Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянти́нівка — село в Україні, у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 909 осіб.
| село Костянтинівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Рівненська область | ||
| Район |  Сарненський район | ||
| Громада | Сарненська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA56080170160022083 | ||
| Облікова картка | Костянтинівка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1921 | ||
| Населення | 909 | ||
| Площа | 1,891 км² | ||
| Густота населення | 480,7 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 34509 | ||
| Телефонний код | +380 3655 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря | 157 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, с. Сарни, вул. Широка,31 | ||
| Карта | |||
  Костянтинівка | |||
 Костянтинівка | |||
| Мапа | |||
| | |||
Загальні відомості
Село Костянтинівка розміщене в центрі Сарненського району. До 2020 року - центр сільської ради, якій були підпорядковані населені пункти Іванівка та Орлівка. Розташоване за 7 км від районного центру. Дворів — 225, населення -940 жителів. Сусідні села -Чемерне, Іванівка, Орлівка, Немовичі.
Історія
| Ця стаття не містить . (лютий 2020) |
Багатий і прекрасний наш поліський край. Навкруги височенні стрункі сосни та берези, які постійно тягнуться до сонця. Шумлять столітні дуби, а кругом — озера, болота. Саме ці землі були жалувані благочинному Костянтину Балдинському, на честь якого й названо село Костянтинівкою. Маєток пана Балдинського був дуже красивий, збудований по-господарськи і з хорошим смаком. Сім'я жила в просторому багатокімнатному будинку, поруч була збудована стайня для худоби та інші господарські будівлі. Навколо маєтку ріс парк, у якому переважали широколисті дерева, а також декоративні кущі, особливо приваблювали різні сорти бузку. До маєтку вели алеї, вздовж яких висаджувалось багато різноманітних квітів. Поруч знаходився ставок, у центрі якого — острівець з альтанкою, до якої з берега був прокладений місток. Там у вільний час відпочивала сім'я.
Згідно спогадів старожилів, землі нашого села належали полякам, а тому більшість назв урочищ пов'язана з їхніми іменами, прізвищами:
- «Фільварок» — господарство, яке належало польським власникам. Там вони вирощували сільськогосподарську продукцію, яку потім вивозили до Польщі;
- «Купча» — урочище, яке продавалося згідно договору, що називався «купчою»;
- «Річки» — частина селянської землі, яка протягом довгого часу була поросла лісом і через нього протікала річка(достатньо велика), довкола були болота. У річці водилася риба, яка суттєво поповнювала раціон місцевих жителів;
- «Вовчі гори» — тут були непрохідні хащі, де водилося багато вовків, що і дало назву даній місцині;
- «Кабалове» — назва урочища пов'язана з власником землі на прізвище Кабала;
- «Блокова лінія» — місце колишньої вузькоколійної залізниці, збудованої німцем Блоком для вивезення лісу;
- «Мартинів ріг» — урочище назване на честь його власника, з одного боку оточене болотами, з іншого — землями села Немовичі (у вигляді рогу);
- «Малий і Великий Радіж» — землі, що належали двом братам полякам Радіжам. Один з них мав землі більше, а другий — менше, це і зумовило назви;
- «Сідильське» — територія, яку займали переселенці із Сарн. До створення колгоспів більшість сільчан вела одноосібне господарство. Вся землі розділялася довгими вузькими смугами на них знаходилась селянська оселя, клуня, хлів для худоби.
Селянська хата будувалась в основному з дерева, була дуже маленька, з низькими віконницями, через які в оселю потрапляло зовсім мало світла. Більшість будівель були однокімнатними, у кожній стояла піч; великий стіл, за яким обідала вся сім'я;дерев'яні лави; ліжка з солом'яними матрацами; мисники, на яких ставився примітивний глиняний посуд: глечики, горщики, макітри, дерев'яні ложки. Частина землі відводилась під садові, овочеві культури та ягідники, решта- під зернові культури, картоплю, сінокоси. В садках вирощували яблука, груші, сливи, значні ділянки відводились для вирощування полуниць. Проте фруктами і ягодами не могли ласувати навіть діти, оскільки буквально все продавалось на ринку, або ще з весни майбутній урожай забирали перекупники. Тяжкою і виснажливою була праця селянина, до того ж майже все він повинен був виконувати вручну. Така праця була малопродуктивною і вирощеного врожаю ледь вистачало до наступних жнив.
Колгосп на території села було організовано в 1948 році, його очолив Орешко (Себулько). Все починали з пари корів, яких утримали у одноосібників. Зрозуміло, що в такому господарстві лише збирали молоко і здавали державі. За часів головування Орешка збудували два приміщення для худоби, проте й надалі господарство залишалося примітивним, адже худобу годували соломою, а поїли з криниці. Наступниками Орешка були Котик Микита та Козирєв. Саме за роки головування Козирєвим по провулку Новоселів було збудовано конюшню, вівчарник та водогін. У 1954 році господарство очолив Слобожанюк. Він був дбайливим господарем, прагнув підняти не тільки колгосп, але дбав і про людей — зумів підвищити заробітню платню. Але за короткий час його перевели в сусіднє господарство. І колгосп очолив Ратич. Саме в цей час колективне господарство розбудовується швидкими темпами: проводиться масова розсортовка земель, будуються нові тваринницькі приміщення, приміщення тракторної бригади та току. Цю роботу продовжують Мізинець та Буханський В. І. В 1984 році колгосп очолив Хомук М. Т. В цей час проводиться капітальний ремонт току і окремих складських приміщень, збудовано два чотирьох і два одноквартирних будинки для колгоспних спеціалістів. В травні 1997 року на загальних зборах колгоспу головою правління колективного господарства «Мир» була обрана Калюш Н. З. Рішенням загальних зборів в 2000 році колгосп «Мир» реформовано і створено нове селянсько-фермерське господарство «Пролісок». Станом на 01.01.2000 року з СФГ «Пролісок» 62 громадян вийшли із своїми паями для ведення товарного виробництва. Плекають поле, помаленьку розживаються технікою. Уже є в селі кілька власних тракторів, вантажних автомашин, комбайнів. Багато хто тримає коней. Важко нині доводиться селянам, але Костянтинівка будується. Є сім'ї де виховують десять і більше дітей. Це родини Андрія та Любові Бахно, Дмитра та Лідії Слободзянів, Миколи та Віри Сергійчуків.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Сарненської міської громади.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкала 851 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 897 | 98.68% |
| російська | 11 | 1.21% |
| інші/не вказали | 1 | 0.11% |
| Усього | 909 | 100% |
Економіка
На сьогоднішній день на території Костянтинівської сільської ради знаходяться угіддя СГПП «Мир», яке очолює Чиж М. А. і Костянтинівське лісництво на чолі з Зарвою О .Я.
Освіта
На початку XX століття у Костянтинівці існувала початкова публічна школа. Навчання в ній проводилося польською мовою. Вивчалися такі предмети як історія, релігія, польська мова, географія, природознавство, арифметика та геометрія, малювання, співи. Директором школи працював поляк Круль. Навчалися тут діти і українців, і поляків; стосунки між ними були дружними. Учні із задоволенням відвідували начальний заклад. За свідченням старожилів, їх у школі харчували: на обід виділяли дві скибки хліба зі смальцем та гербату (чай). На перервах діти з учителями грали в цікаві ігри та вивчали польські приказки, вірші, пісні. У 1938—1939 р.р. польська влада побудувала в селі нову школу, яку в кінці червня 1941 року, спалили відступаючі радянські війська. Під час німецької окупації навчання дітей не проводилось. З вересня 1944 року навчання дітей організоване в одній із кімнат хати жительки села Павлишин Надії Володимирівни та в покинутому будинку поляків-переселенців. Вчителем працював молодий спеціаліст Кліщевніков, але доля його була трагічною: на очах у дітей його зв'язали невідомі «лісові хлопці» і відвели в невідомому напрямку… І дотепер ніхто не знає, де його могила. Зі спогадів перших вчителів Войтюк О. С., Скобюк К. А., які приїхали до Костянтинівки у 1945 році, картина була невтішною. Селяни допомогли обладнати дві класні кімнати. Навчання проводилось у три зміни. Хоч у селі нараховувалось 45 хат, школу відвідувало понад 100 учнів, більшість з яких переростки, які не вміли ані читати, ані писати. У 1950 році з допомогою сільської громади було організовано семирічну школу (добудували декілька класних кімнат). На 1955 рік у школі працювало вісім вчителів. З вересня 1957 року по 1984 рік на посаді директора школи працювала вчитель української мови та літератури Якимюк Тетяна Матвіївна. Під її керівництвом побудували приміщення сучасної школи, яка була введена в експлуатацію у 1968 році. Навчальний заклад був розрахований на 180 учнів. У школі навчалося більше 200 дітей, тому наповнюваність класів становила від 32 до 37 школярів. У 60-70 роках навчальний заклад поповнився новими кваліфікованими кадрами: Котик Н. Д.(вчитель математики), Поліщук О. Н. (вчитель української мови), Кузьменко М. В. (вчитель фізичної культури і праці), Гришканич В. І.(вчитель фізики), Філоненко М. І. (вчитель біології та хімії) Войтюк С. М. (вчитель іноземної мови). З 1984 року шкільний колектив очолював Шеруда В. І. У 90-х роках побудовано спортивний зал; після чорнобильської катастрофи добудували нову їдальню; одну з класних кімнат переобладнано на актову залу. З лютого 2000 року на посаді директора працює Корень Г. В.
Культура
Головним осередком культури в селі є клуб, побудований у 1973 році. Першим його завідувачем працював Войтюк С. П. Тут знаходилась і сільська рада. Першим головою сільської ради був Войтюк Левко, його наступниками стали Балдинський І. Я. та Лугунович П. П. Пізніше сільрада перенесена до села Сарн, коли воно відійшло до міста сільська рада відновила свою роботу в Костянтинівці.
Нове приміщення сільради введено в експлуатацію у 1988 році.
Осередком релігійного життя є церква Святого Юрія, молитовний будинок християн-п'ятидесятників.
Працює в селі .
Охорона природи
- Урочище «Вовча гора» — орнітологічний заказник місцевого значення.
- Костянтинівський — лісовий заказник.
- Костянтинівське — лісовий заказник.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
Посилання
- Село на сайті Верховної ради України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyanti nivka selo v Ukrayini u Sarnenskij miskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 909 osib selo Kostyantinivka Gerb Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Sarnenska miska gromada Kod KATOTTG UA56080170160022083 Oblikova kartka Kostyantinivka Osnovni dani Zasnovane 1921 Naselennya 909 Plosha 1 891 km Gustota naselennya 480 7 osib km Poshtovij indeks 34509 Telefonnij kod 380 3655 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 17 29 pn sh 26 32 35 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 157 m Misceva vlada Adresa radi 34500 Rivnenska oblast Sarnenskij r n s Sarni vul Shiroka 31 Karta Kostyantinivka Kostyantinivka Mapa Kostyantinivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kostyantinivka Zagalni vidomostiSelo Kostyantinivka rozmishene v centri Sarnenskogo rajonu Do 2020 roku centr silskoyi radi yakij buli pidporyadkovani naseleni punkti Ivanivka ta Orlivka Roztashovane za 7 km vid rajonnogo centru Dvoriv 225 naselennya 940 zhiteliv Susidni sela Chemerne Ivanivka Orlivka Nemovichi IstoriyaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 Bagatij i prekrasnij nash poliskij kraj Navkrugi visochenni strunki sosni ta berezi yaki postijno tyagnutsya do soncya Shumlyat stolitni dubi a krugom ozera bolota Same ci zemli buli zhaluvani blagochinnomu Kostyantinu Baldinskomu na chest yakogo j nazvano selo Kostyantinivkoyu Mayetok pana Baldinskogo buv duzhe krasivij zbudovanij po gospodarski i z horoshim smakom Sim ya zhila v prostoromu bagatokimnatnomu budinku poruch bula zbudovana stajnya dlya hudobi ta inshi gospodarski budivli Navkolo mayetku ris park u yakomu perevazhali shirokolisti dereva a takozh dekorativni kushi osoblivo privablyuvali rizni sorti buzku Do mayetku veli aleyi vzdovzh yakih visadzhuvalos bagato riznomanitnih kvitiv Poruch znahodivsya stavok u centri yakogo ostrivec z altankoyu do yakoyi z berega buv prokladenij mistok Tam u vilnij chas vidpochivala sim ya Zgidno spogadiv starozhiliv zemli nashogo sela nalezhali polyakam a tomu bilshist nazv urochish pov yazana z yihnimi imenami prizvishami Filvarok gospodarstvo yake nalezhalo polskim vlasnikam Tam voni viroshuvali silskogospodarsku produkciyu yaku potim vivozili do Polshi Kupcha urochishe yake prodavalosya zgidno dogovoru sho nazivavsya kupchoyu Richki chastina selyanskoyi zemli yaka protyagom dovgogo chasu bula porosla lisom i cherez nogo protikala richka dostatno velika dovkola buli bolota U richci vodilasya riba yaka suttyevo popovnyuvala racion miscevih zhiteliv Vovchi gori tut buli neprohidni hashi de vodilosya bagato vovkiv sho i dalo nazvu danij miscini Kabalove nazva urochisha pov yazana z vlasnikom zemli na prizvishe Kabala Blokova liniya misce kolishnoyi vuzkokolijnoyi zaliznici zbudovanoyi nimcem Blokom dlya vivezennya lisu Martiniv rig urochishe nazvane na chest jogo vlasnika z odnogo boku otochene bolotami z inshogo zemlyami sela Nemovichi u viglyadi rogu Malij i Velikij Radizh zemli sho nalezhali dvom bratam polyakam Radizham Odin z nih mav zemli bilshe a drugij menshe ce i zumovilo nazvi Sidilske teritoriya yaku zajmali pereselenci iz Sarn Do stvorennya kolgospiv bilshist silchan vela odnoosibne gospodarstvo Vsya zemli rozdilyalasya dovgimi vuzkimi smugami na nih znahodilas selyanska oselya klunya hliv dlya hudobi Selyanska hata buduvalas v osnovnomu z dereva bula duzhe malenka z nizkimi vikonnicyami cherez yaki v oselyu potraplyalo zovsim malo svitla Bilshist budivel buli odnokimnatnimi u kozhnij stoyala pich velikij stil za yakim obidala vsya sim ya derev yani lavi lizhka z solom yanimi matracami misniki na yakih stavivsya primitivnij glinyanij posud glechiki gorshiki makitri derev yani lozhki Chastina zemli vidvodilas pid sadovi ovochevi kulturi ta yagidniki reshta pid zernovi kulturi kartoplyu sinokosi V sadkah viroshuvali yabluka grushi slivi znachni dilyanki vidvodilis dlya viroshuvannya polunic Prote fruktami i yagodami ne mogli lasuvati navit diti oskilki bukvalno vse prodavalos na rinku abo she z vesni majbutnij urozhaj zabirali perekupniki Tyazhkoyu i visnazhlivoyu bula pracya selyanina do togo zh majzhe vse vin povinen buv vikonuvati vruchnu Taka pracya bula maloproduktivnoyu i viroshenogo vrozhayu led vistachalo do nastupnih zhniv Kolgosp na teritoriyi sela bulo organizovano v 1948 roci jogo ocholiv Oreshko Sebulko Vse pochinali z pari koriv yakih utrimali u odnoosibnikiv Zrozumilo sho v takomu gospodarstvi lishe zbirali moloko i zdavali derzhavi Za chasiv golovuvannya Oreshka zbuduvali dva primishennya dlya hudobi prote j nadali gospodarstvo zalishalosya primitivnim adzhe hudobu goduvali solomoyu a poyili z krinici Nastupnikami Oreshka buli Kotik Mikita ta Koziryev Same za roki golovuvannya Koziryevim po provulku Novoseliv bulo zbudovano konyushnyu vivcharnik ta vodogin U 1954 roci gospodarstvo ocholiv Slobozhanyuk Vin buv dbajlivim gospodarem pragnuv pidnyati ne tilki kolgosp ale dbav i pro lyudej zumiv pidvishiti zarobitnyu platnyu Ale za korotkij chas jogo pereveli v susidnye gospodarstvo I kolgosp ocholiv Ratich Same v cej chas kolektivne gospodarstvo rozbudovuyetsya shvidkimi tempami provoditsya masova rozsortovka zemel buduyutsya novi tvarinnicki primishennya primishennya traktornoyi brigadi ta toku Cyu robotu prodovzhuyut Mizinec ta Buhanskij V I V 1984 roci kolgosp ocholiv Homuk M T V cej chas provoditsya kapitalnij remont toku i okremih skladskih primishen zbudovano dva chotiroh i dva odnokvartirnih budinki dlya kolgospnih specialistiv V travni 1997 roku na zagalnih zborah kolgospu golovoyu pravlinnya kolektivnogo gospodarstva Mir bula obrana Kalyush N Z Rishennyam zagalnih zboriv v 2000 roci kolgosp Mir reformovano i stvoreno nove selyansko fermerske gospodarstvo Prolisok Stanom na 01 01 2000 roku z SFG Prolisok 62 gromadyan vijshli iz svoyimi payami dlya vedennya tovarnogo virobnictva Plekayut pole pomalenku rozzhivayutsya tehnikoyu Uzhe ye v seli kilka vlasnih traktoriv vantazhnih avtomashin kombajniv Bagato hto trimaye konej Vazhko nini dovoditsya selyanam ale Kostyantinivka buduyetsya Ye sim yi de vihovuyut desyat i bilshe ditej Ce rodini Andriya ta Lyubovi Bahno Dmitra ta Lidiyi Slobodzyaniv Mikoli ta Viri Sergijchukiv Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Sarnenskoyi miskoyi gromadi NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkala 851 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 897 98 68 rosijska 11 1 21 inshi ne vkazali 1 0 11 Usogo 909 100 EkonomikaNa sogodnishnij den na teritoriyi Kostyantinivskoyi silskoyi radi znahodyatsya ugiddya SGPP Mir yake ocholyuye Chizh M A i Kostyantinivske lisnictvo na choli z Zarvoyu O Ya OsvitaNa pochatku XX stolittya u Kostyantinivci isnuvala pochatkova publichna shkola Navchannya v nij provodilosya polskoyu movoyu Vivchalisya taki predmeti yak istoriya religiya polska mova geografiya prirodoznavstvo arifmetika ta geometriya malyuvannya spivi Direktorom shkoli pracyuvav polyak Krul Navchalisya tut diti i ukrayinciv i polyakiv stosunki mizh nimi buli druzhnimi Uchni iz zadovolennyam vidviduvali nachalnij zaklad Za svidchennyam starozhiliv yih u shkoli harchuvali na obid vidilyali dvi skibki hliba zi smalcem ta gerbatu chaj Na perervah diti z uchitelyami grali v cikavi igri ta vivchali polski prikazki virshi pisni U 1938 1939 r r polska vlada pobuduvala v seli novu shkolu yaku v kinci chervnya 1941 roku spalili vidstupayuchi radyanski vijska Pid chas nimeckoyi okupaciyi navchannya ditej ne provodilos Z veresnya 1944 roku navchannya ditej organizovane v odnij iz kimnat hati zhitelki sela Pavlishin Nadiyi Volodimirivni ta v pokinutomu budinku polyakiv pereselenciv Vchitelem pracyuvav molodij specialist Klishevnikov ale dolya jogo bula tragichnoyu na ochah u ditej jogo zv yazali nevidomi lisovi hlopci i vidveli v nevidomomu napryamku I doteper nihto ne znaye de jogo mogila Zi spogadiv pershih vchiteliv Vojtyuk O S Skobyuk K A yaki priyihali do Kostyantinivki u 1945 roci kartina bula nevtishnoyu Selyani dopomogli obladnati dvi klasni kimnati Navchannya provodilos u tri zmini Hoch u seli narahovuvalos 45 hat shkolu vidviduvalo ponad 100 uchniv bilshist z yakih pererostki yaki ne vmili ani chitati ani pisati U 1950 roci z dopomogoyu silskoyi gromadi bulo organizovano semirichnu shkolu dobuduvali dekilka klasnih kimnat Na 1955 rik u shkoli pracyuvalo visim vchiteliv Z veresnya 1957 roku po 1984 rik na posadi direktora shkoli pracyuvala vchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi Yakimyuk Tetyana Matviyivna Pid yiyi kerivnictvom pobuduvali primishennya suchasnoyi shkoli yaka bula vvedena v ekspluataciyu u 1968 roci Navchalnij zaklad buv rozrahovanij na 180 uchniv U shkoli navchalosya bilshe 200 ditej tomu napovnyuvanist klasiv stanovila vid 32 do 37 shkolyariv U 60 70 rokah navchalnij zaklad popovnivsya novimi kvalifikovanimi kadrami Kotik N D vchitel matematiki Polishuk O N vchitel ukrayinskoyi movi Kuzmenko M V vchitel fizichnoyi kulturi i praci Grishkanich V I vchitel fiziki Filonenko M I vchitel biologiyi ta himiyi Vojtyuk S M vchitel inozemnoyi movi Z 1984 roku shkilnij kolektiv ocholyuvav Sheruda V I U 90 h rokah pobudovano sportivnij zal pislya chornobilskoyi katastrofi dobuduvali novu yidalnyu odnu z klasnih kimnat pereobladnano na aktovu zalu Z lyutogo 2000 roku na posadi direktora pracyuye Koren G V KulturaGolovnim oseredkom kulturi v seli ye klub pobudovanij u 1973 roci Pershim jogo zaviduvachem pracyuvav Vojtyuk S P Tut znahodilas i silska rada Pershim golovoyu silskoyi radi buv Vojtyuk Levko jogo nastupnikami stali Baldinskij I Ya ta Lugunovich P P Piznishe silrada perenesena do sela Sarn koli vono vidijshlo do mista silska rada vidnovila svoyu robotu v Kostyantinivci Nove primishennya silradi vvedeno v ekspluataciyu u 1988 roci Oseredkom religijnogo zhittya ye cerkva Svyatogo Yuriya molitovnij budinok hristiyan p yatidesyatnikiv Pracyuye v seli Ohorona prirodiUrochishe Vovcha gora ornitologichnij zakaznik miscevogo znachennya Kostyantinivskij lisovij zakaznik Kostyantinivske lisovij zakaznik Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaSelo na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine