Провінція Наталь англ Province of Natal афр Natalprovinsie зазвичай зветься Наталь провінція Південної Африки з травня 1

Провінція Наталь (англ. Province of Natal, афр. Natalprovinsie), зазвичай зветься Наталь — провінція Південної Африки з травня 1910 року до травня 1994 року. Її столицею був Пітермаріцбург. У цей період сільські райони, населені чорним африканським населенням Наталю, були організовані в бантустан Квазулу, який поступово відділявся від провінції, ставши у 1981 році частково автономним. Більшість білого населення складали англомовні особи британського походження, що призвело до того, що Наталь став єдиною провінцією, яка проголосувала «проти» створенню республіки на референдумі 1960 року через дуже сильну монархічну, пробританську Співдружність націй і антисепаратистські настрої. У другій половині 1980-х років Наталь перебував у стані конфлікту між Партією свободи Інката та Африканським національним конгресом, причому насильство вщухло незабаром після перших нерасових виборів у 1994 році.

Наталь
Герб

Дата створення / заснування	31 травня 1910
Країна	ПАР і Південно-Африканський Союз
Столиця	Пітермаріцбург
Кількість населення	2 430 753 осіб^[1]
Валюта	Ранд
Замінений на	Квазулу-Наталь
На заміну	Наталь
Мова комунікації	англійська і африкаанс
Час/дата припинення існування	27 квітня 1994
Площа	91 610 км²


Наталь у Вікісховищі

Координати: 29° пд. ш. 30° сх. д. / 29° пд. ш. 30° сх. д. / -29; 30

У 1994 році бантустан Квазулу було знову включено до території Наталу, а провінція була перейменована як Квазулу-Наталь.

Райони в 1991 році

Райони провінції та населення на момент перепису 1991 року.

Маунт-Керрі (головне місто ): 41,564
Альфред (головне місто Гардінг): 8794
Порт-Шепстоун: 67 239
Умзінто: 46 919
Іксопо: 22 626
Полела: 4,364
Андерберг: 9 584
Імпендле: 2,815
Річмонд: 23 476
Кемпердаун: 36 315
Пітермаріцбург: 228 549
Лайонс-Рівер: 43 060
Нью-Гановер: 38 207
Муї-Рівер: 25 061
Есткорт: 49 493
Вінен: 12 485
Бергвіль: 22 552
Умвоті (головне місто Грейтаун): 41 160
Кранскоп: 7 565
Дурбан: 473 826
Інанда (головне місто Верулам): 299 379
Пайнтаун: 184 216
Чатсворт: 179 957
Кліп-рівер: 64 782
Ґленко: 17 265
Данді: 31 613
Даннгаузер: 14 154
Ньюкасл: 53 584
Утрехт: 27 798
Полпітерсбург: 21 072
Вригейд: 85,518
Нготше: 26 382
Ловер-Туґела (головне місто Штангер): 96 702
Мтунзіні: 18 455
Ешоу: 13 355
Мтоньянені (головне місто Мелмот): 10 577
Бабананго: 3 069
Ловер-Умфолозі (головне місто Емпангені): 56 082
Глабіса: 18,211
Убомбо (головне місто Джозіні): 2929

Див. також

Примітки

Ingalls, Leonard (11 травня 1961). Resentment Grows in Natal. The New York Times. Процитовано 25 липня 2012.
Wren, Christopher S. (19 жовтня 1990). De Klerk Lifts Emergency Rule in Natal Province. The New York Times. Процитовано 25 липня 2012.
Taylor, Rupert. «Justice denied: political violence in Kwazulu‐Natal after 1994.» African Affairs 101, no. 405 (2002): 473—508.
. Statistics South Africa - Nesstar WebView. Архів оригіналу за 19 June 2016. Процитовано 18 серпня 2013.

Посилання

Hillier, Alfred Peter; Cana, Frank Richardson (1911). Natal . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 19. с. 252—265. (англ.)

[2] Ingalls, Leonard (11 травня 1961). Resentment Grows in Natal. The New York Times. Процитовано 25 липня 2012.

[3] Wren, Christopher S. (19 жовтня 1990). De Klerk Lifts Emergency Rule in Natal Province. The New York Times. Процитовано 25 липня 2012.

[Rupert-4] Taylor, Rupert. «Justice denied: political violence in Kwazulu‐Natal after 1994.» African Affairs 101, no. 405 (2002): 473—508.

[RSAdist-5] . Statistics South Africa - Nesstar WebView. Архів оригіналу за 19 June 2016. Процитовано 18 серпня 2013.

[1]