Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'янська Січ — національний природний парк в Україні. Розташований на території Бериславського району Херсонської області.
 логотип національного парку | |
| 47°00′01″ пн. ш. 33°39′11″ сх. д. / 47.000389000027773534° пн. ш. 33.65319400002777428° сх. д.Координати: 47°00′01″ пн. ш. 33°39′11″ сх. д. / 47.000389000027773534° пн. ш. 33.65319400002777428° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Херсонська область, Бериславський район |
| Найближче місто | Берислав |
| Водні об'єкти | Дніпро |
| Площа | 12261,14 га |
| Засновано | 11 квітня 2019 р. |
| Оператор | Міністерство екології та природних ресурсів України |
  Національний природний парк «Кам'янська Січ» (Херсонська область) | |
 Національний природний парк «Кам'янська Січ» у Вікісховищі | |
Історія
Створено указом Президента України Петра Порошенка від 11.04.2019 року № 140/2019.
Кабінет Міністрів України, відповідно до указу, зобов'язано забезпечити:
- затвердження у шестимісячний строк у встановленому порядку Положення про національний природний парк «Кам'янська Січ»;
- вирішення протягом 2019—2021 років відповідно до законодавства питання щодо надання національному природному парку «Кам'янська Січ» у постійне користування 6013,241 гектара земель, у тому числі з вилученням у землекористувачів, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та оформлення речових прав на земельні ділянки, а також проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території національного природного парку;
- розроблення протягом 2019—2020 років і затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку «Кам'янська Січ», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів.
Характеристика
Створено метою збереження генетичного, видового, ландшафтного та екосистемного різноманіття степів правобережжя Дніпра, інших природних комплексів і об'єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.
До території національного природного парку включено 12261,14 гектара земель державної власності, а саме: 6013,241 гектара земель державної власності, що надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, та 6247,899 гектара земель державної власності, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів. Парк розташований в Бериславському районі Херсонської області. До його складу увійшли землі Качкарівської, Милівської, Новокаїрської, Червономаяцької та Новорайської сільрад. Парк створений на основі 2 крупних балок — Кам'янської та Милівської, також до його складу увійшли тераса річки Дніпро між селами Червоний маяк та Качкарівка, прилеглі до балок та тераси ділянки плакору, акваторія Каховського водосховища та затоплених ним пониззя балок.
Флора
Територія національного природного парку «Кам'янська Січ» є досить багатою у флористичному відношенні. На території парку зростає понад 500 видів судинних рослин, серед них 46 особливо цінних видів, що перебувають під охороною. Зокрема, наголоватки волошкові (Jurinea cyanoides) включено до Резолюції № 6 Бернської конвенції.
19 видів росли Парку занесено до Червоної книги України (астрагал Геннінга (Astragalus henningii), астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus), горицвіт волзький (Adonis wolgensis), дрік скіфський (Genista scythica), зіновать гранітна (Chamaecytisus graniticus ), ковила волосиста (Stipa capillata), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила українська (Stipa ucrainica), ковила найкрасивіша Stipa pulcherrima, шафран сітчастий (Crocus reticulatus), ламкоколосник ситниковий (Psathyrostachys juncea), тюльпан бузький (Tulipa hypanica), тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii), повстянка дніпровська (Cymbochasma borysthenica) та ін.
26 видів рослин Парку занесено до Червоного списку Херсонської області (цибуля жовтувата (Allium flavescens Besser), (Anemonoides sylvestris), барвінок трав'янистий (Vinca herbacea), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica), (Krascheninnikovia ceratoides), (Vitis sylvestris), гвоздика Анджейовського (Dianthus andrzejowskianus), гіацинтик блідий (Hyacinthella leucophaea), ефедра двоколоскова (Ephedra distachya), загнітник головчастий (Paronychia cephalotes), кермек широколистий (Limonium platyphyllum), китятки чубаті (Polygala comosa), льон Черняєва (Linum czerniaëii), (Amygdalus nana), наголоватки вузьколисті (Jurinea stoechadifolia), півники солелюбні (Iris halophyla), (Bromopsis heterophylla), тонконіг неплідний (Poa sterilis) тощо).
На схилах тераси Дніпра та балок і прилеглих ділянках плакору поширені цілинні ділянки типчаково-ковилових степів. На території Парку зареєстровано 8 рідкісних рослинних угруповань (формацій), що включені до Зеленої книги України: ковили волосистої Stipeta capillatae, ковили Лесінга Stipeta lessingianae, ковили найгарнішої Stipeta pulcherrimae, ковили української Stipeta ucrainicae, мигдалю степового Amygdaleta nanae, пирію ковилолистого Elytrigietea stipifolia, глечиків жовтих Nymphatae alba та сальвінії плаваючої Salvinietea natantis.
На території Парку представлені 3 оселища Резолюції № 4 Бернської конвенції:
E1.2 Багаторічні трав’яні кальцифітні угруповання та степи;
E2.2 Рівнинні та низькогірні сінокосні луки;
F3.247 Понтично-сарматські листопадні чагарникові зарості.
На території Парку виявлено 23 види несудинних рослин — мохоподібних та 68 видів лишайників. Серед видів лишайників, які занесені до Червоної книги України відмічено три, а саме Cetraria steppae, Leptogium shraderi, Xanthoparmelia camtscadales. Серед лишайників Червоного списку Херсонської області на території Парку зростають шість видів — Caloplaca sterilis, Diploschistes candidissimus, Diploschistes diacapsis, Heteroplacidium phaeocarpoides, Lecanora elenkinii, Placidiopsis cinerascens.
Фауна
Тваринний світ Парку є досить різноманітним, представленим фауністичними комплексами степових ділянок, схилів ярів та балок, деревно-чагарниковим та водно болотним. В їх складі представлена значна кількість раритених тварин, що охороняються, як безхребетних (емпуза піщана Empusa pennicornia (Pallas, 1786), дибка степова Saga pedo (Pallas, 1771), махаон Papilio machaon (Linnaeus, 1758), подалірій Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758), сколія-гігант Scolia maculata (Drury, 1773)) так і хребетних (чепура велика Egretta alba, канюк степовий Buteo rufinus, сиворакша Coracias garrulus, бджолоїдка звичайна Merops apiaster).
Окрасою Камянської та Милівської балок є сліпачок звичайний Ellobius talpinus. Він належить до ряду Гризуни Rodentia, родини Хом'якові Cricetidae. Один з 5 видів роду, єдиний вид роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Типово степовий вид, приурочений до цілинних ділянок різнотравнозлакових і псамофітних степів. В недавній час достовірно відзначався лише на Луганщині та в Криму.
Історичне значення
Територія Парку має велике історичне значення. Тут на високому березі Дніпра (тепер Каховського водосховища), при впадінні річки Кам'янки (околиця села Республіканець) в 1709—1711 рр. та в 1730—1734 рр. розташовувалась козацька Кам'янська січ. Сьогодні тут функціонує відділення Національного заповідника «Хортиця». На території січі знаходиться поховання з автентичним хрестом отамана Костя Гордієнка, та отамана — Василя Єрофеєвича, а також пам'ятний знак у вигляді обеліска отаману Костю Гордієнку та запорізьким козакам Кам'янської січі споруджений 1999 р. У 2019 році було встановлено хрест Якиму Богушу.
Також в цьому місці розташовувалось помістя Агаркова кінця ХІХ — початку ХХ ст. Саме помістя не збереглося, лише підвали, деякі надземні будівлі та грот. В околицях Парку досліджені також пізньоскіфські Червономаяцьке та Консулівське городище, древньоруське поселення ХІІ—ХІІІ століть, золотоординське ХІІІ—XIV і ногайське XVI—XVII століть. На основі Червономаяцького городища заплановано створення історико-археологічного заповідника «Амадока». В регіоні Парку розташовані численні кургани (загалом 222 кургани на території 5 сільських рад). Деякі з них досягають значної висоти, ніколи не розорювалися і незважаючи на розташування серед полів, на них добре збереглася степова рослинність.
Дуже цікавим є розташований на землях Червономаяцької сільради курган-майдан. Даний тип курганів характеризується глибокою впадиною в центральній частині, яка утворилася через видобування селітри з основи кургану. Це дуже рідкісний в Північному Причорномор'ї тип курганів. Також найближчі околиці Парку багаті на історичні пам'ятки. До найбільш визначних належать Святогригорівський Бізюків монастир та Печерна церква (с. Червоний маяк), Свято-Покровська церква (с. Качкарівка). Створення націленого на збереження степів заповідного об'єкту в місці значної концентрації археологічних та історичних пам'яток кочових народів та козацької доби є закономірним, оскільки, степи Причорномор'я за тих часів не були розорані. Степова цілина була природним оточенням цих об'єктів, середовищем існування кочовиків та козаків, тому для цілісного сприйняття цих пам'яток необхідно збереження також первісної природи цих місць.
Соціально-економічне значення
Даний об'єкт розташовується на березі Каховського водосховища та вздовж узбережжя затоплених у нижній частині Кам'янської та Миловської балок. Водосховище разом із затопленними гирловими частинами балок формує протяжну берегову смугу, що додатково підсилює рекреаційно-туристичний потенціал даної місцевості. З соціально-економічної точки зору важливими є також добре транспортне забезпечення (парк перетинає автодорога Херсон-Дніпропетровськ) та гарна забезпеченість трудовими ресурсами. Туристична привабливість Парку підсилюється вигідним суспільно-географічним положенням відносно міських агломерацій (Нікопольської, Каховсько-Бериславської та Херсонсько-Олешківської).
Парк був створений на землях 5 сільських рад Бериславського району (Качкарівської, Миловської, Новорайської, Новокаірської, Червономаяцької), в яких проживає близько 9 тис. осіб. Основним видом діяльності населення є аграрне виробництво та соціальна сфера. Для території характерний високий рівень зареєстрованого та прихованого безробіття. Саме створення Національного природного парку є дієвим механізмом підвищення рівня зайнятості населення прилеглих територій. Крім прямого впливу на зайнятість за рахунок створення робочих місць працівників Парку, очікується збільшення зайнятості за рахунок надання послуг гостинності туристам, що будуть відвідувати цю природоохоронну установу.
В період російського вторгнення до України
З початку російського вторгнення до України, доступу відвідувачів до об'єктів Національного заповідника Національного заповідника «Хортиця» — немає. Більш того, 1 лютого 2024 року, згідно повідомлення Міністерства культури України, російські окупанти скинули три авіабомби, в тому числі на об'єкти «Кам'янської Січі», де знаходяться досі недосліджені об'єкти І-ї половини XVIII ст.. Співробітники Національного заповідника «Хортиця» розпочали документування наслідків атаки на унікальну пам’ятку козацької доби.
Галерея
Посилання
- Указ Президента України від 11 квітня 2019 року № 140/2019 «Про створення національного природного парку «Кам’янська Січ» »
- Національний природний парк «Кам'янська Січ»
- РФ авіабомбами обстріляла пам’ятку національного значення Кам’янська Січ. // Автор: Дмитро Гулійчук. 02.02.2024, 00:18
 | Це незавершена стаття про природоохоронну територію або на дотичну тему. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanska Sich nacionalnij prirodnij park v Ukrayini Roztashovanij na teritoriyi Berislavskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Nacionalnij prirodnij park Kam yanska Sich logotip nacionalnogo parkulogotip nacionalnogo parku47 00 01 pn sh 33 39 11 sh d 47 000389000027773534 pn sh 33 65319400002777428 sh d 47 000389000027773534 33 65319400002777428 Koordinati 47 00 01 pn sh 33 39 11 sh d 47 000389000027773534 pn sh 33 65319400002777428 sh d 47 000389000027773534 33 65319400002777428Krayina UkrayinaRoztashuvannya Hersonska oblast Berislavskij rajonNajblizhche misto BerislavVodni ob yekti DniproPlosha 12261 14 gaZasnovano 11 kvitnya 2019 r Operator Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv UkrayiniNacionalnij prirodnij park Kam yanska Sich Hersonska oblast Nacionalnij prirodnij park Kam yanska Sich u Vikishovishi Panorama na zatoku v parku Kam yanska Sich bilya s MiloveIstoriyaStvoreno ukazom Prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka vid 11 04 2019 roku 140 2019 Kabinet Ministriv Ukrayini vidpovidno do ukazu zobov yazano zabezpechiti zatverdzhennya u shestimisyachnij strok u vstanovlenomu poryadku Polozhennya pro nacionalnij prirodnij park Kam yanska Sich virishennya protyagom 2019 2021 rokiv vidpovidno do zakonodavstva pitannya shodo nadannya nacionalnomu prirodnomu parku Kam yanska Sich u postijne koristuvannya 6013 241 gektara zemel u tomu chisli z viluchennyam u zemlekoristuvachiv rozroblennya proektu zemleustroyu shodo vidvedennya zemelnih dilyanok ta oformlennya rechovih prav na zemelni dilyanki a takozh proektu zemleustroyu shodo organizaciyi i vstanovlennya mezh teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku rozroblennya protyagom 2019 2020 rokiv i zatverdzhennya v ustanovlenomu poryadku Proektu organizaciyi teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Kam yanska Sich ohoroni vidtvorennya ta rekreacijnogo vikoristannya jogo prirodnih kompleksiv i ob yektiv HarakteristikaStvoreno metoyu zberezhennya genetichnogo vidovogo landshaftnogo ta ekosistemnogo riznomanittya stepiv pravoberezhzhya Dnipra inshih prirodnih kompleksiv i ob yektiv sho mayut vazhlive prirodoohoronne naukove estetichne rekreacijne ta ozdorovche znachennya Do teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku vklyucheno 12261 14 gektara zemel derzhavnoyi vlasnosti a same 6013 241 gektara zemel derzhavnoyi vlasnosti sho nadayutsya nacionalnomu prirodnomu parku v postijne koristuvannya u tomu chisli z viluchennyam u zemlekoristuvachiv ta 6247 899 gektara zemel derzhavnoyi vlasnosti sho vklyuchayutsya do jogo teritoriyi bez viluchennya u zemlekoristuvachiv Park roztashovanij v Berislavskomu rajoni Hersonskoyi oblasti Do jogo skladu uvijshli zemli Kachkarivskoyi Milivskoyi Novokayirskoyi Chervonomayackoyi ta Novorajskoyi silrad Park stvorenij na osnovi 2 krupnih balok Kam yanskoyi ta Milivskoyi takozh do jogo skladu uvijshli terasa richki Dnipro mizh selami Chervonij mayak ta Kachkarivka prilegli do balok ta terasi dilyanki plakoru akvatoriya Kahovskogo vodoshovisha ta zatoplenih nim ponizzya balok FloraTeritoriya nacionalnogo prirodnogo parku Kam yanska Sich ye dosit bagatoyu u floristichnomu vidnoshenni Na teritoriyi parku zrostaye ponad 500 vidiv sudinnih roslin sered nih 46 osoblivo cinnih vidiv sho perebuvayut pid ohoronoyu Zokrema nagolovatki voloshkovi Jurinea cyanoides vklyucheno do Rezolyuciyi 6 Bernskoyi konvenciyi 19 vidiv rosli Parku zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini astragal Genninga Astragalus henningii astragal sherstistokvitkovij Astragalus dasyanthus goricvit volzkij Adonis wolgensis drik skifskij Genista scythica zinovat granitna Chamaecytisus graniticus kovila volosista Stipa capillata kovila Lessinga Stipa lessingiana kovila ukrayinska Stipa ucrainica kovila najkrasivisha Stipa pulcherrima shafran sitchastij Crocus reticulatus lamkokolosnik sitnikovij Psathyrostachys juncea tyulpan buzkij Tulipa hypanica tyulpan Shrenka Tulipa schrenkii povstyanka dniprovska Cymbochasma borysthenica ta in 26 vidiv roslin Parku zaneseno do Chervonogo spisku Hersonskoyi oblasti cibulya zhovtuvata Allium flavescens Besser Anemonoides sylvestris barvinok trav yanistij Vinca herbacea belevaliya sarmatska Bellevalia sarmatica Krascheninnikovia ceratoides Vitis sylvestris gvozdika Andzhejovskogo Dianthus andrzejowskianus giacintik blidij Hyacinthella leucophaea efedra dvokoloskova Ephedra distachya zagnitnik golovchastij Paronychia cephalotes kermek shirokolistij Limonium platyphyllum kityatki chubati Polygala comosa lon Chernyayeva Linum czerniaeii Amygdalus nana nagolovatki vuzkolisti Jurinea stoechadifolia pivniki solelyubni Iris halophyla Bromopsis heterophylla tonkonig neplidnij Poa sterilis tosho Na shilah terasi Dnipra ta balok i prileglih dilyankah plakoru poshireni cilinni dilyanki tipchakovo kovilovih stepiv Na teritoriyi Parku zareyestrovano 8 ridkisnih roslinnih ugrupovan formacij sho vklyucheni do Zelenoyi knigi Ukrayini kovili volosistoyi Stipeta capillatae kovili Lesinga Stipeta lessingianae kovili najgarnishoyi Stipeta pulcherrimae kovili ukrayinskoyi Stipeta ucrainicae migdalyu stepovogo Amygdaleta nanae piriyu kovilolistogo Elytrigietea stipifolia glechikiv zhovtih Nymphatae alba ta salviniyi plavayuchoyi Salvinietea natantis Na teritoriyi Parku predstavleni 3 oselisha Rezolyuciyi 4 Bernskoyi konvenciyi E1 2 Bagatorichni trav yani kalcifitni ugrupovannya ta stepi E2 2 Rivninni ta nizkogirni sinokosni luki F3 247 Pontichno sarmatski listopadni chagarnikovi zarosti Na teritoriyi Parku viyavleno 23 vidi nesudinnih roslin mohopodibnih ta 68 vidiv lishajnikiv Sered vidiv lishajnikiv yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini vidmicheno tri a same Cetraria steppae Leptogium shraderi Xanthoparmelia camtscadales Sered lishajnikiv Chervonogo spisku Hersonskoyi oblasti na teritoriyi Parku zrostayut shist vidiv Caloplaca sterilis Diploschistes candidissimus Diploschistes diacapsis Heteroplacidium phaeocarpoides Lecanora elenkinii Placidiopsis cinerascens FaunaTvarinnij svit Parku ye dosit riznomanitnim predstavlenim faunistichnimi kompleksami stepovih dilyanok shiliv yariv ta balok derevno chagarnikovim ta vodno bolotnim V yih skladi predstavlena znachna kilkist raritenih tvarin sho ohoronyayutsya yak bezhrebetnih empuza pishana Empusa pennicornia Pallas 1786 dibka stepova Saga pedo Pallas 1771 mahaon Papilio machaon Linnaeus 1758 podalirij Iphiclides podalirius Linnaeus 1758 skoliya gigant Scolia maculata Drury 1773 tak i hrebetnih chepura velika Egretta alba kanyuk stepovij Buteo rufinus sivoraksha Coracias garrulus bdzholoyidka zvichajna Merops apiaster Okrasoyu Kamyanskoyi ta Milivskoyi balok ye slipachok zvichajnij Ellobius talpinus Vin nalezhit do ryadu Grizuni Rodentia rodini Hom yakovi Cricetidae Odin z 5 vidiv rodu yedinij vid rodu u fauni Ukrayini Prirodoohoronnij status vidu Znikayuchij Tipovo stepovij vid priurochenij do cilinnih dilyanok riznotravnozlakovih i psamofitnih stepiv V nedavnij chas dostovirno vidznachavsya lishe na Luganshini ta v Krimu Istorichne znachennyaTeritoriya Parku maye velike istorichne znachennya Tut na visokomu berezi Dnipra teper Kahovskogo vodoshovisha pri vpadinni richki Kam yanki okolicya sela Respublikanec v 1709 1711 rr ta v 1730 1734 rr roztashovuvalas kozacka Kam yanska sich Sogodni tut funkcionuye viddilennya Nacionalnogo zapovidnika Horticya Na teritoriyi sichi znahoditsya pohovannya z avtentichnim hrestom otamana Kostya Gordiyenka ta otamana Vasilya Yerofeyevicha a takozh pam yatnij znak u viglyadi obeliska otamanu Kostyu Gordiyenku ta zaporizkim kozakam Kam yanskoyi sichi sporudzhenij 1999 r U 2019 roci bulo vstanovleno hrest Yakimu Bogushu Takozh v comu misci roztashovuvalos pomistya Agarkova kincya HIH pochatku HH st Same pomistya ne zbereglosya lishe pidvali deyaki nadzemni budivli ta grot V okolicyah Parku doslidzheni takozh piznoskifski Chervonomayacke ta Konsulivske gorodishe drevnoruske poselennya HII HIII stolit zolotoordinske HIII XIV i nogajske XVI XVII stolit Na osnovi Chervonomayackogo gorodisha zaplanovano stvorennya istoriko arheologichnogo zapovidnika Amadoka V regioni Parku roztashovani chislenni kurgani zagalom 222 kurgani na teritoriyi 5 silskih rad Deyaki z nih dosyagayut znachnoyi visoti nikoli ne rozoryuvalisya i nezvazhayuchi na roztashuvannya sered poliv na nih dobre zbereglasya stepova roslinnist Duzhe cikavim ye roztashovanij na zemlyah Chervonomayackoyi silradi kurgan majdan Danij tip kurganiv harakterizuyetsya glibokoyu vpadinoyu v centralnij chastini yaka utvorilasya cherez vidobuvannya selitri z osnovi kurganu Ce duzhe ridkisnij v Pivnichnomu Prichornomor yi tip kurganiv Takozh najblizhchi okolici Parku bagati na istorichni pam yatki Do najbilsh viznachnih nalezhat Svyatogrigorivskij Bizyukiv monastir ta Pecherna cerkva s Chervonij mayak Svyato Pokrovska cerkva s Kachkarivka Stvorennya nacilenogo na zberezhennya stepiv zapovidnogo ob yektu v misci znachnoyi koncentraciyi arheologichnih ta istorichnih pam yatok kochovih narodiv ta kozackoyi dobi ye zakonomirnim oskilki stepi Prichornomor ya za tih chasiv ne buli rozorani Stepova cilina bula prirodnim otochennyam cih ob yektiv seredovishem isnuvannya kochovikiv ta kozakiv tomu dlya cilisnogo sprijnyattya cih pam yatok neobhidno zberezhennya takozh pervisnoyi prirodi cih misc Socialno ekonomichne znachennyaDanij ob yekt roztashovuyetsya na berezi Kahovskogo vodoshovisha ta vzdovzh uzberezhzhya zatoplenih u nizhnij chastini Kam yanskoyi ta Milovskoyi balok Vodoshovishe razom iz zatoplennimi girlovimi chastinami balok formuye protyazhnu beregovu smugu sho dodatkovo pidsilyuye rekreacijno turistichnij potencial danoyi miscevosti Z socialno ekonomichnoyi tochki zoru vazhlivimi ye takozh dobre transportne zabezpechennya park peretinaye avtodoroga Herson Dnipropetrovsk ta garna zabezpechenist trudovimi resursami Turistichna privablivist Parku pidsilyuyetsya vigidnim suspilno geografichnim polozhennyam vidnosno miskih aglomeracij Nikopolskoyi Kahovsko Berislavskoyi ta Hersonsko Oleshkivskoyi Park buv stvorenij na zemlyah 5 silskih rad Berislavskogo rajonu Kachkarivskoyi Milovskoyi Novorajskoyi Novokairskoyi Chervonomayackoyi v yakih prozhivaye blizko 9 tis osib Osnovnim vidom diyalnosti naselennya ye agrarne virobnictvo ta socialna sfera Dlya teritoriyi harakternij visokij riven zareyestrovanogo ta prihovanogo bezrobittya Same stvorennya Nacionalnogo prirodnogo parku ye diyevim mehanizmom pidvishennya rivnya zajnyatosti naselennya prileglih teritorij Krim pryamogo vplivu na zajnyatist za rahunok stvorennya robochih misc pracivnikiv Parku ochikuyetsya zbilshennya zajnyatosti za rahunok nadannya poslug gostinnosti turistam sho budut vidviduvati cyu prirodoohoronnu ustanovu V period rosijskogo vtorgnennya do UkrayiniZ pochatku rosijskogo vtorgnennya do Ukrayini dostupu vidviduvachiv do ob yektiv Nacionalnogo zapovidnika Nacionalnogo zapovidnika Horticya nemaye Bilsh togo 1 lyutogo 2024 roku zgidno povidomlennya Ministerstva kulturi Ukrayini rosijski okupanti skinuli tri aviabombi v tomu chisli na ob yekti Kam yanskoyi Sichi de znahodyatsya dosi nedoslidzheni ob yekti I yi polovini XVIII st Spivrobitniki Nacionalnogo zapovidnika Horticya rozpochali dokumentuvannya naslidkiv ataki na unikalnu pam yatku kozackoyi dobi GalereyaPosilannyaUkaz Prezidenta Ukrayini vid 11 kvitnya 2019 roku 140 2019 Pro stvorennya nacionalnogo prirodnogo parku Kam yanska Sich Nacionalnij prirodnij park Kam yanska Sich RF aviabombami obstrilyala pam yatku nacionalnogo znachennya Kam yanska Sich Avtor Dmitro Gulijchuk 02 02 2024 00 18 Ce nezavershena stattya pro prirodoohoronnu teritoriyu abo na dotichnu temu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi