Міхал Каменський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Камінський.

Не плутати з Міхалом Камінським — польським політиком.

Міхал Каменський (рос. Михаил Михайлович Каменский, пол. Michał Kamieński; 24 листопада 1879 — 18 квітня 1973) — російський і польський астроном, член-кореспондент Польської АН (1927).

Міхал Каменський
пол. Michał Kamieński
Народився	12 (24) листопада 1879 або 24 листопада 1879(1879-11-24)^[1] Могильовська губернія, Російська імперія
Помер	18 квітня 1973(1973-04-18)^[1] (93 роки) Варшава, Польська Народна Республіка^[2]
Поховання	^d^[3]
Країна	Російська імперія  Республіка Польща
Діяльність	астроном
Alma mater	^d
Заклад	Варшавський університет Астрономічна обсерваторія Варшавського університету Пулковська обсерваторія
Членство	Варшавське наукове товариство Лондонське королівське астрономічне товариство Польське товариство любителів астрономії
Нагороди
Міхал Каменський у Вікісховищі

Біографія

Народився в Могильовській губернії. У 1903 закінчив Петербурзький університет. У 1903—1908 працював у Пулковській обсерваторії, у 1909—1914 — науковий співробітник гідрографічного відділу російського військово-морського флоту, в 1914—1920 — астроном військового порту у Владивостоці, з 1919 — також начальник організованої ним там Морської обсерваторії. У 1920—1922 працював в Токіо на запрошення гідрографічного відділу японського морського флоту. У 1922 переїхав до Польщі. З 1923 — професор астрономії Варшавського університету і директор обсерваторії університету. У 1935 організував астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії на горі Піп-Іван у Карпатах. У 1945—1963 вів науково-дослідну роботу в Кракові. У 1963 повернувся до Варшави, де продовжував свої наукові дослідження.

Основні наукові праці присвячені кометній астрономії. Творець польської кометної школи. Центральне місце в його дослідженнях займало вивчення руху комет Вольфа 1 і Галлея. Побудував чисельну теорію руху комети Вольфа 1 з урахуванням збурень від шести планет (від Венери до Урана) і негравітаціонних ефектів. Першим показав, що негравітаційні сили, що діють в околиці кометного перигелію, можуть викликати не тільки вікове прискорення у русі комети, а й вікове уповільнення (комета Вольфа 1). Встановив, що в результаті зближення з Юпітером комета Вольфа 1 рухається навколо Сонця по пульсуючому з нерегулярною періодичністю еліпсу. Розробив новий метод, що оцінює планетні збудження кометної орбіти, і застосував його для вивчення руху комети Галлея на великому інтервалі часу, використовуючи при цьому записи в стародавніх хроніках. Виконав низку досліджень з гідрографії, проблемам земного магнетизму, астрометрії та метеорології. Опрацював і видав великі таблиці для визначення часу за методом Цингера і широти за методом Пєвцова. Опублікував синоптичні карти Східного Сибіру і організував мережу станцій зі спостереження арктичних льодів від Владивостока до Берингової протоки. Йому належать також оригінальні ідеї з конструювання астрономічних приладів для мореплавання та робіт на суші.

Почесний член багатьох наукових товариств.

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1927).

Джерела

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]. Київ: Наукова думка, 1977 (рос.)
• М. Каменский (Биографические сведения) [ 4 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• (пол.)

1. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
2. https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3919614.html
3. https://www.urania.edu.pl/in-memoriam/michal-kamienski-1879-1973.html