Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мтетва, яку іноді називають Держава Мтетва або імперія Мтетва — південноафриканська держава, яка виникла у XVIII столітті на південь від затоки Делагоа та всередині країни на сході Південної Африки. «Мтетва» означає «той, хто править».
| Мтетва | |
| Дата створення / заснування | 1780-ті |
|---|---|
| Час/дата припинення існування | 1817 |
Координати: 28°30′54″ пд. ш. 31°50′54″ сх. д. / 28.51500000002777924° пд. ш. 31.84860000002777980° сх. д.
Історія
За Музі Мтетва (1995), мтетва походять від племен нгуні з північного Наталю та гір Лубомбо, сучасна ідентичність яких сягає приблизно 700 років тому. Вони є одними з перших груп нгуні-цонга, які залишили Великі озера в Центральній Африці між 200 роками нашої ери та 1200 роками нашої ери. Після прибуття в Південну Африку вони оселилися навколо сучасного Есватіні, головним чином на горах Лубомбо, перш ніж залишити в XVII столітті, щоб оселитися в сучасному Квазулу-Наталь, в регіоні Нкандла.
Держава складалася приблизно з 30 вождівств, родів і кланів нгуні. На відміну від свого спадкоємця, Зулуського королівства, держава Мтетва була конфедерацією. Після того як вождь зулу Шака каСензагахона (більш відомий як Шака Зулу) став королем, він створив майже однорідну націю з єдиним королем (нкосі).
Держава Мтетва була консолідована та розширена під правлінням Дінгісвайо. На початку ХІХ століття вождь уклав союз із племенем Тсонга на півночі та почав торгувати слоновою кісткою та іншими речами з португальцями в Мозамбіку. Близько 1811 року Бутелезі та низка інших груп нгуні, включаючи тоді ще маргінальний клан Зулу на чолі з , були об'єднані в щось на кшталт конфедерації з домінантним кланом Мтетва.
Дінгісвайо загинув у битві з ндвандве в 1817 році. Тоді панування Мтетва було замінено Зулуським королівством під керівництвом Шаки, колишнього лейтенанта армії Мтетва. Мтетва використовував багато військових та адміністративних установ, у тому числі систему вікових полків (амабуто), яка пізніше характеризувала королівство Зулу, хоча більш давня теорія, яка приписує ньямбозьким правителям Мтетва запровадження амабуто, більше не приймається через докази того, що широке поширення амабуто сягає XVIII століття і, можливо, раніше. Мтетва були одними з перших вождів нгуні, які використовували зброю.
Див. також
Список літератури
- Muzi Mthethwa (1995), «The History of abakwaMthethwa, Research Project», Department of History, University of Zululand.
- Morris, page 42
- Mthethwa - historical state, Africa. britannica.com. Процитовано 10 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mtetva yaku inodi nazivayut Derzhava Mtetva abo imperiya Mtetva pivdennoafrikanska derzhava yaka vinikla u XVIII stolitti na pivden vid zatoki Delagoa ta vseredini krayini na shodi Pivdennoyi Afriki Mtetva oznachaye toj hto pravit Mtetva Data stvorennya zasnuvannya1780 ti Chas data pripinennya isnuvannya1817 Koordinati 28 30 54 pd sh 31 50 54 sh d 28 51500000002777924 pd sh 31 84860000002777980 sh d 28 51500000002777924 31 84860000002777980IstoriyaZa Muzi Mtetva 1995 mtetva pohodyat vid plemen nguni z pivnichnogo Natalyu ta gir Lubombo suchasna identichnist yakih syagaye priblizno 700 rokiv tomu Voni ye odnimi z pershih grup nguni conga yaki zalishili Veliki ozera v Centralnij Africi mizh 200 rokami nashoyi eri ta 1200 rokami nashoyi eri Pislya pributtya v Pivdennu Afriku voni oselilisya navkolo suchasnogo Esvatini golovnim chinom na gorah Lubombo persh nizh zalishiti v XVII stolitti shob oselitisya v suchasnomu Kvazulu Natal v regioni Nkandla Derzhava skladalasya priblizno z 30 vozhdivstv rodiv i klaniv nguni Na vidminu vid svogo spadkoyemcya Zuluskogo korolivstva derzhava Mtetva bula konfederaciyeyu Pislya togo yak vozhd zulu Shaka kaSenzagahona bilsh vidomij yak Shaka Zulu stav korolem vin stvoriv majzhe odnoridnu naciyu z yedinim korolem nkosi Derzhava Mtetva bula konsolidovana ta rozshirena pid pravlinnyam Dingisvajo Na pochatku HIH stolittya vozhd uklav soyuz iz plemenem Tsonga na pivnochi ta pochav torguvati slonovoyu kistkoyu ta inshimi rechami z portugalcyami v Mozambiku Blizko 1811 roku Butelezi ta nizka inshih grup nguni vklyuchayuchi todi she marginalnij klan Zulu na choli z buli ob yednani v shos na kshtalt konfederaciyi z dominantnim klanom Mtetva Dingisvajo zaginuv u bitvi z ndvandve v 1817 roci Todi panuvannya Mtetva bulo zamineno Zuluskim korolivstvom pid kerivnictvom Shaki kolishnogo lejtenanta armiyi Mtetva Mtetva vikoristovuvav bagato vijskovih ta administrativnih ustanov u tomu chisli sistemu vikovih polkiv amabuto yaka piznishe harakterizuvala korolivstvo Zulu hocha bilsh davnya teoriya yaka pripisuye nyambozkim pravitelyam Mtetva zaprovadzhennya amabuto bilshe ne prijmayetsya cherez dokazi togo sho shiroke poshirennya amabuto syagaye XVIII stolittya i mozhlivo ranishe Mtetva buli odnimi z pershih vozhdiv nguni yaki vikoristovuvali zbroyu Div takozhMfekane Zuluske korolivstvoSpisok literaturiMuzi Mthethwa 1995 The History of abakwaMthethwa Research Project Department of History University of Zululand Morris page 42 Mthethwa historical state Africa britannica com Procitovano 10 kvitnya 2018