Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (серпень 2021) |
Японія — одна з країн-лідерів світової наукової думки. Країна має стабільно високі позиції в найрізноманітніших галузях, серед яких високі технології й автомобілебудування, енергозбереження й робототехніка, медицина і дослідження космосу.
У давнину і в середньовіччі, відокремлена від усього іншого світу, країна розвивалася під впливом сильних культур своїх найближчих сусідів — Китаю і Кореї, але в середині XVI століття зав'язалася жвава торгівля з європейцями, зокрема, з Іспанією та Португалією. Заїжджі купці привезли з собою вогнепальну зброю і християнство. Навернені в нову релігію і добре озброєні заколотники підняли повстання. Після того, як воно було придушене, сьогун ухвалив рішення про політику ізоляціонізму — сакоку (яп. 鎖国, букв. «країна на замку́»). Він наказав закрити в'їзд у державу, заборонив прийшлу релігію і літературу, вислав чужоземців і на довгі століття практично ізолював Японію від зовнішнього впливу, підтримуючи торговельні відносини тільки з Нідерландами й Китаєм.
Рангаку
Однак європейська наука все ж проникала в Японію. Нідерландська торгова факторія, розташована на маленькому острівці Дедзіма у гавані Нагасакі, стала джерелом інформації, відомої як ранґаку («голландські науки»). Влада Японії, одного разу обпікшись на християнстві, спочатку вважала ці знання небезпечними. Переклад голландських книг був строго монополізований і здійснювався вузьким колом спеціально навчених перекладачів, які переписували західні знання на японський лад. Серед основних галузей вивчення були географія, медицина, природничі науки, астрономія, мистецтво, іноземні мови, електричні явища і механіка. Завдяки отриманим знанням у XVIII столітті створено вадокеї — годинник з боєм, один з перших винаходів японців у галузі технологій. Ослаблення ізоляційної політики на початку XVIII століття, так само як і грамотність більшої частини японців, сприяли поширенню і популяризації європейського наукового знання. Тоді ж у державі з'явилися закордонні новинки — телескопи, мікроскопи, насоси, механічні годинники та інші передові винаходи. Найбільший інтерес для японців становив досвід Європи в галузі медицини, а також електрика, яку активно освоюювали західні вчені. Саме ранґаку дали можливість Японії в найкоротші терміни надолужити згаяний час і дуже швидко вийти на один рівень з Європою в галузі наукових знань.
Реставрація Мейдзі
1868 року імператор Муцухіто, що взяв ім'я Мейдзі (яп. «освічений уряд»), знову відкрив кордони Японії для європейців, і в країну пішов потік досягнень західної цивілізації. Важливість багатовікових традицій відійшла на другий план, порівняно з бажанням якомога швидше перейняти, вивчити і використовувати всі отримані знання, товари і технології. Японці за невеликий відрізок часу отримали безліч нових відомостей про природничі науки, будову світу, космос і функції людського організму.
Західні науки і технології детально вивчалися в школах, внаслідок чого в найкоротші, з точки зору світової історії, терміни, японці настільки добре освоїли отримані відомості, що змогли використовувати їх для самостійного розвитку. Саме завдяки цьому став можливим колосальний Індустріальний стрибок, зроблений Японією в період Мейдзі.
Друга половина XX століття
Японське економічне диво 1950-1960-х років — небувалий підйом в економіці країни після поразки у Другій світовій війні, також багато в чому обумовлений розвитком науки. Завдяки відкриттям і розробкам японських учених, а також масштабним закупівлям технологій і патентів за кордоном, країна дуже швидко стала однією з найзначущіших фігур на світовому ринку. Зростання економічних показників у цей період становило більш ніж 10 % на рік.
Для того, щоб науковий і технічний розвиток держави оговтався від руйнівних наслідків Другої світової війни, застосовано стратегію, вже використану одного разу в епоху Мейдзі. Розвиток науки і техніки своїми силами вимагав колосальних витрат і, головне, багатьох років, що загрожувало серйозним економічним відставанням. За 30 років, від 1949, Японія придбала у західних колег загалом 34 тис. ліцензій і патентів. Японці їх творчо доопрацювали і, що найголовніше, швидко впровадили у виробництво. Власники західних фірм спочатку не сприймали Японію як потенційного конкурента, тому продавали патенти і ліцензії буквально за копійки. Тому створення науково-технічного потенціалу обійшлося Японії всього в 78 млрд доларів, причому вчені вклалися в найкоротші терміни. Ефективність такої стратегії оцінюється від 400 % в цілому, до 1800 % — в окремих галузях. На рубежі 1960—1970 років Захід схаменувся і припинив науково-технічне підживлення японського конкурента, але до цього часу Японія вже створила власну базу НДДКР.
Японська космічна програма
Агентство аерокосмічних досліджень Японії (JAXA) — це космічне агентство Японії, воно проводить космічні, планетарні та авіаційні дослідження й розвиває ракети та супутники, є учасником Міжнародної космічної станції: японський експериментальний модуль Кібо (Kibo) був доданий до станції під час рейсів космічних шаттлів у 2008 році.
Плани Японії в освоєнні космічного простору включають: запуск космічного зонда до Венери, . BepiColombo був спланований до запуску у 2013 році і будівництво місячної бази до 2030 року.
Місія LUNAR-A
Після Hiten в 1990 році, ISAS планув розвідувальну місію до Місяця , але після затримки через технічні проблеми проєкт був припинений в січні 2007 року. Дизайн сейсмометра пенетратора для Lunar може бути використаний в майбутніх місіях.
Місія SLIM
7 вересня 2023 року, відповідно повідомленням інформаційного агентства Kyodo з посиланням на Агентство аерокосмічних досліджень Японії (JAXA), було здійснено запуск ракети-носія H2A компанії Mitsubishi Heavy Industries, яка вивела на орбіту Землі штучний супутник XRISM з першим місячним посадковим модулем та місяцеходом SLIM. За 14 хвилин і 9 секунд після запуску, супутник був успішно відокремлений від ракети-носія, а посадковий модуль з місяцеходом SLIM - приблизно за 47 хвилин і 33 секунди після запуску. Посадка модуля SLIM на Місяць очікується через 3-4 місяці. Японський посадковий модуль отримав назву "місячний снайпер". Очікується, що він здійснить посадку на поверхню Місяця в межах 100 метрів від місця поблизу кратера Шиолі на ближньому боці супутника Землі. Попередні посадкові апарати сідали на відстані від кількох до десятків кілометрів від запланованих місць посадки. Тому японський модуль і назвали "снайпером".
Орбітальний рентгенівський телескоп XRISM (X-ray Imaging and Spectroscopy Mission) було створено в кооперації NASA і JAXA за участю Європейського космічного агентства (ESA) і Канадського космічного агентства (CSA). Він призначений для вивчення космосу за допомогою рентгенівської візуалізації та спектроскопії і має надати нові дані про розвиток найбільших структур у Всесвіті, розподіл матерії в космосі та формування галактик. "Місячний снайпер" вивчатиме різні космічні явища, зокрема чорні діри.
Це була четверта спроба за рік. Японія хоче стати п'ятою країною, яка висадилася на Місяці, після США, Радянського Союзу, Китаю та Індії. Місія обійшлася Японії в $100 мільйонів доларів. Країна хоче довести, що здатна посадити на Місяць легкий і недорогий космічний корабель.
Астрономія в Японії
Астрономія в Японії є не тільки академічним заняттям, а й одним з найпоширеніших наукомістких хобі. Тільки офіційно більш як 120 обсерваторій на території Японії зареєстровано в Центрі малих планет. Основні напрямки японських астрономів-аматорів: пошук і дослідження спалахів нових і наднових зір, пошук комет (і їх дослідження) і астероїдів, а також спостереження . Найяскравіші досягнення японських аматорів — комети (C/1996 B2 (Хякутаке)) і (C/1965 S1 (Ікея — Секі)).
Деякі з непрофесійних (як приватні, так і муніципальні) обсерваторій Японії:
Найбільші заклади вищої освіти
- Державні університети
- Приватні університети (більшість розташовані в Токіо):
Нобелівські лауреати
- Фізика: Хідекі Юкава (1949), Синітіро Томонага (1965), Лео Есакі (1973), Масатосі Косіба (2002), Макото Кобаясі(2008), Тосіхіде Масукава (2008), Йоїтіро Намбу (2008), Ісаму Акасакі(2014), Хіросі Амано (2014), Сюдзі Накамура (2014), Такаакі Кадзіта (2015).
- Хімія: Кен'їті Фукуї (1981), Хідекі Сіракава (2000), Рьодзі Нойорі (2001), Коїті Танака (2002), Осаму Сімомура (2008), Еїті Негісі (2010), Акіра Судзукі (2010).
- Медицина: Сусуму Тонеґава (1987), Сін'я Яманака (2012), Сатосі Омура (2015), Йосінорі Осумі(2016), Тасуку Хондзьо (2018)
- Література: Ясунарі Кавабата (1968), Кендзабуро Ое (1994).
- Премія миру: Ейсаку Сато (1974).
Джерела
- Светлана Мусатова (2009). Japanese Innovation. Архів [j-in.org.ua/article/hisci/ оригіналу] за 20 березня 2012. Процитовано 2 червня 2009.
{{}}
: Перевірте схему|url=
() Текст поширюється на умовах ліцензій GFDL і CC-BY-SA
Див. також
Література
- Японское чудо и советская экономическая реформа: Японские предложения по реформе экономики в Советском Союзе. / ред. Инабах Х., Цуцуми С. — М.: Шелковый путь, 1991.
- Авдулов А. Н. Наука и производство: Век интеграции (США, Западная Европа, Япония). — М.: Наука, 1992.
- Авдулов А. Н., Кулькин А. М. Периодизация научно-технической политики промышленно развитых стран: Становление, эволюция и этапы её формирования // Вестник РФФИ. — 2001. — № 2.
- Авдулов А. Н., Кулькин А. М. Государственная научно-техническая политика Японии. — М.: ИНИОН, 2000.
- Авдулов А. Н., Кулькин А. М. Парадигма современного научно-технического развития — Рос. акад. наук, Ин-т науч. информ. по обществ. наукам. — Москва: ИНИОН, 2011. — 302 с.
- Государственная научно-техническая политика Японии: основные этапы и направления / А. Н. Авдулов, А. М. Кулькин; Рос. акад. наук. ИНИОН, МГУ им. М. В. Ломоносова, Ин-т гос. упр. и социал. исслед. — М. : ИНИОН, 2000. — 342 с., [1] л. схем: ил. — .
Посилання
- Научные и технологические парки, технополисы и регионы науки. / , ; Рос. акад. наук, Ин-т науч. информ.по обществ. наукам. — М. : ИНИОН, 2005. — 148 с. — Библиогр.: с. 145—146. —
- Финансирование науки в развитых странах мира / , ; Рос. акад. наук, Институт научной информации по общественным наукам. — Москва: РАН. ИНИОН, 2007. — 113 с. — (Методологические проблемы развития науки и техники). — Библиогр.: с. 111—113. —
- . Архів оригіналу за 21 березня 2007. Процитовано 5 квітня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 5 квітня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 5 квітня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 5 квітня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 5 квітня 2012.
- Японія запустила ракету-носій зі своїм першим місячним посадковим модулем. // Автор: Олексій Павлиш. 07.09.2023, 09:59
- Японія успішно запустила на Місяць ракету-носій із посадковим модулем. 07.09.2023, 12:30
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpen 2021 Yaponiya odna z krayin lideriv svitovoyi naukovoyi dumki Krayina maye stabilno visoki poziciyi v najriznomanitnishih galuzyah sered yakih visoki tehnologiyi j avtomobilebuduvannya energozberezhennya j robototehnika medicina i doslidzhennya kosmosu Abituriyenti Tokijskogo universitetu chekayut na rezultati ispitiv U davninu i v serednovichchi vidokremlena vid usogo inshogo svitu krayina rozvivalasya pid vplivom silnih kultur svoyih najblizhchih susidiv Kitayu i Koreyi ale v seredini XVI stolittya zav yazalasya zhvava torgivlya z yevropejcyami zokrema z Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu Zayizhdzhi kupci privezli z soboyu vognepalnu zbroyu i hristiyanstvo Naverneni v novu religiyu i dobre ozbroyeni zakolotniki pidnyali povstannya Pislya togo yak vono bulo pridushene sogun uhvaliv rishennya pro politiku izolyacionizmu sakoku yap 鎖国 bukv krayina na zamku Vin nakazav zakriti v yizd u derzhavu zaboroniv prijshlu religiyu i literaturu vislav chuzhozemciv i na dovgi stolittya praktichno izolyuvav Yaponiyu vid zovnishnogo vplivu pidtrimuyuchi torgovelni vidnosini tilki z Niderlandami j Kitayem RangakuOdnak yevropejska nauka vse zh pronikala v Yaponiyu Niderlandska torgova faktoriya roztashovana na malenkomu ostrivci Dedzima u gavani Nagasaki stala dzherelom informaciyi vidomoyi yak rangaku gollandski nauki Vlada Yaponiyi odnogo razu obpikshis na hristiyanstvi spochatku vvazhala ci znannya nebezpechnimi Pereklad gollandskih knig buv strogo monopolizovanij i zdijsnyuvavsya vuzkim kolom specialno navchenih perekladachiv yaki perepisuvali zahidni znannya na yaponskij lad Sered osnovnih galuzej vivchennya buli geografiya medicina prirodnichi nauki astronomiya mistectvo inozemni movi elektrichni yavisha i mehanika Zavdyaki otrimanim znannyam u XVIII stolitti stvoreno vadokeyi godinnik z boyem odin z pershih vinahodiv yaponciv u galuzi tehnologij Oslablennya izolyacijnoyi politiki na pochatku XVIII stolittya tak samo yak i gramotnist bilshoyi chastini yaponciv spriyali poshirennyu i populyarizaciyi yevropejskogo naukovogo znannya Todi zh u derzhavi z yavilisya zakordonni novinki teleskopi mikroskopi nasosi mehanichni godinniki ta inshi peredovi vinahodi Najbilshij interes dlya yaponciv stanoviv dosvid Yevropi v galuzi medicini a takozh elektrika yaku aktivno osvoyuyuvali zahidni vcheni Same rangaku dali mozhlivist Yaponiyi v najkorotshi termini nadoluzhiti zgayanij chas i duzhe shvidko vijti na odin riven z Yevropoyu v galuzi naukovih znan Restavraciya Mejdzi1868 roku imperator Mucuhito sho vzyav im ya Mejdzi yap osvichenij uryad znovu vidkriv kordoni Yaponiyi dlya yevropejciv i v krayinu pishov potik dosyagnen zahidnoyi civilizaciyi Vazhlivist bagatovikovih tradicij vidijshla na drugij plan porivnyano z bazhannyam yakomoga shvidshe perejnyati vivchiti i vikoristovuvati vsi otrimani znannya tovari i tehnologiyi Yaponci za nevelikij vidrizok chasu otrimali bezlich novih vidomostej pro prirodnichi nauki budovu svitu kosmos i funkciyi lyudskogo organizmu Zahidni nauki i tehnologiyi detalno vivchalisya v shkolah vnaslidok chogo v najkorotshi z tochki zoru svitovoyi istoriyi termini yaponci nastilki dobre osvoyili otrimani vidomosti sho zmogli vikoristovuvati yih dlya samostijnogo rozvitku Same zavdyaki comu stav mozhlivim kolosalnij Industrialnij stribok zroblenij Yaponiyeyu v period Mejdzi Druga polovina XX stolittyaYaponske ekonomichne divo 1950 1960 h rokiv nebuvalij pidjom v ekonomici krayini pislya porazki u Drugij svitovij vijni takozh bagato v chomu obumovlenij rozvitkom nauki Zavdyaki vidkrittyam i rozrobkam yaponskih uchenih a takozh masshtabnim zakupivlyam tehnologij i patentiv za kordonom krayina duzhe shvidko stala odniyeyu z najznachushishih figur na svitovomu rinku Zrostannya ekonomichnih pokaznikiv u cej period stanovilo bilsh nizh 10 na rik Dlya togo shob naukovij i tehnichnij rozvitok derzhavi ogovtavsya vid rujnivnih naslidkiv Drugoyi svitovoyi vijni zastosovano strategiyu vzhe vikoristanu odnogo razu v epohu Mejdzi Rozvitok nauki i tehniki svoyimi silami vimagav kolosalnih vitrat i golovne bagatoh rokiv sho zagrozhuvalo serjoznim ekonomichnim vidstavannyam Za 30 rokiv vid 1949 Yaponiya pridbala u zahidnih koleg zagalom 34 tis licenzij i patentiv Yaponci yih tvorcho doopracyuvali i sho najgolovnishe shvidko vprovadili u virobnictvo Vlasniki zahidnih firm spochatku ne sprijmali Yaponiyu yak potencijnogo konkurenta tomu prodavali patenti i licenziyi bukvalno za kopijki Tomu stvorennya naukovo tehnichnogo potencialu obijshlosya Yaponiyi vsogo v 78 mlrd dolariv prichomu vcheni vklalisya v najkorotshi termini Efektivnist takoyi strategiyi ocinyuyetsya vid 400 v cilomu do 1800 v okremih galuzyah Na rubezhi 1960 1970 rokiv Zahid shamenuvsya i pripiniv naukovo tehnichne pidzhivlennya yaponskogo konkurenta ale do cogo chasu Yaponiya vzhe stvorila vlasnu bazu NDDKR Yaponska kosmichna programaDiv takozh Kosmichnij centr Tanegasima Div takozh Kosmichnij centr Utinoura Agentstvo aerokosmichnih doslidzhen Yaponiyi JAXA ce kosmichne agentstvo Yaponiyi vono provodit kosmichni planetarni ta aviacijni doslidzhennya j rozvivaye raketi ta suputniki ye uchasnikom Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi yaponskij eksperimentalnij modul Kibo Kibo buv dodanij do stanciyi pid chas rejsiv kosmichnih shattliv u 2008 roci Plani Yaponiyi v osvoyenni kosmichnogo prostoru vklyuchayut zapusk kosmichnogo zonda do Veneri BepiColombo buv splanovanij do zapusku u 2013 roci i budivnictvo misyachnoyi bazi do 2030 roku Misiya LUNAR A Pislya Hiten v 1990 roci ISAS planuv rozviduvalnu misiyu do Misyacya ale pislya zatrimki cherez tehnichni problemi proyekt buv pripinenij v sichni 2007 roku Dizajn sejsmometra penetratora dlya Lunar mozhe buti vikoristanij v majbutnih misiyah Misiya SLIM 7 veresnya 2023 roku vidpovidno povidomlennyam informacijnogo agentstva Kyodo z posilannyam na Agentstvo aerokosmichnih doslidzhen Yaponiyi JAXA bulo zdijsneno zapusk raketi nosiya H2A kompaniyi Mitsubishi Heavy Industries yaka vivela na orbitu Zemli shtuchnij suputnik XRISM z pershim misyachnim posadkovim modulem ta misyacehodom SLIM Za 14 hvilin i 9 sekund pislya zapusku suputnik buv uspishno vidokremlenij vid raketi nosiya a posadkovij modul z misyacehodom SLIM priblizno za 47 hvilin i 33 sekundi pislya zapusku Posadka modulya SLIM na Misyac ochikuyetsya cherez 3 4 misyaci Yaponskij posadkovij modul otrimav nazvu misyachnij snajper Ochikuyetsya sho vin zdijsnit posadku na poverhnyu Misyacya v mezhah 100 metriv vid miscya poblizu kratera Shioli na blizhnomu boci suputnika Zemli Poperedni posadkovi aparati sidali na vidstani vid kilkoh do desyatkiv kilometriv vid zaplanovanih misc posadki Tomu yaponskij modul i nazvali snajperom Orbitalnij rentgenivskij teleskop XRISM X ray Imaging and Spectroscopy Mission bulo stvoreno v kooperaciyi NASA i JAXA za uchastyu Yevropejskogo kosmichnogo agentstva ESA i Kanadskogo kosmichnogo agentstva CSA Vin priznachenij dlya vivchennya kosmosu za dopomogoyu rentgenivskoyi vizualizaciyi ta spektroskopiyi i maye nadati novi dani pro rozvitok najbilshih struktur u Vsesviti rozpodil materiyi v kosmosi ta formuvannya galaktik Misyachnij snajper vivchatime rizni kosmichni yavisha zokrema chorni diri Ce bula chetverta sproba za rik Yaponiya hoche stati p yatoyu krayinoyu yaka visadilasya na Misyaci pislya SShA Radyanskogo Soyuzu Kitayu ta Indiyi Misiya obijshlasya Yaponiyi v 100 miljoniv dolariv Krayina hoche dovesti sho zdatna posaditi na Misyac legkij i nedorogij kosmichnij korabel Astronomiya v YaponiyiAstronomiya v Yaponiyi ye ne tilki akademichnim zanyattyam a j odnim z najposhirenishih naukomistkih hobi Tilki oficijno bilsh yak 120 observatorij na teritoriyi Yaponiyi zareyestrovano v Centri malih planet Osnovni napryamki yaponskih astronomiv amatoriv poshuk i doslidzhennya spalahiv novih i nadnovih zir poshuk komet i yih doslidzhennya i asteroyidiv a takozh sposterezhennya Najyaskravishi dosyagnennya yaponskih amatoriv kometi C 1996 B2 Hyakutake i C 1965 S1 Ikeya Seki Deyaki z neprofesijnih yak privatni tak i municipalni observatorij Yaponiyi Observatoriya Kitami Observatoriya Oyidzumi Observatoriya GejsejNajbilshi zakladi vishoyi osvitiDerzhavni universiteti Tokijskij universitet Kiotskij universitet Hokkajdoskij universitet Privatni universiteti bilshist roztashovani v Tokio Universitet Vaseda Universitet Mejdzi Universitet Tokaj Universitet Hosej Universitet KejoNobelivski laureatiFizika Hideki Yukava 1949 Sinitiro Tomonaga 1965 Leo Esaki 1973 Masatosi Kosiba 2002 Makoto Kobayasi 2008 Tosihide Masukava 2008 Joyitiro Nambu 2008 Isamu Akasaki 2014 Hirosi Amano 2014 Syudzi Nakamura 2014 Takaaki Kadzita 2015 Himiya Ken yiti Fukuyi 1981 Hideki Sirakava 2000 Rodzi Nojori 2001 Koyiti Tanaka 2002 Osamu Simomura 2008 Eyiti Negisi 2010 Akira Sudzuki 2010 Medicina Susumu Tonegava 1987 Sin ya Yamanaka 2012 Satosi Omura 2015 Josinori Osumi 2016 Tasuku Hondzo 2018 Literatura Yasunari Kavabata 1968 Kendzaburo Oe 1994 Premiya miru Ejsaku Sato 1974 DzherelaSvetlana Musatova 2009 Japanese Innovation Arhiv j in org ua article hisci originalu za 20 bereznya 2012 Procitovano 2 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Perevirte shemu url dovidka Tekst poshiryuyetsya na umovah licenzij GFDL i CC BY SADiv takozhKategoriya Nauka v Yaponiyi Ekonomika Yaponiyi Vasan matematika LiteraturaYaponskoe chudo i sovetskaya ekonomicheskaya reforma Yaponskie predlozheniya po reforme ekonomiki v Sovetskom Soyuze red Inabah H Cucumi S M Shelkovyj put 1991 Avdulov A N Nauka i proizvodstvo Vek integracii SShA Zapadnaya Evropa Yaponiya M Nauka 1992 Avdulov A N Kulkin A M Periodizaciya nauchno tehnicheskoj politiki promyshlenno razvityh stran Stanovlenie evolyuciya i etapy eyo formirovaniya Vestnik RFFI 2001 2 Avdulov A N Kulkin A M Gosudarstvennaya nauchno tehnicheskaya politika Yaponii M INION 2000 Avdulov A N Kulkin A M Paradigma sovremennogo nauchno tehnicheskogo razvitiya Ros akad nauk In t nauch inform po obshestv naukam Moskva INION 2011 302 s Gosudarstvennaya nauchno tehnicheskaya politika Yaponii osnovnye etapy i napravleniya A N Avdulov A M Kulkin Ros akad nauk INION MGU im M V Lomonosova In t gos upr i social issled M INION 2000 342 s 1 l shem il ISBN 5 248 01346 1 PosilannyaNauchnye i tehnologicheskie parki tehnopolisy i regiony nauki Ros akad nauk In t nauch inform po obshestv naukam M INION 2005 148 s Bibliogr s 145 146 ISBN 5 248 00205 2 Finansirovanie nauki v razvityh stranah mira Ros akad nauk Institut nauchnoj informacii po obshestvennym naukam Moskva RAN INION 2007 113 s Metodologicheskie problemy razvitiya nauki i tehniki Bibliogr s 111 113 ISBN 5 248 00295 8 Arhiv originalu za 21 bereznya 2007 Procitovano 5 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 5 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 5 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 9 lyutogo 2011 Procitovano 5 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 5 kvitnya 2012 Yaponiya zapustila raketu nosij zi svoyim pershim misyachnim posadkovim modulem Avtor Oleksij Pavlish 07 09 2023 09 59 Yaponiya uspishno zapustila na Misyac raketu nosij iz posadkovim modulem 07 09 2023 12 30