnicke selo pri richci Sluch 665 osib 85 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok lavka vodyanij mlin vinokurnij zavod U skladi PolshiGmina Nyemoviche1920 1939Voyevodstvo Poliske VolinskePovit SarnenskijAdmincentr gmini NemovichiTip gmini SilskaGromadi 14 1936 Naselennya 1921 naselennya gustota naselennya 12 519 Pislya okupaciyi polyakami Volini volost nazivali gmina Nyemoviche i vklyuchili do Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi respubliki Centrom gmini bulo selo Nemovichi 1 lipnya 1926 roku do Nenovickoyi gmini priyednano koloniyi Ost i Filvarok vilucheni zi Stepanskoyi gmini Kostopilskogo povitu Rozporyadzhennyam Ministra vnutrishnih sprav Polshi 23 bereznya 1928 r z likvidovanoyi gmini Bereznica do gmini Nyemoviche peredani naseleni punkti selo Yarinivka koloniya Hvashovata i hutir Kopishe 16 grudnya 1930 gmina u skladi povitu bula peredana do Volinskogo voyevodstva Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 3 bereznya 1934 r vilucheno z silskoyi gmini Nyemoviche chastini koloniyi Orlivka i sela Dorotichi z vklyuchennyam yih do mista Sarni Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 14 gromad Hvoshovata koloniya Hvoshovata ta mayetok Zaklad Dosvidchalnij Dorotichi selo Dorotichi Shkola rilnicha Dorotichi hutori Bicha Grudnicya Korchmarka Gosha i Veremskogo nadlisnictvo Okcheve ta vijskove selishe Sarni Dorotichi Guta Perejma koloniyi Guta Perejma i Ploske ta hutir Starij Tartak Yanivka koloniyi Yanivka Rodezh i Malij Rodezh Yarinivka selo Yarinivka hutori Budiska Gucova Kopishe Kuhtyukove Litvinkova Nivka j Umanova gayivka Dubina Katerinivka selo Katerinivka vijskove selishe Yuzefpil ta filvarki Perivka i Romishivka Kostyantinivka koloniya Kostyantinivka Lyuhcha selo Lyuhcha hutori Lyuhchanske Moshana j Oborsk ta gayivka Nivishi Nemovichi selo Nemovichi ta hutori Mihnivka Pniva Rudnya i Uberezh Orlivka koloniya Orlivka filvarki Orlivka Kolec i Vovchi Gori ta hutori Kolec i Vovchi Gori Osti koloniyi Osti i Filvarok gayivka Osti ta hutir Chornij Lis Sarni selo Sarni Tinne sela Tinne i Zabara filvarok Berdiha hutori Bobriha i Brodi ta gayivki Netusha Nomovicya i Shimkova Niva Znosichi selo Znosichi hutori Burki Lyado Muravin Vilshanicya Pasika Pozhoga Verettya Zdenezhi i Zakamin ta koloniya Yazvinki Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam rajoniv DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 4 maja 1926 r o niektorych zmianach granic wojewodztwa wilenskiego nowogrodzkiego poleskiego i wolynskiego pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 23 marca 1928 r o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze wojewodztwa poleskiego Dz U 1928 nr 46 poz 452 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 3 marca 1934 r o zmianie granic miasta Sarn w powiecie sarnenskim wojewodztwie wolynskiem pol Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 81 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ