Нейтроній (іноді скорочується до нейтрій, також називається нейтритом) — гіпотетична субстанція, що складається суто з нейтронів. Слово було закарбовано науковцем [en] 1926 року (до [en]) для припущення «елементу з атомним числом нуль», який він розмістив на чолі періодичної таблиці. Проте, значення терміну змінилося з часом, і з другої половини XX століття він також використовується на позначення екстремально щільних субстанцій, що нагадують нейтронно-вироджену матерію, що теоретично існує в ядрах нейтронних зір; далі «вироджений нейтроній» позначатиме це. Наукова фантастика та популярна література часто використовують термін «нейтроній» на позначення високощільної фази матерії, що складається переважно з нейтронів.
Нейтроній і нейтронні зорі
Нейтроній використовується в популярній літературі на позначення матеріалу, наявного в ядрах нейтронних зір (зір, які занадто масивні для підтримки electron degeneracy pressure та які колапсують у щільнішу фазу матерії). Цей термін дуже рідко використовується в науковій літературі з трьох причин: існують декілька визначень терміну «нейтроній»; існує значна невизначеність щодо складу матеріалу в ядрах нейтронних зір (це може бути нейтронно-вироджена матерія, дивна матерія, кваркова матерія чи variant or combination вищенаведеного); властивості матеріалу нейтронних зір повинні залежати від глибини через зміну тиску (див. нижче), і немає чіткої межі між корою (що складається переважно з атомних ядер) і майже безпротонним внутрішнім шаром, існування якого очікується.
Коли матеріал ядра нейтронної зорі, передбачається, складається з більшості вільних нейтронів, він зазвичай позначається нейтронно-виродженою матерією в науковій літературі.
Нейтроній і періодична таблиця
Термін «нейтроній» було закарбовано 1926 року Андреасом фон Антропоффим для гіпотетичної форми матерії, зробленої з нейтронів без протонів або електронів, яку він розмістив як хімічний елемент із атомним номером нуль на чолі його нової версії періодичної таблиці. Згодом його було розміщено посередині кількох спіральних уявлень періодичної системи для класифікації хімічних елементів, таких як у Чарлза Жане (1928), Е. І. Емерсона (1944), [en] (1950) й у (2005) Філіпа Стюарта.
Хоча термін не використовувався в науковій літературі ні для конденсованої форми матерії, ні як елемент, були повідомлення про те, що, крім вільного нейтрону, в ньому можуть існувати дві зв'язані форми нейтронів без протонів. Якщо вважати нейтроній елементом, тоді ці нейтронні кластери можуть вважатися ізотопами цього елементу. Проте, ці повідомлення не було в подальшому обґрунтовано.
- Мононейтрон: Ізольований нейтрон зазнає бета-розпаду зі середньою тривалістю життя приблизно 15 хвилин (період напіврозпаду приблизно 10 хвилин), стаючи протоном (ядром водню), електроном і антинейтрино.
- : Динейтрон, що містить два нейтрони, однозначно спостерігався 2012 року в розпаді берилія-16. Це не зв'язана частинка, але була запропонована як екстремальний недовговічний стан, вироблений ядерними реакціями за участю тритію. Було запропоновано мати перехідне існування в ядерних реакціях, вироблених [en] (ядро гелія-3, повністю іонізованого) що призводить до утворення протону й ядра з таким самим атомним номером, як і в цільового ядра, але з на дві одиниці більшою атомною масою. Гіпотеза про динейтрон тривалий час використовувалася в ядерних реакціях із [en]. Кілька застосувань динейтрону в ядерних реакціях можна знайти в оглядових статтях. Його існування було визнано актуальним для ядерної структури екзотичних ядер. Система, зроблена з лише двох нейтронів, не ж зв'язаною, хоча тяжіння між ними майже достатнє, щоби зробити їх такими. Це має деякі наслідки для нуклеосинтезу і поширеності хімічних елементів
- Тринейтрон: Тринейтронний стан, що складається зі трьох зв'язаних нейтронів, не було виявлено, та не очікується його існування навіть на короткий час.
- Тетранейтрон: Тетранейтрон — гіпотетична частинка, що складається з чотирьох зв'язаних нейтронів. Повідомлення про її існування не відтворювалися
- Пентанейтрон: Обчислення показують, що гіпотетичний пентанейтронний стан, що складається зі кластеру з п'яти нейтронів, не буде зв'язаний.
Хоча й не називаючи «нейтронієм», «Nuclear Wallet Cards» Національного ядерного дата-центру перелічує його першим «ізотопом» «елемент» із символом n, атомним номером й атомною масою . Цей ізотоп описаний як той, що розпадається в елемент H з періодом напіврозпаду хвилини.
Властивості
Через бета () розпад мононейтрону й екстремальну нестабільність вищезгаданих важчих «ізотопів», нейтронна матерія не очікується стабільною за звичайного тиску.
Вільні нейтрони розпадаються з періодом напіврозпаду 10 хвилин і 11 секунд. Поки ця тривалість життя є достатньо довгою, щоби дозволити вивчити хімічні властивості нейтронію, наявні серйозні практичні проблеми. Не маючи заряду чи електронів, нейтроній не взаємодіятиме зі звичайними низькоенергетичними протонами (світлом) та не відчуватиме електростатичних сил, тому він дифундуватиме у стіни більшості контейнерів, зроблених зі звичайної матерії. Певні матеріали здатні опиратися дифузії чи поглинанню ультрахолодних нейтронів через ядерно-квантові ефекти, зокрема відбиття, спричинене сильною взаємодією. За наявності інших елементів низькоенергетичні (термальні) нейтрони легко проходять захоплення нейтронів із утворенням важчого (та часто радіоактивного) ізотопу елементу. Нейтроній залишається поза більшістю періодичних таблиць.
Нейтронна матерія за стандартного тиску та температури передбачається рівнянням стану ідеального газу менш щільною навіть за водень, із густиною лише (приблизно в 27 разів менш щільною за повітря). Подібно до гелію, нейтронна матерія передбачається лишатися газоподібною до абсолютного нуля за нормальних тисків, оскільки нульова енергія системи зависока для конденсації. Проте, нейтронна матерія, теоретично, повинна утворювати вироджений газоподібний конденсат Бозе — Ейнштейна за таких температур і складаючись із пар нейтронів, званих динейтронами. За високих температур нейтронна матерія конденсуватиметься з достатнім тиском і твердітиме з навіть більшим тиском. Такі тиски існують у нейтронних зорях, де екстремальний тиск спричинює виродження нейтронної матерії. Проте, за наявності атомної матерії, стисненої до стану електронного виродження, розпад може гальмуватися через принцип Паулі, що стабілізує вільні нейтрони. Також підвищені тиски повинні вироджувати самі нейтрони. Порівняно зі звичайними елементами, нейтроній повинен бути стисливішим через відсутність електрично заряджених протонів і електронів. Це робить нейтроній енергетично сприятливішим за (Z-додатні) атомні ядра та призводить до їх перетворення у (вироджений) нейтроній через електронне захоплення — процес, який, як вважають, відбувається в зоряних ядрах у останні секунди життя масивних зір, де він сприяє охолодження через випромінювання . Як наслідок, вироджений нейтроній може мати густину , що приблизно на 13 порядків щільніше за найщільніші відомі звичайні субстанції. Було припущення, що екстремальні тиски порядку можуть деформувати нейтрони в [en], дозволяючи щільніше пакування нейтронів або спричинюючи утворення дивної матерії.
У вигадці
Термін «нейтроній» популярний у науковій фантастиці, починаючи зі щонайменше середини XX століття. Він зазвичай позначає екстремально щільну, надзвичайно сильну форму матерії. Натхненний концепцією нейтронно-виродженої матерії в ядрах нейтронних зір, матеріал, який використовується у вигадці, несе щонайбільше лише поверхневу схожість, зазвичай зображену як екстремально міцну тверду речовину за Землеподібних умов, або володіє екзотичними властивостями, як-от здатність маніпулювати часом і простором. На противагу, всі пропоновані форми матеріалу ядра нейтронної зорі є флюїдами й екстремально нестабільними за тиску, нижчого за такий у зоряних ядрах. Відповідно до одного аналізу, нейтронна зоря з масою, нижчою за близько 0,2 сонячних мас, вибухне.
Див. також
- Вакуум — 0n
- Водень
- Компактна зоря
- Нейтрон — 1n
Примітки
- Inglis-Arkell, Esther (14 квітня 2012). Neutrium: The Most Neutral Hypothetical State of Matter Ever. . Процитовано 11 лютого 2013.
- Zhuravleva, Valentina (2005). Ballad of the Stars: Stories of Science Fiction, Ultraimagination, and TRIZ (англійською) . Technical Innovation Center, Inc. ISBN .
- Von Antropoff, A. (1926). Eine neue Form des periodischen Systems der Elementen. Zeitschrift für Angewandte Chemie. 39 (23): 722—725. doi:10.1002/ange.19260392303.
- Stewart, P. J. (2007). A century on from Dmitrii Mendeleev: Tables and spirals, noble gases and Nobel prizes. Foundations of Chemistry. 9 (3): 235—245. doi:10.1007/s10698-007-9038-x.
- Angelo, J. A. (2006). Encyclopedia of Space and Astronomy. . с. 178. ISBN .
- Timofeyuk, N. K. (2003). Do multineutrons exist?. . 29 (2): L9. arXiv:nucl-th/0301020. Bibcode:2003JPhG...29L...9T. doi:10.1088/0954-3899/29/2/102.
- Schirber, M. (2012). Nuclei Emit Paired-up Neutrons. . 5: 30. Bibcode:2012PhyOJ...5...30S. doi:10.1103/Physics.5.30.
- Spyrou, A.; Kohley, Z.; Baumann, T.; Bazin, D.; Brown, B. A.; Christian, G.; DeYoung, P. A.; Finck, J. E.; Frank, N.; Lunderberg, E.; Mosby, S.; Peters, W. A.; Schiller, A.; Smith, J. K.; Snyder, J.; Strongman, M. J.; Thoennessen, M.; Volya, A. (2012). First Observation of Ground State Dineutron Decay: 16Be. Physical Review Letters. 108 (10): 102501. Bibcode:2012PhRvL.108j2501S. doi:10.1103/PhysRevLett.108.102501. PMID 22463404.
- Bertulani, C. A.; Baur, G. (1986). (PDF). . 480 (3—4): 615—628. Bibcode:1988NuPhA.480..615B. doi:10.1016/0375-9474(88)90467-8. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 18 грудня 2018.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|мертвий-url=
та|deadurl=
(); Вказано більш, ніж один|назва=
та|title=
()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Bertulani, C. A.; Canto, L. F.; Hussein, M. S. (1993). (PDF). . 226 (6): 281—376. Bibcode:1993PhR...226..281B. doi:10.1016/0370-1573(93)90128-Z. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2011. Процитовано 18 грудня 2018.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|мертвий-url=
та|deadurl=
(); Вказано більш, ніж один|назва=
та|title=
()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Hagino, K.; Sagawa, H.; Nakamura, T.; Shimoura, S. (2009). Two-particle correlations in continuum dipole transitions in Borromean nuclei. Physical Review C. 80 (3): 1301. arXiv:0904.4775. Bibcode:2009PhRvC..80c1301H. doi:10.1103/PhysRevC.80.031301.
- MacDonald, J.; Mullan, D. J. (2009). Big Bang Nucleosynthesis: The Strong Nuclear Force meets the Weak Anthropic Principle. Physical Review D. 80 (4): 3507. arXiv:0904.1807. Bibcode:2009PhRvD..80d3507M. doi:10.1103/PhysRevD.80.043507.
- Kneller, J. P.; McLaughlin, G. C. (2004). The Effect of Bound Dineutrons upon BBN. Physical Review D. 70 (4): 3512. arXiv:astro-ph/0312388. Bibcode:2004PhRvD..70d3512K. doi:10.1103/PhysRevD.70.043512.
- Bertulani, C. A.; Zelevinsky, V. (2002). Is the tetraneutron a bound dineutron-dineutron molecule?. . 29 (10): 2431. arXiv:nucl-th/0212060. Bibcode:2003JPhG...29.2431B. doi:10.1088/0954-3899/29/10/309.
- Bevelacqua, J. J. (1981). Particle stability of the pentaneutron. . 102 (2—3): 79—80. Bibcode:1981PhLB..102...79B. doi:10.1016/0370-2693(81)91033-9.
- Llanes-Estrada, Felipe J.; Navarro, Gaspar Moreno (2011). Cubic neutrons. . 27 (6): 1250033. arXiv:1108.1859. Bibcode:2012MPLA...2750033L. doi:10.1142/S0217732312500332.
- Sumiyoshi, K.; Yamada, S.; Suzuki, H.; Hillebrandt, W. (1998). The fate of a neutron star just below the minimum mass: does it explode?. Astronomy and Astrophysics. 334: 159—168. arXiv:astro-ph/9707230. Bibcode:1998A&A...334..159S.
Given this assumption… the minimum possible mass of a neutron star is 0.189 (solar masses)
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nejtronij inodi skorochuyetsya do nejtrij takozh nazivayetsya nejtritom gipotetichna substanciya sho skladayetsya suto z nejtroniv Slovo bulo zakarbovano naukovcem en 1926 roku do en dlya pripushennya elementu z atomnim chislom nul yakij vin rozmistiv na choli periodichnoyi tablici Prote znachennya terminu zminilosya z chasom i z drugoyi polovini XX stolittya vin takozh vikoristovuyetsya na poznachennya ekstremalno shilnih substancij sho nagaduyut nejtronno virodzhenu materiyu sho teoretichno isnuye v yadrah nejtronnih zir dali virodzhenij nejtronij poznachatime ce Naukova fantastika ta populyarna literatura chasto vikoristovuyut termin nejtronij na poznachennya visokoshilnoyi fazi materiyi sho skladayetsya perevazhno z nejtroniv Nejtronij i nejtronni zoriDokladnishe Nejtronna zorya Nejtronij vikoristovuyetsya v populyarnij literaturi na poznachennya materialu nayavnogo v yadrah nejtronnih zir zir yaki zanadto masivni dlya pidtrimki electron degeneracy pressure ta yaki kolapsuyut u shilnishu fazu materiyi Cej termin duzhe ridko vikoristovuyetsya v naukovij literaturi z troh prichin isnuyut dekilka viznachen terminu nejtronij isnuye znachna neviznachenist shodo skladu materialu v yadrah nejtronnih zir ce mozhe buti nejtronno virodzhena materiya divna materiya kvarkova materiya chi variant or combination vishenavedenogo vlastivosti materialu nejtronnih zir povinni zalezhati vid glibini cherez zminu tisku div nizhche i nemaye chitkoyi mezhi mizh koroyu sho skladayetsya perevazhno z atomnih yader i majzhe bezprotonnim vnutrishnim sharom isnuvannya yakogo ochikuyetsya dzherelo ne vkazane 2692 dni Koli material yadra nejtronnoyi zori peredbachayetsya skladayetsya z bilshosti vilnih nejtroniv vin zazvichaj poznachayetsya nejtronno virodzhenoyu materiyeyu v naukovij literaturi Nejtronij i periodichna tablicyaTermin nejtronij bulo zakarbovano 1926 roku Andreasom fon Antropoffim dlya gipotetichnoyi formi materiyi zroblenoyi z nejtroniv bez protoniv abo elektroniv yaku vin rozmistiv yak himichnij element iz atomnim nomerom nul na choli jogo novoyi versiyi periodichnoyi tablici dzherelo ne vkazane 2692 dni Zgodom jogo bulo rozmisheno poseredini kilkoh spiralnih uyavlen periodichnoyi sistemi dlya klasifikaciyi himichnih elementiv takih yak u Charlza Zhane 1928 E I Emersona 1944 en 1950 j u 2005 Filipa Styuarta Hocha termin ne vikoristovuvavsya v naukovij literaturi ni dlya kondensovanoyi formi materiyi ni yak element buli povidomlennya pro te sho krim vilnogo nejtronu v nomu mozhut isnuvati dvi zv yazani formi nejtroniv bez protoniv Yaksho vvazhati nejtronij elementom todi ci nejtronni klasteri mozhut vvazhatisya izotopami cogo elementu Prote ci povidomlennya ne bulo v podalshomu obgruntovano Mononejtron Izolovanij nejtron zaznaye beta rozpadu zi serednoyu trivalistyu zhittya priblizno 15 hvilin period napivrozpadu priblizno 10 hvilin stayuchi protonom yadrom vodnyu elektronom i antinejtrino Dinejtron sho mistit dva nejtroni odnoznachno sposterigavsya 2012 roku v rozpadi beriliya 16 Ce ne zv yazana chastinka ale bula zaproponovana yak ekstremalnij nedovgovichnij stan viroblenij yadernimi reakciyami za uchastyu tritiyu Bulo zaproponovano mati perehidne isnuvannya v yadernih reakciyah viroblenih en yadro geliya 3 povnistyu ionizovanogo sho prizvodit do utvorennya protonu j yadra z takim samim atomnim nomerom yak i v cilovogo yadra ale z na dvi odinici bilshoyu atomnoyu masoyu Gipoteza pro dinejtron trivalij chas vikoristovuvalasya v yadernih reakciyah iz en Kilka zastosuvan dinejtronu v yadernih reakciyah mozhna znajti v oglyadovih stattyah Jogo isnuvannya bulo viznano aktualnim dlya yadernoyi strukturi ekzotichnih yader Sistema zroblena z lishe dvoh nejtroniv ne zh zv yazanoyu hocha tyazhinnya mizh nimi majzhe dostatnye shobi zrobiti yih takimi Ce maye deyaki naslidki dlya nukleosintezu i poshirenosti himichnih elementiv Trinejtron Trinejtronnij stan sho skladayetsya zi troh zv yazanih nejtroniv ne bulo viyavleno ta ne ochikuyetsya jogo isnuvannya navit na korotkij chas Tetranejtron Tetranejtron gipotetichna chastinka sho skladayetsya z chotiroh zv yazanih nejtroniv Povidomlennya pro yiyi isnuvannya ne vidtvoryuvalisya Pentanejtron Obchislennya pokazuyut sho gipotetichnij pentanejtronnij stan sho skladayetsya zi klasteru z p yati nejtroniv ne bude zv yazanij Hocha j ne nazivayuchi nejtroniyem Nuclear Wallet Cards Nacionalnogo yadernogo data centru perelichuye jogo pershim izotopom element iz simvolom n atomnim nomerom Z 0 displaystyle Z 0 j atomnoyu masoyu A 1 displaystyle A 1 Cej izotop opisanij yak toj sho rozpadayetsya v element H z periodom napivrozpadu 10 24 0 02 displaystyle 10 24 pm 0 02 hvilini VlastivostiCherez beta b displaystyle beta rozpad mononejtronu j ekstremalnu nestabilnist vishezgadanih vazhchih izotopiv nejtronna materiya ne ochikuyetsya stabilnoyu za zvichajnogo tisku Vilni nejtroni rozpadayutsya z periodom napivrozpadu 10 hvilin i 11 sekund Poki cya trivalist zhittya ye dostatno dovgoyu shobi dozvoliti vivchiti himichni vlastivosti nejtroniyu nayavni serjozni praktichni problemi Ne mayuchi zaryadu chi elektroniv nejtronij ne vzayemodiyatime zi zvichajnimi nizkoenergetichnimi protonami svitlom ta ne vidchuvatime elektrostatichnih sil tomu vin difunduvatime u stini bilshosti kontejneriv zroblenih zi zvichajnoyi materiyi Pevni materiali zdatni opiratisya difuziyi chi poglinannyu ultraholodnih nejtroniv cherez yaderno kvantovi efekti zokrema vidbittya sprichinene silnoyu vzayemodiyeyu Za nayavnosti inshih elementiv nizkoenergetichni termalni nejtroni legko prohodyat zahoplennya nejtroniv iz utvorennyam vazhchogo ta chasto radioaktivnogo izotopu elementu Nejtronij zalishayetsya poza bilshistyu periodichnih tablic Nejtronna materiya za standartnogo tisku ta temperaturi peredbachayetsya rivnyannyam stanu idealnogo gazu mensh shilnoyu navit za voden iz gustinoyu lishe 0 045 kg m 3 displaystyle 0 045 mbox kg over mbox m 3 priblizno v 27 raziv mensh shilnoyu za povitrya Podibno do geliyu nejtronna materiya peredbachayetsya lishatisya gazopodibnoyu do absolyutnogo nulya za normalnih tiskiv oskilki nulova energiya sistemi zavisoka dlya kondensaciyi Prote nejtronna materiya teoretichno povinna utvoryuvati virodzhenij gazopodibnij kondensat Boze Ejnshtejna za takih temperatur i skladayuchis iz par nejtroniv zvanih dinejtronami Za visokih temperatur nejtronna materiya kondensuvatimetsya z dostatnim tiskom i tverditime z navit bilshim tiskom Taki tiski isnuyut u nejtronnih zoryah de ekstremalnij tisk sprichinyuye virodzhennya nejtronnoyi materiyi Prote za nayavnosti atomnoyi materiyi stisnenoyi do stanu elektronnogo virodzhennya b displaystyle beta rozpad mozhe galmuvatisya cherez princip Pauli sho stabilizuye vilni nejtroni Takozh pidvisheni tiski povinni virodzhuvati sami nejtroni Porivnyano zi zvichajnimi elementami nejtronij povinen buti stislivishim cherez vidsutnist elektrichno zaryadzhenih protoniv i elektroniv Ce robit nejtronij energetichno spriyatlivishim za Z dodatni atomni yadra ta prizvodit do yih peretvorennya u virodzhenij nejtronij cherez elektronne zahoplennya proces yakij yak vvazhayut vidbuvayetsya v zoryanih yadrah u ostanni sekundi zhittya masivnih zir de vin spriyaye oholodzhennya cherez viprominyuvannya V e displaystyle V e Yak naslidok virodzhenij nejtronij mozhe mati gustinu 4 10 17 kg m 3 displaystyle 4 times 10 17 mbox kg over mbox m 3 sho priblizno na 13 poryadkiv shilnishe za najshilnishi vidomi zvichajni substanciyi dzherelo ne vkazane 2229 dniv Bulo pripushennya sho ekstremalni tiski poryadku 100 MeV m 3 displaystyle 100 mbox MeV over mbox m 3 mozhut deformuvati nejtroni v en dozvolyayuchi shilnishe pakuvannya nejtroniv abo sprichinyuyuchi utvorennya divnoyi materiyi U vigadciTermin nejtronij populyarnij u naukovij fantastici pochinayuchi zi shonajmenshe seredini XX stolittya Vin zazvichaj poznachaye ekstremalno shilnu nadzvichajno silnu formu materiyi Nathnennij koncepciyeyu nejtronno virodzhenoyi materiyi v yadrah nejtronnih zir material yakij vikoristovuyetsya u vigadci nese shonajbilshe lishe poverhnevu shozhist zazvichaj zobrazhenu yak ekstremalno micnu tverdu rechovinu za Zemlepodibnih umov abo volodiye ekzotichnimi vlastivostyami yak ot zdatnist manipulyuvati chasom i prostorom Na protivagu vsi proponovani formi materialu yadra nejtronnoyi zori ye flyuyidami j ekstremalno nestabilnimi za tisku nizhchogo za takij u zoryanih yadrah Vidpovidno do odnogo analizu nejtronna zorya z masoyu nizhchoyu za blizko 0 2 sonyachnih mas vibuhne Div takozhVakuum 0n Voden Kompaktna zorya Nejtron 1nPrimitkiInglis Arkell Esther 14 kvitnya 2012 Neutrium The Most Neutral Hypothetical State of Matter Ever Procitovano 11 lyutogo 2013 Zhuravleva Valentina 2005 Ballad of the Stars Stories of Science Fiction Ultraimagination and TRIZ anglijskoyu Technical Innovation Center Inc ISBN 9780964074064 Von Antropoff A 1926 Eine neue Form des periodischen Systems der Elementen Zeitschrift fur Angewandte Chemie 39 23 722 725 doi 10 1002 ange 19260392303 Stewart P J 2007 A century on from Dmitrii Mendeleev Tables and spirals noble gases and Nobel prizes Foundations of Chemistry 9 3 235 245 doi 10 1007 s10698 007 9038 x Angelo J A 2006 Encyclopedia of Space and Astronomy s 178 ISBN 978 0 8160 5330 8 Timofeyuk N K 2003 Do multineutrons exist 29 2 L9 arXiv nucl th 0301020 Bibcode 2003JPhG 29L 9T doi 10 1088 0954 3899 29 2 102 Schirber M 2012 Nuclei Emit Paired up Neutrons 5 30 Bibcode 2012PhyOJ 5 30S doi 10 1103 Physics 5 30 Spyrou A Kohley Z Baumann T Bazin D Brown B A Christian G DeYoung P A Finck J E Frank N Lunderberg E Mosby S Peters W A Schiller A Smith J K Snyder J Strongman M J Thoennessen M Volya A 2012 First Observation of Ground State Dineutron Decay 16Be Physical Review Letters 108 10 102501 Bibcode 2012PhRvL 108j2501S doi 10 1103 PhysRevLett 108 102501 PMID 22463404 Bertulani C A Baur G 1986 PDF 480 3 4 615 628 Bibcode 1988NuPhA 480 615B doi 10 1016 0375 9474 88 90467 8 Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2011 Procitovano 18 grudnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin mertvij url ta deadurl dovidka Vkazano bilsh nizh odin nazva ta title dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Bertulani C A Canto L F Hussein M S 1993 PDF 226 6 281 376 Bibcode 1993PhR 226 281B doi 10 1016 0370 1573 93 90128 Z Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2011 Procitovano 18 grudnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin mertvij url ta deadurl dovidka Vkazano bilsh nizh odin nazva ta title dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Hagino K Sagawa H Nakamura T Shimoura S 2009 Two particle correlations in continuum dipole transitions in Borromean nuclei Physical Review C 80 3 1301 arXiv 0904 4775 Bibcode 2009PhRvC 80c1301H doi 10 1103 PhysRevC 80 031301 MacDonald J Mullan D J 2009 Big Bang Nucleosynthesis The Strong Nuclear Force meets the Weak Anthropic Principle Physical Review D 80 4 3507 arXiv 0904 1807 Bibcode 2009PhRvD 80d3507M doi 10 1103 PhysRevD 80 043507 Kneller J P McLaughlin G C 2004 The Effect of Bound Dineutrons upon BBN Physical Review D 70 4 3512 arXiv astro ph 0312388 Bibcode 2004PhRvD 70d3512K doi 10 1103 PhysRevD 70 043512 Bertulani C A Zelevinsky V 2002 Is the tetraneutron a bound dineutron dineutron molecule 29 10 2431 arXiv nucl th 0212060 Bibcode 2003JPhG 29 2431B doi 10 1088 0954 3899 29 10 309 Bevelacqua J J 1981 Particle stability of the pentaneutron 102 2 3 79 80 Bibcode 1981PhLB 102 79B doi 10 1016 0370 2693 81 91033 9 Llanes Estrada Felipe J Navarro Gaspar Moreno 2011 Cubic neutrons 27 6 1250033 arXiv 1108 1859 Bibcode 2012MPLA 2750033L doi 10 1142 S0217732312500332 Sumiyoshi K Yamada S Suzuki H Hillebrandt W 1998 The fate of a neutron star just below the minimum mass does it explode Astronomy and Astrophysics 334 159 168 arXiv astro ph 9707230 Bibcode 1998A amp A 334 159S Given this assumption the minimum possible mass of a neutron star is 0 189 solar masses LiteraturaGlendenning N K 2000 Compact Stars Nuclear Physics Particle Physics and General Relativity vid 2 e Springer ISBN 978 0 387 98977 8