Національний заповідник Андської фауни Едуардо Авароа (ісп. Reserva Nacional de Fauna Andina Eduardo Avaroa, REA) розташований у Південній Америці, на крайньому південному заході Болівії, в її провінції Сур-Ліпез. Цією природоохоронною територією керує Національна служба заповідних територій (SERNAP) при Міністерстві навколишнього середовища та водних ресурсів (MMAyA).
22°32′06″ пд. ш. 67°39′00″ зх. д. / 22.535° пд. ш. 67.65° зх. д. | |
Країна | Болівія |
---|---|
Розташування | Потосі |
Площа | 7145 км² |
Висота над р. м. | 4660 м[1] |
Засновано | 13 грудня 1973 |
Національний заповідник андської фауни Едуардо Авароа (Болівія) | |
Національний заповідник андської фауни Едуардо Авароа у Вікісховищі |
Це одна з репрезентативних природоохоронних територій Пуна в Андах Південної Америки, що охоплює Болівію, Аргентина, Перу та Чилі.
Територія заповідника являє собою унікальну ділянку, яка являє собою посушливу та крихку екосистему, в якій рідкісне поєднання фізико-геологічних і кліматичних характеристик створює виняткові та вражаючи ландшафти. Кількість видів флори становить приблизно 187, більшість з яких ростуть у болотних та солоних середовищах. Крім того, тут мешкає 118 видів хребетних.Останні часи Національний заповідник Андської фауни Едуардо Авароа є найбільш відвідуваною природоохоронною територією Болівії.
Історія
Національний парк Андської фауни Едуардо Авароа був засновано 13 грудня 1973 року, головним чином для захисту фламінго, вікуньї та нанду малого в районі Лагуни Колорада. Пізніше у 1981 році територію розширили. Заповідник з 2009 року входить до Рамсарських водно-болотних угіддій міжнародного значення. Він названий на честь (1838–1879), болівійського героя Тихоокеанської війни (1879–1883 гг.), в якій Чилі воювала проти Болівії та Перу.
Географія
Заповідник розташований у південній частині Андських гір на південному заході Болівії на території між висотами 3 500 - 5 400 м, простягається на площі 714 745 га та включає різноманітні озера. Найбільше з яких - мілководне солоне озеро Лагуна Колорада, що включено до Конвенції про водно-болотні угіддя для захисту птахів. Саме тут мешкають три ендемічні види фламінго. Заповідник охороняє частину Центрально-Андського сухого пуна (оліготермічного) екорегіону.
Клімат холодний та сухий. Середньорічна температура в регіоні становить близько 6°C. Регіон має чіткий денний клімат, в якому середні температури коливаються сильніше протягом доби, ніж протягом року. Регіон страждає від сильної посухи протягом більшої частини року. Річна кількість опадів дуже низька від 76 мм до 127 мм, з квітня по жовтень із середньомісячною кількістю менше 5 мм, лише в південні літні місяці - січень і лютий - випадає значна кількість опадів. Незважаючи на низьку середньорічну температуру, через близькість до екватора спостерігається високий рівень сонячної радіації вдень, тому середня максимальна денна температура протягом року становить від 10 до 16 °C. Це призводить до інтенсивного випаровування та збільшення частки мінеральних солей у воді озер та лагун.
Гідрологія
Гідрологічна система, що складається з озер з особливими фізико-хімічними характеристиками, річок та джерел розташована у безсточному басейну Південної Америки та має здебільшого живлення підземними водами ( майже 90%). На його берегах мешкають близько 40 видів птахів. Популяцію рідкісних фламінго Джеймса приваблюють рожеві водорості.
Інші озера, такі як Лагуна Верде, Лагуна Бланка та Лагуна Салада, також добре відомі своїм відповідно зеленим, білим і блакитним кольорами. Зелена лагуна має смарагдовий колір через високий вміст міді та миш'яку, які містяться в геологічних утвореннях цього району.
Лагуна-Гедіонда з іспанської перекладається як «смердюче озеро».
Салар де Чалвірі — болівійська солончакова рівнина, розташована на висоті 4369 м над рівнем моря та має береговий периметр 20 кілометрів. В її межах розташована Лагуна Салада, що має площу 9 км² та світло-зелений колір через високий вміст мінералів. На західному кінці солончаку розташовані гарячі джерела з температурою 30 °C та високим вмістом мінералів, де можна купатися.
Між Лагуною Колорада та Салар-де-Чальвірі розташований пустельний район Ель-Соль-де-Маньяна, площею приблизно 2 км². Цей район має фумароли та гейзери, які випускають гарячу воду та пару на висоту від 10 до 50 метрів. Цей район з вулканами та гейзерами нагадує ландшафти Єллоустонського національного парку у США.
Гори
Гори заповідника є частиною Болівійських Анд. Вони складені вулканами, що вивергаються, гарячими джерелами, гейзерами та фумаролами. Національний заповідник андської фауни Едуардо Авароа має більш 50 гірських вершин висотою більш 5000 км, які входять до хребтів Центральних Анд.
У парку розташовано багато стратовулканів. Найбільші з них: вулкани Сайрекабур (висота 5971 м), Ліканкабур (висотою 5920 м), Путана (висотою 5890 м), Юрікес (висотою 5704 м) є частиною Андської центральної вулканічної зони. На схід від хребта Сайрекабур лежать гора Неллі (висота 5676 м) та Серро-Лагуна-Верде.
Близько 18 км на північ від Лагуни Колорада розташована незвичайна природна пам’ятка заповідника – ізольована скеля, висотою близько 7 метрів., що виступає з піщаних дюн в місці, відомому як Арболь-де-П’єдра. Це вентифакт, створений в наслідок руйнування гірських порід вітром. Скеля має назву «Кам'яне дерево», оскільки його форма нагадує низькоросле дерево. Ця незвичайна скеля - улюблений туристичний об'єкт у заповіднику Едуардо Авароа.
Поблизу Салар-де-Чалвірі розташовано пустинне місце, яке називають Пустеля Далі. Завдяки своїм формам і кольорам вулканічних порід, ландшафти оцінюють як сюрреалістичні, що нагадують роботи іспанського художника Сальвадора Далі.
Населення
На півдні заповідника, біля його кордонів, розташовані дві невеликі громади, Кветена-Чіко та Кветена-Гранде. Ці громади знаходяться біля згаслого вулкану Серро-Кетена, на лівому, західному березі річки Ріо-Кетена, яка тече до солоного озера Салар-де-Уюні.
Ці громади засновані у 20-х роках ХХ століття. Кветена-Чіко має населення 686 осіб (перепис 2012 року). Кветена-Гранде — центральне місце кантону Кветена-Гранде в муніципалітеті Сан-Пабло-де-Ліпес має населення 268 осіб (перепис 2012 року). Кветена-Гранде з'єднано з Потосі, головним містом однойменного департаменту, що.розташовано за 589 кілометрів на південний захід. Від Кветена-Гранде 63 кілометри до гірського перевалу на висоті 4900 м, що веде до входу в національний парк Едуардо Абароа.
Незважаючи на те, що більшість жителів мають походження з народу кечуа та аймара, їхньою основною мовою є іспанська. Охорона здоров’я та освіта були недоступні у поселеннях до 1990-х років Електроенергетика та водопостачання питної води були недоступні принаймні до 2005 року.
Національний заповідник андської фауни Едуардо Авароа має важливі археологічні пам’ятки культур Ванкарані, Тіуанако, Кечуа та Аймара. Тут де можна спостерігати залишки поселень харани (кам’яні хатинки), тамбо (придорожні поселення), наскальні малюнки та церемоніальне місце, що лежить у западині між двома вулканами.
Господарство
Найважливішою діяльністю, що приносило дохід для двох місцевих громад раніше, було розведення лам і овець, продаж вовни та м’яса.
Після створення Національного заповідника андської фауни Едуардо Авароа основною економічною діяльністю населення окрім скотарства, є видобуток корисних копалин та надання послуг у туристичної сфері.
Однак випас цих тварин на пасовищах заповіднику згубно впливає на збереження парку. Обмеження на полювання на магелланову собаку негативно вплинуло на тваринництво, оскільки собака є основний хижак місцевості. До створення заказника місцеві жителі не тільки використовували в їжу яйця фламінго й ще продавали їх, що забезпечувало дохід. Зараз це заборонено.
Зараз туризм у парку неухильно зростає. В 2015 році там було понад 111 086 відвідувачів, що в 1,6 разів більше, ніж 2007 році. За даними 2015 році дохід Національного заповідника андської фауни Едуардо Авароа від туризму склав 950 677 доларів США, що покриває 95% всїх фінансових потреб заповідника. Зараз туристичний напрям у громадах почав швидко розвиватися. У туристичний сезон громади надають послуги з продажу виробів народних ремесел і природної медицини.
Через відсутність опалення, електроенергії та газу у побуті місцеві використовували ярета та полілепіс для опалення та приготування їжі. Також з цих дерев робили побутові речі, використовували у будівництві.
Гірничодобувна промисловість є основною галуззю промисловості у заповіднику. Регіон має родовища свинцю, цинку та срібла. Також тут добувається способом випаровування сірка та улексит. У результаті на території парку розташовано 61 гірничодобувні установи. З місцевого улекситу роблять борну кислоту та експортують до Сполучених Штатів, Європи, Азії та Австралії.
Флора
Рослинність заповідника складається з альпійських трав з карликовими чагарниками. Тут зареєстровано приблизно 200 видів вищих рослин.
Серед рослинності частіше виділяються лісові ділянки Ярета (Azorella compacta) та невеликі гаї Полілепісу (Polylepis tarapacana). Саме ці види зараз знаходяться під серйозною загрозою. Ярета росте повільно, на 1-3 мм на рік, досягаючи висоти приблизно 1,5 м у висоту і може мати вік до 3000 років. Це листяне дерево, тверде, як камінь. Полілепіс є низькорослими деревами, які ростуть у ґрунті, утвореному вулканами. Через холодний та посушливий клімат з сильними вітрами на схилах гір, попілепіс має стебла та гілки, як правило, спотворені.
Через великої кількості засолених ґрунтів у багатьох районах заповідника існує наявність рослинного покриву, стійкого до засолених ґрунтів, з дуже низькорослими видами трав, такими як Дістихліс звичайний (Distichlis humilis) і Мюленбергія волосоподібна (Muehlembergia fasciata). В інших областях є високоспеціалізовані галофітні види, такі як Суаеда листяна (Suaeda foliosa) та Гіменоксис робуста (Hymenoxis robusta).
Рослинність має велику щільність злакових пасовищних трав, наприклад, перуанської ковили. У місцях з підвищеною вологістю зустрічаються тола (Parastrephia lepidophylla), кіноа та лобода. У внутрішніх частинах заповідника зустрічаються ендемічні види флори, такі як Дістихія, Оксиклоя, Пікнофіл, Ноторіч і Вернерія та Бакхаріс.
Тваринний світ
Заповідник є середовищем проживання десяти видів рептилій, земноводних і риб.
У крихкій екосистемі Національного заповідника Андської фауни Едуардо Авароа, проживають 23 види ссавців, 80 видів птахів, 3 рептилії, 44 види земноводних і 3 види риб.
Фауна характеризується наявністю видів, які пристосувалися до екстремальних умов існування в регіоні, деякі з них знаходяться під загрозою зникнення. У заповіднику мешкає з шести видів фламінго світу - три види, а саме чилійські, андські та фламінго Джеймса. Вони зустрічаються у дуже великій кількості в прісноводних озерах і солоних лагунах заповідника. Їх популяція в 1994 році становила 26 600 особин.
Крім того, заповідник також є середовищем існування соколів, качок, нанду малого ( Pterocnemia pennata ), інамбу ( Tinamotis pentlandii) та андської каркарки(Chloephaga melanoptera). Серед ендемічних птахів, які зустрічаються в цьому екорегіоні та перебувають під загрозою зникнення є торилон ( Anairetes alpinus ), трясохвіст бурочеревий ( Cinclodes aricomae ), канастеро (Asthenes berlepschi ), діу́ка короткохвоста (Idiopsar bracyurus) і квіткокол сіробокий (Diglosa carbonaria), лиска рогата (Fulica cornuta)
Ссавці, зареєстровані в заповіднику, включають пуми (Felis concolor), магеллановий собака ( Pseudalopex culpaeus) і віскачі (Lagidium). Серед зникаючіх видів - вікуньї (Vicugna vicugna), андіський кондор, пуми, андський кіт (Felis jacobita), короткохвоста шиншила (Chinchilla chinchilla) і волохатий броненосець (Chaetophractus nationi ).
Серед рептилій тут обітають ящірки Liolaemus signifer, Liolaemus alticolor та змія Tachymenis peruviana. Серед видів амфібій – Pleurodema та два вида андійського свистуна (Telmatobius huayra і Telmatobius sp).
У водоймах заповіднику мешкає два види риб ряду коропозубоподібні (Orestias spp.) Вони живляться в основному водними членистоногими, рачками та планктоном.
Екологія
З 2015 року розглядається проєкт створення на території заповідника геотермальної електростанції в районі Ель-Соль-де-Маньяна. Це допомогло б у розвитку туристичної галузі, зменшило б навантаження на екосистему, полегшило життя мешканців та робітників заповідника. У 2021 році почалось пілотне будівництво електростанції.
У заповіднику зазнала сильної деградації рослинність через надмірний випас худоби, використанням лісових дерев для палива, розчищення території для культивації та скиданням відходів гірничого виробництва.
Туризм зараз через погану організацію турів, відсутність або поступове створення туристичної інфраструктури, також сприймається як загроза навколишньому середовищу парку. Відсутність елементарних санітарних об'єктів (туалетів) приводить до фекального стоку в озера і лагуни, розвитку кишкової палички у воді, що впливає на збереження фламінго.
Також туристична діяльність сприяє порушенню екосистеми в заповіднику андської фауни Едуардо Авароа через пошкодження ґрунту, оскільки велика кількість "не організованих" туристів на автотранспорті не зважає на прокладені маршрути та зонування, і вони руйнують транспортними засобами ґрунт, знищують рослинність. Особливо деградують райони берегів лагун з високою відвідуваністю, такі як Колорада, Верде, Бланка.
На екосистему також впливає сміття, найвидатнішим органічним матеріалом якого є пластик.
Відсутність екологічного контролю гірничої діяльності та висока концентрація діяльності в лагунах створює тиск на екосистеми, що призводить до серйозної загрози для збереження території. Ситуація з добутком корисних копалин на території заповідника постійно загострюється, через підвищення цін на ресурси на міжнародному ринку, ігнорування екологічним нормам та перекривають їх природоохоронними територіями, через неефективне керівництво заповідником.
Консервація
Організація з охорони природи та Болівійська національна служба охоронюваних територій (SERNAP) несе відповідальність за експлуатацію та підтримку заповідника. SERNAP підготував план розвитку парку, враховуючи екотуризм як важливий компонент для отримання фінансових ресурсів.
Програма допомоги розвитку охоронної територію з 2002 року працює разом з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і Охороною природи для збереження природної спадщини. Вона ґрунтується на світовому досвіті та охоплює:
- обмеження доступу відвідувачів до деяких вразливих ресурсів заповідника;
- забезпечення природним газом та сонячною енергією як паливом для приготування їжі замість вирубки деревини з резерву;
- сільськогосподарські консультаційні служби для навчання фермерів кращим методам ведення сільського господарства;
- покращення інфраструктури в заповіднику, включаючи кадрове забезпечення патрулювання та охорони;
- та збір наукових даних.
Дивитися також
- Туристичний маршрут до національного заповідника Андської фауни Едуардо Авароа (німецькою)
- Пустеля Сальвадора Далі
- Соль де Маньяна
- Лагуна Бланка
- Салар де Чалвірі
- Портесуело-дель-Кахон
Список літератури
- GeoNames — 2005.
- Національний заповідник Андської фауни Едуардо Авароа святкує 47 років створення. SERNAP (ісп) . 13.12.2020.
- Програма парків, що під загрозою зникнення - Національний заповідник Андської фауни Едуардо РЕА 1999-2003 роки [1]
- Robertson, Nina (2005). Fresh tracks in the forest: assessing incipient payments for environmental services initiatives in Bolivia. CIFOR. с. 99—100. ISBN . Процитовано 26 червня 2011.
- The Annotated Ramsar List: Bolivia. Ramsar. Процитовано 12 лютого 2012.
- Bolivia: Eduardo Avaroa National Andean Fauna Reserve (PDF). Ecotourism Emphasis Provides Dollars, Incentive to Protect Flamingo Haven South America Conservation Region: Southern Andes. parksinperil.org. Архів оригіналу (pdf) за 4 October 2011. Процитовано 25 червня 2011.
- Olson, D. M, E. Dinerstein та ін. (2001). Terrestrial Ecoregions of the World: A New Map of Life on Earth. BioScience. 51 (11): 933—938. doi:10.1641/0006-3568(2001)051[0933:TEOTWA]2.0.CO;2. Архів оригіналу за 14 жовтня 2011.
- Eduardo Avaroa National Reserve of Andean Fauna. The Nature Conservancy. Архів оригіналу за 29 травня 2006. Процитовано 21 червня 2011.
- The Nature Conservancy (U.S.) (2003). Nature Conservancy. The Nature Conservancy. Процитовано 25 червня 2011.
- Murphy, Alan; Perkins, Roger; Hannay, Kate (1 червня 2002). Bolivia handbook. Footprint Travel Guides. с. 216. ISBN . Процитовано 25 червня 2011.
- Agua y recurso hídrico en elю Sudoeste de Potosí [2]
- The South American handbook. Trade & Travel Publications ltd. 2007. Процитовано 25 червня 2011.
- Mountains. Andes Specialists (анг) .
- Michael Hilburn (30 квітня 2004). Travel Diary – Bolivia. Trafford Publishing. с. 39–. ISBN . Процитовано 26 червня 2011.
- Anja Mutic; Kate Armstrong; Paul Smith (1 травня 2010). Bolivia. Lonely Planet. с. 176–. ISBN . Процитовано 26 червня 2011.
- Atractivos turísticos
- Quetena – інформація про скелелазіння, походи та альпінізм. mountain-forecast.com (нім) .
- Lougheed, Vivien; Harris, John (1 березня 2006). Bolivia. Hunter Publishing, Inc. с. 150–. ISBN . Процитовано 26 червня 2011.
- Reserva Eduardo Avaroa and Los Lípez. footprinttravelguides.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 26 червня 2011.
- PEI SERNAP (La Paz, Agosto de 2017). Final Articulado 2016-2020 (PDF) (іспанська) . Ministro de Medio Ambiente y Agua. с. 138.
- Caravana turística recorrerá la Reserva Nacional Fauna Andina Eduardo Avaroa
- Guardaparque busca confirmar la presencia de segunda especie de chinchilla en Reserva Nacional de Fauna Andina Eduardo Avaroa
- Fauna
- Cruz-Jofré, Franco; Morales, Pamela; Vila, Irma; Esquer-Garrigos, Yareli; Hugueny, Bernard; Gaubert, Philippe; Poulin, Elie; Méndez, Marco A. (13 листопада 2015). Geographical isolation and genetic differentiation: the case ofOrestias ascotanensis(Teleostei: Cyprinodontidae), an Andean killifish inhabiting a highland salt pan. Biological Journal of the Linnean Society. Т. 117, № 4. с. 747—759. doi:10.1111/bij.12704. ISSN 0024-4066. Процитовано 8 січня 2023.
- Convocatoria EOI – Consultoría Proyecto Laguna Colorada, Bolivia
- La actividad turística en el ecosistema de la reserva de fauna andina Eduardo Avaroa y los impactos ambientales. Alexander Sandro, 2018. [3]
- Регулювання туристичних операцій для національного заповідника андської фауни Едуардо Авароа, (іспанською)
Зовнішні посилання
- Національний заповідник андської фауни Едуардо Авароа (іспанською)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Nacionalnij zapovidnik Andskoyi fauni Eduardo Avaroa isp Reserva Nacional de Fauna Andina Eduardo Avaroa REA roztashovanij u Pivdennij Americi na krajnomu pivdennomu zahodi Boliviyi v yiyi provinciyi Sur Lipez Ciyeyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu keruye Nacionalna sluzhba zapovidnih teritorij SERNAP pri Ministerstvi navkolishnogo seredovisha ta vodnih resursiv MMAyA 2 Nacionalnij zapovidnik andskoyi fauni Eduardo Avaroa22 32 06 pd sh 67 39 00 zh d 22 535 pd sh 67 65 zh d 22 535 67 65Krayina BoliviyaRoztashuvannyaPotosiPlosha7145 km Visota nad r m 4660 m 1 Zasnovano13 grudnya 1973Nacionalnij zapovidnik andskoyi fauni Eduardo Avaroa Boliviya Nacionalnij zapovidnik andskoyi fauni Eduardo Avaroa u Vikishovishi Ce odna z reprezentativnih prirodoohoronnih teritorij Puna v Andah Pivdennoyi Ameriki sho ohoplyuye Boliviyu Argentina Peru ta Chili 3 Teritoriya zapovidnika yavlyaye soboyu unikalnu dilyanku yaka yavlyaye soboyu posushlivu ta krihku ekosistemu v yakij ridkisne poyednannya fiziko geologichnih i klimatichnih harakteristik stvoryuye vinyatkovi ta vrazhayuchi landshafti Kilkist vidiv flori stanovit priblizno 187 bilshist z yakih rostut u bolotnih ta solonih seredovishah Krim togo tut meshkaye 118 vidiv hrebetnih Ostanni chasi Nacionalnij zapovidnik Andskoyi fauni Eduardo Avaroa ye najbilsh vidviduvanoyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu Boliviyi 4 Zmist 1 Istoriya 2 Geografiya 2 1 Gidrologiya 2 2 Gori 3 Naselennya 3 1 Gospodarstvo 4 Flora 5 Tvarinnij svit 6 Ekologiya 7 Konservaciya 8 Divitisya takozh 9 Spisok literaturi 10 Zovnishni posilannyaIstoriyared Nacionalnij park Andskoyi fauni Eduardo Avaroa buv zasnovano 13 grudnya 1973 roku golovnim chinom dlya zahistu flamingo vikunyi ta nandu malogo v rajoni Laguni Kolorada Piznishe u 1981 roci teritoriyu rozshirili Zapovidnik z 2009 roku vhodit do Ramsarskih vodno bolotnih ugiddij mizhnarodnogo znachennya 5 Vin nazvanij na chest Eduardo Avaroa 1838 1879 bolivijskogo geroya Tihookeanskoyi vijni 1879 1883 gg v yakij Chili voyuvala proti Boliviyi ta Peru Geografiyared Zapovidnik roztashovanij u pivdennij chastini Andskih gir na pivdennomu zahodi Boliviyi na teritoriyi mizh visotami 3 500 5 400 m prostyagayetsya na ploshi 714 745 ga ta vklyuchaye riznomanitni ozera Najbilshe z yakih milkovodne solone ozero Laguna Kolorada sho vklyucheno do Konvenciyi pro vodno bolotni ugiddya dlya zahistu ptahiv 6 7 Same tut meshkayut tri endemichni vidi flamingo 8 9 10 Zapovidnik ohoronyaye chastinu Centralno Andskogo suhogo puna oligotermichnogo ekoregionu 6 Klimat holodnij ta suhij Serednorichna temperatura v regioni stanovit blizko 6 C Region maye chitkij dennij klimat v yakomu seredni temperaturi kolivayutsya silnishe protyagom dobi nizh protyagom roku Region strazhdaye vid silnoyi posuhi protyagom bilshoyi chastini roku Richna kilkist opadiv duzhe nizka vid 76 mm do 127 mm z kvitnya po zhovten iz serednomisyachnoyu kilkistyu menshe 5 mm lishe v pivdenni litni misyaci sichen i lyutij vipadaye znachna kilkist opadiv Nezvazhayuchi na nizku serednorichnu temperaturu cherez blizkist do ekvatora sposterigayetsya visokij riven sonyachnoyi radiaciyi vden tomu serednya maksimalna denna temperatura protyagom roku stanovit vid 10 do 16 C Ce prizvodit do intensivnogo viparovuvannya ta zbilshennya chastki mineralnih solej u vodi ozer ta lagun 6 Gidrologiyared nbsp Laguna Verde i Laguna Blanka viglyad z vershini vulkana Likankabur Gidrologichna sistema sho skladayetsya z ozer z osoblivimi fiziko himichnimi harakteristikami richok ta dzherel roztashovana u bezstochnomu basejnu Pivdennoyi Ameriki ta maye zdebilshogo zhivlennya pidzemnimi vodami majzhe 90 11 Na jogo beregah meshkayut blizko 40 vidiv ptahiv Populyaciyu ridkisnih flamingo Dzhejmsa privablyuyut rozhevi vodorosti 9 12 nbsp Ozero Gedionda z Serros de Kanapa na zadnomu plani Inshi ozera taki yak Laguna Verde Laguna Blanka ta Laguna Salada takozh dobre vidomi svoyim vidpovidno zelenim bilim i blakitnim kolorami Zelena laguna maye smaragdovij kolir cherez visokij vmist midi ta mish yaku yaki mistyatsya v geologichnih utvorennyah cogo rajonu Laguna Gedionda z ispanskoyi perekladayetsya yak smerdyuche ozero Salar de Chalviri bolivijska solonchakova rivnina roztashovana na visoti 4369 m nad rivnem morya ta maye beregovij perimetr 20 kilometriv V yiyi mezhah roztashovana Laguna Salada sho maye ploshu 9 km ta svitlo zelenij kolir cherez visokij vmist mineraliv Na zahidnomu kinci solonchaku roztashovani garyachi dzherela z temperaturoyu 30 C ta visokim vmistom mineraliv de mozhna kupatisya Mizh Lagunoyu Kolorada ta Salar de Chalviri roztashovanij pustelnij rajon El Sol de Manyana plosheyu priblizno 2 km Cej rajon maye fumaroli ta gejzeri yaki vipuskayut garyachu vodu ta paru na visotu vid 10 do 50 metriv Cej rajon z vulkanami ta gejzerami nagaduye landshafti Yelloustonskogo nacionalnogo parku u SShA Gorired nbsp Kam yane derevo Gori zapovidnika ye chastinoyu Bolivijskih And Voni skladeni vulkanami sho vivergayutsya garyachimi dzherelami gejzerami ta fumarolami Nacionalnij zapovidnik andskoyi fauni Eduardo Avaroa maye bilsh 50 girskih vershin visotoyu bilsh 5000 km yaki vhodyat do hrebtiv Centralnih And U parku roztashovano bagato stratovulkaniv Najbilshi z nih vulkani Sajrekabur visota 5971 m Likankabur visotoyu 5920 m Putana visotoyu 5890 m Yurikes visotoyu 5704 m ye chastinoyu Andskoyi centralnoyi vulkanichnoyi zoni Na shid vid hrebta Sajrekabur lezhat gora Nelli visota 5676 m ta Serro Laguna Verde 13 Blizko 18 km na pivnich vid Laguni Kolorada roztashovana nezvichajna prirodna pam yatka zapovidnika izolovana skelya visotoyu blizko 7 metriv sho vistupaye z pishanih dyun v misci vidomomu yak Arbol de P yedra Ce ventifakt stvorenij v naslidok rujnuvannya girskih porid vitrom Skelya maye nazvu Kam yane derevo oskilki jogo forma nagaduye nizkorosle derevo Cya nezvichajna skelya ulyublenij turistichnij ob yekt u zapovidniku Eduardo Avaroa 14 15 Poblizu Salar de Chalviri roztashovano pustinne misce yake nazivayut Pustelya Dali Zavdyaki svoyim formam i koloram vulkanichnih porid landshafti ocinyuyut yak syurrealistichni sho nagaduyut roboti ispanskogo hudozhnika Salvadora Dali 16 nbsp Girska grupa Sajrekabur BoliviyaNaselennyared nbsp Doroga na Kvetena Grande Na pivdni zapovidnika bilya jogo kordoniv roztashovani dvi neveliki gromadi Kvetena Chiko ta Kvetena Grande 4 Ci gromadi znahodyatsya bilya zgaslogo vulkanu Serro Ketena 17 na livomu zahidnomu berezi richki Rio Ketena yaka teche do solonogo ozera Salar de Uyuni Ci gromadi zasnovani u 20 h rokah HH stolittya Kvetena Chiko maye naselennya 686 osib perepis 2012 roku Kvetena Grande centralne misce kantonu Kvetena Grande v municipaliteti San Pablo de Lipes maye naselennya 268 osib perepis 2012 roku Kvetena Grande z yednano z Potosi golovnim mistom odnojmennogo departamentu sho roztashovano za 589 kilometriv na pivdennij zahid Vid Kvetena Grande 63 kilometri do girskogo perevalu na visoti 4900 m sho vede do vhodu v nacionalnij park Eduardo Abaroa nbsp Kvetena Chiko Nezvazhayuchi na te sho bilshist zhiteliv mayut pohodzhennya z narodu kechua ta ajmara yihnoyu osnovnoyu movoyu ye ispanska Ohorona zdorov ya ta osvita buli nedostupni u poselennyah do 1990 h rokiv Elektroenergetika ta vodopostachannya pitnoyi vodi buli nedostupni prinajmni do 2005 roku 4 Nacionalnij zapovidnik andskoyi fauni Eduardo Avaroa maye vazhlivi arheologichni pam yatki kultur Vankarani Tiuanako Kechua ta Ajmara Tut de mozhna sposterigati zalishki poselen harani kam yani hatinki tambo pridorozhni poselennya naskalni malyunki ta ceremonialne misce sho lezhit u zapadini mizh dvoma vulkanami 18 Gospodarstvored nbsp Lama bilya Laguna Colorada Najvazhlivishoyu diyalnistyu sho prinosilo dohid dlya dvoh miscevih gromad ranishe bulo rozvedennya lam i ovec prodazh vovni ta m yasa Pislya stvorennya Nacionalnogo zapovidnika andskoyi fauni Eduardo Avaroa osnovnoyu ekonomichnoyu diyalnistyu naselennya okrim skotarstva ye vidobutok korisnih kopalin ta nadannya poslug u turistichnoyi sferi Odnak vipas cih tvarin na pasovishah zapovidniku zgubno vplivaye na zberezhennya parku 6 Obmezhennya na polyuvannya na magellanovu sobaku negativno vplinulo na tvarinnictvo oskilki sobaka ye osnovnij hizhak miscevosti Do stvorennya zakaznika miscevi zhiteli ne tilki vikoristovuvali v yizhu yajcya flamingo j she prodavali yih sho zabezpechuvalo dohid Zaraz ce zaboroneno 4 Zaraz turizm u parku neuhilno zrostaye V 2015 roci tam bulo ponad 111 086 vidviduvachiv sho v 1 6 raziv bilshe nizh 2007 roci 19 20 Za danimi 2015 roci dohid Nacionalnogo zapovidnika andskoyi fauni Eduardo Avaroa vid turizmu sklav 950 677 dolariv SShA sho pokrivaye 95 vsyih finansovih potreb zapovidnika 20 Zaraz turistichnij napryam u gromadah pochav shvidko rozvivatisya U turistichnij sezon gromadi nadayut poslugi z prodazhu virobiv narodnih remesel i prirodnoyi medicini 21 Cherez vidsutnist opalennya elektroenergiyi ta gazu u pobuti miscevi vikoristovuvali yareta ta polilepis dlya opalennya ta prigotuvannya yizhi Takozh z cih derev robili pobutovi rechi vikoristovuvali u budivnictvi Girnichodobuvna promislovist ye osnovnoyu galuzzyu promislovosti u zapovidniku Region maye rodovisha svincyu cinku ta sribla Takozh tut dobuvayetsya sposobom viparovuvannya sirka ta uleksit U rezultati na teritoriyi parku roztashovano 61 girnichodobuvni ustanovi Z miscevogo uleksitu roblyat bornu kislotu ta eksportuyut do Spoluchenih Shtativ Yevropi Aziyi ta Avstraliyi 6 Florared nbsp Polilepis nbsp Shil gori z kushami yareta ta polilepisu Roslinnist zapovidnika skladayetsya z alpijskih trav z karlikovimi chagarnikami Tut zareyestrovano priblizno 200 vidiv vishih roslin Sered roslinnosti chastishe vidilyayutsya lisovi dilyanki Yareta Azorella compacta ta neveliki gayi Polilepisu Polylepis tarapacana Same ci vidi zaraz znahodyatsya pid serjoznoyu zagrozoyu Yareta roste povilno na 1 3 mm na rik dosyagayuchi visoti priblizno 1 5 m u visotu i mozhe mati vik do 3000 rokiv 6 Ce listyane derevo tverde yak kamin 8 Polilepis ye nizkoroslimi derevami yaki rostut u grunti utvorenomu vulkanami Cherez holodnij ta posushlivij klimat z silnimi vitrami na shilah gir popilepis maye stebla ta gilki yak pravilo spotvoreni Cherez velikoyi kilkosti zasolenih gruntiv u bagatoh rajonah zapovidnika isnuye nayavnist roslinnogo pokrivu stijkogo do zasolenih gruntiv z duzhe nizkoroslimi vidami trav takimi yak Distihlis zvichajnij Distichlis humilis i Myulenbergiya volosopodibna Muehlembergia fasciata V inshih oblastyah ye visokospecializovani galofitni vidi taki yak Suaeda listyana Suaeda foliosa ta Gimenoksis robusta Hymenoxis robusta Roslinnist maye veliku shilnist zlakovih pasovishnih trav napriklad peruanskoyi kovili U miscyah z pidvishenoyu vologistyu zustrichayutsya tola Parastrephia lepidophylla kinoa ta loboda 9 U vnutrishnih chastinah zapovidnika zustrichayutsya endemichni vidi flori taki yak Distihiya Oksikloya Piknofil Notorich i Verneriya ta Bakharis Tvarinnij svitred nbsp Flamingo Laguna Gedionda nbsp Andski flamingo Laguna Kolorada Zapovidnik ye seredovishem prozhivannya desyati vidiv reptilij zemnovodnih i rib 8 U krihkij ekosistemi Nacionalnogo zapovidnika Andskoyi fauni Eduardo Avaroa prozhivayut 23 vidi ssavciv 80 vidiv ptahiv 3 reptiliyi 44 vidi zemnovodnih i 3 vidi rib Fauna harakterizuyetsya nayavnistyu vidiv yaki pristosuvalisya do ekstremalnih umov isnuvannya v regioni deyaki z nih znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya U zapovidniku meshkaye z shesti vidiv flamingo svitu tri vidi a same chilijski andski ta flamingo Dzhejmsa 20 Voni zustrichayutsya u duzhe velikij kilkosti v prisnovodnih ozerah i solonih lagunah zapovidnika Yih populyaciya v 1994 roci stanovila 26 600 osobin Krim togo zapovidnik takozh ye seredovishem isnuvannya sokoliv kachok nandu malogo Pterocnemia pennata inambu Tinamotis pentlandii ta andskoyi karkarki Chloephaga melanoptera 6 8 Sered endemichnih ptahiv yaki zustrichayutsya v comu ekoregioni ta perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya ye torilon Anairetes alpinus tryasohvist burocherevij Cinclodes aricomae kanastero Asthenes berlepschi diu ka korotkohvosta Idiopsar bracyurus i kvitkokol sirobokij Diglosa carbonaria liska rogata Fulica cornuta 20 Ssavci zareyestrovani v zapovidniku vklyuchayut pumi Felis concolor magellanovij sobaka Pseudalopex culpaeus i viskachi Lagidium Sered znikayuchih vidiv vikunyi Vicugna vicugna andiskij kondor pumi andskij kit Felis jacobita korotkohvosta shinshila Chinchilla chinchilla 22 i volohatij bronenosec Chaetophractus nationi 8 Sered reptilij tut obitayut yashirki Liolaemus signifer Liolaemus alticolor ta zmiya Tachymenis peruviana Sered vidiv amfibij Pleurodema ta dva vida andijskogo svistuna Telmatobius huayra i Telmatobius sp 23 U vodojmah zapovidniku meshkaye dva vidi rib ryadu koropozubopodibni Orestias spp Voni zhivlyatsya v osnovnomu vodnimi chlenistonogimi rachkami ta planktonom 24 Ekologiyared Z 2015 roku rozglyadayetsya proyekt stvorennya na teritoriyi zapovidnika geotermalnoyi elektrostanciyi v rajoni El Sol de Manyana Ce dopomoglo b u rozvitku turistichnoyi galuzi zmenshilo b navantazhennya na ekosistemu polegshilo zhittya meshkanciv ta robitnikiv zapovidnika U 2021 roci pochalos pilotne budivnictvo elektrostanciyi 25 U zapovidniku zaznala silnoyi degradaciyi roslinnist cherez nadmirnij vipas hudobi vikoristannyam lisovih derev dlya paliva rozchishennya teritoriyi dlya kultivaciyi ta skidannyam vidhodiv girnichogo virobnictva Turizm zaraz cherez poganu organizaciyu turiv vidsutnist abo postupove stvorennya turistichnoyi infrastrukturi takozh sprijmayetsya yak zagroza navkolishnomu seredovishu parku Vidsutnist elementarnih sanitarnih ob yektiv tualetiv privodit do fekalnogo stoku v ozera i laguni rozvitku kishkovoyi palichki u vodi sho vplivaye na zberezhennya flamingo 6 8 Takozh turistichna diyalnist spriyaye porushennyu ekosistemi v zapovidniku andskoyi fauni Eduardo Avaroa cherez poshkodzhennya gruntu oskilki velika kilkist ne organizovanih turistiv na avtotransporti ne zvazhaye na prokladeni marshruti ta zonuvannya i voni rujnuyut transportnimi zasobami grunt znishuyut roslinnist Osoblivo degraduyut rajoni beregiv lagun z visokoyu vidviduvanistyu taki yak Kolorada Verde Blanka Na ekosistemu takozh vplivaye smittya najvidatnishim organichnim materialom yakogo ye plastik 26 Vidsutnist ekologichnogo kontrolyu girnichoyi diyalnosti ta visoka koncentraciya diyalnosti v lagunah stvoryuye tisk na ekosistemi sho prizvodit do serjoznoyi zagrozi dlya zberezhennya teritoriyi Situaciya z dobutkom korisnih kopalin na teritoriyi zapovidnika postijno zagostryuyetsya cherez pidvishennya cin na resursi na mizhnarodnomu rinku ignoruvannya ekologichnim normam ta perekrivayut yih prirodoohoronnimi teritoriyami cherez neefektivne kerivnictvo zapovidnikom Konservaciyared nbsp Laguna Verde i vulkan Likankabur Organizaciya z ohoroni prirodi ta Bolivijska nacionalna sluzhba ohoronyuvanih teritorij SERNAP nese vidpovidalnist za ekspluataciyu ta pidtrimku zapovidnika SERNAP pidgotuvav plan rozvitku parku vrahovuyuchi ekoturizm yak vazhlivij komponent dlya otrimannya finansovih resursiv 9 Programa dopomogi rozvitku ohoronnoyi teritoriyu z 2002 roku pracyuye razom z Agentstvom SShA z mizhnarodnogo rozvitku USAID i Ohoronoyu prirodi dlya zberezhennya prirodnoyi spadshini Vona gruntuyetsya na svitovomu dosviti ta ohoplyuye obmezhennya dostupu vidviduvachiv do deyakih vrazlivih resursiv zapovidnika zabezpechennya prirodnim gazom ta sonyachnoyu energiyeyu yak palivom dlya prigotuvannya yizhi zamist virubki derevini z rezervu silskogospodarski konsultacijni sluzhbi dlya navchannya fermeriv krashim metodam vedennya silskogo gospodarstva pokrashennya infrastrukturi v zapovidniku vklyuchayuchi kadrove zabezpechennya patrulyuvannya ta ohoroni ta zbir naukovih danih 27 Divitisya takozhred Turistichnij marshrut do nacionalnogo zapovidnika Andskoyi fauni Eduardo Avaroa nimeckoyu Pustelya Salvadora Dali Sol de Manyana Laguna Blanka Salar de Chalviri Portesuelo del KahonSpisok literaturired GeoNames 2005 d Track Q830106 Nacionalnij zapovidnik Andskoyi fauni Eduardo Avaroa svyatkuye 47 rokiv stvorennya SERNAP isp 13 12 2020 Programa parkiv sho pid zagrozoyu zniknennya Nacionalnij zapovidnik Andskoyi fauni Eduardo REA 1999 2003 roki 1 a b v g Robertson Nina 2005 Fresh tracks in the forest assessing incipient payments for environmental services initiatives in Bolivia CIFOR s 99 100 ISBN 978 979 3361 81 9 Procitovano 26 chervnya 2011 The Annotated Ramsar List Bolivia Ramsar Procitovano 12 lyutogo 2012 a b v g d e zh i Bolivia Eduardo Avaroa National Andean Fauna Reserve PDF Ecotourism Emphasis Provides Dollars Incentive to Protect Flamingo Haven South America Conservation Region Southern Andes parksinperil org Arhiv originalu pdf za 4 October 2011 Procitovano 25 chervnya 2011 Olson D M E Dinerstein ta in 2001 Terrestrial Ecoregions of the World A New Map of Life on Earth BioScience 51 11 933 938 doi 10 1641 0006 3568 2001 051 0933 TEOTWA 2 0 CO 2 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2011 a b v g d e Eduardo Avaroa National Reserve of Andean Fauna The Nature Conservancy Arhiv originalu za 29 travnya 2006 Procitovano 21 chervnya 2011 a b v g The Nature Conservancy U S 2003 Nature Conservancy The Nature Conservancy Procitovano 25 chervnya 2011 Murphy Alan Perkins Roger Hannay Kate 1 chervnya 2002 Bolivia handbook Footprint Travel Guides s 216 ISBN 978 1 903471 21 0 Procitovano 25 chervnya 2011 Agua y recurso hidrico en elyu Sudoeste de Potosi 2 The South American handbook Trade amp Travel Publications ltd 2007 Procitovano 25 chervnya 2011 Mountains Andes Specialists ang Michael Hilburn 30 kvitnya 2004 Travel Diary Bolivia Trafford Publishing s 39 ISBN 978 1 4120 1909 5 Procitovano 26 chervnya 2011 Anja Mutic Kate Armstrong Paul Smith 1 travnya 2010 Bolivia Lonely Planet s 176 ISBN 978 1 74104 998 5 Procitovano 26 chervnya 2011 Atractivos turisticos Quetena informaciya pro skelelazinnya pohodi ta alpinizm mountain forecast com nim Lougheed Vivien Harris John 1 bereznya 2006 Bolivia Hunter Publishing Inc s 150 ISBN 978 1 58843 565 1 Procitovano 26 chervnya 2011 Reserva Eduardo Avaroa and Los Lipez footprinttravelguides com Arhiv originalu za 17 listopada 2010 Procitovano 26 chervnya 2011 a b v g PEI SERNAP La Paz Agosto de 2017 Final Articulado 2016 2020 PDF ispanska Ministro de Medio Ambiente y Agua s 138 Caravana turistica recorrera la Reserva Nacional Fauna Andina Eduardo Avaroa Guardaparque busca confirmar la presencia de segunda especie de chinchilla en Reserva Nacional de Fauna Andina Eduardo Avaroa Fauna Cruz Jofre Franco Morales Pamela Vila Irma Esquer Garrigos Yareli Hugueny Bernard Gaubert Philippe Poulin Elie Mendez Marco A 13 listopada 2015 Geographical isolation and genetic differentiation the case ofOrestias ascotanensis Teleostei Cyprinodontidae an Andean killifish inhabiting a highland salt pan Biological Journal of the Linnean Society T 117 4 s 747 759 doi 10 1111 bij 12704 ISSN 0024 4066 Procitovano 8 sichnya 2023 Convocatoria EOI Consultoria Proyecto Laguna Colorada Bolivia La actividad turistica en el ecosistema de la reserva de fauna andina Eduardo Avaroa y los impactos ambientales Alexander Sandro 2018 3 Regulyuvannya turistichnih operacij dlya nacionalnogo zapovidnika andskoyi fauni Eduardo Avaroa ispanskoyu Zovnishni posilannyared Nacionalnij zapovidnik andskoyi fauni Eduardo Avaroa ispanskoyu Otrimano z https uk wikipedia org wiki Nacionalnij zapovidnik andskoyi fauni Eduardo Avaroa