Чемерне селище в Україні у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області Населення становить 866 о

Чемерне — селище в Україні, у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 866 осіб.

селище Чемерне
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Сарненський район
Громада	Сарненська міська громада
Код КАТОТТГ	UA56080170360037359
Основні дані
Засновано	1945
Площа	0,718 км²
Населення	866
Густота	1206,13 осіб/км²;
Поштовий індекс	34524
Телефонний код	+380 3655
Географічні координати	^{H G O}
Висота над рівнем моря	152 м
Відстань
Найближча залізнична станція:	—

Селищна влада
Адреса	34500, Рівненська область, Сарненський р-н, с. Сарни, вул. Широка,31
Карта
Чемерне
Чемерне

Походження назви

На початку XX століття розпочалося будівництво залізниці Сарни-Ковель. Теперішня станція «Тутовичі» мала будуватися в центрі нинішнього села Чемерне, напроти контори торфопідприємства. Тому поліський пан вирішив збудувати собі біля станції дім. Було в цій місцині кілька хатин під соломою. Через те, що панська світлиця мурувалася із каменю та цегли, це місце люди називали «Мурованка». А залізничний міст через магістральну канаву, яка осушувала болота, будував Чемернянський. Люди з навколишніх сіл, які працювали на будівництві моста та осушенні боліт, казали, що йдуть на роботу до Чемернянського. Згодом назва «Мурованка» відпала і торфородовище стали називати «Чемернянське», а село «Чемерне». Є й інша версія походження назви села від назви однойменної рослини — чемерник, рід багаторічних, трав'янистих рослин родини жовтецевих. Рослина отруйна, але з неї виготовляють ліки, що призначають при серцево-судинній недостатності. Є ще лугова рослина чемериця.

Археологія

На околицях сучасного Чемерного знайшли археологічні пам'ятки Стажимжовської культури — кінця енеоліту та бронзової доби (ІІ-е початок І-го тис. до нашої ери).

Історія

Село засновано 1945 року, належить до Тутовицької сільської ради. Площа становить 0,718 км², густота населення 1206,13 осіб/к, населення становить близько 1000 осіб. Йшов 1945 рік. На заході ще гриміла війна, як розпочалася робота з відбудови торфопідприємства в Чемерному. Ось що писала тодішня «районка»: «Колектив робітників торфорозробки сумлінно взявся на відродження виробництва. Вчасно проведені підготовчі роботи дали можливість у перший день добитися високої продуктивності праці. За день було нарізано 12 тис. торфоцеглин. Якість товару хороша». Видобуток палива, в якому відчували в повоєнні часи гостру потребу заводи, фабрики, населення, зростав. У 1946 р. видобули 3800 тонн торфу, а в 1950 р. — 54948 тонн. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5-2,5 метра.

Село було електрифіковане у 1948 р.

З роками з'явилась техніка, розвивалось підприємство, а з ним зростав добробут жителів. У 1952 р. у селі звели школу. У колишній конторі торфопідприємства, яку передали навчальному закладу, облаштували методичний кабінет, шкільну бібліотеку, спортивну кімнату. Місцева бібліотека була побудована 1 жовтня 1956 року. Це була профспілкова бібліотека. Основним керівником бібліотеки був торфком, який виділяв кошти на придбання літератури.

У недалекому минулому про торфове підприємство «Чемернеторф» знали за межами області, тому що воно забезпечувало потреби населення, підприємства, організації та установи якісним паливним торфом, а колгоспні лани — торфомінеральними добривами. Нині ж виробництво занепало, а підприємство збанкрутувало.

У Чемерному також є клуб, де діє спортивна кімната де можна пограти у теніс, шахи, доміно, позайматися на тренажерах. У Чемерному є поштове відділення, ФАП, будинок молитви та магазини.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Сарненської міської громади.

Населення

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 852 особи. 99,88 % населення вказали рідною мовою українську.

Примітки

Стаття «Сьгодення Тутовицької громади», газета «Сарненські новини», № 60(10089), 13 серпня 2013 р.
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.

Посилання

Облікова картка с-ща Чемерне. Верховна Рада України. оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
Лєснічук В. Чемерне — дослідна станція. З історії рідного краю / В. Лєснічук // Сарненські новини. — 2004. — 18 берез. — С. 3.
Тимцунік З. Чемерне: минуле та думи / З. Тимцунік // Сарненські новини. — 2007. — 1 лют. — С. 4.
Історична Волинь [ 10 грудня 2017 у Wayback Machine.]

[1] Стаття «Сьгодення Тутовицької громади», газета «Сарненські новини», № 60(10089), 13 серпня 2013 р.

[2] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.

[населення_2001-3] . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.

[розподіл_за_мовою-4] . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.