Міський голова з 27 лютого 2014 року
Міський голова з 26 березня 2006 року до 27 лютого 2014 року.
Міський голова з 03.04.2002 по лютий 2005 року. Від лютого 2005 — квітень 2010 — голова Вінницької обласної державної адміністрації.
Міський голова з 12.06.2000 по 02.04.2002 рік
Заслужений будівельник України. Нагороджений орденами «За заслуги» III ступеня, «Святий князь Володимир» IV ступеня; медалями та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Народився 10 листопада 1942 року на Вінниччині. Закінчив Вінницький будівельний технікум (1959 р.), Одеський інженерно-будівельний інститут (1968 р.) та Московську академію народного господарства при Раді Міністрів СРСР (1989 р.).
Трудову діяльність розпочав у 1959 р. Пройшов шлях від слюсаря до керуючого будівельним трестом («Вінницяжитлобуд», «Облбудтрест»). У 1987 — 1994 рр. — директор Вінницького державного проектного інституту, президент АТ «Вінницький проектний інститут».
З 1994 р. по 1996 р. — начальник Вінницького регіонального відділення Фонду державного майна України. З 1996 р. по 2000 р. — заступник голови Вінницької облдержадміністрації. У 2000—2002 рр. — міський голова міста Вінниці.
З січня 2003 року — начальник ДП «Вінницька обласна служба Укрінвестекспертизи».
За час головування не було зроблено жодного серйозного вкладу в розвиток міста, як у соціальній, так і в економічній сферах.
Міський голова з 05.1992 по 11.06.2000 рік. Двічі обирався на посаду загальноміськими виборами.
Головування прийшлося на час економічного занепаду України перших років незалежності. Більшість заводів міста або зупинилися (радіоламповий, хімічний), або суттєво скоротили активність і випуск продукції (підшипниковий, тракторних агрегатів тощо). Звільнені люди були фактично викинуті на вулицю і кругом розцвіла вулична торгівля. Єдиним потужнім підприємством, що зберіг обсяги, залишився завод «Кристал». Також Вінниці вдалося зберегти систему громадського транспорту, порівняно з іншими містами країни.
Побудовано дві тролейбусні лінії — у мікрорайоні Тяжилів та по вул. Свердлова, нові гілки водопроводу на Старому місті, на Хуторі Шевченка та мікрорайоні П'ятничан. Створено міський Центр матері і дитини, міський камерний хор, міський палац мистецтв «Зоря». Відкрито пам'ятники жертвам репресій, чорнобильцям, афганцям. Засновані перші у місті комунальні засоби масової інформації — ІТА «ВІТА», радіостудія «Місто над Бугом», «Вінницька газета».
Міський голова з 01.01.1991 по 05.1992
Перший голова обраний на альтернативній основі сесією міської ради. Продовжилась робота над розпочатими раніше проектами, закладено фундамент школи № 6. В червні 1991 р. делегація з 33 депутатів, очолювана Костіним М. Ф., уклала офіційну угоду з британським містом Пітерборо про дружні зв'язки між містами-побратимами.
Голова міськвиконкому з 28.03.1990 по 01.01.1991.
Юр'єв Володимир Іванович (28.03.1990 — 01.01.1991) — голова міськвиконкому та Сорока Іван Іванович — голова міської ради. У місті одночасно 2 господаря. У ці часи велась робота з підготовки переходу міста на самоокупність і самофінансування, розроблений проект програми приватизації, ішла підготовча робота щодо переходу міста до ринкової економіки. Збудовано останню чергу водопроводу, водогін на Старе місто, відкрито пологовий будинок № 2, розпочато побудову павільйону на Центральному ринку.
У 1991 році на сесії міської ради вирішено питання про суміщення посад голови міськвиконкому та голови міської ради.
Іванов Юрій Іванович
Голова міськвиконкому з 28.11.1987 по 28.03.1990 рік
Його головування збіглося з початком демократизації українського суспільства., відбувались перші мітинги та заворушення. За ці роки збудована друга черга водопроводу, зданий в експлуатацію вінницький аеропорт, дитяча обласна лікарня, досягнуті найвищі темпи газифікації.
Голова виконкому Вінницької міської ради народних депутатів від 24 червня 1975 року до 28 листопада 1987 року.
Народився 26 жовтня 1928 року в м. Добруш Гомельської області в сім'ї службовців. За національністю білорус. Навчався в індустріальному технікумі у місті Кам'янець-Подільський (1947—1950) та інституті хімічного машинобудування у Москві (1950—1955).
1957 року переїхав до Вінниці. Працював у котельному цеху ТЕЦ глиноземного заводу Міністерства кольорової металургії СРСР в місті Пікальов, виробничо-технічному відділі Вінницького раднаргоспу, Подільського управління раднаргоспу та ряді відділів обкому КПУ.
Рекомендований на посаду голови виконкому Вінницької міської ради народних депутатів обкомом Компартії України. Володимир Одноколов обіймав посаду голови виконкому Вінницької міськради з 1975 по 1987 рр., до 1998 — працював на керівних посадах в об'єднанні «Вінницяобленерго».
Мер міста з 01.12.1972 по 05.1975
Родом з с. Березняки Сумської області. Народився в багатодітній селянській сім'ї. Закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості, за фахом інженер-механік. Працював на ряді підприємств цукрової промисловості Вінницької області.
Був нагороджений медаллю «Ветеран праці» від імені президії Верховної ради СРСР.
Мер міста з 15.11.1968 по 01.12.1972 рік
Народився в сім'ї службовця 19 січня 1932 р. Отримав юридичну освіту в Київському Державному університеті. Працював помічником прокурора м. Вінниці. Протягом 1964 — 1968 перебував на посадах секретаря та заступника голови Вінницького виконкому.
Був звільнений з посади голови виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих в зв'язку з переходом на посаду заступника голови обласного комітету народного контролю.
В 1971 р. на одній з площ розташованої на початку вулиці М. І. Пирогова встановлено пам'ятник великому вченому.
В цей час великі кошти виділяються у Вінниці на розширення і поліпшення мережі медичних закладів. Лише в 1971 р. із міського бюджету на охорону здоров'я було виділено 9 млн крб. незадовго було здано в експлуатацію дитячу лікарню № 2, міську лікарню, зведено новий лікувальний корпус психоневрологічної лікарні.
Також велика увага приділялась освіті. На 1971 р. у місті працювало 27 загальноосвітніх шкіл та школа-інтернат, 2 музичні школи, спортивна та художня школи. У місті завершено будівництво палацу спорту товариства «Авангард», широкоформатного кінотеатру «Росія», готелю «Південний Буг».
Мер міста з грудня 1964 по 15 листопада 1968. Народився 29 липня 1923 в с. Володимирівка Кіровоградської області. Здобув вищу освіту, закінчуючи спеціальну середню школу ВВС в м. Луганськ та вищу партійну школу при ЦК КПРС (м. Москва). В одному з протоколів зазначено, що «… за чотири роки … багато зроблено в області комунального господарства, будівництва, благоустрою міста. Місто змінило свій вигляд. Значно покращився стиль роботи виконкому…»
Мер міста з 28.02.1963 року по 10.12.1964 рік
Народився 25 січня 1925 р. в с. Ізабелівка Вінницької області. Освіту отримав у Вінницькому педагогічному інституті. За спеціальністю викладач історії. Трудову діяльність почав у Вінницькому педагогічному інституті — викладачем кафедри історії, одночасно керував парткомом інституту. Був обраний секретарем Вінницького міського комітету КП України.
Будучи головою виконкому приділяв багато уваги питанням благоустрою міста, культурного і побутового обслуговування населення, охороні громадського порядку. За його ініціативи створюється площа ім. Ю.Гагаріна, на якій споруджується Центральний універмаг, готель та житлові будинки. Розпочато будівництво житлового масиву по вул. Свердлова, проектування і будівництво житлового масиву, якому Генріх Адамович, як історик, запропонував дати назву «Вишенька» — за назвою річки та села Вишня (маєток М. І. Пирогова), що знаходились поруч.
Генріх Адамович організував побудову першої у місті тролейбусної лінії від будівельного технікуму до нового радіолампового заводу на східній околиці міста шляхом об'єднання можливостей міських підприємств. За проявлену ініціативу — без узгодження з центральними плановими органами, Генріху Адамовичу було винесено догану центральним комітетом КП України.
Прокладаються нові трамвайні лінії, газифіковано понад 15 тис. квартир, організована забудова земельних ділянок для сотень офіцерів звільнених масово у запас в 60-х роках, відкрито новий Палац піонерів та школярів на Хмельницькому шосе. За його ініціативи у Вінниці був закладений у 1963 р. ботанічний сад у якому біло чимало рідкісних дерев і чагарників.
Будучи головою виконкому, а в подальшому завідувачем відділу науки і навчальних закладів ОК КП України, Генріх Адамович, вів велику роботу з розвитку мережі навчальних та медичних закладів. Організував, збір коштів підприємств та колгоспів області для будівництва першого в Поділдьському регіоні технічного вузу. Генріх Адамович провів велику роботу з центральними органами в Москві та Києві для надання інституту статусу самостійного вузу і довів її до прийняття Радою міністрів СРСР розпорядження про створення Вінницького політехнічного інституту.
Генріх Адамович брав активну участь в написанні «Історії міст і сіл Української РСР. Вінницька область» будучи заступником голови редколегії та співавтором історичної довідки про місто Вінницю.
Помер у віці 47 років (12 липня 1972) займаючи посаду завідувача відділу науки і навчальних закладів ОК КП України.
Мер міста з 07.08.1962 по 07.01.1963 рік
Народився 27 лютого 1918 р. в м. Єлисаветграді в сім'ї службовця. 1939 р. вступив до Київського Гідромеліоративного інституту з початком Німецько-радянської війни навчався на гідротехнічному факультеті Ташкентського інституту інженерів іригації і механізації сільського господарства. Брав участь у будівництві Фархадської ГЕС в м. Біловат. Після закінчення війни переїздить до батьків у м. Вінницю. Працював в управлінні водоканалізації, інженером треста Сантехмонтаж № 1.
Призначення на посаду збіглося з серйозною підготовкою до урочистого святкування 600-річчя з дня заснування міста. Вінницю вітали делегати Келецького воєводства ПНР, моряки танкера «Вінниця» та ряд інших делегацій.
Мер міста з 08.05.1958 по 03.08.1962 рік.
Для захисту вулиці Київської від весняних паводків, почалось будівництво водозахисної дамби вздовж лівого берега Південного Бугу від П'ятничанського до Староміського мостів. Прокладено нові трамвайні лінії, на Хмельницькому шосе споруджено трамвайне депо. Налагоджувався регулярний автобусний рух.
мер міста з 28.11.1953 по 28.04.1958 рр.
В 1953 році новий залізобетонний міст, що з'єднав Замостя з центром був зданий в експлуатацію. Це значно поліпшило роботу міського транспорту.
Мер міста з 19.11.1949 по 21.11.1953 рік.
Його головування — етап великих державних капіталовкладень в відбудову та розбудову міста. В цей час виникли нові житлові масиви. Розгорнулось індивідуальне будівництво в районах Слов'янки, Старого міста, П'ятничан, Хмельницького і Немирівського шосе. Лише в 1948—1950 рр. було зведено більше тисячі житлових будинків. Відновлено та відреставровані будинки обкому партії та облвиконкому, бібліотеки ім. Тімірязєва, готелю «Україна», музично-драматичного театру.
Розпочалось будівництво трьох бетонних мостів через річку Південний Буг.
Мер міста з 04.05.1946 по 19.11.1949 рр.
Згідно з рішеннями щодо розподілу обов'язків між головою та заступниками, до повноважень міського голови відносилось загальне керування роботою та штатами виконкому; контроль за бюджетом, фінансуванням, торгівлею, громадським харчуванням, культурно освітньою роботою, енергетичним господарством та житлово-промисловим будівництвом міста. Крім того, в коло обов'язків міського голови входив і ряд функцій сучасних органів правопорядку та нагляду. Це — охорона громадського порядку та безпеки, військова робота, розгляд скарг і заяв. Дивує те, що в цьому рішенні до обов'язків голови віднесено «суд і прокуратуру».
мер міста з 16.08.1945 по 10.04.1946 рік
Згідно з тогочасними постановами Міської Ради в її обов'язках було:
- розширення лікувальної мережі міста за рахунок відкриття нових закладів охорони здоров'я та затвердження кількості лікарських ставок. У цей час планується відкриття (Кировської) районної поліклініки і Міської Поліклініки інвалідів Вітчизняної війни, однак, їхній штат мала затвердити Штатна комісія за клопотання депутатів обласної ради.
- Розподіл та нагляд за використанням в колгоспах міста великої рогатої худоби.
Контроль за використанням земельного та квартирного фонду міста.
Силін Д. М. був звільнений від обов'язків у зв'язку з переходом на іншу роботу. Виконання його обов'язків були тимчасово покладені на Гарбузюка Федора Михайловича, який у наступного голови перебував на посаді заступника.
мер міста з 04.1944 по 16.08.1945 рік
19 березня 1944 р. Вінниця була звільнена від німецьких окупантів. Розпочався етап виснажливої відбудови. На квітень 1945 р. у Вінниці діяло понад 30 промислових підприємств, відновлено роботу водонасосної станції, відремонтовано шляхи і мости, здано в експлуатацію 17,4 тис. кв. м. житлової площі. Відновлена робота закладів освіти.
Судячи з рішень, це час формування апарату міськвиконкому та органів місцевого самоврядування.
До революції був провідником Гайсинського повітового дворянства, у радянські часи працював професором медичного інституту, де продовжив працювати і під час окупації. Був членом комісії з розслідування масових розстрілів органами НКВС у Вінниці.
Емігрував у Париж з дружиною, помер у 1947 рр., похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Голова міської ради в 1939 — 1941 рр.
Народився в с. Сміла Київської губернії в грудні 1899 р. в 1910 р. втратив батька. Навчався в чотирикласній школі м.Сміла, закінчив лише 3 класи та мав нижчу освіту. 11 років працював мідником на виробництві. Згодом його кар'єра стрімко пішла вгору. Він займав посади голови культурної комісії, голови Райсельбанку, голови Райпрофради в містах Сміла, Кам'янка, Канів та Монастирище. Згодом став завідувачем Фінансово-господарським відділом ЦК КП(б)У у м. Вінниця, звідки й заступив на посаду міської ради.
Перед міською владою постало завдання докорінно поліпшити водопостачання, оскільки потреби жителів у фільтрованій воді задовольнялись погано. Вже в 1940 р. в експлуатацію було здано новий водогін. Довжина водогінної мережі досягла 57,5 км.
Місто стрімко розвивалось. Виникла нові вулиці, площі. У 1941 р. довжина міських вулиць перевищила 113 км. Капітально були відремонтовані старі вулиці (Косовського, Дзержинського, Першотравнева, Ворошилова, Пирогова). Центральна магістраль міста — вулиця Леніна (нині Соборна) була значно розширена і заново замощена. Поліпшувалось вуличне освітлення. В 1940 р. міські зелені насадження становили 203,2 га. На місці колишнього саду виріс парк культури і відпочинку ім. М.Горького. У ньому працювало 2 кінотеатри, естрада, читальні, танцювальні майданчики. З січня 1941 р. почали діяти музично-драматичний та .
Ніколаєв
Це прізвище зафіксовано у витягу з протоколу № 37 засідання бюро міському від 13 січня 1939 р. У ньому, рішення бюро МК КП(б)У про його затвердження на посаді голови міськради відмінено та призначено наступника.
Кисельов
голова Вінницької міської ради на 1937—1938 роки
Міський голова в 1935 — 1936 рр.
1896 року народження. З сім'ї різноробочого. Закінчив початкову приходську трирічну школу м. Зінькові, Полтавської губернії у 1908 р. В 1919 р. був політ комісаром І-ї бригади 54-ї Стрілецької дивізії Червоної Армії, місяць перебував у полоні в армії Денікіна м. Севськ Орловської губернії. Після закінчення громадянської війни займав посади голів повітових, окружних та районних виконкомів та голів міських рад в Зінов'ївські (Одеська обл.), Бердичеві, Вінниці.
У 1935 р. було урочисто відкрито міський палац піонерів.
мер міста з 1932 по 1934 рр.
Цей період в житті міста характеризується поступовим розширенням масштабів житлового будівництва. З'являються 3-5 поверхові будинки характерні для етапу формування соціалістичних міст. Для культурного обслуговування населення з 1932 р. у Вінниці на постійну роботу залишено оперну студію, яка гастролювала Україною. Також у 1932 р. почалась реконструкція трамвайного господарства — споруджуються нові лінії, поповнюється вагонний парк. З 1933 р. почала функціонувати вінницька радіостанція. Місцева влада приділяла багато уваги забезпеченню міста в зростаючих потребах в електроенергії. Так у 1934 р. була побудована паротурбінна електростанція, яка значно зміцнила енергетичне господарство міста. Цього ж року почала працювати інфекційна лікарня.
Менцев Н. Д
мер міста в 1931 р. В 1931 р. відкрили перший звуковий кінотеатр.
Фукарьова
мер міста в 1929 р.
Корж
Голова міської ради депутатів до 09.1928 р. Голова міської ради депутатів трудящих. Був рекомендований на посаду своїм попередником.
Вірт
Голова міської ради до 23.08.1928
Тимчасовий виконувач обов'язків Голови міської ради депутатів трудящих. Звільнився з посади у зв'язку з виїздом із м. Вінниці.
Міський голова з жовтня 1926 р. по 30.05.1928 р. У 1927 р. відкрито меморіальний заклад М. М. Коцюбинського.
Міський голова в 1925—1926 роках.
Ніколаєв
Міський голова в 1925 р. Наприкінці 1925 р. був відкритий будинок Червоної Армії.
Голова міської ради з 02 січня 1925 р. по 10 листопада 1925 р. Був обраний головою міської ради депутатів трудящих на засіданні президії Вінницької міської ради, на якій головував Новиков.
Міський голова в 1923 році. У березні 1923 р. Вінниця стала окружним центром, а у 1924 р. місто поділили на 5 районів.
Фанстіль А. Р
Міський голова з 29 квітня 1918 р. — 19 червня 1920 р.
Голова виконкому самопроголошеної Вінницької Ради робітничих і солдатських депутатів з 17 січня 1918 р. по 13 лютого 1918 р.
Літвіцький М. О
Виконувач обов'язків (заступаючий місце) міського голови з 12 жовтня 1917 по 17 січня 1918 р.
Олтаржевський І. С
Міський голова з 8 березня по 12 жовтня 1917 р.
Міський голова з 30 березня 1899 р. до 8 березня 1917 р.
Народився 17 листопада 1864 р. у Воронезькій губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Здобув медичну освіту в університеті святого Володимира у Києві та був направлений у Подільську губернію, де 7 березня 1889 його призначили ямпільським міським лікарем. Через рік Оводов був переведений на таку саму посаду у Вінницю. Крім того, в 1890 він став лікарем місцевого реального училища, а в 1892 був призначений консультантом з хірургічних хвороб при Вінницькій окружній психіатричній лікарні. За боротьбу з холерою був нагороджений орденом св. Анни III ст., (1894), крім того, мав ордени св. Станіслава II ступеня (1897) і св. Анни II ст. (1902).
Плідна професійна і громадська діяльність не залишилась непоміченою і 30 березня 1899 постановою Вінницької Міської Думи він був обраний міським головою на чотирирічний термін, пізніше неодноразово переобирався і займав цю посаду до початку 1917. Саме під час головування Оводова відбувся величезний прогрес у розвитку Вінниці. Значними подіями в житті міста були спорудження: Народного дому на Замості (1902), міського театру (1910), електростанції та перших електричних ліхтарів (1910), першої черги водогону (1910 — 1911), міської думи на Поштовій вулиці (1911), готелю «Савой» (нині «Україна»), що був найоригінальнішою будовою того часу, обладнаною центральним водяним опаленням та електричним ліфтом (1912), трамвайне сполучення центру та Замостя (1912), закладення міського парку, телефонна станція. Протягом 1912—1916 рр. видавалась газета «Юго-Западный край», що була органом Вінницької міської думи.
З ім'ям Оводова пов'язано більшість важливих справ, що торкалися в той час Вінниці, і розглядалися міською думою і міською управою.
М. В. Оводов закінчив своє життя в Одесі в 1941, де працював лікарем.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела інформації
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morgunov Sergij AnatolijovichMiskij golova z 27 lyutogo 2014 rokuGrojsman Volodimir BorisovichMiskij golova z 26 bereznya 2006 roku do 27 lyutogo 2014 roku Dombrovskij Oleksandr GeorgijovichMiskij golova z 03 04 2002 po lyutij 2005 roku Vid lyutogo 2005 kviten 2010 golova Vinnickoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Vahovskij Volodimir KostyantinovichMiskij golova z 12 06 2000 po 02 04 2002 rik Zasluzhenij budivelnik Ukrayini Nagorodzhenij ordenami Za zaslugi III stupenya Svyatij knyaz Volodimir IV stupenya medalyami ta Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini Narodivsya 10 listopada 1942 roku na Vinnichchini Zakinchiv Vinnickij budivelnij tehnikum 1959 r Odeskij inzhenerno budivelnij institut 1968 r ta Moskovsku akademiyu narodnogo gospodarstva pri Radi Ministriv SRSR 1989 r Trudovu diyalnist rozpochav u 1959 r Projshov shlyah vid slyusarya do keruyuchogo budivelnim trestom Vinnicyazhitlobud Oblbudtrest U 1987 1994 rr direktor Vinnickogo derzhavnogo proektnogo institutu prezident AT Vinnickij proektnij institut Z 1994 r po 1996 r nachalnik Vinnickogo regionalnogo viddilennya Fondu derzhavnogo majna Ukrayini Z 1996 r po 2000 r zastupnik golovi Vinnickoyi oblderzhadministraciyi U 2000 2002 rr miskij golova mista Vinnici Z sichnya 2003 roku nachalnik DP Vinnicka oblasna sluzhba Ukrinvestekspertizi Za chas golovuvannya ne bulo zrobleno zhodnogo serjoznogo vkladu v rozvitok mista yak u socialnij tak i v ekonomichnij sferah Dvorkis Dmitro VolodimirovichMiskij golova z 05 1992 po 11 06 2000 rik Dvichi obiravsya na posadu zagalnomiskimi viborami Golovuvannya prijshlosya na chas ekonomichnogo zanepadu Ukrayini pershih rokiv nezalezhnosti Bilshist zavodiv mista abo zupinilisya radiolampovij himichnij abo suttyevo skorotili aktivnist i vipusk produkciyi pidshipnikovij traktornih agregativ tosho Zvilneni lyudi buli faktichno vikinuti na vulicyu i krugom rozcvila vulichna torgivlya Yedinim potuzhnim pidpriyemstvom sho zberig obsyagi zalishivsya zavod Kristal Takozh Vinnici vdalosya zberegti sistemu gromadskogo transportu porivnyano z inshimi mistami krayini Pobudovano dvi trolejbusni liniyi u mikrorajoni Tyazhiliv ta po vul Sverdlova novi gilki vodoprovodu na Staromu misti na Hutori Shevchenka ta mikrorajoni P yatnichan Stvoreno miskij Centr materi i ditini miskij kamernij hor miskij palac mistectv Zorya Vidkrito pam yatniki zhertvam represij chornobilcyam afgancyam Zasnovani pershi u misti komunalni zasobi masovoyi informaciyi ITA VITA radiostudiya Misto nad Bugom Vinnicka gazeta Kostin Mikola FedorovichMiskij golova z 01 01 1991 po 05 1992 Pershij golova obranij na alternativnij osnovi sesiyeyu miskoyi radi Prodovzhilas robota nad rozpochatimi ranishe proektami zakladeno fundament shkoli 6 V chervni 1991 r delegaciya z 33 deputativ ocholyuvana Kostinim M F uklala oficijnu ugodu z britanskim mistom Piterboro pro druzhni zv yazki mizh mistami pobratimami Golova miskvikonkomu z 28 03 1990 po 01 01 1991 Yur yev Volodimir Ivanovich 28 03 1990 01 01 1991 golova miskvikonkomu ta Soroka Ivan Ivanovich golova miskoyi radi U misti odnochasno 2 gospodarya U ci chasi velas robota z pidgotovki perehodu mista na samookupnist i samofinansuvannya rozroblenij proekt programi privatizaciyi ishla pidgotovcha robota shodo perehodu mista do rinkovoyi ekonomiki Zbudovano ostannyu chergu vodoprovodu vodogin na Stare misto vidkrito pologovij budinok 2 rozpochato pobudovu paviljonu na Centralnomu rinku U 1991 roci na sesiyi miskoyi radi virisheno pitannya pro sumishennya posad golovi miskvikonkomu ta golovi miskoyi radi Ivanov Yurij IvanovichGolova miskvikonkomu z 28 11 1987 po 28 03 1990 rik Jogo golovuvannya zbiglosya z pochatkom demokratizaciyi ukrayinskogo suspilstva vidbuvalis pershi mitingi ta zavorushennya Za ci roki zbudovana druga cherga vodoprovodu zdanij v ekspluataciyu vinnickij aeroport dityacha oblasna likarnya dosyagnuti najvishi tempi gazifikaciyi Odnokolov Volodimir SemenovichGolova vikonkomu Vinnickoyi miskoyi radi narodnih deputativ vid 24 chervnya 1975 roku do 28 listopada 1987 roku Narodivsya 26 zhovtnya 1928 roku v m Dobrush Gomelskoyi oblasti v sim yi sluzhbovciv Za nacionalnistyu bilorus Navchavsya v industrialnomu tehnikumi u misti Kam yanec Podilskij 1947 1950 ta instituti himichnogo mashinobuduvannya u Moskvi 1950 1955 1957 roku pereyihav do Vinnici Pracyuvav u kotelnomu cehu TEC glinozemnogo zavodu Ministerstva kolorovoyi metalurgiyi SRSR v misti Pikalov virobnicho tehnichnomu viddili Vinnickogo radnargospu Podilskogo upravlinnya radnargospu ta ryadi viddiliv obkomu KPU Rekomendovanij na posadu golovi vikonkomu Vinnickoyi miskoyi radi narodnih deputativ obkomom Kompartiyi Ukrayini Volodimir Odnokolov obijmav posadu golovi vikonkomu Vinnickoyi miskradi z 1975 po 1987 rr do 1998 pracyuvav na kerivnih posadah v ob yednanni Vinnicyaoblenergo Mer mista z 01 12 1972 po 05 1975 Rodom z s Bereznyaki Sumskoyi oblasti Narodivsya v bagatoditnij selyanskij sim yi Zakinchiv Kiyivskij tehnologichnij institut harchovoyi promislovosti za fahom inzhener mehanik Pracyuvav na ryadi pidpriyemstv cukrovoyi promislovosti Vinnickoyi oblasti Buv nagorodzhenij medallyu Veteran praci vid imeni prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR Mer mista z 15 11 1968 po 01 12 1972 rik Narodivsya v sim yi sluzhbovcya 19 sichnya 1932 r Otrimav yuridichnu osvitu v Kiyivskomu Derzhavnomu universiteti Pracyuvav pomichnikom prokurora m Vinnici Protyagom 1964 1968 perebuvav na posadah sekretarya ta zastupnika golovi Vinnickogo vikonkomu Buv zvilnenij z posadi golovi vikonkomu Vinnickoyi miskoyi radi deputativ trudyashih v zv yazku z perehodom na posadu zastupnika golovi oblasnogo komitetu narodnogo kontrolyu V 1971 r na odnij z plosh roztashovanoyi na pochatku vulici M I Pirogova vstanovleno pam yatnik velikomu vchenomu V cej chas veliki koshti vidilyayutsya u Vinnici na rozshirennya i polipshennya merezhi medichnih zakladiv Lishe v 1971 r iz miskogo byudzhetu na ohoronu zdorov ya bulo vidileno 9 mln krb nezadovgo bulo zdano v ekspluataciyu dityachu likarnyu 2 misku likarnyu zvedeno novij likuvalnij korpus psihonevrologichnoyi likarni Takozh velika uvaga pridilyalas osviti Na 1971 r u misti pracyuvalo 27 zagalnoosvitnih shkil ta shkola internat 2 muzichni shkoli sportivna ta hudozhnya shkoli U misti zaversheno budivnictvo palacu sportu tovaristva Avangard shirokoformatnogo kinoteatru Rosiya gotelyu Pivdennij Bug U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marchenko Mer mista z grudnya 1964 po 15 listopada 1968 Narodivsya 29 lipnya 1923 v s Volodimirivka Kirovogradskoyi oblasti Zdobuv vishu osvitu zakinchuyuchi specialnu serednyu shkolu VVS v m Lugansk ta vishu partijnu shkolu pri CK KPRS m Moskva V odnomu z protokoliv zaznacheno sho za chotiri roki bagato zrobleno v oblasti komunalnogo gospodarstva budivnictva blagoustroyu mista Misto zminilo svij viglyad Znachno pokrashivsya stil roboti vikonkomu Lyutvort Genrih AdamovichMer mista z 28 02 1963 roku po 10 12 1964 rik Narodivsya 25 sichnya 1925 r v s Izabelivka Vinnickoyi oblasti Osvitu otrimav u Vinnickomu pedagogichnomu instituti Za specialnistyu vikladach istoriyi Trudovu diyalnist pochav u Vinnickomu pedagogichnomu instituti vikladachem kafedri istoriyi odnochasno keruvav partkomom institutu Buv obranij sekretarem Vinnickogo miskogo komitetu KP Ukrayini Buduchi golovoyu vikonkomu pridilyav bagato uvagi pitannyam blagoustroyu mista kulturnogo i pobutovogo obslugovuvannya naselennya ohoroni gromadskogo poryadku Za jogo iniciativi stvoryuyetsya plosha im Yu Gagarina na yakij sporudzhuyetsya Centralnij univermag gotel ta zhitlovi budinki Rozpochato budivnictvo zhitlovogo masivu po vul Sverdlova proektuvannya i budivnictvo zhitlovogo masivu yakomu Genrih Adamovich yak istorik zaproponuvav dati nazvu Vishenka za nazvoyu richki ta sela Vishnya mayetok M I Pirogova sho znahodilis poruch Genrih Adamovich organizuvav pobudovu pershoyi u misti trolejbusnoyi liniyi vid budivelnogo tehnikumu do novogo radiolampovogo zavodu na shidnij okolici mista shlyahom ob yednannya mozhlivostej miskih pidpriyemstv Za proyavlenu iniciativu bez uzgodzhennya z centralnimi planovimi organami Genrihu Adamovichu bulo vineseno doganu centralnim komitetom KP Ukrayini Prokladayutsya novi tramvajni liniyi gazifikovano ponad 15 tis kvartir organizovana zabudova zemelnih dilyanok dlya soten oficeriv zvilnenih masovo u zapas v 60 h rokah vidkrito novij Palac pioneriv ta shkolyariv na Hmelnickomu shose Za jogo iniciativi u Vinnici buv zakladenij u 1963 r botanichnij sad u yakomu bilo chimalo ridkisnih derev i chagarnikiv Buduchi golovoyu vikonkomu a v podalshomu zaviduvachem viddilu nauki i navchalnih zakladiv OK KP Ukrayini Genrih Adamovich viv veliku robotu z rozvitku merezhi navchalnih ta medichnih zakladiv Organizuvav zbir koshtiv pidpriyemstv ta kolgospiv oblasti dlya budivnictva pershogo v Podildskomu regioni tehnichnogo vuzu Genrih Adamovich proviv veliku robotu z centralnimi organami v Moskvi ta Kiyevi dlya nadannya institutu statusu samostijnogo vuzu i doviv yiyi do prijnyattya Radoyu ministriv SRSR rozporyadzhennya pro stvorennya Vinnickogo politehnichnogo institutu Genrih Adamovich brav aktivnu uchast v napisanni Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast buduchi zastupnikom golovi redkolegiyi ta spivavtorom istorichnoyi dovidki pro misto Vinnicyu Pomer u vici 47 rokiv 12 lipnya 1972 zajmayuchi posadu zaviduvacha viddilu nauki i navchalnih zakladiv OK KP Ukrayini Chinchenko Vitalij PilipovichMer mista z 07 08 1962 po 07 01 1963 rik Narodivsya 27 lyutogo 1918 r v m Yelisavetgradi v sim yi sluzhbovcya 1939 r vstupiv do Kiyivskogo Gidromeliorativnogo institutu z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni navchavsya na gidrotehnichnomu fakulteti Tashkentskogo institutu inzheneriv irigaciyi i mehanizaciyi silskogo gospodarstva Brav uchast u budivnictvi Farhadskoyi GES v m Bilovat Pislya zakinchennya vijni pereyizdit do batkiv u m Vinnicyu Pracyuvav v upravlinni vodokanalizaciyi inzhenerom tresta Santehmontazh 1 Priznachennya na posadu zbiglosya z serjoznoyu pidgotovkoyu do urochistogo svyatkuvannya 600 richchya z dnya zasnuvannya mista Vinnicyu vitali delegati Keleckogo voyevodstva PNR moryaki tankera Vinnicya ta ryad inshih delegacij Mer mista z 08 05 1958 po 03 08 1962 rik Dlya zahistu vulici Kiyivskoyi vid vesnyanih pavodkiv pochalos budivnictvo vodozahisnoyi dambi vzdovzh livogo berega Pivdennogo Bugu vid P yatnichanskogo do Staromiskogo mostiv Prokladeno novi tramvajni liniyi na Hmelnickomu shose sporudzheno tramvajne depo Nalagodzhuvavsya regulyarnij avtobusnij ruh Yur yev Petro Ivanovichmer mista z 28 11 1953 po 28 04 1958 rr V 1953 roci novij zalizobetonnij mist sho z yednav Zamostya z centrom buv zdanij v ekspluataciyu Ce znachno polipshilo robotu miskogo transportu Mer mista z 19 11 1949 po 21 11 1953 rik Jogo golovuvannya etap velikih derzhavnih kapitalovkladen v vidbudovu ta rozbudovu mista V cej chas vinikli novi zhitlovi masivi Rozgornulos individualne budivnictvo v rajonah Slov yanki Starogo mista P yatnichan Hmelnickogo i Nemirivskogo shose Lishe v 1948 1950 rr bulo zvedeno bilshe tisyachi zhitlovih budinkiv Vidnovleno ta vidrestavrovani budinki obkomu partiyi ta oblvikonkomu biblioteki im Timiryazyeva gotelyu Ukrayina muzichno dramatichnogo teatru Rozpochalos budivnictvo troh betonnih mostiv cherez richku Pivdennij Bug Mer mista z 04 05 1946 po 19 11 1949 rr Zgidno z rishennyami shodo rozpodilu obov yazkiv mizh golovoyu ta zastupnikami do povnovazhen miskogo golovi vidnosilos zagalne keruvannya robotoyu ta shtatami vikonkomu kontrol za byudzhetom finansuvannyam torgivleyu gromadskim harchuvannyam kulturno osvitnoyu robotoyu energetichnim gospodarstvom ta zhitlovo promislovim budivnictvom mista Krim togo v kolo obov yazkiv miskogo golovi vhodiv i ryad funkcij suchasnih organiv pravoporyadku ta naglyadu Ce ohorona gromadskogo poryadku ta bezpeki vijskova robota rozglyad skarg i zayav Divuye te sho v comu rishenni do obov yazkiv golovi vidneseno sud i prokuraturu Silin Dmitro Makarovichmer mista z 16 08 1945 po 10 04 1946 rik Zgidno z togochasnimi postanovami Miskoyi Radi v yiyi obov yazkah bulo rozshirennya likuvalnoyi merezhi mista za rahunok vidkrittya novih zakladiv ohoroni zdorov ya ta zatverdzhennya kilkosti likarskih stavok U cej chas planuyetsya vidkrittya Kirovskoyi rajonnoyi polikliniki i Miskoyi Polikliniki invalidiv Vitchiznyanoyi vijni odnak yihnij shtat mala zatverditi Shtatna komisiya za klopotannya deputativ oblasnoyi radi Rozpodil ta naglyad za vikoristannyam v kolgospah mista velikoyi rogatoyi hudobi Kontrol za vikoristannyam zemelnogo ta kvartirnogo fondu mista Silin D M buv zvilnenij vid obov yazkiv u zv yazku z perehodom na inshu robotu Vikonannya jogo obov yazkiv buli timchasovo pokladeni na Garbuzyuka Fedora Mihajlovicha yakij u nastupnogo golovi perebuvav na posadi zastupnika mer mista z 04 1944 po 16 08 1945 rik 19 bereznya 1944 r Vinnicya bula zvilnena vid nimeckih okupantiv Rozpochavsya etap visnazhlivoyi vidbudovi Na kviten 1945 r u Vinnici diyalo ponad 30 promislovih pidpriyemstv vidnovleno robotu vodonasosnoyi stanciyi vidremontovano shlyahi i mosti zdano v ekspluataciyu 17 4 tis kv m zhitlovoyi ploshi Vidnovlena robota zakladiv osviti Sudyachi z rishen ce chas formuvannya aparatu miskvikonkomu ta organiv miscevogo samovryaduvannya Savostyanov Oleksandr OleksandrovichDo revolyuciyi buv providnikom Gajsinskogo povitovogo dvoryanstva u radyanski chasi pracyuvav profesorom medichnogo institutu de prodovzhiv pracyuvati i pid chas okupaciyi Buv chlenom komisiyi z rozsliduvannya masovih rozstriliv organami NKVS u Vinnici Emigruvav u Parizh z druzhinoyu pomer u 1947 rr pohovanij na cvintari Sent Zhenev yev de Bua Golova miskoyi radi v 1939 1941 rr Narodivsya v s Smila Kiyivskoyi guberniyi v grudni 1899 r v 1910 r vtrativ batka Navchavsya v chotiriklasnij shkoli m Smila zakinchiv lishe 3 klasi ta mav nizhchu osvitu 11 rokiv pracyuvav midnikom na virobnictvi Zgodom jogo kar yera strimko pishla vgoru Vin zajmav posadi golovi kulturnoyi komisiyi golovi Rajselbanku golovi Rajprofradi v mistah Smila Kam yanka Kaniv ta Monastirishe Zgodom stav zaviduvachem Finansovo gospodarskim viddilom CK KP b U u m Vinnicya zvidki j zastupiv na posadu miskoyi radi Pered miskoyu vladoyu postalo zavdannya dokorinno polipshiti vodopostachannya oskilki potrebi zhiteliv u filtrovanij vodi zadovolnyalis pogano Vzhe v 1940 r v ekspluataciyu bulo zdano novij vodogin Dovzhina vodoginnoyi merezhi dosyagla 57 5 km Misto strimko rozvivalos Vinikla novi vulici ploshi U 1941 r dovzhina miskih vulic perevishila 113 km Kapitalno buli vidremontovani stari vulici Kosovskogo Dzerzhinskogo Pershotravneva Voroshilova Pirogova Centralna magistral mista vulicya Lenina nini Soborna bula znachno rozshirena i zanovo zamoshena Polipshuvalos vulichne osvitlennya V 1940 r miski zeleni nasadzhennya stanovili 203 2 ga Na misci kolishnogo sadu viris park kulturi i vidpochinku im M Gorkogo U nomu pracyuvalo 2 kinoteatri estrada chitalni tancyuvalni majdanchiki Z sichnya 1941 r pochali diyati muzichno dramatichnij ta lyalkovij teatri NikolayevCe prizvishe zafiksovano u vityagu z protokolu 37 zasidannya byuro miskomu vid 13 sichnya 1939 r U nomu rishennya byuro MK KP b U pro jogo zatverdzhennya na posadi golovi miskradi vidmineno ta priznacheno nastupnika Kiselovgolova Vinnickoyi miskoyi radi na 1937 1938 rokiCyupak Oleksandr PorfirovichMiskij golova v 1935 1936 rr 1896 roku narodzhennya Z sim yi riznorobochogo Zakinchiv pochatkovu prihodsku tririchnu shkolu m Zinkovi Poltavskoyi guberniyi u 1908 r V 1919 r buv polit komisarom I yi brigadi 54 yi Strileckoyi diviziyi Chervonoyi Armiyi misyac perebuvav u poloni v armiyi Denikina m Sevsk Orlovskoyi guberniyi Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni zajmav posadi goliv povitovih okruzhnih ta rajonnih vikonkomiv ta goliv miskih rad v Zinov yivski Odeska obl Berdichevi Vinnici U 1935 r bulo urochisto vidkrito miskij palac pioneriv Kozis Luka Savichmer mista z 1932 po 1934 rr Cej period v zhitti mista harakterizuyetsya postupovim rozshirennyam masshtabiv zhitlovogo budivnictva Z yavlyayutsya 3 5 poverhovi budinki harakterni dlya etapu formuvannya socialistichnih mist Dlya kulturnogo obslugovuvannya naselennya z 1932 r u Vinnici na postijnu robotu zalisheno opernu studiyu yaka gastrolyuvala Ukrayinoyu Takozh u 1932 r pochalas rekonstrukciya tramvajnogo gospodarstva sporudzhuyutsya novi liniyi popovnyuyetsya vagonnij park Z 1933 r pochala funkcionuvati vinnicka radiostanciya Misceva vlada pridilyala bagato uvagi zabezpechennyu mista v zrostayuchih potrebah v elektroenergiyi Tak u 1934 r bula pobudovana paroturbinna elektrostanciya yaka znachno zmicnila energetichne gospodarstvo mista Cogo zh roku pochala pracyuvati infekcijna likarnya Mencev N Dmer mista v 1931 r V 1931 r vidkrili pershij zvukovij kinoteatr Fukarovamer mista v 1929 r KorzhGolova miskoyi radi deputativ do 09 1928 r Golova miskoyi radi deputativ trudyashih Buv rekomendovanij na posadu svoyim poperednikom VirtGolova miskoyi radi do 23 08 1928 Timchasovij vikonuvach obov yazkiv Golovi miskoyi radi deputativ trudyashih Zvilnivsya z posadi u zv yazku z viyizdom iz m Vinnici Maslyuk Fedir GnatovichMiskij golova z zhovtnya 1926 r po 30 05 1928 r U 1927 r vidkrito memorialnij zaklad M M Kocyubinskogo Vorobjov Ivan OnisimovichMiskij golova v 1925 1926 rokah NikolayevMiskij golova v 1925 r Naprikinci 1925 r buv vidkritij budinok Chervonoyi Armiyi Slinko Ivan FedotovichGolova miskoyi radi z 02 sichnya 1925 r po 10 listopada 1925 r Buv obranij golovoyu miskoyi radi deputativ trudyashih na zasidanni prezidiyi Vinnickoyi miskoyi radi na yakij golovuvav Novikov Remejko Oleksandr GeorgijovichMiskij golova v 1923 roci U berezni 1923 r Vinnicya stala okruzhnim centrom a u 1924 r misto podilili na 5 rajoniv Fanstil A RMiskij golova z 29 kvitnya 1918 r 19 chervnya 1920 r Edelshtejn Yevgen PilipovichGolova vikonkomu samoprogoloshenoyi Vinnickoyi Radi robitnichih i soldatskih deputativ z 17 sichnya 1918 r po 13 lyutogo 1918 r Litvickij M OVikonuvach obov yazkiv zastupayuchij misce miskogo golovi z 12 zhovtnya 1917 po 17 sichnya 1918 r Oltarzhevskij I SMiskij golova z 8 bereznya po 12 zhovtnya 1917 r Ovodov Mikola VasilovichMiskij golova z 30 bereznya 1899 r do 8 bereznya 1917 r Narodivsya 17 listopada 1864 r u Voronezkij guberniyi u zbidnilij dvoryanskij sim yi Zdobuv medichnu osvitu v universiteti svyatogo Volodimira u Kiyevi ta buv napravlenij u Podilsku guberniyu de 7 bereznya 1889 jogo priznachili yampilskim miskim likarem Cherez rik Ovodov buv perevedenij na taku samu posadu u Vinnicyu Krim togo v 1890 vin stav likarem miscevogo realnogo uchilisha a v 1892 buv priznachenij konsultantom z hirurgichnih hvorob pri Vinnickij okruzhnij psihiatrichnij likarni Za borotbu z holeroyu buv nagorodzhenij ordenom sv Anni III st 1894 krim togo mav ordeni sv Stanislava II stupenya 1897 i sv Anni II st 1902 Plidna profesijna i gromadska diyalnist ne zalishilas nepomichenoyu i 30 bereznya 1899 postanovoyu Vinnickoyi Miskoyi Dumi vin buv obranij miskim golovoyu na chotiririchnij termin piznishe neodnorazovo pereobiravsya i zajmav cyu posadu do pochatku 1917 Same pid chas golovuvannya Ovodova vidbuvsya velicheznij progres u rozvitku Vinnici Znachnimi podiyami v zhitti mista buli sporudzhennya Narodnogo domu na Zamosti 1902 miskogo teatru 1910 elektrostanciyi ta pershih elektrichnih lihtariv 1910 pershoyi chergi vodogonu 1910 1911 miskoyi dumi na Poshtovij vulici 1911 gotelyu Savoj nini Ukrayina sho buv najoriginalnishoyu budovoyu togo chasu obladnanoyu centralnim vodyanim opalennyam ta elektrichnim liftom 1912 tramvajne spoluchennya centru ta Zamostya 1912 zakladennya miskogo parku telefonna stanciya Protyagom 1912 1916 rr vidavalas gazeta Yugo Zapadnyj kraj sho bula organom Vinnickoyi miskoyi dumi Z im yam Ovodova pov yazano bilshist vazhlivih sprav sho torkalisya v toj chas Vinnici i rozglyadalisya miskoyu dumoyu i miskoyu upravoyu M V Ovodov zakinchiv svoye zhittya v Odesi v 1941 de pracyuvav likarem Div takozhVinnicyaPrimitki Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 9 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela informaciyi