Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генна́дій Іва́нович Невельсько́й (рос. Генна́дий Ива́нович Невельско́й; 23 листопада (5 грудня) 1813 рік, Дракіно, Костромської губернії — 17 (29) квітня 1876 рік, Санкт-Петербург) — російський адмірал (1874 рік), дослідник Далекого Сходу, засновник міста Ніколаївська-на-Амурі. Довів, що гирло Амуру доступне для входу морських суден і що Сахалін — острів.
| Невельськой Геннадій Іванович | |
|---|---|
| Генна́дий Ива́нович Невельско́й | |
 | |
| Народження | 23 листопада (5 грудня) 1813[1] d, Костромська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 17 (29) квітня 1876[1] (62 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Освіта | Морський кадетський корпус і Санкт-Петербурзький військово-морський інститут |
| Звання | адмірал |
| Нагороди |    |
 Невельськой Геннадій Іванович у Вікісховищі | |
Біографія
Геннадій Іванович Невельськой народився у садибі Дракіно поблизу Солигалича. Батько: Іван Олексійович Невельськой (1774—1823) — потомствений морський офіцер, із старовинного костромського дворянського роду. Мати: Феодосья Тимофіївна (1787—1854) — належала до старовинного дворянського роду Полозових; відома тим, що піддавалася судовому переслідуванню за негуманне ставлення до кріпаків.
У Морському корпусі
8 квітня 1829 року Геннадій Невельськой вступив до Морського кадетського корпусу. Начальником Морського корпусу був в той час знаменитий мореплавець адмірал І. Ф. Крузенштерн, з іменем якого пов'язане перше російське навколосвітнє плавання. Серед кадетів тих часів особливою популярністю користувалося не так військовий, скільки дослідний, географічний напрямок навчання. Кадети і гардемарини були натхнені знаменитими морськими походами російських моряків.
У 1832 році Невельськой в числі найкращих закінчив Морський кадетський корпус. 21 грудня 1832 року одержав чин мічмана і в числі обраних став слухачем щойно створеного Офіцерського класу (прообраз майбутньої Військово-морської академії). У 1836 році мічман Невельськой успішно склав іспити за курс офіцерського класу і 28 березня йому було присвоєно чин лейтенанта флоту.
Перші роки служби на флоті
Після закінчення Офіцерського класу лейтенант Невельськой був призначений до ескадри адмірала Федора Петровича Літке офіцером на корабель «Беллона» під командуванням досвідченого морського офіцера Самуїла Івановича Мофета. Потім служив на кораблях «Князь Варшавський», «Аврора» і «Інгерманланд». У ці роки він, як відмінно підготовлений морський офіцер, був вахтовим офіцером при князеві Костянтині Миколайовичі. Фактичним опікуном юного князя на багато років став Геннадій Невельськой. Згодом ця обставина, можливо, послужила тому, що самовольства Невельського при освоєнні Амура були не тільки прощені, але схвалені імператором Миколою I.
У роки служби Невельського в ескадрі Літке, ця ескадра в далеких плаваннях участі не брала, в основному плавала в межах Європи. 15 липня 1846 року Невельськой отримав чин капітан-лейтенанта. Через рік він напросився на посаду командира транспортного судна «Байкал», що будувалося і яке повинно було відправитися на Камчатку з вантажем.
Амурська експедиція (1849—1855)
Призначення на «Байкал» і напрямок на Далекий Схід Невельському розглядав як можливість виконати свій задум: довести, що в гирлі річки Амур можна увійти з океану, і що Сахалін — острів.
 |  |
Заручившись підтримкою губернатора Східного Сибіру Миколи Миколайовича Муравйова та начальника головного морського штабу князя Меншикова, Невельськой влітку 1849 року досяг гирла Амура і виявив протоку між материком і островом Сахалін. Йому вдалося відкрити ряд нових, невідомих раніше територій і увійти в пониззя Амуру. 6 грудня 1849 року йому було присвоєно чин капітана 2 рангу, а вже 8 лютого 1850 року — капітана 1 рангу. У 1850 році Невельському був знову направлений на Далекий Схід, однак з приписом «не торкатися гирла Амура». Але Невельськой, всупереч розпорядженню, заснував в гирлі Амура Ніколаєський пост (нині місто Ніколаєвськ-на-Амурі), піднявши там російський прапор і оголосивши про владу Росії над цими землями.
У 1851 році Невельськой був знову направлений на Далекий Схід. У тому ж році він одружився і з джужиною прибув до місця служби. У наступні роки Невельськой і його підлеглі здійснили детальне дослідження берегів гирла Амуру, Амурського лиману і Татарської протоки, а також континентальних частин Амурського і Уссурійського краю і острова Сахалін. При цьому капітан 1 рангу, а з 26 серпня 1854 року контр-адмірал Невельськой від імені імператора оголошував владу Росії в далекосхідних територіях.
В середині 1850-х років почалося масштабне освоєння Росією Амурського краю під керівництвом губернатора Муравйова. Місія Невельського на цьому була вичерпана. 10 грудня 1856 року він був відрахований з посади призначеного для особливих доручень при генерал-губернаторові Східного Сибіру, після чого повернувся в Санкт-Петербург.
Після Амурської експедиції
Повернувшись в Санкт-Петербург, Геннадій Невельськой більше не брав участі в морських плаваннях. Значну частину життя він присвятив систематизації матеріалів, зібраних ним під час Амурської експедиції: він брав участь в уточненні карт, консультував політиків і підприємців. Був дійсним членом Імператорського Російського географічного товариства.
1 січня 1864 року Невельському було присвоєно чин віце-адмірала, а 1 січня 1874 року — повного адмірала. З 6 грудня 1866 року перебував членом вченого відділення Морського технічного комітету.
Здоров'я Невельського, підірване в результаті участі в Амурській експедиції, періодично погіршувався. Часом він був змушений виїжджати за кордон для лікування.
Геннадій Невельськой помер 17 (29) квітня 1876 в Санкт-Петербурзі, похований на Новодівочому кладовищі.
Праці
- Невельськой Геннадій Іванович. Ответ на письмо г-на Бошняка в редакцию Морского Сборника. — Морской сборник. — 1860. — № 3. — С. 75—76.
- Невельському Г. І. Подвиги російських морських офіцерів на крайньому сході Росії 1849—1855. Приамурський і Приуссурійський край. [ 10 липня 2009 у Wayback Machine.] — СПб.: Російська скоропечатня, 1878.
- Невельськой Геннадій Іванович. Рапорт от 30 октября 1853 года по делу занятия острова Сахалина. — Морской сборник. — 1899. — № 12. — С. 58—70.
Вшанування
Іменем Невельського на Далекому Сході Росії названо понад 10 географічних об'єктів, зокрема гора Невельського, затока Невельського, протока Невельського, місто Невельськ.
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- . debri-dv.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 січня 2016.
- Могила на плане Новодевичьего кладбища (№ 62) // Отдел IV // Весь Петербург на 1914 год, адресная и справочная книга г. С.-Петербурга / Ред. А. П. Шашковский. — СПб. : Товарищество А. С. Суворина – «Новое время», 1914. — .
- . Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- Невельской Геннадий Иванович // Военно-морской словарь / В. Н. Чернавин. — Москва : Военное издательство, 1990. — С. 271. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genna dij Iva novich Nevelsko j ros Genna dij Iva novich Nevelsko j 23 listopada 5 grudnya 1813 rik Drakino Kostromskoyi guberniyi 17 29 kvitnya 1876 rik Sankt Peterburg rosijskij admiral 1874 rik doslidnik Dalekogo Shodu zasnovnik mista Nikolayivska na Amuri Doviv sho girlo Amuru dostupne dlya vhodu morskih suden i sho Sahalin ostriv Nevelskoj Gennadij IvanovichGenna dij Iva novich Nevelsko jNarodzhennya23 listopada 5 grudnya 1813 1 d Kostromska guberniya Rosijska imperiyaSmert17 29 kvitnya 1876 1 62 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaNovodivochij cvintarKrayina Rosijska imperiyaOsvitaMorskij kadetskij korpus i Sankt Peterburzkij vijskovo morskij institutZvannyaadmiralNagorodi Nevelskoj Gennadij Ivanovich u VikishovishiBiografiyaGennadij Ivanovich Nevelskoj narodivsya u sadibi Drakino poblizu Soligalicha Batko Ivan Oleksijovich Nevelskoj 1774 1823 potomstvenij morskij oficer iz starovinnogo kostromskogo dvoryanskogo rodu Mati Feodosya Timofiyivna 1787 1854 nalezhala do starovinnogo dvoryanskogo rodu Polozovih vidoma tim sho piddavalasya sudovomu peresliduvannyu za negumanne stavlennya do kripakiv U Morskomu korpusi 8 kvitnya 1829 roku Gennadij Nevelskoj vstupiv do Morskogo kadetskogo korpusu Nachalnikom Morskogo korpusu buv v toj chas znamenitij moreplavec admiral I F Kruzenshtern z imenem yakogo pov yazane pershe rosijske navkolosvitnye plavannya Sered kadetiv tih chasiv osoblivoyu populyarnistyu koristuvalosya ne tak vijskovij skilki doslidnij geografichnij napryamok navchannya Kadeti i gardemarini buli nathneni znamenitimi morskimi pohodami rosijskih moryakiv U 1832 roci Nevelskoj v chisli najkrashih zakinchiv Morskij kadetskij korpus 21 grudnya 1832 roku oderzhav chin michmana i v chisli obranih stav sluhachem shojno stvorenogo Oficerskogo klasu proobraz majbutnoyi Vijskovo morskoyi akademiyi U 1836 roci michman Nevelskoj uspishno sklav ispiti za kurs oficerskogo klasu i 28 bereznya jomu bulo prisvoyeno chin lejtenanta flotu Pershi roki sluzhbi na floti Pislya zakinchennya Oficerskogo klasu lejtenant Nevelskoj buv priznachenij do eskadri admirala Fedora Petrovicha Litke oficerom na korabel Bellona pid komanduvannyam dosvidchenogo morskogo oficera Samuyila Ivanovicha Mofeta Potim sluzhiv na korablyah Knyaz Varshavskij Avrora i Ingermanland U ci roki vin yak vidminno pidgotovlenij morskij oficer buv vahtovim oficerom pri knyazevi Kostyantini Mikolajovichi Faktichnim opikunom yunogo knyazya na bagato rokiv stav Gennadij Nevelskoj Zgodom cya obstavina mozhlivo posluzhila tomu sho samovolstva Nevelskogo pri osvoyenni Amura buli ne tilki prosheni ale shvaleni imperatorom Mikoloyu I U roki sluzhbi Nevelskogo v eskadri Litke cya eskadra v dalekih plavannyah uchasti ne brala v osnovnomu plavala v mezhah Yevropi 15 lipnya 1846 roku Nevelskoj otrimav chin kapitan lejtenanta Cherez rik vin naprosivsya na posadu komandira transportnogo sudna Bajkal sho buduvalosya i yake povinno bulo vidpravitisya na Kamchatku z vantazhem Amurska ekspediciya 1849 1855 Priznachennya na Bajkal i napryamok na Dalekij Shid Nevelskomu rozglyadav yak mozhlivist vikonati svij zadum dovesti sho v girli richki Amur mozhna uvijti z okeanu i sho Sahalin ostriv Pam yatnik G I Nevelskomu u Vladivostoci Byust admirala Nevelskogo Zaruchivshis pidtrimkoyu gubernatora Shidnogo Sibiru Mikoli Mikolajovicha Muravjova ta nachalnika golovnogo morskogo shtabu knyazya Menshikova Nevelskoj vlitku 1849 roku dosyag girla Amura i viyaviv protoku mizh materikom i ostrovom Sahalin Jomu vdalosya vidkriti ryad novih nevidomih ranishe teritorij i uvijti v ponizzya Amuru 6 grudnya 1849 roku jomu bulo prisvoyeno chin kapitana 2 rangu a vzhe 8 lyutogo 1850 roku kapitana 1 rangu U 1850 roci Nevelskomu buv znovu napravlenij na Dalekij Shid odnak z pripisom ne torkatisya girla Amura Ale Nevelskoj vsuperech rozporyadzhennyu zasnuvav v girli Amura Nikolayeskij post nini misto Nikolayevsk na Amuri pidnyavshi tam rosijskij prapor i ogolosivshi pro vladu Rosiyi nad cimi zemlyami U 1851 roci Nevelskoj buv znovu napravlenij na Dalekij Shid U tomu zh roci vin odruzhivsya i z dzhuzhinoyu pribuv do miscya sluzhbi U nastupni roki Nevelskoj i jogo pidlegli zdijsnili detalne doslidzhennya beregiv girla Amuru Amurskogo limanu i Tatarskoyi protoki a takozh kontinentalnih chastin Amurskogo i Ussurijskogo krayu i ostrova Sahalin Pri comu kapitan 1 rangu a z 26 serpnya 1854 roku kontr admiral Nevelskoj vid imeni imperatora ogoloshuvav vladu Rosiyi v dalekoshidnih teritoriyah V seredini 1850 h rokiv pochalosya masshtabne osvoyennya Rosiyeyu Amurskogo krayu pid kerivnictvom gubernatora Muravjova Misiya Nevelskogo na comu bula vicherpana 10 grudnya 1856 roku vin buv vidrahovanij z posadi priznachenogo dlya osoblivih doruchen pri general gubernatorovi Shidnogo Sibiru pislya chogo povernuvsya v Sankt Peterburg Pislya Amurskoyi ekspediciyi Povernuvshis v Sankt Peterburg Gennadij Nevelskoj bilshe ne brav uchasti v morskih plavannyah Znachnu chastinu zhittya vin prisvyativ sistematizaciyi materialiv zibranih nim pid chas Amurskoyi ekspediciyi vin brav uchast v utochnenni kart konsultuvav politikiv i pidpriyemciv Buv dijsnim chlenom Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva 1 sichnya 1864 roku Nevelskomu bulo prisvoyeno chin vice admirala a 1 sichnya 1874 roku povnogo admirala Z 6 grudnya 1866 roku perebuvav chlenom vchenogo viddilennya Morskogo tehnichnogo komitetu Zdorov ya Nevelskogo pidirvane v rezultati uchasti v Amurskij ekspediciyi periodichno pogirshuvavsya Chasom vin buv zmushenij viyizhdzhati za kordon dlya likuvannya Gennadij Nevelskoj pomer 17 29 kvitnya 1876 v Sankt Peterburzi pohovanij na Novodivochomu kladovishi PraciNevelskoj Gennadij Ivanovich Otvet na pismo g na Boshnyaka v redakciyu Morskogo Sbornika Morskoj sbornik 1860 3 S 75 76 Nevelskomu G I Podvigi rosijskih morskih oficeriv na krajnomu shodi Rosiyi 1849 1855 Priamurskij i Priussurijskij kraj 10 lipnya 2009 u Wayback Machine SPb Rosijska skoropechatnya 1878 Nevelskoj Gennadij Ivanovich Raport ot 30 oktyabrya 1853 goda po delu zanyatiya ostrova Sahalina Morskoj sbornik 1899 12 S 58 70 VshanuvannyaImenem Nevelskogo na Dalekomu Shodi Rosiyi nazvano ponad 10 geografichnih ob yektiv zokrema gora Nevelskogo zatoka Nevelskogo protoka Nevelskogo misto Nevelsk PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 23 lipnya 2020 debri dv com Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 24 sichnya 2016 Mogila na plane Novodevichego kladbisha 62 Otdel IV Ves Peterburg na 1914 god adresnaya i spravochnaya kniga g S Peterburga Red A P Shashkovskij SPb Tovarishestvo A S Suvorina Novoe vremya 1914 ISBN 5 94030 052 9 Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2020 Nevelskoj Gennadij Ivanovich Voenno morskoj slovar V N Chernavin Moskva Voennoe izdatelstvo 1990 S 271 ros