Назад до СРСР (фільм, 2010)

«Назад до СРСР» (робоча назва — «Народжений в СРСР») — російський 4-серійний фільм 2010 року. Режисер — Валерій Рожнов, виконавці головних ролей — Марат Башаров і Карина Андоленко.

Назад до СРСР
рос. Назад в СССР (Рождённый в СССР)
Тип	мінісеріал
Телеканал(и)	Перший канал
Жанр	мелодрама комедія фантастика
Тривалість серії	50 хв
Тривалість	183 хв
Компанія
Сценарист
Режисер
Оператор
Продюсер	Олексій Моїсеєв
У головних ролях	Марат Башаров Карина Андоленко Володимир Качан
Композитор	Ігор Бабаєв
Країна-виробник	Росія
Мова оригіналу	російська
Перша поява	2010
Перший показ	10 вересня 2011 — 2010^[1]
Кількість сезонів	1
Кількість серій	4
Посилання
Профіль у базі IMDb Другий режисер — Анжеліка Бокоєва Оператор-постановник — Олег Кириченко Художник-постановник — Уляна Рябова Композитор — Ігор Бабаєв Директор картини — Олена Дукаревич. Знімання Фільм знімали в Сокольниках, Новомосковську, Узловій та Північно-Задонську Тульської області. Частина сцен знімали під Москвою, на станції Ленінській (під Домодєдово) . За словами режисера фільму Валерія Рожнова, в Північно-Задонську ще зберігся дух соціалізму 1970-х років, попри те, що в ньому є реклама та сучасні магазини. В епізодах фільму знялися багато місцевих жителів. Автомобілі «Уазики», «Волги» та радянські вантажівки для зйомок сцен в 1975 році були надані тульським клубом ретро-автомобілів, крім ВАЗ-2101 «Жигулі» (такої машини в клубі не виявилося, її пригнали з Москви) . Прем'єра Прем'єра фільму відбулася на Першому каналі 10 вересня 2011 року. Критика Серіал отримав негативну оцінку політичного руху «Суть часу» за зовнішнє декоративне відображення радянського минулого без показу духовних цінностей: …демонструється тільки матеріальна оболонка 1975 року народження, а ідеї і відносини копіюються з цього. — Федотов Микита Ситуація з романом Олега Уланова «АНО» Телесеріал має загальні моменти з синопсисом роману : Свій роман «Агентство нестандартного відпочинку» я закінчив писати 6 січня 2010 року. На початку лютого я почав розсилати його синопсис до усіх великих кінокомпаній. У тому числі в моєму списку виявилася кінокомпанія «Централ Партнершип». У них на сайті є форма зворотного зв'язку, коли ти відправляєш їм листа, а тобі ніякого підтвердження про те, що ти відправив, не приходить. У мене є доказ того, що моя книга вже була готова на початку січня, тому що я сам собі її відправив рекомендованим листом, а також є всі підтверджуючі документи. У моєму списку, за яким я відправляв синопсис, були «Леан-М» і «Перший канал», з якого мені відповіли, що матеріал цікавий, але, на жаль, вони зараз адаптують схожий американський фільм. Я не став чекати, поки якась кінокомпанія дасть мені відмашку, а написав сценарій повного метра. Відправив його на конкурс «Особиста справа», до складу журі якого входить . У підсумку мій сценарій «АНО» привернув увагу журі як такий, що має великий комерційний потенціал. І раптом мені дзвонить одна знайома і каже: «Олег, я хочу тебе засмутити. Подивилася новий фільм „Назад до СРСР“. Сюжет його дуже схожий на твій.» Звичайно, моїм першим бажанням було подивитися — що там. Так, я подивився. І хочу сказати, що у фільмі дуже багато сюжетних ходів, які повторюють ходи моєї книги. Звичайно, героя відправляють не в 83-й, а в 75-х. За книгою герой звертається до «Агентства нестандартного відпочинку», а в фільмі — до «Товариства анонімних алкоголіків». І в тому, і в іншому випадку він відправляється в минуле в несвідомому стані. У мене — це пігулка. А в фільмі героя б'ють по голові пляшкою. У мене він повертається за допомогою другої пігулки. А в фільмі його б'ють по голові другою пляшкою. Загалом, дуже багато таких схожих нюансів. Звичайно, вирішити дану ситуацію може тільки суд, якщо він буде. — Уланов О. В. Історичні ляпи З огляду на, що «радянська дійсність» була зрежисована спеціально для Антона, зазначені історичні неточності не є кіноляпами в прямому сенсі слова: Антон і Наташа в 1975 році танцюють під пісню Анни Герман «Эхо любви». Насправді цю пісню на вірші Роберта Рождественського композитор Євген Птичкін написав 1977 року для фільму «Доля». На портреті Леоніда Ілліча Брежнєва, що висить за спиною першого секретаря райкому КПРС, зображені чотири зірки Героя Радянського Союзу. Насправді четверта зірка Героя Радянського Союзу була вручена Брежнєву в грудні 1981 року з нагоди його 75-річчя, а в 1975 році у нього була тільки одна Зірка Героя Радянського Союзу. У міліцейського «УАЗика» скла на задніх дверях тоновані. Шкільна форма, яка показана у фільмі, була введена в 1975/76 навчальному році, який почався 1 вересня 1975 року народження, тому в квітні 1975 року її носити ніхто не міг. У фільмі згадується радіопередача, в якій Сєва Новгородцев узяв інтерв'ю у Фредді Мерк'юрі. Однак відомий радіоведучий виїхав з СРСР тільки в листопаді 1975 року, а його перший радіоефір відбувся лише в 1977 році . Глобус на шафі в квартирі у героїні явно зразка XXI століття — пластикова глянсова куля, в СРСР такого бути не могло. Див. також Гра (фільм, 1997) Примітки Person Profile // Internet Movie Database — 1990. d:Track:Q37312 . Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. . Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. . Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. . Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. . Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. . Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. . Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. . Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. Посилання «Назад в СССР» на сайті IMDb (англ.) «Назад в СРСР» на сайті журналу «Афіша» «Назад в СРСР» на Рускино