Іван Григорович Наумо́вич (14 січня 1826, Кізлів, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 4 (16) серпня 1891, Новоросійськ, Кубанська область) — галицький письменник, політик, видавець, церковний і громадський діяч, греко-католицький (1851), а згодом православний (1885) священник, один із провідників галицького русофільства, засновник Товариства імені Михайла Качковського (1874).
Наумович Іван Григорович | |
---|---|
Іван Наумович | |
Народився | 14 січня 1826 Кізлів, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Помер | 4 (16) серпня 1891 (65 років) Новоросійськ, Кубанська область, Російська імперія |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина Російська імперія |
Діяльність | письменник, видавець, церковний і громадський діяч Галичини |
Галузь | греко-католицькі церкви[1], православна церква[1], освіта[d][1], d[1] і література[1] |
Знання мов | польська, російська[1] і українська[1] |
Членство | Товариство імені Михайла Качковського |
Посада | посол до Галицького сейму[d][2] і d[2] |
Партія | русофіл |
Конфесія | греко-католицизм, православ'я |
|
Життєпис
Народився в польськомовній руській родині вчителя початкової школи в селі Кізлів, тепер Буський район, Львівська область. Мати (з дому Дроздовська) походила з родини греко-католицького священника.
Початкову освіту і виховання здобув у Буську, де його батько, Григорій Наумович, працював учителем. За фінансової підтримки бузької графині Мір навчався у львівській гімназії, після закінчення якої у 1844 продовжив освіту на філософському, а згодом на богословському факультеті Львівського університету та у Львівській духовній семінарії.
Належав до таємної польської повстанської організації Towarzystwo Braci. Під впливом Весни народів 1848 року змінив політичні переконання на проросійські.
Через колишню участь у польських таємних організаціях був відрахований із семінарії і продовжив навчання на правничому відділенні Львівського університету. у 1849 поновився на 3-й рік навчання у Львівську семінарію.
У 1851 одружився з Теодорою Гавришкевич — дочкою греко-католицького священика, у тому ж році отримав висвячення із рук митрополита Михайла Левицького. Служив вікарієм у Городку, а з 1853 — парохом у Заставному (Ляшки-Королівські) та Перемишлянах.
Громадська та політична діяльність
Засновник популярної газети (далі журнал) для народу «Наука» (1871—1902) та релігійного додатку до цієї газети «Слово Боже» (1879—1881). У 1871—1880 редагував двотижневик «Русская Рада».
Посол до Галицького сейму (1861—1866), австрійського парламенту (1873—1879, на виборах переміг о. Стефана Качалу), засновник Товариства імені Качковського.
Підтримував стосунки з офіційними та клерикальними колами Російської імперії. У 1866 році у статті «Погляд у майбутнє», яка доводила історичну спільність населення Галичини з російським народом, писав:
Яко русский человек не могу в Москве не видите русских людей, и хотя я малорусин, а они великоруссы, то таки и я русский, и они русские… Сходство нашего языка с российским есть очевидное, ибо на тех самых правилах опирается. Просвещение у нас на Руси было насамперед в Киеве, потом перенеслось на север… Русь Галицкая, Угорская, Киевская, Московская, Тобольская и пр. с точки зрения этнографической, исторической, языковой, литературной, обрядовой — это одна и та же Русь… Мы не можем отделиться Китайской стеной от наших братьев и отказаться от языковой, литературной и народной связи со всем русским миром. |
На великому політичному процесі 1882, відомому як процес Ольги Грабар, чи справа Гниличок, засуджений на 8 місяців ув'язнення за поширення православ'я.
1882 року виключений з Греко-католицької церкви. Після відбуття покарання в 1884 році вперше відвідав Росію. 6 жовтня 1885 року в церкві святого Георгія у Львові прийняв православ'я. Наступного 1886 року емігрував до Росії, був священником у Києві. Сувора реальність у Російській імперії заставляла його визнавати помилки, в 1889 р. в листі до Корнила Устияновича писав:
Бедная Россия! При всем ее могуществе нельзя назвать ее великой. Она нерусская и Бог знает какая. |
Помер 4 (16) серпня 1891 року в Новоросійську, під час організації поселень на Кавказі для емігрантів з Галичини. За заповітом, 18 (30) вересня 1891 року був похований у Києві на Аскольдовій могилі. Нині його могила на Лук'янівському цвинтарі (ділянка 21, ряд 2, місце 10).
Іван Франко гостро критикував погляди Наумовича, називав його Безумовичем.(?)
Іван Франко посвятив біографічну статтю отцю Івану Наумовичу з нагоди його смерті де зазначав: «Мусить то признати небіжчикові і найбільший неприхильник, що заслуга його коло духового розбудження нашого народу є дуже велика. В часі, коли освічені русини сварилися з поляками за азбуку та календар, між собою — за дзвінки, бороди та обряд церковний, далі — за мову і правопис, Іван Наумович був одним із перших (попри небіжчику Трещаківськім), що хоч десь-колись обертався зі своїми писаннями просто до народу, до селян і міщан. В р. 1860 видав він маленьку книжечку під заголовком „Ластівка для руських дітей“, і від того часу все частіше появлялися його праці, призначені для простого народу.» https://www.i-franko.name/uk/BioStudies/1891/IvanNaumovych.html
Примітки
- Чеська національна авторитетна база даних
- https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Naumowicz.shtml
- Про Сафата Шміґера, Івана Наумовича та інших// . — 1968. — С. 224. — (Український архів. — Т. XVII).
- Великий політичний процес "русскіх" в Галичині.
- Himka, 1999, с. 96..
- Osadczy, 2007.
- Некролог, 1891, с. 1..
Джерела
- Герун В. Культурно-просвітницька діяльність Івана Наумовича у 1850-х — на початку 1860-х років. // Схід: журнал. — 2011. — № 7 (114). — Листопад — грудень. — С. 94–99.
- Житье и дѣятельность Ивана Наумовича / написалъ О. А. Мончаловскій. — Львовъ: Полит. о-во «Русская рада», 1899. — 112 с. (рос. дореф.)
- Іоаннъ Наумовичъ : некрологъ // Кіевское слово: газета. — 1891. — № 1338. — 17 сентября. — С. 1. (рос. дореф.)
- Наумович Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1098. — 1000 екз.
- Чорновол І. П. Наумович Іван // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 228. — .
- Himka J.-P.. Religion and Nationality in Western Ukraine: The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia, 1867–1900. — Monreal & Kingston — London — Ithaca: McGill-Queen's University Press, 1999. — 236 p. — .
- Osadczy W. Święta Ruś. Rozwój i oddziaływanie idei prawosławia w Galicji. — Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2007. — 791 s. — . (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Naumovich Ivan Grigorovich Naumo vich 14 sichnya 1826 1826 01 14 Kizliv Lvivskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina 4 16 serpnya 1891 Novorosijsk Kubanska oblast galickij pismennik politik vidavec cerkovnij i gromadskij diyach greko katolickij 1851 a zgodom pravoslavnij 1885 svyashennik odin iz providnikiv galickogo rusofilstva zasnovnik Tovaristva imeni Mihajla Kachkovskogo 1874 Naumovich Ivan GrigorovichIvan NaumovichNarodivsya14 sichnya 1826 1826 01 14 Kizliv Lvivskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer4 16 serpnya 1891 65 rokiv Novorosijsk Kubanska oblast Rosijska imperiyaPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Rosijska imperiyaDiyalnistpismennik vidavec cerkovnij i gromadskij diyach GalichiniGaluzgreko katolicki cerkvi 1 pravoslavna cerkva 1 osvita d 1 uchast gorozhand 1 i literatura 1 Znannya movpolska rosijska 1 i ukrayinska 1 ChlenstvoTovaristvo imeni Mihajla KachkovskogoPosadaposol do Galickogo sejmu d 2 i chlen Palati Cislejtaniyid 2 PartiyarusofilKonfesiyagreko katolicizm pravoslav yaRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Gromadska ta politichna diyalnist 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepisred nbsp Ivan Naumovich 1920 ti rr Narodivsya v polskomovnij ruskij rodini vchitelya pochatkovoyi shkoli v seli Kizliv teper Buskij rajon Lvivska oblast Mati z domu Drozdovska pohodila z rodini greko katolickogo svyashennika Pochatkovu osvitu i vihovannya zdobuv u Busku de jogo batko Grigorij Naumovich pracyuvav uchitelem Za finansovoyi pidtrimki buzkoyi grafini Mir navchavsya u lvivskij gimnaziyi pislya zakinchennya yakoyi u 1844 prodovzhiv osvitu na filosofskomu a zgodom na bogoslovskomu fakulteti Lvivskogo universitetu ta u Lvivskij duhovnij seminariyi Nalezhav do tayemnoyi polskoyi povstanskoyi organizaciyi Towarzystwo Braci Pid vplivom Vesni narodiv 1848 roku zminiv politichni perekonannya na prorosijski Cherez kolishnyu uchast u polskih tayemnih organizaciyah buv vidrahovanij iz seminariyi i prodovzhiv navchannya na pravnichomu viddilenni Lvivskogo universitetu u 1849 ponovivsya na 3 j rik navchannya u Lvivsku seminariyu U 1851 odruzhivsya z Teodoroyu Gavrishkevich dochkoyu greko katolickogo svyashenika u tomu zh roci otrimav visvyachennya iz ruk mitropolita Mihajla Levickogo Sluzhiv vikariyem u Gorodku a z 1853 parohom u Zastavnomu Lyashki Korolivski ta Peremishlyanah Gromadska ta politichna diyalnistred Zasnovnik populyarnoyi gazeti dali zhurnal dlya narodu Nauka 1871 1902 ta religijnogo dodatku do ciyeyi gazeti Slovo Bozhe 1879 1881 U 1871 1880 redaguvav dvotizhnevik Russkaya Rada Posol do Galickogo sejmu 1861 1866 avstrijskogo parlamentu 1873 1879 na viborah peremig o Stefana Kachalu 3 zasnovnik Tovaristva imeni Kachkovskogo Pidtrimuvav stosunki z oficijnimi ta klerikalnimi kolami Rosijskoyi imperiyi U 1866 roci u statti Poglyad u majbutnye yaka dovodila istorichnu spilnist naselennya Galichini z rosijskim narodom pisav nbsp Yako russkij chelovek ne mogu v Moskve ne vidite russkih lyudej i hotya ya malorusin a oni velikorussy to taki i ya russkij i oni russkie Shodstvo nashego yazyka s rossijskim est ochevidnoe ibo na teh samyh pravilah opiraetsya Prosveshenie u nas na Rusi bylo nasampered v Kieve potom pereneslos na sever Rus Galickaya Ugorskaya Kievskaya Moskovskaya Tobolskaya i pr s tochki zreniya etnograficheskoj istoricheskoj yazykovoj literaturnoj obryadovoj eto odna i ta zhe Rus My ne mozhem otdelitsya Kitajskoj stenoj ot nashih bratev i otkazatsya ot yazykovoj literaturnoj i narodnoj svyazi so vsem russkim mirom nbsp Na velikomu politichnomu procesi 1882 vidomomu yak proces Olgi Grabar chi sprava Gnilichok zasudzhenij na 8 misyaciv uv yaznennya za poshirennya pravoslav ya 4 1882 roku viklyuchenij z Greko katolickoyi cerkvi 5 Pislya vidbuttya pokarannya v 1884 roci vpershe vidvidav Rosiyu 6 zhovtnya 1885 roku v cerkvi svyatogo Georgiya u Lvovi prijnyav pravoslav ya 6 Nastupnogo 1886 roku emigruvav do Rosiyi buv svyashennikom u Kiyevi Suvora realnist u Rosijskij imperiyi zastavlyala jogo viznavati pomilki v 1889 r v listi do Kornila Ustiyanovicha pisav nbsp Bednaya Rossiya Pri vsem ee mogushestve nelzya nazvat ee velikoj Ona nerusskaya i Bog znaet kakaya nbsp nbsp Mogila Ivana Naumovicha Pomer 4 16 serpnya 1891 roku v Novorosijsku pid chas organizaciyi poselen na Kavkazi dlya emigrantiv z Galichini Za zapovitom 18 30 veresnya 1891 roku buv pohovanij u Kiyevi na Askoldovij mogili 7 6 Nini jogo mogila na Luk yanivskomu cvintari dilyanka 21 ryad 2 misce 10 Ivan Franko gostro kritikuvav poglyadi Naumovicha nazivav jogo Bezumovichem Ivan Franko posvyativ biografichnu stattyu otcyu Ivanu Naumovichu z nagodi jogo smerti de zaznachav Musit to priznati nebizhchikovi i najbilshij neprihilnik sho zasluga jogo kolo duhovogo rozbudzhennya nashogo narodu ye duzhe velika V chasi koli osvicheni rusini svarilisya z polyakami za azbuku ta kalendar mizh soboyu za dzvinki borodi ta obryad cerkovnij dali za movu i pravopis Ivan Naumovich buv odnim iz pershih popri nebizhchiku Treshakivskim sho hoch des kolis obertavsya zi svoyimi pisannyami prosto do narodu do selyan i mishan V r 1860 vidav vin malenku knizhechku pid zagolovkom Lastivka dlya ruskih ditej i vid togo chasu vse chastishe poyavlyalisya jogo praci priznacheni dlya prostogo narodu https www i franko name uk BioStudies 1891 IvanNaumovych htmlPrimitkired a b v g d e zh Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 a b https www parlament gv at WWER PARL J1848 Naumowicz shtml Pro Safata Shmigera Ivana Naumovicha ta inshih Zbarazhchina 1968 S 224 Ukrayinskij arhiv T XVII Velikij politichnij proces russkih v Galichini Himka 1999 s 96 a b Osadczy 2007 Nekrolog 1891 s 1 Dzherelared Gerun V Kulturno prosvitnicka diyalnist Ivana Naumovicha u 1850 h na pochatku 1860 h rokiv Shid zhurnal 2011 7 114 Listopad gruden S 94 99 Zhite i dѣyatelnost Ivana Naumovicha napisal O A Monchalovskij Lvov Polit o vo Russkaya rada 1899 112 s ros doref Ioann Naumovich nekrolog Kievskoe slovo gazeta 1891 1338 17 sentyabrya S 1 ros doref Naumovich Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1098 1000 ekz Chornovol I P Naumovich Ivan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 228 ISBN 978 966 00 1061 1 Himka J P Religion and Nationality in Western Ukraine The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia 1867 1900 Monreal amp Kingston London Ithaca McGill Queen s University Press 1999 236 p ISBN 0 7735 1812 6 Osadczy W Swieta Rus Rozwoj i oddzialywanie idei prawoslawia w Galicji Lublin Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie Sklodowskiej 2007 791 s ISBN 978 83 227 2672 3 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Naumovich Ivan Grigorovich amp oldid 42763025