Намв'є́т (в'єт. Nam Việt; кит. 南越 / 南粵, Наньюе, «Південне Юе») — давнє царство на території північного В'єтнаму і південно-східного Китаю (провінції Ґуандун и Ґуансі).
Основним джерелом пізнання історії держави Намв'єт (Наньюе) є хроніка «Ши цзі» великого китайського історика Сима Цяня.
Царство утворилось після розпаду держави Цінь Ши Хуан-ді в 204 до н. е. Син цінського намісника по імені Чжао То (в'єтнамізований варіант Ч'єу Да) зруйнував в'єтську державу Аулак і об'єднав під своїм началом народи юе (пращури сучасних чжуанів); також йому вдалося розширити кордони своєї держави на південь до дельти Червоної річки (Хонгха) і, ймовірно, до сучасного міста Дананг у В'єтнамі.
Чжао То формально визнавав зверхність ханських правителів, однак спроба імператриці Люй-хоу приєднати Намв'єт до ханських володінь зазнала поразки. Тільки в 111 р. до н. е. імператор У-ді спромігся завоювати Намв'єт і заселив територію китайцями. Відтоді ця частина Південно-Східної Азії назавжди опинилась у сфері впливу китайської цивілізації.
У 938 році в'єтнамський полководець Нґо Куєн на чолі армії розгромив китайське військо при річці Батьданг і заснував в долині Червоної річки державу, що на честь давнього (вже на той час) царства отримала назву Намв'єт. Це державне утворення проіснувало до 954 року.
Нарешті у 1802 році назву Намв'єт (точніше В'єтнам) поновили до життя у часи правління в'єтнамського імператора Зя Лонга (*1762 — †1820), і надалі са́ме вона закріпилась як назва сучасного В'єтнаму.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nanyue |
Джерела
- Намв'єт у Британській енциклопедії (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Namv ye t v yet Nam Việt kit 南越 南粵 Nanyue Pivdenne Yue davnye carstvo na teritoriyi pivnichnogo V yetnamu i pivdenno shidnogo Kitayu provinciyi Guandun i Guansi Mapa kitajsko v yetskoyi derzhavi Nanyue u tretmu stolitti do Hrista Istoriya V yetnamu Doistorichni chasi vid 500 tis rokiv do n e Starodavni V yetski plemena drevni V yetski carstva vid 1 tis rokiv do n e Auv yeti lakv yeti dinastiya Hong bang Korolivstvo Vanlang do 257 do n e Derzhava Aulak 257 207 do n e Dinastiya Chyeu derzhava Namv yet 207 111 do n e 111 do n e 39 n e Povstannya sester Ching 40 43 43 544 Dinastiya rannih Li 544 602 602 905 Dinastiya Khuk 905 938 Dinastiya Ngo 939 967 966 968 Dinastiya Din 968 980 Dinastiya rannih Le 980 1009 Dinastiya piznih Li 1009 1225 Dinastiya Chan 1225 1400 Mongolski vijni z Dajv yetom ta Champa 1257 1288 Dinastiya Ho 1400 1407 1407 1427 1407 1413 Dinastiya Le 1428 1527 Dinastiya Mak 1527 1592 Vidrodzhena dinastiya Le 1533 1788 1545 1787 knyazi Nguen 1558 1777 Dinastiya Tejshon 1778 1802 Dinastiya Nguyen 1802 1945 francuzke kolonialne pravlinnya u V yetnami 1887 1954 V yetnamska imperiya 1945 Serpneva revolyuciya 1945 Demokratichna Respublika V yetnam 1945 1946 Persha Indokitajska vijna 1946 1954 1949 1955 Podil V yetnamu 1954 Pivnichnij V yetnam 1954 1976 Pivdennij V yetnam 1954 1976 Druga Indokitajska vijna 1957 1975 Vijna u V yetnami 1957 1975 Tretya Indokitajska vijna 1975 1988 1976 Socialistichna Respublika V yetnam z 1976 en z 1986 Pov yazani ponyattya Funam Chenla Kambudzhadesha I XV vv Linyi Champa 192 1832 pr Osnovnim dzherelom piznannya istoriyi derzhavi Namv yet Nanyue ye hronika Shi czi velikogo kitajskogo istorika Sima Cyanya Carstvo utvorilos pislya rozpadu derzhavi Cin Shi Huan di v 204 do n e Sin cinskogo namisnika po imeni Chzhao To v yetnamizovanij variant Ch yeu Da zrujnuvav v yetsku derzhavu Aulak i ob yednav pid svoyim nachalom narodi yue prashuri suchasnih chzhuaniv takozh jomu vdalosya rozshiriti kordoni svoyeyi derzhavi na pivden do delti Chervonoyi richki Hongha i jmovirno do suchasnogo mista Danang u V yetnami Chzhao To formalno viznavav zverhnist hanskih praviteliv odnak sproba imperatrici Lyuj hou priyednati Namv yet do hanskih volodin zaznala porazki Tilki v 111 r do n e imperator U di spromigsya zavoyuvati Namv yet i zaseliv teritoriyu kitajcyami Vidtodi cya chastina Pivdenno Shidnoyi Aziyi nazavzhdi opinilas u sferi vplivu kitajskoyi civilizaciyi U 938 roci v yetnamskij polkovodec Ngo Kuyen na choli armiyi rozgromiv kitajske vijsko pri richci Batdang i zasnuvav v dolini Chervonoyi richki derzhavu sho na chest davnogo vzhe na toj chas carstva otrimala nazvu Namv yet Ce derzhavne utvorennya proisnuvalo do 954 roku Nareshti u 1802 roci nazvu Namv yet tochnishe V yetnam ponovili do zhittya u chasi pravlinnya v yetnamskogo imperatora Zya Longa 1762 1820 i nadali sa me vona zakripilas yak nazva suchasnogo V yetnamu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NanyueDzherelaNamv yet u Britanskij enciklopediyi angl